Верховна влада

Related posts:

1. Влада авторитету Політологічний словник Влада авторитету (power of authority) – вплив авторитетних особистостей, організацій, органів у зв’язку з їх публічним визнанням на людей, їхні думки, поведінку. В. а. – важливий канал управлінської діяльності. М. Головатий...
2. Світська влада Політологічний словник Світська влада (temporal power, secular authorities) – влада церковна, мирська, громадянська. М. Головатий...
3. Влада бізнесу Політологічний словник Влада бізнесу (power of business) – реальний вплив на політику, суспільну діяльність, поведінку підприємницької практики, фінансові, комерційні та інші угоди, домовленості тощо. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов […]...
4. Влада аргументів Політологічний словник Влада аргументів (power of arguments) – вплив на людей, громадські організації, структури переконливо викладеними, вагомими, яскравими аргументами (прикладами, фактами, повідомленнями, свідченнями). Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – M., 2000; Головатий M. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997; Халипов В. […]...
5. Влада тимчасова Політологічний словник Влада тимчасова (provisional/interim power) – влада, коли особи призначаються або обираються на посади на певний, іноді не на тривалий час, щоб згодом їх було замінено на відповідних умовах іншими людьми вже на постійній основі. М. Головатий...
6. Влада виконавча Політологічний словник Влада виконавча (executive power / ам. branch) – одна з трьох гілок влади, завдяки якій реалізується державна влада, воля обраних, тих, що стоять на чолі держави, осіб та органів, які у свою чергу репрезентують життєві інтереси певних соціальних верств суспільства, класів, станів, націй. Згідно з теорією поділу влад В. в. – влада, на […]...
7. Влада Рад Політологічний словник Влада Рад (Sowietpower) – тип влади, який існував у радянській Росії (Радянському Союзі) в 1917 – 1991 pp. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; Головатий М. Ф. Соціологія політики. – К., 2003. М. Головатий...
8. Влада віри Політологічний словник Влада віри (power of belief/faith) – 1) ступінь впливу переконаності, впевненості у будь-чому на настрої, думки, переконання, поведінку людей у суспільстві; 2) ступінь впливу на характер переконаності, життєву позицію людей віри. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – М., 2000; Головатий М. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. […]...
9. Влада традицій Політологічний словник Влада традицій (power of traditions) – вплив звичаїв, поглядів, порядку, що сформувався в поведінці, на владу, що дає їй змогу діяти без конфлікту, без суперечності з громадською думкою. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; Головатий M. […]...
10. Влада закону Політологічний словник Влада закону (power of law) – 1) реальний вплив постанов і актів державних органів на життя, долі людей, стан держави; 2) необхідна умова нормального життя. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; Головатий M. Ф. Соціологія політики. […]...
11. Влада виборна Політологічний словник Влада виборна (electedpower/office) – особи та органи влади, що здобули владу, вступили на посаду через процедуру відбору і подальшого обрання. М. Головатий...
12. Царизм Політологічний словник Царизм (tsarism) – царський режим, форма правління, за якої верховна необмежена влада належить самодержавному монарху, царю. М. Головатий...
13. Влада мафії Політологічний словник Влада мафії (power of mafia) – майже нічим не обмежене, жорстке управління ватажків і мафіозних структур, які намагаються тримати населення певних регіонів, своїх співучасників у глибокому страхові, абсолютній покорі. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; Головатий […]...
14. Влада монарха Політологічний словник Влада монарха (power of monarch)- як правило, необмежений вплив особи, що стоїть на чолі монархії (короля, царя, імператора, шаха тощо), на все, що відбувається в країні, суспільстві, на життя більшості громадян. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., […]...
15. Влада грошей Політологічний словник Влада грошей (power of money) – вплив фінансових коштів, капіталу, його власників на політику, різні сфери життя суспільства, суспільні відносини, їх особливості і характер, на усе, що обумовлює життя людей. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; […]...
16. Влада президента Політологічний словник Влада президента (President’s/ Presidential power) – встановлене конституцією та іншими законами коло повноважень вищої посадової особи в державі – президента. В. п. має певну специфіку в кожній державі. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; Головатий М. […]...
17. Церковна влада Політологічний словник Церковна влада (churchdom; power of church) – 1) органи управління в церкві; 2) духовний (не світський) вплив, дія церкви як організації на віруючих і невіруючих, на ієрархів церкви. М. Головатий...
18. Експертна влада Політологічний словник Експертна влада (expert power) – згідно із сучасними уявленнями, що склалися в менеджменті на Заході, – влада експертів як можливість для них серйозно впливати на замовника. Вона базується на вірі виконавця в те, що він володіє такими спеціальними знаннями, які дають змогу задовольнити наявні і ті, що виникають, потреби. Е. в. набуває все […]...
19. Влада диктатора Політологічний словник Влада диктатора (power/rule of dictator) – право і можливість володаря безроздільно розпоряджатися долями багатьох людей, країни. В остаточному підсумку такі обставини зумовлюють і долю диктатора, його оточення, тих, хто йому служить і підтримує. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. […]...
20. Влада партії Політологічний словник Влада партії (power of party) – один з найтиповіших проявів політичної влади, особливо за наявності опозиційних партій; вплив (нерідко без достатніх підстав і повноважень) тієї чи іншої партії на своїх членів, а також спроби чинити вплив на населення загалом або окремі його верстви. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. […]...
21. Влада народу Політологічний словник Влада народу (power of the people) – загальна, встановлена законом участь громадян, населення країни в управлінні державою, державними і суспільними справами. Загалом – це ідеально зорганізоване суспільне життя, якого прагнуть багато людей на Землі. У більшості конституцій різних держав зазначається, що саме народ є носієм суверенітету, єдиним джерелом влади, хоча в реальному житті […]...
22. Влада апарату Політологічний словник Влада апарату (power of apparatus/ machinery) – фактично реальний, нерідко досить потужний вплив, який має на людей, організацію апарат, тобто, сукупність державних службовців, штатних працівників різних органів влади. Послабити вплив апарату можна різними шляхами: вдосконаленням і демократизацією виборів, призначенням апаратних працівників, посиленням контролю за їх діяльністю з боку державних структур вищого рівня, громадськості […]...
23. Геронтократія Політологічний словник Геронтократія (gerontocracy, від грецьк. geron (gerontos) – старий і kratos – влада) – 1) влада стариків, старшого покоління; 2) рання форма суспільства, коли влада належала старійшинам. За первіснообщинного ладу верховенство влади належало найстаршим членам общини. М. Головатий...
24. Публічна влада Політологічний словник Публічна влада – специфічний різновид суспільної влади, основна ознака держави, якою вона відрізняється від докласової родової організації. П. в. відмежована від більшої частини населення і є владою економічно пануючого класу, захищає інтереси меншості суспільства. Публічна влада утримується людьми, для яких управління набуває прогресивного характеру дії (армія, поліція, різного призначення служби безпеки, чиновництво та […]...
25. Самовладдя Політологічний словник Самовладдя (autocracy; absolute rule) – одноосібна, необмежена влада. М. Головатий...
26. Бар’єри влади Політологічний словник Бар’єри влади (barriers of power) – 1) певні перешкоди, які влада змушена долати в процесі свого існування, діяльності; 2) перешкоди, які створює сама влада в результаті своєї діяльності. М. Головатий...
27. Лассуелл Гарольд Дуайт Політологічний словник Лассуелл Гарольд Дуайт (1902 – 1978) – американський політолог. Використовуючи методи психоаналізу, соціальної психології, вивчав політику як поведінку відповідних суспільно-політичних груп і як систему аналізу процесу прийняття політичних рішень. Вважав владу атрибутом конкретних суспільних відносин, вивчав роль масових комунікацій в оформленні й відтворенні символіки політичної влади. Політична влада, на думку Л., – це […]...
28. Полювання на відьом Політологічний словник “Полювання на відьом” (witch hunt) – поняття, що з’явилося на Заході і означає переслідування людей, які мають інші думки, погляди і переконання, що їх частіше за все з політичних та інших мотивів не підтримує офіційна влада. М. Головатий...
29. Прерогатива Політологічний словник Прерогатива (від лат. praerogativa – перевага) – виключне право, яке належить будь-якому державному органу або посадовій особі, привілей. М. Головатий...
30. Виконавча влада Державне управління Виконавча влада. Одна із трьох гілок державної влади, яка відповідно до конституційного принципу поділу державної влади покликана розробляти і втілювати державну політику щодо забезпечення виконання законів. управління сферами суспільного життя, насамперед державним сектором економіки. У відносинах із законодавчою і судовою владою вона користується певною самостійністю. Основні її суб’єкти – уряд і підлеглі йому […]...
31. АВТОКРАТІЯ АВТОКРАТІЯ – система правління, за якої необмежена верховна влада у державі належить одній особі й не контролюється представницькими органами....
32. Верховна Рада України Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади України, Парламент України. Складається з 450 народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні терміном на 4 роки і працюють у В. Р. У. на постійній основі. Структура, функції і повноваження В. Р. У. та її органів передбачені і […]...
33. Етатократія Політологічний словник Етатократія (etato-cracy, від фр. etat – держава і грецьк. kratos – влада) – 1) абсолютна, беззаперечна влада держави; 2) політика активної і ефективної участі держави в економічному житті, інших сферах суспільного буття, активний вплив на них; орієнтація на всебічний розвиток держави. Такий курс суспільного розвитку відображається у різноманітних соціально-філософських, політико – правових, кратологічних […]...
34. Республіка президентська Політологічний словник Республіка президентська – форма правління державою, що базується на пріоритеті виконавчої влади в особі президента країни. В цьому разі передбачається пряме обрання громадянами глави виконавчої влади (президента) в ході всенародних виборів. Відповідно до конституції йому і належить верховна влада у державі. Президент у Р. п., як правило, поєднує в одній особі повноваження глави […]...
35. АбсурдизмАрхія Політологічний словник Архія (від грецьк. archi – влада, правління) – політично організоване суспільство (наприклад, монархія, олігархія, поліархія). Прототип А. – анархія (безвладдя, ідея бездержавної організації суспільного життя. Поняттям А. визначають своєрідний етап переходу суспільства від природного до державного стану, до суспільно-організованого (цивілізованого) суспільного устрою, в якому існують такі інститути, як політика, уряд, влада, підлеглі тощо. […]...
36. Кібернетика (політична) Політологічний словник Кібернетика (політична) (cuburnetics, від грецьк. kybernetike – мистецтво водити кораблі) – наука про динамічні, саморегульовані і самозорганізовані системи. В 1948 р. американський математик Н. Ві – нер створену ним науку назвав К., хоча ще Платон (IV ст. до н. е.) користувався поняттям “К.”, позначаючи таким чином мистецтво державного управління як мистецтво свого роду […]...
37. Законодавча влада Державне управління Законодавча влада. Одна з гілок державної влади, її важлива підсистема, основними функціями якої є представництво інтересів громадян (виборців) та прийняття законів, інших правових та політичних актів. З. в. складний комплекс суб’єктів і видів діяльності зі створення правового фундаменту нормативного регулювання суспільних відносин. До основних суб’єктів З. в. можна віднести: парламент, який є найвищим […]...
38. Концесія Політологічний словник Концесія (від лат. concessio – дозвіл, відступлення) – договір або угода про передачу на певних умовах ділянки землі, певних об’єктів, що належить державі, муніципалітетам, в експлуатацію великим національним або зарубіжним капіталістичним монополіям. М. Головатий...
39. Ресурси влади Політологічний словник Ресурси влади (resources of power, від фр. ressource – допоміжний засіб) – закони, можливості, засоби, які має влада і які вона готова задіяти і використовує задля того, щоб зміцнити, посилити свої позиції. Для ефективного використання Р. в. потрібні вдумливі розрахунки, реальна оцінка ситуації, вибір моменту дії, наполегливість, послідовність, а іноді і мужність того […]...
40. Дефініція Політологічний словник Дефініція (лат. definitio – обмеження) – коротке визначення будь-якого поняття, що відображає існуючі ознаки предмета чи явища. М. Головатий Дефіцит влади (deficit, of power, від лат. deficit – бракує) – відсутність, брак належних, необхідних прав, повноважень. М. Головатий...