Засоби захисту органів дихання
ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНА ПІДГОТОВКА
ТЕМА: ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
§36. Засоби захисту органів дихання
Поміркуйте, які засоби можна використати для захисту від сльозоточивого газу.
Протипилова тканинна маска і ватно-марлева пов’язка
До найпростіших засобів захисту органів дихання належать протипилова тканинна маска і ватно-марлева пов’язка, які захищають органи дихання від радіоактивного пилу і деяких видів бактеріальних засобів, але непридатні для захисту від отруйних речовин.
Протипилова тканинна
Іл. 36.1. Протипилова тканинна маска ПТМ-1: 1 – корпус маски 2 – оглядові отвори; 3 – кріплення; 4 – гумова тасьма; 5 – поперечна гумова смужка; 6 – зав’язки
Іл. 36.2. Виготовлення ватно-марлевої пов’язки (розміри у см)
Ватно-марлева пов’язка (іл. 36.2) виготовляється
Респіратори та фільтрувальні протигази
Респіратори використовуються для захисту органів дихання від радіоактивного, промислового і грунтового пилу. Найпоширеніші респіратори Р-2 і ШБ-1 (“Пелюстка”).
Респіратор Р-2 (іл. 36.3 а, б) – це фільтрувальна напівмаска, яка має два вдихальних і один видихальний клапан із запобіжним екраном, наголовник, носовий затискач. Зовнішня частина маски виготовлена з поліуретанового пінопласту зеленого кольору, а внутрішня – з повітронепроникної плівки, у яку вмонтовані два клапани вдиху. Між поліуретаном та плівкою розташовано фільтр з полімерних волокон. Респіратори виготовляють трьох розмірів (розмір маски визначається висотою обличчя): 1 – 99-109 мм; 2 – 110-119 мм; 3 – понад 119 мм). Зберігаються респіратори у запаяному поліетиленовому пакеті.
Іл. 36.3. Респіратори: а – Р-2; б – робота в респіраторі Р-2; в – “Пелюстка”; г – використання респіратора “Пелюстка”
Принцип дії респіратора полягає в тому, що при вдиху повітря послідовно очищується фільтрувальним поліуретановим шаром маски від грубодисперсного пилу, потім – фільтрувальним полімерним волокнистим матеріалом від тонкодисперсного пилу. Очищене повітря крізь клапани вдиху потрапляє у підмасковий простір, а відтак – в органи дихання. При видиханні повітря з підмаскового простору виходить через клапан видиху.
Перед використанням респіратора Р-2 необхідно вийняти його з пакета, у якому він зберігається, і перевірити справність.
Для цього потрібно надягти напівмаску на обличчя так, щоб підборіддя й ніс розмістилися всередині неї, одна тасьма оголів’я, що не розтягується, розташовувалася б на тім’яній частині, а друга – на потилиці; за допомогою пряжок, що є на тасьмах, відрегулювати їхню довжину (для чого слід зняти напівмаску); на підігнаній, одягнутій напів – масці притиснути кінці носового затискача до крил носа.
Перевірка щільності прилягання респіратора до обличчя здійснюється у такому порядку: долонею руки щільно затуляють отвори запобіжного екрана клапана видиху і роблять легкий видих. Якщо при цьому вздовж лінії прилягання респіратора до обличчя повітря не виходить, а лише дещо роздуває напівмаску, респіратор одягнутий герметично; у випадку, якщо повітря проходить у ділянці крил носа, треба щільніше притиснути до носа кінці носового затискача.
Таку перевірку щільності прилягання респіратора до обличчя необхідно періодично проводити й під час користування респіратором. Негерметичний респіратор слід замінити респіратором меншого розміру.
Респіратори надягають за командою “Респіратор надягти!” або самостійно. Після зняття респіратора необхідно провести дезактивацію, тобто видалити пил із зовнішньої поверхні напівмаски щіткою або витрусити. Внутрішня поверхня протирається вологим тампоном і просушується.
Респіратор не захищає очі. Для захисту очей потрібно надягати окуляри, конструкція яких унеможливлює потрапляння пилу до очей.
Респіратор необхідно зберігати в поліетиленовому пакеті, що закривається за допомогою спеціального кільця.
Респіратор ШБ-1 (“Пелюстка”) виготовляється зі спеціального матеріалу, який має високі фільтрувальні властивості (тканина Петрянова). Це респіратор одноразового користування, випускається одного розміру; широко застосовувався для захисту дихальних шляхів від радіоактивного пилу під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (іл. 36.3 в, г).
Фільтрувальні протигази призначені для захисту органів дихання, очей, шкіри обличчя від впливу отруйних, радіоактивних речовин, бактеріальних засобів та від різних шкідливих домішок, що є в повітрі. Принцип їх захисної дії заснований на очищенні (фільтрації) повітря, що вдихається людиною, від шкідливих домішок. У системі цивільного захисту нашої країни використовуються фільтрувальні протигази для дорослого населення ЦП-5, ЦП-5М, ЦП-7, ЦП-7В.
Цивільний фільтрувальний протигаз ЦП-5 складається з таких основних елементів: лицева частина ШМ-62У і фільтрувально-поглинальна коробка ЦП-5. Для зберігання і перенесення протигаз комплектується сумкою та коробкою з плівками, що не запотівають (іл. 36.4, 36.6).
Іл. 36.4. Протигаз ЦП-5 і ЦП-5М
Діючим елементом фільтрувально-поглинальної коробки ЦП-5 є протиаерозольний фільтр і шихта. Шолом-маска лицевої частина ШМ-62У виготовлена з натурального або синтетичного каучуку. У шолом-маску вмонтовано окулярний вузол і клапанну коробку з одним клапаном вдиху та двома – видиху, яка служить для розподілу потоків повітря. Плівки, що не запотівають, вставляються з внутрішнього боку скелець протигаза желатиновим покриттям до очей і фіксуються затискними кільцями. Завдяки желатину, який рівномірно всмоктує конденсовану вологу, зберігається прозорість плівки.
Модифікований протигаз ЦП-5М має шолом-маску ШМ-66МУ, обладнану переговорним пристроєм мембранного типу, і вирізи для вух.
Іл. 36.5. Протигаз ЦП-7
Іл. 36.6. Протигаз ЦІ1-5 а: І – – фильтрувально-поглинальна коробка;
2 – лицьова частина; 3 – окулярний вузол;
4 – клапанна коробка; 5 – сумка для протигаза;
6 – коробка з плівками, що не запотівають; б – шолом-маска з мембранною коробкою, що входить у комплект (ЦП-5М)
Іл. 36.7. Протигаз ЦП-7: 1 – лицьова частина; 2 – фільтрувально-поглинальна коробка; З – трикотажний чохол; 4 – вузол клапана вдиху; 5 – переговорний пристрій (мембрана); 6 – вузол клапана видиху; 7 – обтюратор; 8 – наголовник (потилична пластина);
9 – лобова лямка; 10 – скроневі лямки; 11 – щічні лямки; 12 – пряжка; 13 – сумка
Модель цивільного протигаза ЦП-7 (іл. 36.5, 36.7) широко використовується як для захисту дорослого населення, так і особового складу невоєнізованих формувань. Його лицева частина МЦП обладнана фільтрувально-поглинальною коробкою ЦП-7К в захисному трикотажному чохлі, та плівками, що не запотівають. Зберігається в сумці. Його маса без сумки – до 900 г. Опір диханню у ЦП-7 менший, ніж у ЦП-5.
Лицьову частину МЦП виготовляють трьох розмірів (позначається арабською цифрою з правого боку маски на підборідді). Вона складається з маски об’ємного типу з “незалежним” обтюратором, яка не закриває вуха, окулярного вузла, переговорного пристрою, вузлів клапанів вдиху і видиху, обтічника, спеціального наголовника, призначеного для зменшення втомлюваності людини під час перебування в протигазі, і притискних кілець для кріплення плівок, що не запотівають.
Трикотажний чохол фільтрувально-поглинальної коробки захищає її від дощу, бруду, снігу, грубодисперсних часток аерозолю. Переговорний пристрій протигаза забезпечує спілкування на відстані, а також полегшує користування технічними засобами зв’язку.
Протигаз ЦП-7 надівається у такій послідовності:
♦ взяти лицеву частину обома руками за щічні лямки так, щоб великі пальці зсередини тримали лямки;
♦ зафіксувати підборіддя в нижньому заглибленні обтюратора; рухом рук догори і назад натягнути наголовник і підтягнути до упору щічні лямки.
Перед надяганням протигаза, необхідно прибрати волосся з лоба і скронь, бо, потрапивши під обтюратор, воно може порушити герметичність.
Лицева частина МЦП-В протигаза ЦП-7В має пристосування, за допомогою якого можна пити воду. Це гумова трубка з мундштуком і ніпелем, розміщена під переговорним пристроєм. Пристосування приєднується спеціальною кришкою до фляги. Крім того, лицева частина протигаза ЦП-7ВМ (іл. 36.8) має трапецієподібні отвори для скелець окулярних вузлів, що покращують огляд під час роботи. Також, маска ЦП-7ВМ, на відміну від протигазів ЦП-7 і ЦП-7В, має два вузли для під’єднання фільтрувально-поглинальної коробки (праворуч і ліворуч) для зручності використання протигаза.
Іл. 36.8. Протигаз ЦП-7ВМ
Порядок застосування фільтрувальних протигазів. Протигаз виступатиме надійним засобом захисту, якщо лицева частина його дібрана за розміром і протигаз у цілому підігнаний і справний.
Підбір необхідного розміру лицевої частини протигаза має вирішальне значення під час користування протигазом. Правильно дібрана шолом-маска має щільно прилягати до обличчя, не викликаючи больових відчуттів.
Отримавши протигаз, необхідно оглянути і перевірити на справність усі його частини, потім правильно зібрати протигаз і перевірити його на герметичність. При огляді і перевірці лицевої частини протигазу найперше пересвідчуються, чи відповідний її розмір. Потім визначають цілісність шолом-маски (маски) і скелець окулярних вузлів; перевіряють у шоломі-масці (масці) з мембранною коробкою справність цієї коробки. Після цього оглядають клапанну коробку, перевіряють стан клапанів (вони не мають буги розірвані, покривлені або засмічені). При огляді й перевірці фільтрувально-поглинальної коробки звертають увагу, щоб на ній не було іржі, вм’ятин, проколів (пробоїн), у горловині – ушкоджень. Звертається увага також на те, щоб у коробці не пересипалися зерна поглинача.
Щоб упевнитися в правильності підгонки шолом-маски (маски), її необхідно перевірити на герметичність. Із цією метою слід закрити вхідний отвір на дні фільтрувально – поглинальної коробки пробкою, а після цього зробити глибокий вдих. Якщо повітря при цьому буде потрапляти під маску, це означає, що вона не достатньо підігнана. Остаточну перевірку збірки і справності протигаза проводять у приміщенні (наметі) із отруйною речовиною подразливої дії на слизові оболонки верхніх дихальних шляхів (хлорпікрином). При виявленні у протигазі тих чи інших ушкоджень їх усувають, а якщо це зробити неможливо, протигаз заміняють справним.
Перевірений і справний протигаз у зібраному вигляді складають у сумку.
При користуванні протигазом скельця окулярних вузлів шолома-маски (маски) запотівають, що заважає бачити. У таких випадках на них накладають плівки, що не запотівають. Незапотіваючий бік плівки визначається легким видихом на обидва боки: на боці зі змазкою пари повітря, що видихається, не конденсується. їх можна використовувати кілька разів (до зникнення мастила на них).
Протигаз носять у трьох положеннях: “похідне”, “напоготові”, “бойове”.
У “похідному” положенні, коли немає загрози нападу противника, сумка з протигазом носиться через праве плече на лівому боці, дещо ззаду. Плечову тасьму за допомогою пересувної пряжки підганяють так, щоб верхній край сумки був на рівні пояса, клапан застібнутий. При ходьбі сумку можна пересунути назад, щоб вона не заважала руху рук.
У положення “напоготові” протигаз переводять за сигналом “Повітряна тривога”, або за командою “Протигази – готуй!”. При цьому сумку з протигазом треба закріпити поясною тасьмою (шнуром) на лівому боці спереду (так, щоб було зручно вийняти протигаз із сумки), клапан сумки відстібається.
У “бойове” положення (лицева частина одягнута на обличчя) протигаз переводять за сигналами: “Радіаційна небезпека”, “Хімічна тривога”, за командою “Гази”, а також самостійно, при виявленні ознак радіоактивного зараження, застосування отруйних речовин або бактеріальних засобів. При переведенні протигаза в “бойове” положення необхідно: затамувати подих і заплющити очі, зняти головний убір і покласти його біля себе або затиснути між колінами; вийняти із сумки протигаз ЦП-5 (ЦП-5М), узятись обома руками за нижню потовщену частину шолома-маски так, щоб великі пальці рук були зовні, та, приклавши нижню частину лицевої частини до підборіддя, натягти її на голову, заводячи верхню частину шолома-маски на потилицю. Надягнувши шолом-маску, роблять різкий і глибокий видих, розплющують очі, відновлюють дихання, надягають головний убір і закривають сумку клапаном. Протигаз вважається надягнутим правильно, якщо скельця окулярних вузлів його лицьової частини розташовані проти очей, шолом-маска щільно прилягає до обличчя.
Після одягання протигазу слід дихати глибоко й рівномірно. Не треба робити різких рухів: наприклад, якщо необхідно бігти, то підтюпцем, поступово збільшуючи темп. Протигаз знімається за командою безпосереднього начальника (командира) “Протигаз зняти!”, коли встановлена відсутність небезпеки. Самостійно (без команди) протигаз можна зняти лише у випадку, якщо достовірно відомо, що небезпека враження минула. Щоб зняти протигаз, треба трохи підняти правою рукою головний убір, узяти лівою рукою за клапанну коробку лицьової частини протигаза, злегка відтягти шолом-маску донизу і рухом лівої руки вперед догори зняти її; після цього надягти головний убір. Зняту шолом-маску слід вивернути, ретельно протерти чистою ганчіркою або носовою хусточкою і просушити. Тільки після цього протигаз можна скласти в сумку.
При користуванні протигазом окремі частини його можуть отримати ті або інші ушкодження. За першої ж можливості ушкоджений протигаз слід замінити справним. Для цього найперше потрібно підготувати справний протигаз: розстібнути клапан сумки протигаза; вийняти шолом-маску і фільтрувально-поглинальну коробку; перевірити, чи вийнята із дна коробки гумова заглушка: якщо не вийнята, зробити це. Після цього необхідно зняти головний убір, затримати дихання, заплющити очі, зняти пошкоджений протигаз, надягти шолом-маску справного протигаза, зробити різкий видих, розплющити очі й відновити дихання.
При користуванні протигазом у зимовий час можливе загрубіння гуми, замерзання скелець окулярних вузлів, замерзання пелюсток клапанів виходу або примерзання їх до клапанної коробки. Для попередження й усунення перерахованих несправностей необхідно: при перебуванні в незараженій атмосфері – періодично обігрівати лицеву частину протигаза, утримуючи її деякий час під верхнім одягом; якщо ж шолом-маска перед надяганням усе ще замерзла, – злегка розім’яти її, і, надягнувши на обличчя, відігріти руками до повного прилягання до обличчя; при надягненому протигазі, для попередження замерзання клапанів виходу, час від часу обігрівають клапанну коробку руками, одночасно продуваючи (різким видихом) клапани видиху.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...