Взаємодія деревних порід у хвойно-листяних насадженнях

Related posts:

1. Евтрофізація грунтів у суборах введенням листяних порід та її значення Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 8. ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЕВНИХ ПОРІД У ЛІСОВИХ НАСАДЖЕННЯХ 8.3 Евтрофізація грунтів у суборах введенням листяних порід та її значення У лісах Українського Полісся береза повисла входить до складу корінних насаджень у свіжих та вологих борах, суборах, складних суборах. В останньому типі зростає осика, дуб, липа та інші […]...
2. Естетичні та гігієнічні властивості листяних та мішаних хвойно-листяних лісів Лісівництво РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН Лекція 3. ЛІСОВІ ТА ЛІСОПАРКОВІ ЛАНДШАФТИ ЗЕЛЕНИХ ЗОН 3.3 Естетичні та гігієнічні властивості листяних та мішаних хвойно-листяних лісів Розрізняють ландшафти широколистяних та дрібнолистяних лісів. На відміну від хвойних ландшафтів широколистяні мають більш різноманітній склад деревостанів, підліску і живого надгрунтового покриву. Забарвлення крон у них більш різноманітне, […]...
3. Ріст деревних порід при різній кислотності грунту Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 7. БІОЛОГІЧНИЙ КРУГООБІГ РЕЧОВИН, ЙОГО СУТЬ І РОЛЬ У ПІДВИЩЕННІ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ 7.2 Ріст деревних порід при різній кислотності грунту Незважаючи на те, що ще Г. Ф. Морозов звертав увагу на значення кислотності грунту для росту деревних порід, відношення їх до реакції Грунтового розчину вивчено ще […]...
4. Рубки формування ландшафтів у мішаних хвойно-листяних лісостанах Лісівництво РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН Лекція 7. ОСОБЛИВОСТІ РУБОК ФОРМУВАННЯ ЛАНДШАФТІВ У НАСАДЖЕННЯХ РІЗНОГО ПОРОДНОГО СКЛАДУ 7.4 Рубки формування ландшафтів у мішаних хвойно-листяних лісостанах Мішані деревостани, завдяки високим ландшафтно-декоративним якостям та біологічній стійкості, є найбільш бажаними для формування лісопаркових ландшафтів у зоні Полісся. Тому при рубках формування потрібно всіляко зберігати різнопородність […]...
5. Взаємодія головних і супутніх порід в умовах Степу України Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 8. ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЕВНИХ ПОРІД У ЛІСОВИХ НАСАДЖЕННЯХ 8.8 Взаємодія головних і супутніх порід в умовах Степу України Відношення дуба і ясеня до кліматичних умов практично однакове, про що свідчать їх ареали. І все ж таки взаємодія цих порід між собою і з іншими деревними породами в […]...
6. Підвищення продуктивності лісів інтродукцією деревних порід Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 5. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ДЕРЕВНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ 5.7 Підвищення продуктивності лісів інтродукцією деревних порід Використання деревних порід – екзотів на території України має досить давню історію. Ще в період Київської Русі у монастирські сади інтродукували горіх волоський, виноград, деякі плодові породи. Але масова інтродукція почалася у XVII […]...
7. Шкала відношення деревних порід до кислотності грунту Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 7. БІОЛОГІЧНИЙ КРУГООБІГ РЕЧОВИН, ЙОГО СУТЬ І РОЛЬ У ПІДВИЩЕННІ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ 7.3 Шкала відношення деревних порід до кислотності грунту П. С. Погребняк (1968), класифікуючи рослини за відношенням їх до певних грунтів, виділив групу ацидифілів, тобто деревних порід, що стійкі до кислої реакції грунту. В спадаючому […]...
8. Відношення деревних порід до грунту Лісівництво РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ Лекція 5. ЛІС І ГРУНТ 5.4 Відношення деревних порід до грунту Люди давно помітили, що характер лісу залежить від грунту: “який грунт, такий і ліс”. Спираючись на народну мудрість, лісоводи поділяли ліс на великі групи – “по сухому” та “по мокрому”. Пізніше з’явилося поняття “соснові грунти”, “ялинові грунти”, […]...
9. Відношення деревних порід до вологи Лісівництво РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ Лекція 4. ЛІС І ВОЛОГА 4.3 Відношення деревних порід до вологи Різним деревним породам властива неоднакова здатність отри­мувати вологу з фунту. До того ж не всяка грунтова волога у рівній мірі доступна рослинам. Так, гравітаційна волога, що заповнює найбільші за розміром пори грунту, є найдоступнішою, але вона дуже […]...
10. Залежність рубок догляду від складу деревних порід, лісорослинної зони та лісорослинних умов Лісівництво РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН Лекція 5. ДОГЛЯД ЗА ЛІСОМ 5.5 Залежність рубок догляду від складу деревних порід, лісорослинної зони та лісорослинних умов Характер рубок догляду визначається біологічними та екологічними властивостями деревних порід – перш за все. Крім них, враховуються лісорослинні умови, економічна значимість. Техніка лісо вирощування залежатиме від географічних, фунтово-кліматичних […]...
11. Врахування типів росту деревних порід при лісовирощуванні Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 9. ВПЛИВ РУБОК ДОГЛЯДУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЯКІСТЬ ДЕРЕВОСТАНІВ Кафедра лісівництва і мисливствознавства Національного аграр­ного університету активно працює над пошуком шляхів підвищення продуктивності лісів центрального Полісся та правобережного Лісо­степу України лісівничими методами. Потрібно наголосити, що лісів­ницькі дослідження потребують довготривалого проведення, щоб отри­мати надійні результати. Оскільки процес […]...
12. Взаємодія головних і супутніх порід у дібровах Лівобережного Лісостепу Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 8. ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЕВНИХ ПОРІД У ЛІСОВИХ НАСАДЖЕННЯХ 8.7 Взаємодія головних і супутніх порід у дібровах Лівобережного Лісостепу Лісові насадження в умовах лівобережного Лісостепу України відрізняються від насаджень у правобережному. Значно більша континентальність клімату не дозволяє зростати у природних насадженнях грабу, хоча грунти відповідають біоекологічним властивостям цієї […]...
13. Взаємодія головних і супутніх порід у дібровах правобережного Лісостепу Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 8. ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЕВНИХ ПОРІД У ЛІСОВИХ НАСАДЖЕННЯХ 8.6 Взаємодія головних і супутніх порід у дібровах правобережного Лісостепу Правобережний Лісостеп України відрізняється від лівобережного більшою вологістю повітря, що у свою чергу, поряд з родючими сірими лісовими суглинистими грунтами, забезпечує оптимальні лісорослинні умови для багатьох листяних порід, що […]...
14. Пристосування деревних рослин до грунтових умов у ході еволюції Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 4. ВІДПОВІДНІСТЬ БІОЕКОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДЕРЕВНИХ ПОРІД ЛІСОРОСЛИННИМ УМОВАМ ЯК ОСНОВА УСПІШНОГО РОСТУ НАСАДЖЕНЬ 4.1 Пристосування деревних рослин до грунтових умов у ході еволюції Географія лісів у першу чергу визначається кліматичними умовами. Саме вони формують ту чи іншу лісорослинну зону. Але один і той же клімат охоплює […]...
15. Загальні поняття про взаємодію деревних рослин Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 8. ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЕВНИХ ПОРІД У ЛІСОВИХ НАСАДЖЕННЯХ 8.1 Загальні поняття про взаємодію деревних рослин Лісові насадження є найбільш складними рослинними угрупован­нями серед існуючих у природі. Вже йшла мова про те, що з підви­щенням родючості фунту (трофності) при сприятливих кліматичних умовах кількість деревних порід у насадженнях збільшується. […]...
16. Площа живлення деревних рослин у лісостанах та її зміна внаслідок рубок догляду Лісівництво РОЗДІЛ 3. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РУБОК ДОГЛЯДУ Лекція 4. КОРЕНЕВЕ ЖИВЛЕННЯ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН ТА ВПЛИВ РУБОК ДОГЛЯДУ НА НЬОГО 4.3 Площа живлення деревних рослин у лісостанах та її зміна внаслідок рубок догляду Поняття про площу живлення має важливе теоретичне і практичне значення. Воно потрібне при опрацюванні показників зрідження дерево­станів під час проведення рубок догляду. Справа […]...
17. Вплив домішку берези у сосняках на їх вітростійкість Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 8. ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЕВНИХ ПОРІД У ЛІСОВИХ НАСАДЖЕННЯХ 8.4 Вплив домішку берези у сосняках на їх вітростійкість До недавнього часу існувала думка, що мішані сосново-листяні і ялиново-листяні насадження більш стійкі до дії вітру, ніж чисті сосняки і ялинники. Дослідженнями вчених із Прибалтійських країн ще у 70-ті ро­ки […]...
18. Зміна реакції грунтового розчину під впливом деревних рослин Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 7. БІОЛОГІЧНИЙ КРУГООБІГ РЕЧОВИН, ЙОГО СУТЬ І РОЛЬ У ПІДВИЩЕННІ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ 7.4 Зміна реакції грунтового розчину під впливом деревних рослин У процесі життєдіяльності деревні рослини певним чином впли­вають на зовнішнє середовище, яке в свою чергу впливає на росли­ни, змінюючи їх. Вивченню взаємного впливу рослин і […]...
19. Біологічні особливості сосни звичайної та їх урахування при вирощуванні соснових насаджень Лісівництво РОЗДІЛ 3. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РУБОК ДОГЛЯДУ Лекція 5. БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСНОВНИХ ЛІСОТВІРНИХ ПОРІД ТА ЇХ ВРАХУВАННЯ ПРИ ЛІСОВИРОЩУВАННІ 5.1 Біологічні особливості сосни звичайної та їх урахування при вирощуванні соснових насаджень Сосна звичайна (Pinus silvestris L.) відрізняється від багатьох хвойних і листяних порід відносно малою інтенсивністю життєдіяльності, а тому у неї понижена конкурентоздатність. За даними […]...
20. Ріст деревних рослин у висоту і товщину, їх продуктивність Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 6. ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРОДУКУВАННЯ ДЕРЕВНОЇ МАСИ 6.3 Ріст деревних рослин у висоту і товщину, їх продуктивність Поняття росту та розвитку деревних рослин до кінця ще не вивчено. Цю проблему відносять до основних у лісівництві та фізіології рослин. Пізнання законів росту і розвитку деревних рослин дозволяють у […]...
21. Ріст та розвиток деревних рослин у лісі Лісівництво РОЗДІЛ 3. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РУБОК ДОГЛЯДУ Лекція 1. ФОРМУВАННЯ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ З ВІКОМ 1.2 Ріст та розвиток деревних рослин у лісі З віком в умовах лісового насадження деревні рослини зазнають певних змін у своїх розмірах, морфологічній та анатомічній будові. Тобто, у процесі життя дерева зазнають кількісних та якісних змін, які і характеризують їх ріст […]...
22. Взаємозв’язок надземної і підземної частин деревних рослин Лісівництво РОЗДІЛ 3. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РУБОК ДОГЛЯДУ Лекція 1. ФОРМУВАННЯ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ З ВІКОМ 1.3 Взаємозв’язок надземної і підземної частин деревних рослин Дослідженнями Ткаченка, Фальковського, Рахтеєнка та ін. встанов­лена наявність взаємозв’язку між надземною та підземною частинами деревних рослин. Обсяг співвідношення між ними залежить від віку рослин та гідрологічних, грунтових та інших умов життя. Як правило, […]...
23. Методи вивчення кореневих систем деревних рослин Лісівництво РОЗДІЛ 5. МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Лекція 5. ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО КРУГООБІГУ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН У ЛІСІ 5.2 Методи вивчення кореневих систем деревних рослин Кореневі системи вивчаються з метою встановлення їх архітекто­ніки в тому чи іншому генетичному горизонті грунту під лісовим насад­женням, а також для виявлення коренезаселеності активним корінням відповідного шару грунту. М. І. Калінін (1978) підкреслює, […]...
24. Взаємодія дуба і ясена Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 8. ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЕВНИХ ПОРІД У ЛІСОВИХ НАСАДЖЕННЯХ 8.5 Взаємодія дуба і ясена У дібровах України господарство ведеться не тільки на дуб, але і на дуб з ясенем звичайним, як двома головними породами. У право­бережному Лісостепу головною породою може бути і клен – явір, а у Прикарпатті […]...
25. ЗОНА НАГРОМАДЖЕННЯ ОСАДОВИХ ПОРІД Екологія – охорона природи ЗОНА НАГРОМАДЖЕННЯ ОСАДОВИХ ПОРІД – поверхневий шар літосфери, гідросфера та нижня частина атмосфери, в межах яких відбувається руйнування первинних геол. порід, перенесення зруйнованого матеріалу і нагромадження геол. відкладів....
26. Взаємодія атмосферного повітря і лісу Лісівництво РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ Лекція 3. ЛІС І АТМОСФЕРА Розглядаючи взаємовплив лісу і атмосфери Землі, ми умовно розчленовуємо його на вивчення газового складу та деяких явищ, що відбуваються в атмосфері і впливають на ліс, окремо від розгляду наяв­ної в атмосфері вологи і процесів, що обумовлюють її вплив на життя лісу. Це пов’язано […]...
27. Загальні відомості про живлення деревних рослин і значення для нього біогругообігу поживних речовин Лісівництво РОЗДІЛ 5. МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Лекція 5. ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО КРУГООБІГУ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН У ЛІСІ Суть біологічного кругообігу поживних речовин у лісових насад­женнях, ланки біокругообігу та його показники, за якими визначається тип біокругообігу детально розглянуто у розділі 2. У даній лекції звер­тається увага на окремі питання біокругообігу, які можуть досліджу­ватися студентами при підготовці магістерської випускної […]...
28. Визначення взаємодії – ВЗАЄМОДІЯ ТА ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ В КОНТЕКСТІ ЕТИКИ ТА КУЛЬТУРИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ ЕТИКА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Лекція 5 ВЗАЄМОДІЯ ТА ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ В КОНТЕКСТІ ЕТИКИ ТА КУЛЬТУРИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Визначення взаємодії Нерідко можна спостерігати, як під час зустрічі між людьми не встановлюється контакт, через що їхня бесіда не має позитивного продовження, хоча на обговорення проблеми було витрачено багато часу. Чому це так? Тому, що між ними не відбулася взаємодія. […]...
29. ПІДРІСТ Екологія – охорона природи ПІДРІСТ, памолодь – 1) молоді рослини, які ще не досягли висоти дорослих особин виду та не плодоносять; 2) молоде покоління деревних рослин, під пологом лісу чи на вирубках, що можуть вийти в перший ярус насадження, замінивши старий материнський деревостій. Термін, як правило, використовується щодо лісу: П. сосни, ліс. П....
30. Взаємодія тіл – Динаміка 5. Механіка 5.2. Динаміка 5.2.1. Взаємодія тіл Взаємний вплив тіл чи частинок, який зумовлює зміну стану їхнього руху, називається взаємодією. Відношення прискорень, яких набувають тіла під час взаємодії, обернено пропорційне до відношення їхніх мас:...
31. ТОКСИЧНІСТЬ ПОРІД Екологія – охорона природи ТОКСИЧНІСТЬ ПОРІД – наявність у гір. породах токс. речовин у конц., які пригнічують ріст і розвиток рослин та тварин....
32. Взаємодія соціальна Взаємодія соціальна – вид соціального зв’язку, в процесі якого проявляється взаємовплив і взаємозумовленість окремих соціальних явищ і процесів, внаслідок чого вони змінюються, взаємопроникають один в одного і формують єдину цілісну систему. В межах B. c. розрізняють взаємодію економічну, політичну, правову, національну тощо. Визначальною є взаємодія між економічними явищами та процесами, властивими їм внутрішніми суперечностями та […]...
33. Взаємодія економічна Взаємодія економічна – наявність внутрішньо необхідних, сталих і суттєвих передусім причинно-наслідкових зв’язків, за яких одна із сторін є причиною зміни іншої, а та – наслідком зворотного впливу протидійної сторони. Такою, зокрема, є взаємодія між продуктивними силами і виробничими відносинами, економічними суб’єктами цих відносин (їх потребами, інтересами, цілями), внаслідок яких відбувається економічний розвиток, виникають і функціонують […]...
34. Вандерваальсова взаємодія (сила) – Типи хімічного зв’язку ХІМІЧНИЙ ЗВ’ ЯЗОК 2. Типи хімічного зв’язку 2.5 . Вандерваальсова взаємодія (сила)1 Водневі зв’язки обумовлені постійною наявністю диполів, вандерваальсові сили виникають при взаємодії короткочасно утворених диполів. Вандерваальсовий зв’язок – найслабший з усіх типів зв’язку. Короткочасний асиметричний розподіл зарядів є тимчасовим диполем. Цей диполь може поляризувати сусідні молекули і тим самим індукувати (лат. inducere – вводити) […]...
35. Поняття стабільності (стійкості) лісових насаджень Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 2. БІОЛОГІЧНА СТІЙКІСТЬ І ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ 2.1 Поняття стабільності (стійкості) лісових насаджень При вирішенні питань штучного поновлення лісу у першу чергу потрібно забезпечувати стійкість (стабільність) новостворюваного угруповання. Стабільність – це здатність протистояти випадковим змінам, які можуть порушити рівновагу у взаємодії деревних порід, і здатність лісового […]...
36. ВИЛУЖЕННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД Екологія – охорона природи ВИЛУЖЕННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД – процес вибіркового розчинення і винесення підземними водами певних найбільш легкорозчинних солей (хлоридів натрію, калію, сульфатів тощо), що супроводжується утворенням карстових порожнин....
37. Взаємодія неалельних генів МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.3. Онтогенетичний рівень організації життя 1.3.2. Основи генетики людини 1.3.2.7. Взаємодія неалельних генів Відомо багато випадків, коли ознака або властивості детермінуються двома або більше неалельними генами, які взаємодіють між собою. Хоча і тут взаємодія умовна, бо взаємодіють не гени, а контрольовані ними продукти. При цьому має місце […]...
38. Спілкування як взаємодія – ПСИХОЛОГІЧНА ПРИРОДА СПІЛКУВАННЯ ЕТИКА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Лекція 4 ПСИХОЛОГІЧНА ПРИРОДА СПІЛКУВАННЯ Спілкування як взаємодія Спілкування – це активна взаємодія його суб’єктів. Вони по черзі діють одне на одного, оцінюють дії, сприймають або не сприймають спрямовані на них думки, оцінки, почуття. Якщо один із суб’єктів виявляє пасивність, спілкування не відбувається. Іноді бачимо таку картину: один із співбесідників щось розповідає, […]...
39. ВЗАЄМОДІЯ ЗАРЯДІВ. ЗАКОН КУЛОНА Фізика підготовка до ЗНО комплексне видання ЕЛЕКТРОДИНАМІКА 1. ОСНОВИ ЕЛЕКТРОСТАТИКИ 1.2. ВЗАЄМОДІЯ ЗАРЯДІВ. ЗАКОН КУЛОНА Різнойменно заряджені тіла і частинки притягуються, однойменно заряджені – відштовхуються. Закон Кулона: модуль сили електростатичної взаємодії між двома точковими зарядами q1 і q2, які містяться у вакуумі, прямо пропорційний добутку модулів їхніх зарядів і обернено пропорційний квадрату відстані r між […]...
40. ПРИСТОСОВАНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ДО ПОШУКУ УЗЯТКУ ПРИСТОСОВАНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ДО ПОШУКУ УЗЯТКУ – залежить від біологічних особливостей порід і кліматичних умов тієї місцевості, де вони живуть. Найактивнішими в пошуку узятку вважаються кіпрські, сірі гірські, країнські й Італійські породи бджіл. Кіпрські*місцеві бджоли були змушені пристосуватися до первинних умов перебування, де медоносна рослинність відрізнялася бідністю, що виробило в них крайню злобливість. Через […]...