ВІДЧАЙ

Related posts:

1. ДРУЖБА Культурологічний словник ДРУЖБА – взаємна прихильність між людьми, що виявляється в здатності до самопожертви, взаємодопомоги, насолоди духовним спілкуванням....
2. НАВІЮВАННЯ (СУГЕСТІЯ) Культурологічний словник НАВІЮВАННЯ (СУГЕСТІЯ) (лат. suggestio, suggero – навіюю, раджу) – у загальному розумінні – будь-який психічний вплив однієї людини на іншу (прохання, наказ, переконування), що має за мету актуалізацію або зміну певних установок, ціннісних орієнтацій чи вчинків. У людини, яка виступає об’єктом Н., усупереч (а іноді і проти) її волі і свідомості виникають певні […]...
3. ІНДИВІД Культурологічний словник ІНДИВІД (лат. неподільне) – людина як окрема природна істота, представник виду, носій індивідуально своєрідних рис. Найістотніші характеристики індивіда – цілісність психофізичної організації, стійкість у взаємодії із зовнішнім світом....
4. ДУША Культурологічний словник ДУША – нематеріальне, глибоко особистісне начало в людині, її внутрішній світ як унікальне ціле, що залишається відносно рівним собі упродовж усього життя людини. Слово “Д.” вживається для означення сукупності психічних явищ, що характеризують внутрішній, суб’єктивний світ людини, а також основних рис особисті – її життєвих інтересів, переконань, ідеалів, моральних рис, її ставлення до […]...
5. СТАРІСТЬ Культурологічний словник СТАРІСТЬ – період життя людини і вищих тварин, що наступає за зрілістю, стадія одряхління, послаблення діяльності організму, згасання психічних функцій і процесів. С. не можна відвернути, її можна лише відсунути на більш пізній віковий період (за 80 і більше років). Для людини дуже важливо не просто збільшити число років життя, а домогтися активності […]...
6. ЕКЗАЛЬТАЦІЯ Культурологічний словник ЕКЗАЛЬТАЦІЯ (від лат. exaltus – дуже високий) – стан збудження, надмірної радості, що може бути реакцією на сильний емоціогенний подразник (збіг щасливих обставин) або реакцією на звичайні емоціогенні подразники при схильності до Е. Нерідко Е. є негативною і потребує відповідного лікування....
7. ЩАСТЯ Культурологічний словник ЩАСТЯ – 1) Поняття моральної свідомості, що означає такий стан людини, який найбільше відповідає внутрішній задоволеності повнотою й осмисленістю життя, здійсненням свого людського призначення. Щ. є чуттєво-емоційною формою ідеалу. Поняття “Щ.” не лише характеризує певне конкретне об’єктивне положення чи суб’єктивний стан людини, а й виражає уявлення про те, якими повинні бути життя і […]...
8. КУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ Культурологічний словник КУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ (від лат. contextus – зчеплення, з’єднання, зв’язок) – сукупність життєвих обставин, завдяки яким утворюється той чи інший зміст....
9. Українська політична нація Політологічний словник Українська політична нація – поняття, яке відображає суперетнічний характер народу незалежної України, який складається з різних етносів, але виступає як цілісність на основі громадянства України. Самоідентифікація української політичної нації як локальної цивілізації і “політичного українця” як громадянина України – процес довготривалий і складний. Знайти своє місце у світі – центральне завдання будь-якої нової […]...
10. АГРЕСИВНІСТЬ Культурологічний словник АГРЕСИВНІСТЬ (від лат. aggreditor – нападаю) емоційний стан і риса характеру людини. Характеризується імпульсивною активністю поведінки, афективними переживаннями – гніву, злості, прагненням заподіяти іншому травму (фізично чи морально). В агресивному стані особа може повністю втрачати самоконтроль. А. інколи розглядають як стенічний активний прояв фрустрації. У зв’язку з цим А. визначають як реакцію на […]...
11. ОЛІМП Культурологічний словник ОЛІМП (грец. Оlympos) – 1) Священний гірський (висота – 2917 м) масив у Греції, який давні греки вважали за місце перебування Зевса та інших богів. 2) У переносному вживанні О. – найвища рада; найвищі сфери суспільства; олімпієць – людина, що зберігає спокій за будь-яких обставин, ставить себе понад буденні пристрасті й хвилювання; олімпійський […]...
12. ДОСВІД Культурологічний словник ДОСВІД – сукупність знань і навичок, набутих на основі і в процесі безпосередньої практичної взаємодії людей із зовнішнім світом; форма засвоєння людиною раціональних здобутків минулої діяльності....
13. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ Культурологічний словник ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ (грец. anthropos – людина) – філософське вчення про природу, сутність людини....
14. АЗАРТ Культурологічний словник АЗАРТ (франц. hasard – ризик, випадок, з ісп. аzar, від араб. аззагр – гральна кість) – захоплення, завзяття, запальність, гарячковість. У психології – психічний стан людини, при якому спостерігається високий рівень її екзальтованості, емоційного збудження, прагнення до задоволення певної потреби. У стані А. людина у своїх вчинках керується переважно емоціями, тому вона може […]...
15. ЕМПАТІЯ Культурологічний словник ЕМПАТІЯ (англ. empathy – співчуття, співпереживання) – здатність людини до співпереживання і співчуття, розуміння внутрішніх станів іншої особи. Процес Е. є в основному інтелектуальним за своїм змістом....
16. ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ № З/п Тема уроку Дата ЛЮДИНА (7 год) 1 Неповторність кожної людини 2 Життя людини – найвища цінність 3 Людське “Я” 4 Справжня особистість 5 Можливості людини 6 Досягнення успіху 7 Наполегливість – важлива риса характеру людини ЛЮДИНА СЕРЕД ЛЮДЕЙ (7 год) 8 Роль спілкування в житті людини 9 Культура поведінки 10 […]...
17. АНТРОПОСОЦІОГЕНЕЗ Культурологічний словник АНТРОПОСОЦІОГЕНЕЗ (від грец. людина, соціальність, виникнення) – взаємозумовлені процеси формування фізичного і соціального типу людини та суспільства....
18. АНТРОПОМОРФНІСТЬ Культурологічний словник АНТРОПОМОРФНІСТЬ (від грец. людина і форма) – подібність до людської постаті, її відтворення повне (скульптурне, стилізоване) або часткове (із збереженням утилітарної форми речі, до якої додаються голова, руки, іноді лише обличчя або очі, що надають усій речі певної людської подоби)....
19. АНТРОПОГЕНЕЗ Культурологічний словник АНТРОПОГЕНЕЗ (від грец. antropos – людина та genesis – походження) – процес виникнення та історико-еволюційного формування фізичного типу людини....
20. КОНСТРУКТИВНА ВІДПОВІДЬ Культурологічний словник КОНСТРУКТИВНА ВІДПОВІДЬ (від лат. constructio – побудова) – така відповідь людини на дії або висловлювання іншої людини, яка містить корисні пропозиції щодо вирішення проблеми, що хвилює іншу людину, і може стати основою для подальших дій....
21. Убивство Убивство – протиправне, умисне або необережне позбавлення життя іншої людини. Об’єктом У. є людське життя, початком якого слід вважати початок фізіологічних пологів, а кінцем – біологічну смерть. У. може бути скоєне як дією, так і бездіяльністю. Позбавлення життя людини в стані необхідної оборони не є У. Відповідальність за всі види У. настає з 14 років. […]...
22. ЛЮДИНА СХІДНОГО Культурологічний словник ЛЮДИНА СХІДНОГО ТИПУ – людина, визначена у своїй долі та діях космічним законом відповідно до формули “людина в човні без весел”, з настановою на споглядальність, на містичне єднання з природними й надприродними силами, з орієнтацією на корпоративні цінності....
23. АНТРОПОЦЕНТРИЗМ Культурологічний словник АНТРОПОЦЕНТРИЗМ (від грец. людина і лат. центр) – погляди, згідно з якими людина є центром і найвищою метою Всесвіту....
24. КОМПРОМІС Культурологічний словник КОМПРОМІС (від лат. соmpromissum – угода, згода) – 1) Згода, порозуміння з супротивником, досягнуті шляхом взаємних поступок. 2) Пристосування до обставин, пов’язане з відмовою від особистих переконань. 3) У римському праві – угода про третейський (третьосторонній) розгляд справи....
25. ЕКЗИСТЕНЦІЯ Культурологічний словник ЕКЗИСТЕНЦІЯ (лат. existentia від existo – існую) – основна категорія екзистенціалізму, яка означає внутрішнє буття людини, те непізнане, ірраціональне в людському “Я”, внаслідок чого людина є конкретною, неповторною особистістю....
26. АЛЬТРУЇЗМ Культурологічний словник АЛЬТРУЇЗМ (франц. altruisme, від лат. alter – інший) – моральний принцип, що полягає у безкорисливому прагненні до діяльності на благо інших, у готовності заради цього зректися власних інтересів; протилежний егоїзмові. Термін “А.” запровадив О. Конт. Окремі філософи-моралісти (Ф. Хатчесон, А. Шефтсбері) вважали, що суперечності суспільства можна подолати самовихованням у дусі А....
27. ЗЕЛЕНІ СВЯТА Культурологічний словник ЗЕЛЕНІ СВЯТА – символ єднання людини з силами природи та потойбічним світом; сонця, сонячного культу; торжества життя; розквіту дерев, квітів і трав; часу найбільшого буяння сил життя. Уже й сама назва 3. с. дуже стародавня, далеко передхристиянська – вказував С. Килимник у дослідженні “Український рік…” Християнська церква намагалася змінити назву 3. с. на […]...
28. ЛЮБОВ Культурологічний словник ЛЮБОВ – високе моральне почуття, яке полягає у стійкій, самовідданій і свідомій прихильності людини до когось чи до чогось, зумовленій визнанням достойностей об’єкта любові або спільними переконаннями, життєвими цілями та інтересами людей. Протилежною любові є ненависть. Предметом любові можуть бути різноманітні конкретні й узагальнені об’єкти (конкретна людина, праця, батьківщина). В усіх проявах любов […]...
29. МЕЦЕНАТ Культурологічний словник МЕЦЕНАТ – ім’я римського державного діяча (І ст. до н. е.), близького до імператора Августа; уславився своїм широким покровительством над поетами й художниками. Його ім’я стало називним....
30. СТРУКТУРАЛІЗМ Культурологічний словник СТРУКТУРАЛІЗМ (від лат. structura – взаємне розташування, зв’язок) – напрям гуманітарних досліджень, який обирає своїм предметом сукупність інваріантних зв’язків (структур) у динаміці різних систем....