Відношення деревних порід до вологи

Лісівництво

РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ

Лекція 4. ЛІС І ВОЛОГА

4.3 Відношення деревних порід до вологи

Різним деревним породам властива неоднакова здатність отри­мувати вологу з фунту. До того ж не всяка грунтова волога у рівній мірі доступна рослинам. Так, гравітаційна волога, що заповнює найбільші за розміром пори грунту, є найдоступнішою, але вона дуже рухлива, її споживання короткочасне. Капілярна волога, яка знаходиться у капі­лярних проміжках і переміщується під дією сил поверхневого натягу, довготривалий час

може споживатись рослинами, якщо вона утри­мується силами, меншими за гігроскопічну вологу, тому вона є найбільш важливою для них.

Інші види вологи у грунті – адсорбована, колоїдна, гігроскопічна – недоступні для рослин. Доступність грунтової вологи залежить від механічного складу грунту. Чим він важчий, тим більшу частку вологи утримує у вигляді недоступних для рослин формах.

Питання споживання води деревними рослинами цікавило вчених – лісоводів давно і не тільки заради пізнання природи лісу, але і за ради практики лісорозведення та лісовирощування. Для вивчення водо­споживання Клаубрехт, Гартіг

та Ебермайєр ставили різні досліди, які дозволили опрацювати шкали відношення деревних порід до вологи. Австрійський вчений Гьонель поставив трирічний досвід з молодими рослинами, що дозволило йому побудувати такий послідовний ряд за інтенсивністю транспірації: ясен, береза, бук, граб, в’яз, дуб, клен звичайний, ялина, сосна звичайна, ялиця, сосна чорна (за зниженням транспірації). Дослід Гьонеля пізніше використав Г. М. Висоцький, але отримані ним результати виявилися недійсними. О. О. Молчанов вста­новив, що транспіраційні витрати сосняків становлять не 40-50 мм у рік на 1 га, а в 4-5 разів вищі.

Спираючись на дослідження Л. О. Іванова, Г. Ф. Морозов прийшов до висновку, що про споживання вологи окремими деревними поро­дами свідчить сукупність ознак, зокрема інтенсивність, продуктивність та економічність транспірації. Інтенсивність він розумів як кількість транспіраційної води, що припадає на одиницю площі (або маси) листя; продуктивність – на одиницю приросту деревини, а економічність – на кількість висхідного запасу води у листі або в усьому дереві. Вста­новлено, що близькі за інтенсивністю транспірації сосна і ялина відріз­няються за економічністю: сосна у 2 рази економніше транспірує вологу, ніж ялина.

Г. Ф. Морозов увів такі поняття, що характеризують деревні породи: потребу у волозі та вибагливість до неї.

Потреба у волозі – це кількість вологи, яка необхідна рослині для підтримання тургору у клітинах, нормального ходу фізіологічних процесів (фотосинтезу, дихання, ін.), захисту від перегрівання, обміну речовин між різними органами тощо.

Вибагливість до вологи – це відношення деревних порід до вологості місцезростання, тобто здатність отримувати необхідну кіль­кість вологи з грунту у тих чи інших умовах.

П. С. Погребняк підкреслював, що вільха чорна, як порода з великою потребою вологи, росте тільки у вологих місцях, а тополя може рости і в інших. Тобто, вільха чорна має не тільки велику потребу у волозі, але і високу вибагливість до неї.

Потреба у волозі сосни, ялини та ялиці майже однакова, але вони дуже різняться між собою за вибагливістю: сосна, завдяки широко і глибоко розгалуженій кореневій системі, невибаглива до вологи, а дві інші породи – навпаки.

У лісівництві існують різні шкали відношення деревних порід до вологи. Вони складалися з урахуванням різних факторів – географічного розселення видів, відношення до посухи, перезволоження грунту тощо. Найбільш повна шкала запропонована П. С. Погребняком. Вона об’єднує деревні породи у шість груп за поступовим зростанням вибагливості до вологи. Це – ультраксерофіти (крайні сухолюби), ксерофіти (сухолюби), ксеромезофіти, мезофіти, мезогігрофіти, гігрофіти.

У практиці лісового господарства, особливо у південних районах, потрібно ретельно враховувати відношення деревних порід до посухи. Посуха визначається тривалістю бездощового періоду. У цей час фактичні витрати води рослинами різко знижуються порівняно з можливими у нормальних умовах. Практичне лісовирощування та лісорозведення у посушливих умовах базується на підборі посухостій­ких деревних порід, які мають могутню кореневу систему.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Відношення деревних порід до вологи