ВОСКОТОПКА

ВОСКОТОПКА – використовується на пасіках, для переробки воскосировини й одержання чистого воску. Використовують зазвичай сонячну й водяну В.

Сонячна В. На ній за день можна витопити до 4 кг воску й обслужити пасіку на 50 бджолосімей. На цій В. рекомендується перетоплювати світлу воскову сировину. Вона виготовляється у вигляді ящика, задня стінка якого вища за передню. Усередині ящика встановлюють лист під кутом 30-40°, на який викладають воскосировину. Зверху ящик прикривається рамою з двома стеклами. Сонячні промені проходять через скло

й нагрівають воскосировину до 70-95 °С. Під дією тепла віск починає плавитися та стікати по похилій площині листа вниз у коритце, дно якого попередньо заливають невеликою кількістю води.

Сонячна В. зазвичай робиться з білої жерсті й алюмінію. Висота передньої стінки В. 80 мм, задньої 380 мм, ширина дна 615 мм, довжина 645 мм.

В. можна робити з дерева. Лист виготовляють із вузьких, щільно підігнаних сухих дощечок, широкі дощечки не підійдуть, тому що під дією високої температури вони жолобитимуться. Дерев’яне коритце роблять із фанери або з цілого шматка дерева, у якому видовбують заглиблення. Лист можна зробити з фанери,

скла, шиферу й інших матеріалів, наявних на пасіці.

На нижньому краї лотка деякі бджолярі встановлюють дірчасту або гребінчасту перегородку, яка вільно пропускає витоплюваний віск і затримує витоплювання від стікання в коритце. Отвір у листі можна закрити пучком соломи: віск додатково профільтровуватиметься, очищаючись від механічних домішок.

Металевий або скляний лоток установлюють у В. з нахилом 8:100, що, при довжині листа 100 см, підніме його задній край порівняно з переднім на 8 см. При крутішому положенні листа в коритце стікатиме не тільки віск, але й витоплювання. При більш пологому положенні віск стікатиме повільніше й затримуватиметься у витоплюваннях.

Для дерев’яного листа нахил повинен бути крутішим удвічі. На лоток іноді укладають дерев’яну раму з металевою сіткою, на яку поміщають сушу.

Стінки В. найкраще зробити подвійними, як у вулику, із засипанням міжстінного простору утеплювальним матеріалом (клоччям, мохами, ватою тощо). Стінки роблять із тесу завтовшки 25-30 мм, дошки повинні прилягати щільно, без щілин. У кришці відстань між стеклами має бути 5-12 мм. Стекла кришки з обох боків ретельно промащують замазкою, щоб між ними не просочувалися пара й пил, які, осідаючи на склі, заважатимуть проходженню сонячних променів. Скляна рама повинна щільно прилягати до стінок корпуса, тому крайки стінок оббивають сукном, повстю або іншим м’яким матеріалом.

Найпродуктивнішою є робота В., коли сонячні промені потрапляють на її скло перпендикулярно до поверхні. Із цією метою на дні В. прибивають дерев’яну бабишку завбільшки 100 х 100 мм і заввишки 70 мм. У її центрі з боку дна просвердлюють отвір діаметром 10-15 мм, який відповідає діаметру залізного стрижня, що вбивається у стовп. На цьому стрижні встановлюють В., і її можна розвертати навколо осі, по ходу сонця.

Скляна рама повинна мати крутий нахил, щоб сонячні промені падали на скло перпендикулярно. Пологі рами або рами з малим нахилом відбивають сонячні промені, що викликає низьку продуктивність В. Стекла необхідно вибирати без яких-небудь дефектів, бульбашок, тріщин. Для захисту від атмосферних опадів В. обладнують дерев’яним дахом. Доцільніше його зробити знімним, з бортами, і ставити як кришку вулика. В. фарбують у чорний колір для кращого поглинання нею сонячних променів. Установлювати В. найкраще на пригріві з підвітреного боку якої-небудь будівлі.

Самостійне будування такої типової В. вимагає великого вміння, тому що в ній є багато скошених поверхонь. Набагато простіше спорудити В. запропонованої нижче конструкції. Корпус В. являє собою прямокутний ящик, з якого попереду внизу вирізаний один кут. Знизу виступу до дна В. цвяхами прибивається дерев’яна бабишка з отвором у середині, щоб можна було встановити В. на стовпі. Розмірів бабишки необхідно чітко дотримуватися, тому що від них залежить нахил В. З країв скляної рами зручно набити бруски, що дозволить закривати її, як вулик. Корпус повинен бути без щілин. Така проста у виготовленні В. вимагає на 13,5 % пиломатеріалів менше, ніж типова.

Сонячна В. дозволяє одержати на пасіці віск найвищої якості.

У сонячній В. перетоплюють тільки суху суш. Суш, попередньо розварену у воді, класти у В. не можна, тому що вода, випаровуючись, осідатиме у вигляді пари на стеклах кришки,

Ускладнюючи проникнення всередину сонячних променів, і В. працюватиме вкрай незадовільно.

Слід пам’ятати, що на пасіках, заражених гнильцевими захворюваннями, використовувати сонячну В. не можна.

Існують В. зі штучним обігрівом. Вони дуже зручні в дрібних індивідуальних господарствах, прості в застосуванні. Найпоширеніші з них грубні й водяні.

Грубна В. збирається з пари звичайних глиняних горщиків або емальованих чавунців. Одну посудину наповнюють сушшю, зверху на неї складають нетовстий шар соломи, вкривають тканиною, зав’язують і, повернувши догори дном, ставлять на інший горщик, у який попередньо налили трохи дощової води. Горщики ставлять у помірно натоплену російську піч. Віск, що виплавився із суші, профільтровується через солому й стікає в нижній горщик, де відстоюється на шарі гарячої води.

Єдиний мінус у грубної В. – віск часто пригоряє, через що його колір з канарково-жовтого перетворюється на темно-сірий, а іноді й чорний, віск робиться крихким тощо. У дрібному господарстві доцільнішим буде переробляти воскосировину способом відціджування.

Грубні В. пристосовані тільки для російської печі, тому що жар рівномірно прогріває верхній і нижній горщики. На плиті такої рівномірності досягти не вдасться.

Водяні В., навпаки, пристосовані для нагрівання на плиті, гасниці, примусі.

Конструкція їх дуже проста: двостінні баки, а між стінками наливається вода. Внутрішній бак робиться з алюмінію або нержавіючої сталі.

Для невеликих пасік досить придбати 1-2 універсальні парові В.

Ця В. використовується для переробки стільників у рамках й іншої воскової сировини. У неї вміщається 20 стільників або 20-25 кг воскосировини. При переробці суші в рамках у них зберігається дріт і рамки дезінфікуються парою. Універсальна ця В. тим, що в ній можна готувати цукровий сироп, дезінфікувати парою дрібний бджільницький інвентар, стерилізувати раніше витоплений віск, її можна використовувати як стіл для розпечатування стільників тощо.

Також зручна й малогабаритна парова В., яка вміщає близько 3 кг воскової сировини й переробляє її за 25-30 хв. Щоб віск добре відстоювався й застигав, посуд з гарячою водою й рідким

Воском поміщають у тепле приміщення або добре вкривають утеплювальним матеріалом.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: ВОСКОТОПКА