Вплив волокнистого складу на зовнішній вигляд та властивості тканин
Матеріалознавство швейного виробництва
СКЛАД, БУДОВА ТА ВЛАСТИВОСТІ ТКАНИН
СКЛАД ТКАНИН
Вплив волокнистого складу на зовнішній вигляд та властивості тканин
Від волокнистого складу тканин залежать їх зовнішній вигляд (гладкість поверхні, блиск, природний колір) та властивості: міцність, видовження, пружність, теплопровідність, гігроскопічність, усадка та інші.
Знання складу тканин та властивостей волокон, з яких вони виготовлені, дозволяє визначати призначення тканин, їх поведінку в процесі виготовлення одягу та його
Бавовняні тканини використовують для виготовлення білизняних виробів, сорочок, суконь, костюмів та навіть пальт. Обробка їх не викликає труднощів.
Бавовняні тканини мають всі характерні властивості, які їм надають волокна бавовни: матовий блиск, середня міцність, низька розтяжність та пружність, добрі гігієнічні якості.
Лляні волокна дозволяють виробляти тканини з гладкою блискучою поверхнею, міцні, жорсткі, стійки до стирання
З вовняних волокон виробляють тканини з ворсом різної висоти та густоти, деякі – уваленими, з войлоковидним застилом на поверхні, з високими теплозахисними якостями, невисоким зминанням. Вовняні тканини використовують для виготовлення верхнього одягу: пальт, костюмів, демісезонних суконь.
В швейному виробництві враховують здібність вовняних тканин до місцевої усадки та фіксації розмірів розтягнутої тканини, до розпрасування при короткочасній дії високих температур в умовах підвищеної вологості, що обумовлює такі примусові волого-теплові оброблення, як спрасування та відтягування, відпарювання, усунення лас.
Тканини з натурального шовку характеризуються гладкою поверхнею, приємним блиском, доброю зносостійкістю, малим зминанням, гарними гігієнічними якостями. їх використовують для виготовлення легкого нарядного жіночого одягу. В швейному виробництві потрібно враховувати здібність тканин до обсипання, розсунення ниток, ковзання та усадки.
Тканини з віскозних ниток мають високі: гладкість поверхні, ковзання, теплопровідність, зминання та усадку, добрі гігієнічні якості, різкий блиск. їх використовують переважно для виготовлення підкладкових тканин, деяких платтєвих (креп-марокен, тафта) та сорочкових (шотландки, піке).
Тканини з віскозного штапелю мають помірний блиск, незначну ворсистість, м’якість, пухкість, підвищену розтяжність та масу. На відміну від тканин з віскозних ниток вони мають менші: ковзання та обсипання, розсунення ниток в швах та прорубування; вони більш легкі в обробці.
Штапельні тканини з полінозних волокон відрізняються більш високою якістю: вони більш пружні і міцні в сухому і вологому стані, менш усаджуються.
Дуже добрі якості мають тканини з тонковолокнистої бавовни з полінозним волокном. Вони мають високі показники фізико-механічних властивостей, при меншому забрудненні дуже легко очищуються при пранні, мають кращий зовнішній вигляд, ніж аналогічні тканини з бавовни.
Тканини з капрону характеризуються гладкістю та блиском, високою зносостійкістю, помірним драпіруванням, незминанням, здібністю добре зберігати форму, яку надають виробам при волого-теплових обробленнях, (вироби з цих тканин навіть після прання не потребують прасування), легко очищуються при пранні, не усаджуються, прасувати їх потрібно при температурі поверхні праски 120-130°С. Капронові тканини широко використовуються для виготовлення нарядних суконь, блуз, а також для оздоблення. Ускладнюють їх використання в швейному виробництві такі властивості цих тканин, як висока розтяжність, ковзання, обсипання, здібність до розсунення ниток, пом’якшення та злипання при розкрої (від нагріву ножа) та пошитті (від нагріву голки), волого-тепловому обробленні (при температурі вище 200°С).
При наявності в тканині різнорідних волокон необхідно враховувати їх вплив на зовнішній вигляд та властивості. Прояв впливу залежить від кількості тих чи інших волокон в складі тканини; від того, в якому виді вони введені – в виді штапелю, чи у виді ниток; в якій системі використані – в основі чи в утоку.
При виготовленні змішаних або неоднорідних тканин волокна підбирають таким чином, щоб найкраще виявлялися їх добрі властивості, а погані властивості одних волокон нейтралізувалися добрими якостями інших.