Головна ⇒ 📌Довідник з політології ⇒ Ультиматум
Ультиматум
Політологічний словник
Ультиматум (від лат. ultimatus – крайній, останній) – 1) у міжнародному праві – вимога однієї країни до іншої, виражена в дипломатичному документі або в усній формі, що супроводжується погрозою розриву дипломатичних відносин або застосування військової сили у разі невиконання її в зазначений термін; 2) вимога, що супроводжується будь-якою погрозою.
Е. Базовкін
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Консульські зносини Консульські зносини – зносини, які регулюються Віденською конвенцією про консульські зносини 1963 p., що закріпила їх практику в міжнародних відносинах. Встановлення К. з. між державами здійснюється за їхньою взаємною згодою. Згода на встановлення дипломатичних відносин, як правило, є згодою і на встановлення К. з. Розрив дипломатичних відносин не тягне за собою в силу самого нього […]...
- Мілітаризація Політологічний словник Мілітаризація (від лат. Militaris – військовий від miles – солдат) – підпорядкування економічного, політичного, громадського життя та ідеології цілям підготовки агресивних воєн; перенесення форм і методів військової організації в сферу цивільних відносин, поширення військових законів, військової дисципліни на економіку країни, воєнізація промисловості, створення воєнної економіки в мирний час. М. зазвичай супроводжується гонкою озброєнь, […]...
- Меморандум Політологічний словник Меморандум (від лат. memorandum – те, що треба пам’ятати) – спеціальний дипломатичний термін, який означає письмову фіксацію заяви, зробленої в усній формі; 1) нотатка для пам’яті; 2) у міжнародних відносинах записка з викладом питань, які є предметом дипломатичних бесід; 3) дипломатичний документ, який може додаватися до ноти, обгрунтовуючи її зміст, або вручатися як […]...
- Незастосування сили принцип Політологічний словник Незастосування сили принцип – один з основних принців міжнародного права, вимога, зафіксована в Статуті ООН, згідно з якою “всі члени Організації Об’єднаних Націй утримуються в їхніх міжнародних відносинах від загрози силою та її застосування як проти територіальної недоторканності й політичної незалежності будь-якої держави, так і якимось іншим чином”. Сьогодні співвідношення сил у світі […]...
- Політика диктату Політологічний словник Політика диктату – зразок розв’язання конфлікту засобами конфронтації, коли використовується політична й економічна могутність. Ознакою П. д. є воля до досягнення національно-державних цілей із погрозою силою та її демонстративним використанням. М. Головатий...
- Яструби Політологічний словник Яструби – так, як правило, називають дуже імпульсивних, різких політиків, генералів, які відкрито виступають за вирішення спірних міжнародних проблем за допомогою військової сили, зброї, політичних залякувань, загроз. Найбільші надії при цьому “Я.” покладають на ядерну зброю. М. Головатий...
- Дуаєн дипломатичного корпусу Політологічний словник Дуаєн дипломатичного корпусу (від фр. doyen – старшина, старійшина) – глава дипломатичного представництва, який першим з колег по дипломатичному корпусу в країні перебування вручив вірчі грамоти. Д. завжди є дипломатичний представник вищого класу. Функції Д. мають насамперед протокольний характер. Д. виступає від імені дипкорпусу при передачі поздоровлень чи висловлюванні співчуття, очолює дипкорпус на […]...
- Класи дипломатичних представників Класи дипломатичних представників – категорії глав дипломатичних представництв, що визначають різницю між ними згідно з принципом протокольного старшинства. Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 р. передбачає три класи дипломатичних представників, які раніше визнавалися міжнародним звичаєвим правом: посла, посланника і повіреного у справах. Посол і посланник акредитуються при главі держави, а повірений у справах – при […]...
- Визнання міжнародно-правове Визнання міжнародно-правове – акт, за допомогою якого одна або кілька держав, міжнародна організація у заяві або без неї констатують існування фактів, які розглядаються ними як підстава для виникнення правових відносин і наслідків. Розрізняють такі види В. м.- п.: визнання держав, урядів, міжнародних організацій, повсталої сторони, національно-визвольних рухів тощо. Існує визнання де-юре і визнання де-факто. Визнання […]...
- Неустойка Неустойка – визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання, зокрема в разі прострочення виконання (ст. 179 Цив. К. України). Н. (штрафом, пенею) може забезпечуватися лише дійсна вимога. Н. як правовий засіб належить до засобів, які мають на меті забезпечити виконання зобов’язань. Угода про Н. […]...
- Дипломатичний корпус Політологічний словник Дипломатичний корпус – сукупність глав іноземних дипломатичних представництв, які акредитовані у певній державі. В широкому значенні слова під поняттям Д. к. розглядаються всі дипломатичні співробітники дипломатичних представництв, які визнані такими урядом держави перебування, та члени їх сімей. Д. к. не є інститутом, що базується на нормі міжнародного права, він не є також політичним […]...
- Вимагання Вимагання – вимога передачі державного, колективного або індивідуального майна громадян чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру (тільки для індивідуального майна) під погрозою насильства над особою, у віданні або під охороною якої перебуває це майно, над потерпілим або близькими йому особами, розголошення відомостей, що ганьблять їх або близьких їм осіб, пошкодження або […]...
- Дипломат Політологічний словник Дипломат (від фр. diplomate) – 1) посадова особа відомства закордонних справ, яка уповноважена здійснювати офіційні зносини з іноземними державами і має спеціальну підготовку; 2) людина, яка домагається своїх цілей тонким, чутливим і вмілим поводженням, стосунками з іншими людьми. Д. покликаний здійснювати офіційну діяльність з реалізації цілей і завдань зовнішньої політики держави, із захисту […]...
- Анексія Політологічний словник Анексія (від лат. annexio – приєднання) – примусове приєднання, захоплення однією державою території чи частини території, що належить іншій державі, або будь-якого простору, що перебуває у спільному користуванні міжнародних спільнот (Антарктида, відкрите море, дно Світового океану). А., як правило, відбувається без згоди та бажання населення території, на яку вона поширюється. Найчастіше така політика […]...
- Англіцизм Політологічний словник Англіцизм – слово або мовний зворот будь-якою мовою, запозичений з англійської мови. М. Головатий...
- Армія Політологічний словник Армія (від лат. armare – озброювати) – з погляду політології А. – орган держави, призначений для здійснення її політики засобами збройного насильства. Основні ознаки А., що характеризують її як політичний інститут: 1) А. – державний орган, який, як і держава загалом, є виразником інтересів певних класів і соціальних груп. Водночас на А. покладено […]...
- Месіанізм Політологічний словник Месіанізм – 1) в іудаїзмі і християнстві віра у пришестя Месії; 2) віра в особливу роль, месію будь-якого народу (у цьому розумінні часто і використовується термін “месіанство”). М. Головатий...
- Вексель простий Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Вексель простий – просте і нічим не обумовлене зобов’язання векселедавця сплатити власнику векселя в зазначений термін у зазначеному місці певну суму....
- Час політичний Політологічний словник Час політичний – характеризує діяльність, буття політичних відносин, перебіг політичних процесів, час життя політичної ідеї, теорії, послідовність утвердження типів політичних відносин. М. Головатий...
- Центр Політологічний словник Центр (лат. centrum – серединна точка, осереддя) – термін, що перейшов з геометрії у сферу географії, фізіології, політики й економіки. Ц. – найважливіша точка як у загальному сенсі, так і, зокрема, коли йдеться про будь-яку схему організації, особливо у політичному значенні. М. Головатий...
- Інтерпеляція Політологічний словник Інтерпеляція (з лат. interpellatio – переривання промови, позов, вимога) – форма парламентського контролю, яка застосовується у країнах з парламентською, рідше змішаною формою державного правління. Це особлива форма депутатського запиту, яка формується як вимога групи депутатів парламенту, звернена до уряду в цілому чи до окремих його членів надати роз’яснення з приводу певного суспільно значущого […]...
- Легалізація Політологічний словник Легалізація (legalization, від лат. legalis – законний) – 1) узаконення, надання юридичної сили будь-якому акту, дії; 2) перехід (повернення) організації (партії), що діє у підпіллі, на легальне становище; 3) підтвердження достовірності підписів на документах. М. Головатий...
- Депутатський запит Політологічний словник Депутатський запит – форма парламентського контролю, яка використовується у парламентських та змішаних республіках. Це звернення депутата парламенту до уряду, міністра, інших вищих органів держави і посадових осіб на пленарному засіданні парламенту (палати) з вимогою надати інформацію або роз’яснення з питань, які належать до компетенції цього представницького закладу. Д. з. – одна з форм […]...
- Дипломатичні переговори Політологічний словник Дипломатичні переговори – офіційне обговорення представниками держав політичних, економічних, а також інших питань двосторонніх та багатосторонніх відносин з метою узгодження зовнішньополітичної стратегії, тактики чи відповідних дипломатичних акцій, обміну думками, взаємного обміну інформацією, підготовки й укладання договорів, врегулювання спірних питань тощо. Д. п. – це основний засіб мирного розв’язання спорів та конфліктів, що виникають […]...
- Посол Політологічний словник Посол – 1) дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство; 2) повноважний дипломатичний представник найвищого рангу. Термін у першому значенні, згідно з існуючою в сучасному міжнародному праві класифікацією, закріпленою у Віденській конвенції про дипломатичні зносини 1961 p., – це голова дипломатичного представництва 1-го класу. Він акредитується при главі держави. Повна офіційна […]...
- Військовий переворот Політологічний словник Військовий переворот – різновид політичного перевороту, що являє собою збройний виступ певних груп військовослужбовців проти політичної влади, уряду. Розрізняють такі типи виступу армії з метою завоювання політичної влади: бунт – стихійний, неорганізований виступ групи військовослужбовців; заколот – виступ переважно офіцерських груп для встановлення військової диктатури. В. п. – один з найважливіших засобів завоювання […]...
- Трудовий контракт Трудовий контракт – договір, який укладають підприємець і найманий працівник у письмовій формі на певний термін або на час виконання конкретної роботи (підряд). Права, обов’язки і відповідальність сторін, умови оплати робочої сили, в т. ч. праці та її організації сторони угоди визначають самостійно, а відтак узгоджують. У Т. к. можуть бути передбачені різноманітні пільги для […]...
- Бурдьє П’єр Політологічний словник Бурдьє П’єр (нар. 1930) – французький соціолог, політолог. Глибоко досліджував і досліджує суспільство, вважаючи його сукупністю відносин, пов’язаних з типом влади. Тип таких відносин він вбачає у певному політичному полі, де діють конкретні політичні сили й існують підконтрольні їм ресурси (капітали) – економічні, соціальні, символічні, культурні та ін. Політику як тип соціальних відносин, […]...
- Цезаропапизм Політологічний словник Цезаропапизм – термін з яскравим полемічним відтінком, що з’явився у XVIII ст. і означав бажання об’єднати вищу світську і церковну владу в руках тільки світської влади. М. Головатий...
- Закон джунглів Політологічний словник Закон джунглів – термін, що використовується для означення, характеристики повного безправ’я, насилля, порушення, нехтування загальноприйнятих норм, у тому числі і в політиці, політичній діяльності. М. Головатий...
- Делькредере Делькредере – угода, за якою комісіонер бере на себе обов’язок відповідати за укладеною ним угодою з третьою особою перед комітентом у разі невиконання її або неналежного виконання третьою особою. За загальним правилом комісіонер, хоча він і діє від свого імені, не відповідає за виконання третьою особою угоди, яка здійснена ним з цією особою за рахунок […]...
- Господарський розрахунок Господарський розрахунок – метод господарювання суб’єктів підприємницької діяльності та управління ними, який застосовують у процесі ефективного використання продуктивних сил, привласнення й застосування отриманого доходу, а також система відносин економічної власності і організаційно-економічних відносин, що розвиваються при цьому. Щодо економічної структури, Г. р. виражає відносини між самими підприємствами, всередині підприємства, а також між підприємствами і вищестоящими […]...
- Бойкот Політологічний словник Бойкот (англ. boycott) – термін, пов’язаний з ім’ям управляючого маєтком Ч. К. Бойкота, щодо якого вперше в 1880 р. був застосований цей захід ірландськими орендарями за його жорстоке поводження з ними. Б. – спосіб політичної або економічної боротьби, вид санкцій або політичної тактики примусових заходів, протест проти чиїхось дій. Полягає в повній або […]...
- Збройні сили Політологічний словник Збройні сили – збройні силові формування, які є основним структурним елементом військової могутності держави. З. с. створюються і утримуються державою для забезпечення територіальної недоторканності та внутрішнього порядку держави. Сучасне поняття “З. с.” включає армії (сухопутні війська, флот, військово-повітряні сили та протиповітряну оборону), внутрішні війська, прикордонну варту, службу безпеки, національну гвардію. Іноді поняття “армія” […]...
- ВІДЛУЧЕННЯ Культурологічний словник ВІДЛУЧЕННЯ – релігійне покарання, засіб дисциплінарного впливу на віруючих рішенням вищої церковної інстанції, яке полягає у виключенні порушника з церкви чи релігійної громади. Служить засобом залякування віруючих погрозою неминучого перебування відлученого після смерті у пеклі....
- Ядерна зброя Політологічний словник Ядерна зброя – зброя масового ураження вибухової дії, в якій застосовується внутрішньоядерна енергія, яка виділяється під час ланцюгових реакцій поділу важких ядер деяких ізотопів урану та плутонію або у термоядерних реакціях синтезу легких ядер – ізотопів водню (дейтерій та тритій). Ядерний вибух вивільняє величезну кількість енергії, яка суттєво відрізняється від дії звичайних боєприпасів. […]...
- Аддикція влади Політологічний словник Аддикція влади (англ. addict – наркоман; звичка, схильність до чогось) – сукупність проявів аддикативної поведінки (що модифікує емоції індивіда сприятливим для нього способом), котра характеризується метафоричними висловами “комплекс влади”, “жадоба влади”, “сп’яніння владою” й означає наркотичне прагнення до постійного владарювання. Саме з цим політичним феноменом тісно пов’язана проблема обмеження влади. І. Кант висловлював […]...
- Екзекутивний федералізм Політологічний словник Екзекутивний федералізм – спеціальний термін, що характеризує федеральну державу, перевагою якої є поєднання виконавчої влади держав – членів федерації і центральної влади. Прикладом Е. ф. може бути федералізм ФРН. М. Головатий...
- Сталінізм Політологічний словник Сталінізм – термін, що використовується для означення ідей і політики И. Сталіна та очолюваної ним радянської держави. Часто термін “С.” застосовують і для означення репресивних рис інших комуністичних партій і держав. Зі С. безпосередньо пов’язано створення й існування тоталітарної держави як форми комуністичної диктатури, пов’язаної зі знищенням політичних свобод, концентрацією влади в руках […]...
- Фаворитизм Політологічний словник Фаворитизм (favouritism, від лат. favor – прихильність, доброзичливість) – висунення, заохочення фаворитів; 2) стан влади, владних відносин, коли багато чого визначається, зумовлюється впливом фаворитів. М. Головатий...