Усадка тканин – Технологічні властивості тканин
Матеріалознавство швейного виробництва
СКЛАД, БУДОВА ТА ВЛАСТИВОСТІ ТКАНИН
ВЛАСТИВОСТІ ТКАНИН
Технологічні властивості тканин
Усадка тканин
Усадка – це зменшення лінійних розмірів тканини при замочуванні, пранні, ВТО, що викликає значні втрати в виробництві, погіршення якості готових швейних виробів.
Властивість, яка є зворотною усадці, називається притяжкою і визначає здібність матеріалів збільшувати свої лінійні розміри після вологих обробок.
Причини усадки:
– прояв при зволоженні тканини еластичної
– збільшення поперечних розмірів ниток однієї системи при їх набуханні внаслідок зволоження, що викликає більше згинання ниток протилежної системи;
– розпрямляння ниток однієї системи внаслідок стискування (при більшому згинанні) ниток іншої системи, що також сприяє усадці тканини в напрямку системи ниток, яка є більш зігнутою.
Нитки основи, які були більш напружені та розтягнуті в процесах ткацтва та оздоблення тканини, та які мають більший ступень кручення, при зволоженні менш набухають, ніж нитки утоку,
Усадка тканин протікає в дві фази:
1. Перша фаза усадки проявляється одразу ж при зволоженні, або при занурюванні тканини у воду. Ступень усадки залежить від температури води і зростає при її збільшенні.
2. Друга фаза усадки проявляється при висушуванні тканини, коли при зменшенні місту вологи в тканині знов виникають відновлювальні процеси, які призводять до зменшення лінійних розмірів тканини. Величина усадки збільшується при збільшенні швидкості випаровування вологи.
Нормативно-технічними документами встановлені нормативи усадки тканин різного волокнистого складу. За ступенем усадки всі тканини поділяються на три групи:
– практично безусадочні тканини – де тканини, усадка по основі Уо та усадка по утоку Уу яких не перевищують 1,5%.
– малоусадочні тканини – це тканини з усадкою по основі Уо – до 3,5% та усадкою по утоку Уу – до 2,0%.
– усадочні тканини – це тканини з усадкою по основі Уо – до 5,0% та усадкою по утоку Уу – до 2,0%.
Для зниження можливої усадки тканин в швейному виробництві їх декатирують. Усадка тканин може бути загальною та місцевою. Загальну усадку мають всі тканини, місцеву – лише вовняні завдяки їх здібності до формування. Така особливість вовняних тканин використовується в процесах примусової ВТО: спрасовування та відтягування деталей одягу.
Усадку бавовняних, лляних та шовкових тканин визначають пранням в пральних машинах з наступним промиванням, висушуванням та вимірюванням лінійних розмірів зразка тканини до і після випробування. Усадку вовняних тканин визначають замочуванням з наступним висушуванням та вимірюванням лінійних розмірів зразка тканини. Усадку тканин по основі та по утоку розраховують за формулою.
Більшу усадку мають тканини, які вироблені з тонких ниток основи та товстих ниток утоку, малої щільності, полотняного переплетення.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...