Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ ЖЕРТВОПРИНЕСЕННЯ
ЖЕРТВОПРИНЕСЕННЯ
Культурологічний словник
ЖЕРТВОПРИНЕСЕННЯ – один із стародавніх релігійних обрядів принесення жертв духам померлих предків, обожнюваним предметам, богам, злим духам тощо. Ж. виникло в епоху первісного суспільства, коли мисливці кращу частину своєї здобичі залишали для духів померлих предків або духів-покровителів. Ж. набувало часом диких, бузувірських форм. У тій чи іншій формі Ж. збереглося в усіх релігіях і до нашого часу: запалювання свічок і лампад, освячення хліба, плодів, поминання родичів на могилах, причастя, обітниця, калічення себе в бузувірських сектах.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- АНІМІЗМ Культурологічний словник АНІМІЗМ (від лат. anima, animus – душа, дух) – віра в духів і безсмертну душу. Одна з давніх форм релігійного світосприймання. Однією з причин виникнення віри в духів і душу було незнання, невміння пояснити ті психічні явища, які повсюдно супроводжували людину: народження, смерть, сон, сновидіння, галюцинації, втрата притомності тощо. А. був складовим елементом […]...
- ПАНАХИДА Культурологічний словник ПАНАХИДА (від грец. всеношна) – православна заупокійна відправа. За часів гонінь на ранніх християн здійснювалася вночі, тому одержала назву “всеношна”, на відміну від відспівування, з яким у неї спільне походження і релігійне призначення, може проводитись через значний відрізок часу після смерті того, кому її присвячують. Існують так звані вселенські П.: на пам’ять про […]...
- ВЕЛИКДЕНЬ Культурологічний словник ВЕЛИКДЕНЬ (Урочистість Воскресіння Божого, Пасха) – найстаріше і найважливіше християнське свято, що відзначається в першу неділю після весняного рівнодення і наступного за ним повного місяця, у пам’ять Воскресіння Ісуса Христа: кожна неділя є спомином В. На Україну свято В. прийшло разом з християнством. Тут воно запозичило дуже багато із весняних обрядів язичницького культу […]...
- ЕКСПЕКТАЦІЇ Культурологічний словник ЕКСПЕКТАЦІЇ (від англ. expectation – очікування) – приписування іншій людині очікуваних або прогнозованих форм поведінки та думок....
- ХРАМ Культурологічний словник ХРАМ – узагальнене означення сакральних (священних) будівель для відправлення культу. У кожній релігії Х. має окрему назву: у християнстві – собор, костел, кірха; в ісламі – мечеть; в іудаїзмі – синагога; у буддизмі єдиної назви немає. В усіх релігіях значення Х. як цілого та його окремих складових полісемантичне, він вважається місцем, де людина […]...
- СПІРИТИЗМ Культурологічний словник СПІРИТИЗМ (від лат. spiritus – дихання, дух) – містичне вчення, яке проповідує віру в духів, у те, що людина нібито з допомогою медіума може спілкуватися з духами....
- ДЕМОНОЛОГІЯ Культурологічний словник ДЕМОНОЛОГІЯ – релігійне вчення про демонів. Походить від первісної віри в злих духів. Д. невідривна від релігійної моралі, в якій диявол – джерело і носій гріха....
- ДУХ Культурологічний словник ДУХ – у релігії та міфології надприродна сутність, яка уособлює людські мислення, свідомість, психічні здібності. У релігійному та ідеалістичному світогляді Д. розглядається як первинне щодо природи. У релігіях під Д. розуміється особливий нематеріальний початок, розумний і самодостатній, тобто божество. Звідси походить і положення християнського віровчення про третю іпостась святої Трійці – Дух Святий....
- ЯЗИЧНИЦТВО Культурологічний словник ЯЗИЧНИЦТВО – сучасна наукова назва давньої релігії, що існувала до прийняття світових релігій у всіх народів. Термін “поганство”, яким користувалися християнські проповідники, вважається застарілим і не відповідає нормативним вимогам до термінології, оскільки має негативно-емоційне забарвлення. Поняття Я. охоплює широкий спектр вірувань народу з найдавніших часів: уособлення природи, віра в духів, культ предків, тотемізм, […]...
- ІКОНА Культурологічний словник ІКОНА (від грец. eikon – зображення, образ) – у християнстві (православ’я, католицизм) – живописне, мозаїчне або рельєфне зображення, якому надають священного характеру. У широкому розумінні – зображення Ісуса Христа, Богоматері, святих, сцен зі Святого Письма. У вузькому значенні – твори мистецтва, що мають культове призначення. Культ І. бере початок від ІІ ст., набув […]...
- ТРАДИЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО Культурологічний словник ТРАДИЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО – суспільство, культура якого орієнтована на сакральні ідеї, на культ предків, на домінування ірраціональних цінностей....
- МАСНИЦЯ Культурологічний словник МАСНИЦЯ – аграрно-магічне свято давніх слов’ян, приурочене до зустрічі весни. Відзначається на тижні, що передує перед пасхальному посту. Дні М. мали традиційні назви: понеділок – зустріч, вівторок – загравання, середа – ласощі, четвер – гуляння, п’ятниця – тещина вечірка, субота – вдовицині посиденьки, неділя – проводи. Обряди М., орієнтовані на сприяння приходу весни, […]...
- КОСМОМОРФНІСТЬ Культурологічний словник КОСМОМОРФНІСТЬ (від грец. kosmos – порядок, світ, Всесвіт і mo – rphe – форма) – втілення у рукотворному предметі понять про будову Всесвіту (“космосу”). У стародавньому прикладному мистецтві космоморфна річ поділялася по висоті на три головні частини: середню (світ перебування людей), нижню (“потойбічний” світ) та верхню (місце перебування вищих, надлюдських сил та явищ: […]...
- ЕКСПЕРТИЗА Культурологічний словник ЕКСПЕРТИЗА (від лат. expertus – досвідчений) – метод дослідження експертом якихось справ, питань у тій чи іншій галузі знань, у т. ч. педагогіці й психології....
- ВІДБИТОК Культурологічний словник ВІДБИТОК – у графіці зображення на папері або іншій основі, одержане внаслідок контакту з друкарською формою, що вкрита фарбою....
- РИФЛЕННЯ Культурологічний словник РИФЛЕННЯ (від англ. riffle – жолобок) – утворення на посудині або іншій речі правильних рядів горизонтально орієнтованих боріздок та виступів....
- ЦИВІЛІЗАЦІЯ СХІДНОГО ТИПУ Культурологічний словник ЦИВІЛІЗАЦІЯ СХІДНОГО ТИПУ – тип цивілізації, світосприймання якого характеризується синкретичністю відповідно до формули “все в одному” і “одне в усьому”, у духовному житті якого домінують канонізовані стилі мислення, а також орієнтація на досвід минулого і предків....
- ВИРІЙ, ІРІЙ, УРАЙ Культурологічний словник ВИРІЙ, ІРІЙ, УРАЙ – у давньоукраїнській міфології тепла вічнозелена сонячна країна, розташована далеко за морем на сході, де живуть боги та душі померлих, зимують птахи та змії. Асоціюється з верхівкою Світового Дерева – Прадуба, де перебуває першобог Сокіл (або Род). За повір’ям, ключі від В. зберігались у крука, але він прогнівав бога і […]...
- БОГОРОДИЦЯ Культурологічний словник БОГОРОДИЦЯ – у християнстві – діва Марія, мати Ісуса Христа, яка народила його від непорочного зачаття. З поширенням християнства культ Богородиці зливається з місцевими віруваннями і залежно від соціальних умов набуває різного характеру: у Західній Європі за часів феодалізму він перетворився на культ Мадонни, на Русі злився з язичницьким культом богині землі й […]...
- ЦІННОСТІ МОРАЛЬНІ Культурологічний словник ЦІННОСТІ МОРАЛЬНІ – добро, обов’язок, відповідальність, справедливість, честь і гідність людини, совість. Вони помітно впливають на спільну діяльність людей, на характер і ефективність спілкування. На сучасному етапі розвитку нашого суспільства, коли рівень духовності у країні, на жаль, загалом падає, Ц. м. нерідко знецінюються. Тому наше суспільство має якомога більше уваги приділяти саме Ц. […]...
- ЗАКОН БІОГЕНЕТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЗАКОН БІОГЕНЕТИЧНИЙ (Е. ГЕК-КЕЛЯ ТА Ф. МЮЛЛЕРА) – стисле формулювання цього закону засвідчує, що онтогенез (індивідуальний розвиток організму) є коротким повторенням філогенезу (історичного розвитку цієї групи організмів). 3. б. справедливий тільки в загальних рисах, оскільки немає жодної стадії розвитку, протягом якої зародок повністю повторював би будову якогось із своїх предків. В […]...
- ГЕНЕАЛОГІЯ Культурологічний словник ГЕНЕАЛОГІЯ (грец. genealogia – родовід) – 1) Історико-антропологічна дисципліна, що досліджує походження родів, окремих осіб, їхні родинні та інші зв’язки. 2) Родовід, історія роду, родовідний запис. Особливого значення Г. набула у часи середньовіччя у зв’язку із встановленням станових привілеїв, служила для доказу знатності походження родів. Коли знижується культурний рівень населення, ставлення до духовної […]...
- ЗЕЛЕНІ СВЯТА Культурологічний словник ЗЕЛЕНІ СВЯТА – символ єднання людини з силами природи та потойбічним світом; сонця, сонячного культу; торжества життя; розквіту дерев, квітів і трав; часу найбільшого буяння сил життя. Уже й сама назва 3. с. дуже стародавня, далеко передхристиянська – вказував С. Килимник у дослідженні “Український рік…” Християнська церква намагалася змінити назву 3. с. на […]...
- КУТЯ Культурологічний словник КУТЯ (від грец. – зерно, боби) – обрядова страва східних слов’ян та ін. народів (румун, греків) під час новорічних свят. Вживання К. відоме з дохристиянських часів. Готується з цілих зерен пшениці, рису, до яких додаються родзинки, мед тощо. К. як обов’язковий елемент поминальних обрядів називається коливом. Це засвідчує про зв’язок різдвяно-новорічної обрядовості з […]...
- ПАРАФРАЗА Культурологічний словник ПАРАФРАЗА – музична п’єса у формі фантазії на теми (мелодії) з іншого твору....
- АТАВІЗМ Культурологічний словник АТАВІЗМ – прояв пращурних, реліктових форм, критеріїв, особливостей світорозуміння....
- КАТЕХІЗИС Культурологічний словник КАТЕХІЗИС – церковно-навчальний посібник, що у формі запитань і відповідей викладає основні догмати православної, католицької чи протестантської церкви....
- ПОБУТ Культурологічний словник ПОБУТ – позавиробнича сфера суспільного життя людей; сукупність способів і форм задоволення їхніх матеріальних і духовних потреб....
- АСТРАГАЛ Культурологічний словник АСТРАГАЛ (від грец. astragalos – шийний хребець) – деталь класичної архітектури у формі валика з поличкою. А. з’єднує стовп колони з капітеллю чи базою....
- ДІАЛОГ Культурологічний словник ДІАЛОГ (від грец. dialogos – поперемінний обмін репліками) – 1) Розмова між двома або кількома особами. 2) Літературно-художній жанр, твір у формі розмови....
- АБСУРД Культурологічний словник АБСУРД (від лат. absurdus – безглуздий, нісенітний) – 1) У математиці та логіці – твердження, що не має ніякого сенсу у межах даної теоретичної системи, принципово несумісне з нею. Проте твердження, що є абсурдом у даній системі, може мати сенс в іншій. 2) У повсякденному слововживанні – безглуздя, нісенітниця. 3) У психології – […]...
- ЧАС МІФІЧНИЙ Культурологічний словник ЧАС МІФІЧНИЙ – сакральний час, непідкорений законам історичного часу, локалізований у міфах....
- ВІЧНИЙ ВОГОНЬ Культурологічний словник ВІЧНИЙ ВОГОНЬ – символ пошани; довір’я, багатства; очищення та вшанування пам’яті загиблих воїнів; безсмертя, пам’яті, вдячності. В уяві первісних людей – це стихія, що світить і гріє, підтримує життя, відганяє хижаків, усе нищить і спопеляє. Вогонь став Богом, і йому почали поклонятися і обожнювати в різних країнах, зокрема у слов’янських. В. в. вважався […]...
- МАГІЯ Культурологічний словник МАГІЯ (лат. mageia – чаклунство) – 1) Обряди, покликані надприродним шляхом впливати на явища навколишнього середовища (викликання дощу, об’єктів полювання тощо). 2) Сукупність релігійних уявлень та обрядів, пов’язаних з вірою у надприродну силу, яка нібито здатна чудодійно впливати на хід подій у житті людей, зумовлювати збіг сприятливих чи несприятливих обставин в їхній життєдіяльності. […]...
- ПІЗНІЙ ПАЛЕОЛІТ Культурологічний словник ПІЗНІЙ ПАЛЕОЛІТ – старокам’яний вік, датується 40-15 тис. р. до н. е. Саме з того часу походять пам’ятки первісного мистецтва....
- МЕАНДР Культурологічний словник МЕАНДР – геометричний орнамент у формі ламаної або кривої лінії з закрутками, від давньої назви звивистої річки у Малій Азії. Широко застосовувався в Греції. В Україні вперше виявлений в с. Мізинь на Чернігівщині....
- ЛОНГІТ’ЮД Культурологічний словник ЛОНГІТ’ЮД (англ. довгота) – наукове дослідження процесу, який відбувається впродовж тривалого часу (антропологічне, соціологічне тощо)....
- Детонаційна стійкість бензину ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ III. ОРГАНІЧНА ХІМІЯ 11. Вуглеводні 11.6. Детонаційна стійкість бензину Одним з найважливіших властивостей пального є його детонаційна стійкість, тобто опірність пального до детонації (вибуху) при стисканні. Адже при стисканні робочої суміші у двигуні підвищується тиск і відповідно температура, завдяки чому окиснення вуглеводню може відбутися мимовільно, без […]...
- РІЗДВО ХРИСТОВЕ Культурологічний словник РІЗДВО ХРИСТОВЕ – символ нового віку; надії на подолання бездуховності, бездушності, жорстокості земного життя; народження Спасителя світу. Урочисті свята на честь воскреслих богів були у давніх релігіях. Вони символізували весняне пробудження. Давні єгиптяни 6 січня святкували день народження бога Озіріса, греки – бога – Діоніса, в мітраїзмі народження сонячного бога Мітри відзначалося 25 […]...
- КОЗАЦЬКЕ БАРОКО Культурологічний словник КОЗАЦЬКЕ БАРОКО – національний варіант українського бароко, що виник у період Козацько-Гетьманської держави. Являє собою синтез класичних європейських форм та місцевих традиційних елементів....