Законослухняність

Related posts:

1. Банкрутство влади Політологічний словник Банкрутство влади (bankruptcy of power) – неспроможність влади (певних її суб’єктів, структур, високих посадових осіб, політиків) виконувати свої обіцянки, декларації. Б. в., як правило, закінчується відставкою або усуненням уряду, парламенту, політичного лідера. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997. М. Головатий...
2. Лассуелл Гарольд Дуайт Політологічний словник Лассуелл Гарольд Дуайт (1902 – 1978) – американський політолог. Використовуючи методи психоаналізу, соціальної психології, вивчав політику як поведінку відповідних суспільно-політичних груп і як систему аналізу процесу прийняття політичних рішень. Вважав владу атрибутом конкретних суспільних відносин, вивчав роль масових комунікацій в оформленні й відтворенні символіки політичної влади. Політична влада, на думку Л., – це […]...
3. Делегування влади (делегування владних повноважень) Політологічний словник Делегування влади (делегування владних повноважень) – добровільна передача на певний час на відповідних умовах влади від одного суб’єкта (органу) до іншого на основі взаємної домовленості. Д. в. – один з поширених способів функціонування політичної влади, який часто забезпечує значне підвищення її компетенції, результативності в плані насамперед більш дієвих політичних рішень і організації їх […]...
4. Ефективність влади Політологічний словник Ефективність влади (efficiency of power, лат. effectus – виконання, від efficio – дію, виконую) – важливий показник практичної результативності діяльності влади, її корисного впливу на співгромадян, на поліпшення економічного, соціального, культурного, духовного розвитку суспільства. Е. в. – це орієнтир, мета, певний ідеал як для влади, так і для громадян, населення. Політологічний енциклопедичний словник: […]...
5. Дисперсія влади Політологічний словник Дисперсія влади (від англ. disperse – розганяти, розсіювати) – характерна ознака плюралістичної політичної системи, котра засвідчує одночасне здійснення влади на всіх рівнях її функціонування й виходить за межі офіційно прийнятої системи поділу влади. Часто ведуть мову про розпорошення або “дифузію влади”. У межах теорій, що орієнтуються на цю методологію, ідея поділу влади поширюється […]...
6. Ешелони влади Політологічний словник Ешелони влади (echelons of power; governmental echelons, від фр. echelon – ступінь)- своєрідна характеристика розміщення органів влади у її піраміді, відповідній ієрархічній структурі. Йдеться про послідовність розміщення органів влади, координацію, субординацію їх дії і взаємодії, про горизонтальні і вертикальні зв’язки між владними структурами тощо. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. […]...
7. Звичаї влади Політологічний словник Звичаї влади (customs of power) – загальноприйняті порядки, традиційно встановлені правила суспільної поведінки влади, владних структур, реалізація здійснюваного ними курсу, спілкування представників влади з населенням і між собою. М. Головатий...
8. Мутації влади Політологічний словник Мутації влади (mutation of power, від лат. mutatio – зміна) – зміни, що виникають і закріплюються в організації влади в різних країнах за одного й того самого типу (виду) влади. Вони формують історично індивідуальний, по-своєму неповторний образ влади і можновладців, збагачують їх елементами новизни, але іноді спричиняють і переродження конкретного виду влади, його […]...
9. Сегментація влади Політологічний словник Сегментація влади (power segmentation) – розподіл усього кола справ, масиву влади за конкретними ділянками, її частинами. М. Головатий...
10. Папська курія Політологічний словник Папська курія (лат. curia, від cum – разом і vir – чоловік) – верховний правлячий орган папської влади, сукупність центральних установ такої влади. М. Головатий...
11. Генезис влади Політологічний словник Генезис влади (origin/genesis of power) – процес зародження, виникнення, що приводить до певного стану, якості той чи інший вид, форму влади. М. Головатий...
12. Маніфест Політологічний словник Маніфест (фр. manifeste, від лат. Manifestus – явний, очевидний) -1) письмове урочисте звернення офіційної влади до населення з приводу якоїсь визначної, помітної події, може містити законодавчі норми або повідомляти про ухвалення важливих рішень; 2) письмове звернення громадських організацій (наприклад, політичних партій), окремих груп, прошарків до населення з викладом своїх політичних поглядів, програм, намірів. […]...
13. Сфера влади Політологічний словник Сфера влади (sphere of power) – сфера поширення впливу тієї чи іншої влади, її межі, загальний простір (поле) ефективного впливу; один із наочних показників продуманості влаштування влади, її сили або слабості. М. Головатий...
14. Сприйняття влади Політологічний словник Сприйняття влади (perception of power) – безпосереднє чуттєве відображення світу влади і його явищ людиною, людьми, населенням, у тому числі і самими об’єктами влади; відповідна спроможність сприймати, розрізняти і оцінювати факти, події, явища власної практики. М. Головатий...
15. Безумство влади Політологічний словник Безумство влади (insaniti of power) – повна втрата розсудливості, бездумність у діях, поведінці тієї чи іншої влади, політичного, державного діяча. М. Головатий...
16. Сегмент влади Політологічний словник Сегмент влади (segment of power, від лат. segmentum – відрізок) – за аналогією з геометрією виділення (виокремлення) певної частини кола влади і визначення її ролі і змісту. М. Головатий...
17. Безпорадність влади Політологічний словник Безпорадність влади (helplessness / feebleness of power) – неспроможність будь-якої влади зробити щось позитивне, корисне як для самої себе, так і для оточення, громадян без сторонньої допомоги. Б. в. характерна для влади переважно на початку її діяльності або в ситуації кризи чи навіть агонії, наближення краху. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – […]...
18. Єдність влади Політологічний словник Єдність влади (uniti of power) – цілісність, згуртованість, взаємний зв’язок людей, що перебувають при владі, органів влади. Є. в. практично є запорукою стійкості і міцності її вертикальних і горизонтальних зв’язків. М. Головатий...
19. Помилки влади Політологічний словник Помилки влади (errors/mistakes of power) – хибні, грубі прорахунки в ідеях, рішеннях, діях з боку конкретних властей, владних структур, керівників або представників органів державної влади. М. Головатий...
20. Динамізм влади Політологічний словник Динамізм влади (dynamism of power, dynamics/moving forces and trends of power, від грецьк. dunamikos – що стосується сили) – процес розвитку, еволюції влади. М. Головатий...
21. Регентувати Політологічний словник Регентувати – виконувати функції регента. В. Захожай...
22. Селекція влади Політологічний словник Селекція влади (power selection, від лат. selectio – вибір, добір) – фактично відбір найкращих спеціалістів для владної діяльності (наприклад, державних службовців); вибір влади. М. Головатий...
23. Екзекутивний федералізм Політологічний словник Екзекутивний федералізм – спеціальний термін, що характеризує федеральну державу, перевагою якої є поєднання виконавчої влади держав – членів федерації і центральної влади. Прикладом Е. ф. може бути федералізм ФРН. М. Головатий...
24. Сила влади Політологічний словник Сила влади (force of power) – міць, вплив владарюючих осіб і органів влади. Важливими є ознаки, показники, критерії С. в. (справжній авторитет, дотримання законності і порядку, вимогливість, виконавська дисципліна підлеглих тощо.). М. Головатий...
25. База влади Політологічний словник База влади (англ. base of power, від грецьк. basic – основа, фундамент) – опорний пункт влади. Вирізняють Б. в. економічну, асоціальну, політичну, духовну. Основну роль відіграє власне соціальна Б. в., оскільки вирішальне значення для будь-якої влади має її підтримка з боку широких верств громадян, довіра до влади, а з боку влади – вміння, […]...
26. Публічна влада Політологічний словник Публічна влада – специфічний різновид суспільної влади, основна ознака держави, якою вона відрізняється від докласової родової організації. П. в. відмежована від більшої частини населення і є владою економічно пануючого класу, захищає інтереси меншості суспільства. Публічна влада утримується людьми, для яких управління набуває прогресивного характеру дії (армія, поліція, різного призначення служби безпеки, чиновництво та […]...
27. Аристотель Політологічний словник Аристотель (384 – 322 до н. е.) – давньогрецький мислитель, учень Платона, вихователь Александра Македонського. Уперше виокремив у природі людину як політичну істоту, в яку природа вселила прагнення до державного об’єднання. Глибоко досліджував сутність влади, держави, політичних устроїв, проблеми розмежування влади. Розробив модель ідеальної держави – полісу, умови її існування. Тісно поєднував політику […]...
28. Угода політична Політологічний словник Угода політична (treaty; agreement, contract) – домовленість, як правило, письмова, про взаємні обов’язки сторін, про взаємодію суб’єктів політичного процесу. Угоди політичні укладаються між політиками, політичними партіями, громадськими організаціями, гілками влади, окремими державами. Міжнародні У. п. укладають і підписують уповноважені представники держав (глави держав, урядів), після чого вони мають бути ратифіковані (схвалені) парламентами відповідних […]...
29. Час влади Політологічний словник Час влади (time of power, term of office) – період функціонування того чи іншого джерела влади (владного органу, особистості, організації тощо) і тієї чи іншої системи (структури) влади в цілому. Часто, коли визначається і обчислюється загальний Ч. в., зустрічаються факти більш-менш тривалої перерви у цьому періоді. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – […]...
30. Зрілість влади Політологічний словник Зрілість влади (maturiti of power) – стан високого і прогресивного рівня розвитку влади, що дає їй змогу твердо, надійно і впевнено функціонувати, самореалізовуватися, впевнено керувати усім суспільством, долати труднощі і практично уникати помилок. М. Головатий...