Головна ⇒ 📌Захист ⇒ Виконання військового вітання. Вихід зі строю та підхід до начальника

Виконання військового вітання. Вихід зі строю та підхід до начальника

ОДИНОЧНА ПІДГОТОВКА

ТЕМА: ВИКОНАННЯ ВІЙСЬКОВОГО ВІТАННЯ. ВИХІД ЗІ СТРОЮ ТА ПІДХІД ДО НАЧАЛЬНИКА

§ 21. Виконання військового вітання. Вихід зі строю та підхід до начальника

Як, на відміну від цивільних осіб, виконують вітання військовослужбовці? Як військовослужбовець звертається до начальника?

Виконання військового вітання. Усі військовослужбовці зобов’язані під час зустрічі (обгону) вітати один одного, суворо дотримуючи правил, викладених у статтях Стройового статуту.

Підлеглі та молодші за військовим званням вітаються

першими, а за умови рівного становища першим вітається той, хто вважає себе вихованішим і ввічливішим.

Крім того, військовослужбовці зобов’язані вшановувати через виконання прийомів військового вітання:

♦ могилу Невідомого солдата;

♦ братські могили воїнів, які загинули в боях за волю і незалежність України;

♦ бойові прапори військових частин, а також Військово-Морський прапор з прибуттям на військовий корабель і під час відбуття з нього;

♦ похоронні процесії, які супроводжують війська.

Військове вітання виконується чітко й бадьоро, з

Точним дотриманням правил стройового положення

та руху.

Для військового вітання на місці поза строєм без головного убору потрібно за п’ять-шість кроків до начальника (старшого за військовим званням) повернутися в його бік, прийняти стройове положення й дивитися йому в обличчя, повертаючи голову вслід за ним (іл. 21.1).

Якщо головний убір надітий, то, крім того, прикласти праву руку до головного убору так, щоб пальці були разом, долоня пряма, середній палець торкався нижнього краю головного убору (біля козирка), а лікоть був на лінії й висоті плеча. Під час повороту голови в бік начальника (старшого за військовим званням) положення руки залишається без зміни. Після того як начальник (старший за військовим званням) мине того, хто вітав, голову слід повернути прямо й опустити руку.

Іл. 21.1. Військове вітання на місці

Іл. 21.2. Військове вітання під час руху

Для військового вітання під час руху поза строєм без головного убору за п’ять – шість кроків до начальника (старшого за військовим званням) одночасно з поставленням ноги припинити рух руками, повернути голову в його бік і, рухаючись далі, дивитися йому в обличчя (іл. 21.2). Пройшовши повз начальника (старшого за військовим званням), голову повернути прямо і продовжувати рух руками.

При надітому головному уборі разом з поставленням ноги на землю повернути голову й прикласти праву руку до головного убору, ліву руку тримати нерухомо біля стегна, пройшовши повз начальника, старшого за військовим званням, одночасно з поставленням лівої ноги на землю голову повернути прямо, а праву руку опустити.

Випереджаючи начальника (старшого за званням), вітати його одночасно з першим кроком обгону, за другим кроком голову повернути прямо і праву руку опустити.

Якщо у військовослужбовця в руках ноша, то військове вітання слід виконувати поворотом голови в бік начальника (старшого за військовим званням).

Військове вітання зі зброєю на місці поза строєм виконується так само, як і без зброї, при цьому положення зброї не змінюється і рука до головного убору не прикладається. Зі зброєю в положенні “за спину” військове вітання слід виконувати, прикладаючи праву руку до головного убору.

Для виконання військового вітання під час руху поза строєм зі зброєю “біля ноги”, “на ремінь” або “на груди” за п’ять-шість кроків до начальника (старшого за військовим званням) одночасно із поставленням ноги повернути голову в його бік і припинити рух вільною рукою; зі зброєю в положенні “за спину”, крім того, прикласти руку до головного убору.

Дії військовослужбовця під час звернення начальника або старшого за військовим званням, відповідь на вітання. Під час звертання начальника або старшого за військовим званням до окремих військовослужбовців вони, за винятком хворих, приймають стройове положення і називають свою посаду, військове звання та прізвище.

Якщо начальник звертається до військовослужбовця, що перебуває в строю, назвавши військове звання та прізвище, той відповідає “Я”, а під час звертання тільки за військовим званням військовослужбовець у відповідь називає свою посаду, звання та прізвище. При цьому положення зброї не змінюється й рука до головного убору не прикладається.

На привітання начальника або під час оголошення подяки військовослужбовці відповідають гучно, чітко, одностайно. Під час руху всі військовослужбовці починають відповідати з поставленням лівої ноги на землю, вимовляючи слова на кожний крок.

Військове вітання поза строєм під час занять. Військове вітання поза строєм під час занять військовослужбовці виконують за командою “Струнко”. Під час проведення класних занять команда “Струнко” подається перед кожним заняттям і після його закінчення. Команда “Струнко” перед відданням рапорту командирові (начальникові) подається тоді, коли присутні інші військовослужбовці. За відсутності військовослужбовців командирові (начальникові) тільки рапортують.

На вітання начальника або старшого за військовим званням “Здрастуйте, товариші” усі військовослужбовці, що перебувають у строю або поза строєм, відповідають: “Бажаємо (бажаю) здоров’я”; якщо начальник або старший за військовим званням прощається, то на його слова “До побачення, товариші” військовослужбовці відповідають: “До побачення”, додаючи в кінці відповіді слово “товаришу” та військове звання без зазначення роду військ чи служби. Наприклад, під час відповідей сержантам і старшинам – “Бажаємо здоров’я, товаришу молодший сержанте”, “До побачення, товаришу головний старшино”. Дії військовослужбовця під час поздоровлення, оголошення подяки

Якщо командир (начальник) поздоровляє військовослужбовця або дякує йому, то військовослужбовець відповідає командирові (начальникові): “Служу Українському народові”.

Якщо командир (начальник) поздоровляє військову частину (підрозділ), то вона відповідає протяжним триразовим “Слава”, а якщо командир (начальник) дякує, то військова частина (підрозділ) відповідає: “Служимо Українському народові”.

Вихід зі строю та підхід до начальника. Для виходу військовослужбовця із одношеренгового розгорнутого строю подається команда, наприклад: “Рядовий Панченко, вийти зі строю на стільки-то кроків” або “Рядовий Панченко, до мене (до мене бігом РУШ)”.

Військовослужбовець, почувши своє прізвище, відповідає: “Я”, а за командою на вихід (виклик) зі строю відповідає: “Слухаюсь”. За першою командою він стройовим кроком виходить зі строю на вказану кількість кроків, рахуючи від першої шеренги, зупиняється і повертається обличчям до строю. За другою командою, ступивши один-два кроки від першої шеренги прямо, на ходу повертається в бік начальника, найкоротшим шляхом стройовим кроком підходить або підбігає до нього і доповідає про прибуття.

Для виходу військовослужбовця з другої шеренги двошеренгового розгорнутого строю він злегка торкається долонею лівої руки плеча військовослужбовця, який стоїть попереду, той робить крок уперед і, не приставляючи правої ноги, – крок праворуч, пропускає військовослужбовця, який виходить зі строю, а потім стає на своє місце.

Після виходу військовослужбовця попередньої шеренги його місце займає військовослужбовець, який стояв за ним.

Під час виходу військовослужбовця із похідного строю з колони по два, по три, по чотири він виходить зі строю в бік найближчого флангу, попередньо зробивши поворот праворуч (ліворуч). Якщо поруч стоїть військовослужбовець, то він робить крок правою (лівою) ногою вбік і, не приставляючи лівої (правої) ноги, – крок назад, пропускає військовослужбовця, який виходить зі строю, а потім повертається назад на своє місце.

Для повернення військовослужбовця в стрій подається команда, наприклад: “Рядовий Панченко, стати до строю” або тільки “Стати до строю”.

За командою “Рядовий Панченко” військовослужбовець, який стоїть обличчям до строю, почувши своє прізвище, повертається обличчям до начальника і відповідає: “Я”, а за командою “Стати до строю”, якщо він без зброї або зі зброєю в положенні “за спину”, прикладає руку до головного убору і відповідає: “Слухаюсь”, повертається в напрямку руху, з першим кроком опускає руку, рухаючись стройовим кроком, найкоротшим шляхом стає на своє місце в строю.

Під час повернення до строю з відходом від начальника військовослужбовець рухається стройовим кроком найкоротшим шляхом до свого місця в строю.

Якщо подається команда “Стати до строю” (без називання прізвища), військовослужбовець повертається до строю без попереднього повороту до начальника та без відповіді “Я”.

При виході військовослужбовця зі строю положення зброї не змінюється.

Підхід до начальника та відхід від нього. Під час підходу до начальника поза строєм військовослужбовець за п’ять-шість кроків до нього переходить на стройовий крок, за два-три кроки зупиняється й одночасно з приставлянням ноги прикладає праву руку до головного убору, а тоді доповідає, наприклад: “Товаришу капітане, рядовий Ільченко за вашим наказом прибув”.

Після доповіді руку опускає (іл. 21.3).

Отримавши дозвіл іти, військовослужбовець прикладає праву руку до головного убору і відповідає: “Слухаюсь”, повертається в напрямку руху, з першим кроком (з поставленням лівої ноги на землю) опускає руку і, зробивши три-чотири кроки стройовим, далі рухається похідним кроком (іл. 21.4).

Іл. 21.3. Підхід до начальника і рапорт

Іл. 21.4. Відхід від начальника

Під час підходу до начальника зі зброєю положення зброї не змінюється і рука до головного убору не прикладається, за винятком випадку, коли зброя перебуває в положенні “за спину”.

Начальник, подаючи команду для повернення військовослужбовця в стрій або даючи йому дозвіл іти, прикладає руку до головного убору та опускає її.