Політологічний словник
Закон “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” – основний нормативний акт (прийнятий Верховною Радою України 5 лютого 1993 р.), в якому визначено основні засади створення організаційних, соціально-економічних, політико – правових умов соціального становлення та розвитку молодих громадян України в інтересах особистості, суспільства та держави. Відповідно до міжнародних зобов’язань, Конституції України визначено основні напрями реалізації державної молодіжної політики в
Україні щодо соціального становлення та розвитку молоді. Вперше визначено терміни “молодь”, “молоді громадяни” (громадяни України віком від 15 до 28 років), “неповнолітні” (громадяни України віком до 18 років), “перше робоче місце”, “молода сім’я” (подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 28 років або неповна сім’я, в якій вік матері (батька) не перевищує 28 років), “соціальні служби для молоді” (спеціальні заклади, які надають соціальні послуги та соціальну допомогу молоді). Містить п’ять розділів, шістнадцять статей. Закріплює основні принципи соціального становлення
та розвитку молоді, серед яких найважливіше значення мають принципи: безпосередньої участі молоді у формуванні й реалізації політики та програм, що стосуються суспільства загалом та молоді зокрема; доступності для кожного молодого громадянина соціальних послуг і рівності правових гарантій; відповідальності держави за створення умов для саморозвитку і самореалізації молоді; єдності зусиль держави, всіх верств суспільства, політичних і громадських організацій, установ та громадян у справі соціального становлення та розвитку молоді; відповідальності кожного молодого громадянина перед суспільством і державою за дотримання Конституції, законодавства України тощо. Визначено державні і місцеві органи управління молодіжною політикою, центральним з яких є Міністерство України у справах молоді і спорту, що спільно з іншими міністерствами та центральними органами державної виконавчої влади України здійснює реалізацію державної політики у питаннях соціального становлення та розвитку молоді. Міністерство України у справах молоді і спорту спільно з іншими центральними органами державної виконавчої влади, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами державної виконавчої влади для практичної допомоги молоді у розв’язанні її проблем створює спеціальні служби для молоді (соціальні служби для молоді); надають молодим людям різноманітну допомогу, займаються реалізацією проектів і програм, проведенням заходів. Законом визначено механізм надання молоді першого робочого місця (ст. 7), вирішення житлових проблем молоді (ст. 10), гарантії молодим громадянам стосовно здобуття освіти, охорони здоров’я, фізичного розвитку. Вперше в нормативному законодавстві України визначається правовий статус молодіжних громадських організацій (ст. 14), гарантії їх діяльності (ст. 15). В Законі зокрема встановлено, що молодіжні громадські організації – це об’єднання молодих громадян, обов’язковою статутною вимогою яких є припинення членства в них при досягненні певного віку, а також Міністерству України у справах молоді і спорту, місцевим органам державної виконавчої влади надано право здійснювати фінансування програм і проектів молодіжних громадських організацій, що сприяють соціальному становленню та розвитку молоді, реалізації її соціально корисних ініціатив.
Законодавство України про шлюб, сім’ю та молодь. – К., 1997; Головатий Н. Ф. Социология молодежи. – К., 1999; Перепелиця М. П. Державна молодіжна політика в Україні (регіональний аспект). – К., 2001.
М. Головатий
Loading...