Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ ЄВАНГЕЛІСТ
ЄВАНГЕЛІСТ
Культурологічний словник
ЄВАНГЕЛІСТ (грец.) – 1) Кожний з чотирьох, визнаних християнською церквою, укладачів ранньохристиянських творів – Євангелій. 2) Член секти євангелістів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- АПОЛОГЕТИКА Культурологічний словник АПОЛОГЕТИКА (від грец. apologetikos – захищати) – збірна назва для творів ранньохристиянських письменників, у яких захищаються догми християнства....
- АМІНЬ Культурологічний словник АМІНЬ (від грец. і лат. amen – і давньоєвр. “Хай буде істинна”) – слово, що вживається наприкінці християнських молитов, релігійних текстів, наприклад, євангелій, апостольських послань, як вияв повної згоди з істинністю їх змісту, підтвердження вірності Богові....
- АНГЕЛ Культурологічний словник АНГЕЛ (від грец. angelos – вісник) – згідно з віровченням іудаїзму, християнства та ісламу, створені Богом безтілесні надприродні істоти, що повідомляють людям його волю. У схваленому християнською церквою творі Діонісія Ареопагіта “Про небесну ієрархію” (за євангельським сказанням, автор жив у І ст. й був суддею афінського ареопагу – найвищого органу судової влади у […]...
- АНТИМІНС Культурологічний словник АНТИМІНС (від лат. antimensium) – чотирикутна льняна або шовкова хустка з зашитими рештками мощей, на якій зображено покладеного у гроб Ісуса Христа і 4-х євангелістів (по кутках). Винос і покладання А. на престол – це неодмінний церковний ритуал перед звершенням таїнств причащання і освячення нових храмів....
- ПАНАХИДА Культурологічний словник ПАНАХИДА (від грец. всеношна) – православна заупокійна відправа. За часів гонінь на ранніх християн здійснювалася вночі, тому одержала назву “всеношна”, на відміну від відспівування, з яким у неї спільне походження і релігійне призначення, може проводитись через значний відрізок часу після смерті того, кому її присвячують. Існують так звані вселенські П.: на пам’ять про […]...
- ХРАМОВА АРХІТЕКТУРА Культурологічний словник ХРАМОВА АРХІТЕКТУРА – споруди, пов’язані з релігією, з богослужінням, з церквою; та, що належить церкві....
- ЕКСТАЗ Культурологічний словник ЕКСТАЗ (від грец. нестяма, несамовитість) – стан захоплення й замилування, що поєднується зі скованістю рухів (заціпеніння), може наставати у віруючих і під сильним емоційним впливом творів мистецтва, людської праці, явищ природи....
- МУСЕЙОН Культурологічний словник МУСЕЙОН (грец. museion) – місце, присвячене музам, храм муз, згодом заклад, призначений для творів мистецтва, пов’язаних з музами (звідси – музей). У добу еллінізму створено славнозвісний Олександрійський музей (280 р. до н. е.), до складу якого входила Олександрійська бібліотека....
- ЛІРИКА Культурологічний словник ЛІРИКА (від грец. – лірний, лірик) – 1) Жанр художньої літератури (поряд з епосом і драмою). В Л. виявляється емоційне ставлення автора або його героя до об’єкта зображення. Л. буває громадсько-політична, філософська, інтимна, пейзажна тощо. 2) Сукупність творів ліричної поезії. 3) перен., розм. Ліричний настрій....
- ПІСТ Культурологічний словник ПІСТ – релігійна заборона на їжу (взагалі чи на м’ясну, рибну, молочну), що встановлюється церквою на певний час. Згідно з релігійним віровченням, П. сприяють підготовці віруючих до психологічного та розумового сприйняття божественних істин і церковних повчань....
- БЕРИНДА ПАМВО Культурологічний словник БЕРИНДА ПАМВО (2-га пол. XVI ст. – 1632 р.) – діяч української культури, лексикограф, письменник, член “вченого гуртка” Києво-Печерської лаври. Як редактор, перекладач, друкар, працював у друкарнях Стрятина, Перемишля, Львова, а з 1619 р. – у Києво-Печерські друкарні. Створив “Лексикон славеноросскій и имен тлъкованіє” (лаврське видання 1627 р.), що включав близько 7 тис. […]...
- КАНОН Культурологічний словник КАНОН (грец. kanon – палиця, переносно – норма, правило, зразок) – 1) У релігійному контексті – установлення щодо віровчення, догматики, культу, церковної організації, що ведуться від апостолів, Отців церкви або вироблені церковними соборами; церковна традиція як зразок. Має догматичний характер. У християнстві К. називають: а) Символ віри; б) учення Ісуса Христа та апостолів; […]...
- АВТЕНТИЧНИЙ Культурологічний словник АВТЕНТИЧНИЙ (від грец. anthenticos – справжній) – тотожний самому собі....
- ФІЛАНТРОП Культурологічний словник ФІЛАНТРОП (від грец. filantropos – людинолюбний) – той, хто займається філантропією, благодійник....
- АПАТІЯ Культурологічний словник АПАТІЯ (грец. нечутливість) – стан емоційної байдужості, бездіяльності....
- АФРОДІТА Культурологічний словник АФРОДІТА (грец.) – в давньогрецькій міфології богиня кохання і вроди....
- ТЕЗАУРУС Культурологічний словник ТЕЗАУРУС (від грец. скарб) – сукупність понять з певної галузі науки, нагромаджених людиною чи колективом. У вузькому розумінні – словник для пошуку слів якоїсь мови за їхнім змістом....
- ФЕНОМЕН Культурологічний словник ФЕНОМЕН (грец. – те, що з’являється) – виняткове, незвичайне, рідкісне явище....
- ЕССЕНИ Культурологічний словник ЕССЕНИ, або ЕССЕЇ – іудейська секта, заснована 150 р. до н. е. Стояла осторонь політичної боротьби, демонструвала релігійний аскетизм, суворо дотримувалася традиційних іудейських настанов. Частина Е. практикувала безшлюбність. Займалася сільським господарством, ремісництвом та лікуванням; майно в їхніх громадах було спільним. Вступ до секти був пов’язаний з таємними ритуалами. Е. вірили у безсмертність душі, […]...
- ПАТРІАРХАЛЬНИЙ Культурологічний словник ПАТРІАРХАЛЬНИЙ (від грец. раtriarches – прабатько) – пов’язаний із старовиною, давніми традиціями і звичаями....
- МИТРА Культурологічний словник МИТРА (від грец. капелюх) – головний убір вищого духовенства у православ’ї....
- ГЕТЕРОГЕННИЙ Культурологічний словник ГЕТЕРОГЕННИЙ (від грец. heteros – різний і…генний) – різнорідний, різного роду....
- СЕНСОПАТІЇ Культурологічний словник СЕНСОПАТІЇ (від лат. sensus – відчуття і грец. palhos – біль, страждання) – порушення сприйняття....
- ФОБІЇ Культурологічний словник ФОБІЇ (від грец. phobos – страх) – нав’язливі стани страху, побоювань....
- ЕМПІРИЧНИЙ Культурологічний словник ЕМПІРИЧНИЙ (від грец. еmpeiria – досвід) – 1) Заснований на досвіді. 2) Властивий або стосується емпіризму....
- ЕНДОГЕННИЙ Культурологічний словник ЕНДОГЕННИЙ (від грец. endon – всередині i genos – походження) – зумовлений внутрішніми причинами....
- ГЕДОНІЯ Культурологічний словник ГЕДОНІЯ (від грец. hedone – насолода) – відчуття піднесення, приємного самопочуття....
- ФІЛАНТРОПІЯ Культурологічний словник ФІЛАНТРОПІЯ (від грец. filantropos – людинолюбний) – благодійність, допомога й покровительство нужденним....
- ГЕНЕТИЧНИЙ Культурологічний словник ГЕНЕТИЧНИЙ (від грец. genesis – походження, джерело) – пов’язаний спільним походженням....
- КОСМОС Культурологічний словник КОСМОС (грец. – букв. порядок) – у філософії – світ як упорядкована універсальна система....
- ЕПІТАЛАМА Культурологічний словник ЕПІТАЛАМА (від грец. шлюбний) – в античній літературі пісня або вірш, що виконувалися під час весільних обрядів....
- ЦИКЛІЧНИЙ Культурологічний словник ЦИКЛІЧНИЙ (від грец. kyklos – коло, круг) – той, що розвивається по замкненому колу за принципом коловороту....
- МАТРІАРХАТ Культурологічний словник МАТРІАРХАТ (від лат. mater – мати і грец. arche – влада) – домінуюче становище жінки у сім’ї та суспільстві....
- ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ Культурологічний словник ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ (грец. anthropos – людина) – філософське вчення про природу, сутність людини....
- РАПСОД Культурологічний словник РАПСОД (від грец. складаю і пісня) – у Стародавній Греції мандрівний співець, виконавець епічних пісень....
- МІЗАНТРО Культурологічний словник МІЗАНТРОП (від грец. misantropos – людиноненависник) – людина, яка уникає спілкування з іншими людьми, ненавидить їх; відлюдок....
- ЕНТУЗІАЗМ Культурологічний словник ЕНТУЗІАЗМ (від грец. enthusiaso – захоплююсь божеством) – психічний стан великого піднесення, душевного пориву, натхнення....
- ПРАГМАТИЗМ Культурологічний словник ПРАГМАТИЗМ (від грец. pragma – діло, справа) – філософське вчення, яке визнає істинним тільки те, що дає практично корисні результати....
- АВТОХТОННИЙ Культурологічний словник АВТОХТОННИЙ (від грец. autos – сам, chtones – земля) – належний за походженням до даної території, місцевий; корінний (щодо населення)....
- АНТИНОМІЯ Культурологічний словник АНТИНОМІЯ (грец. протиріччя закону в самому собі) – сполучення суперечливих суджень про предмет, суперечливість думок або намагань їх обгрунтувати....