ВЕДИ

Related posts:

1. БУДДА Культурологічний словник БУДДА (санскр. Буддха, букв. – просвітлений) – у буддизмі істота, що досягла найвищої святості. Від прізвиська напівлегендарного засновника буддизму Сіддхартхи Гаутами, якого називали Буддха....
2. Закони Ману Політологічний словник Закони Ману – одна з найдавніших пам’яток суспільно-політичної і правової думки Індії (близько II ст. до н. е.). В 3. М. відображено основні концепції брахманізму. Письмово 3. М. оформлені на основі давніших джерел – Вед (на санскр. “веди” означає знання). Вони захищають ідеї поділу суспільства на варни (стани), їх нерівність, обстоюють керівне становище […]...
3. ГЛАГОЛИЦЯ Культурологічний словник ГЛАГОЛИЦЯ – одна з двох найдавніших слов’янських а з б у к. Подібна до к и р и л и ц і за буквеним складом, алфавітним порядком, звуковим значенням і назвами букв. Більшість літер в обох азбуках мала й цифрове значення. Від кирилиці відрізняється складнішим накресленням і кількістю букв (у Г. – 40, […]...
4. ВІДТВОРЮВАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО Культурологічний словник ВІДТВОРЮВАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО – господарство, побудоване на штучному відтворенні (вирощуванні) одомашнених людиною рослин, тварин, тобто землеробство, скотарство. Найдавніші спільності з В. г. виникли у ІХ тис. до н. е. в Малій Азії....
5. КОСМОС Культурологічний словник КОСМОС (грец. – букв. порядок) – у філософії – світ як упорядкована універсальна система....
6. ЛАМА Культурологічний словник ЛАМА (тибетське блама, букв. – найвищий) – буддійський чернець у Тибеті, Монголії, Бурятії....
7. ЕПОС Культурологічний словник ЕПОС (грец. – слово, розповідь) – 1) Героїчні народні пісні, думи, поеми, оповіді. 2) Оповідний рід художньої літератури....
8. АПОКРИФИ Культурологічний словник АПОКРИФИ (від. грец. apokryphos – таємничий, прихований) – твори християнського фольклору і літератури, яких церква не визнавала канонічними і забороняла....
9. ЮСТИЦІЯ Культурологічний словник ЮСТИЦІЯ (лат. justitia, букв. – справедливість) – сукупність судових установ, діяльність суду щодо здійснення правосуддя, а також судове відомство....
10. АПЛОМБ Культурологічний словник АПЛОМБ (франц. aplomb, букв. – рівновага, вертикаль) – 1) Надмірна, підкреслена самовпевненість у поведінці, розмові. 2) У танцях – стійкість, додержання вертикальної лінії (від голови до ніг)....
11. НАТЮРМОРТ Культурологічний словник НАТЮРМОРТ (франц. nature morte, букв. – мертва природа) – жанр образотворчого мистецтва (переважно живопису). Твори із зображенням предметів побуту, квітів, фруктів тощо....
12. ШАПІТО Культурологічний словник ШАПІТО (франц. chapiteau, букв. – ковпак, дах) – 1) Легка театральна або циркова споруда у вигляді розбірної конструкції з брезентовою покрівлею для пересувних вистав. 2) пересувний цирк, що дає вистави у такій споруді....
13. АЛЬМА-МАТЕР Культурологічний словник АЛЬМА-МАТЕР (лат. alma mater – букв. – мати-годувальниця) – 1) Старовинна студентська назва університету (який дає “поживу для роздуму”). 2) Місце, де хтось виховувався, набув професійних навичок....
14. ФІСК Культурологічний словник ФІСК (лат. fiscus, букв. – кошик) – 1) У Стародавньому Римі – військова каса, орган управління імператорськими помістями і конфіскованим майном, а також загальнодержавний і податковий центр. 2) В юридичній літературі – державна казна....
15. ФРЕСКА Культурологічний словник ФРЕСКА (італ. fresco, букв. – свіжий) – 1) Живописний твір, виконаний водяними фарбами на свіжій, вогкій штукатурці. 2) Спосіб живопису, що грунтується на застосуванні водяних фарб, які наносять на вогку штукатурку....
16. ЕСЕ Культурологічний словник ЕСЕ (франц. еssai, букв. спроба) – короткі наукові, критичні та інші нариси, які відзначаються вишуканістю форми. Іноді термін “Е.” вживається з іронічним відтінком. У сучасній літературі Е. – нарис або стаття, насичені теоретичними, філософськими роздумами....
17. ІНТЕРВ’Ю Культурологічний словник ІНТЕРВ’Ю (англ. interview, букв. – зустріч, бесіда) – 1) Жанр публіцистики, розмова журналіста з політичним, громадським або іншим діячем з актуальних питань. 2) Засіб ділового спілкування. 3) Спосіб отримання інформації при проведенні маркетингових (соціологічних) досліджень....
18. ДАО Культурологічний словник ДАО (китайськ. – букв. “шлях”) – у китайській філософії першооснова усього сутнього і універсальний закон буття. Д. – це вічний шлях єдиного життя, котрий пронизує все суще, приймаючи різні форми і втілюючись у безконечності різних станів....
19. ШАРЖ Культурологічний словник ШАРЖ – 1) Надмірне перебільшення при описі або відображенні деяких найхарактерніших рис кого-або чого-небудь. 2) Твір літератури або образотворчого мистецтва (здебільшого графіки), що свідомо загострено передає домінуючу рису характеру, зовнішності людини або певну подію....
20. ДАЙДЖЕСТ Культурологічний словник ДАЙДЖЕСТ (англ. digest – короткий виклад) – 1) Тип журналу, що передруковує матеріали з інших видань у скороченому і, як правило, спрощеному вигляді. 2) Масове видання, що містить короткий адаптований виклад популярних творів художньої літератури....
21. ДЕМПІНГ Культурологічний словник ДЕМПІНГ (англ. dumping, букв. – скидання, від dump – скидати) – 1) Продаж товарів на зовнішніх ринках за викидними цінами, які значно нижчі, ніж витрати виробництва. 2) Д. валютний – знецінення валюти даної країни щодо валюти країни-імпортера....
22. БЮДЖЕТ Культурологічний словник БЮДЖЕТ (англ. budget, букв. – сумка) – 1) Затверджений у законодавчому порядку розпис доходів і видатків держави на певний строк. 2) План доходів і видатків установи, підприємства або окремої особи на певний період....
23. ІКОНА Культурологічний словник ІКОНА (від грец. eikon – зображення, образ) – у християнстві (православ’я, католицизм) – живописне, мозаїчне або рельєфне зображення, якому надають священного характеру. У широкому розумінні – зображення Ісуса Христа, Богоматері, святих, сцен зі Святого Письма. У вузькому значенні – твори мистецтва, що мають культове призначення. Культ І. бере початок від ІІ ст., набув […]...
24. Плебісцитарний Політологічний словник Плебісцитарний (від лат. plebishitum, букв. – рішення народу) – політичне явище чи інституція, що породжені волевиявленням народу, тобто створені шляхом голосування на зборах, загальних виборах або референдумі. С. Рябов...
25. ЛАУРЕАТ Культурологічний словник ЛАУРЕАТ (від лат. laureatus – увінчаний лавром) – 1) У давніх греків і римлян – переможець у змаганнях музикантів, ораторів, гімнастів, якого вшановували лавровим вінком. 2) Звання, яке присвоюється за видатні заслуги у громадській діяльності, в галузі науки, мистецтва, літератури. 3) Переможець на фестивалях, конкурсах....
26. ЛІБРЕТО Культурологічний словник ЛІБРЕТО (італ. libretto, букв. – книжечка) – 1) Словесний текст великого музично-драматичного твору – опери, оперети тощо. 2) Короткий виклад змісту п’єси, балету, драми, кінофільму, який звичайно видається окремою книжечкою. 3) План сценарію балету або кінофільму....
27. КАФЕДРА Культурологічний словник КАФЕДРА (грец. букв. – сидіння, стілець) – 1) Місце для викладача, лектора, промовця тощо. 2) У вищих навчальних закладах – основна навчально-наукова група, що здійснює навчальну, методичну і науково-дослідну роботу з однієї або кількох, пов’язаних між собою наукових спеціальностей, а також підготовку і підвищення кваліфікації кадрів....
28. ДАОСИЗМ Культурологічний словник ДАОСИЗМ (кит. “дао цзя” – школа дао) – одна з основних (поряд з конфуціанством) релігійно-філософських течій Китаю. Виник у другій половині І тис. до н. е. Після проникнення в Китай буддизму разом з ним Д. і конфуціанство склали сан цзяо (“три релігії”). Згідно з традицією засновником Д. вважається Лао-цзи, але найважливішим його представником […]...
29. УКРАЇНСЬКА МОВА Культурологічний словник УКРАЇНСЬКА МОВА – державна мова в Україні, належить до східнослов’янських мов. Поширена у Росії, Білорусії, Польщі, Канаді, США, Аргентині, ін. країнах поселення українців. Діалекти об’єднані у 3 головні групи: південно-східну (середньоподніпровські, слобожанські та степові говірки), південно-західну (волинсько-подільські, галицько-буковинські та карпатські говірки), північну (лівобережні, правобережні та волинсько-поліські говірки); найдавніші пам’ятки: юридичні акти XIV-XV ст., […]...
30. ЛІРИКА Культурологічний словник ЛІРИКА (від грец. – лірний, лірик) – 1) Жанр художньої літератури (поряд з епосом і драмою). В Л. виявляється емоційне ставлення автора або його героя до об’єкта зображення. Л. буває громадсько-політична, філософська, інтимна, пейзажна тощо. 2) Сукупність творів ліричної поезії. 3) перен., розм. Ліричний настрій....