ЗОМБАРТ (БОМВАКТ) Вернер
Соціологія короткий енциклопедичний словник
ЗОМБАРТ (БОМВАКТ) Вернер (14.01.1863, Ермслебен, Гарц – 19.05.1941, Берлін) – нім. соціолог, економіст, історик культури. Будучи сином заможного землевласника і промисловця, члена прусського парламенту, 3. мав можливість студіювати право, економіку, історію і філософію в ун-тах Пізи, Берліна і Рима. В Берлінському ун-ті він відвідував семінари Г. Шмоллера і А. Вагнера, провідних економістів нім. екон. школи, відомих катедер-соціалістів. Захистив тут докт. дис. з філософії (1888), з 1890 р. проф, політ, економії
У ранніх працях 3. відчувається вплив марксизму, він жваво реагує на питання соціальної проблематики, однак надалі повністю відходить від марксизму; З. є одним з фундаторів теорії “організованого капіталізму”. Роботи З. присвячені передусім соціальній і екон. історії Німеччини та ін. країн Зх. Європи, виникненню капіталізму, історії соціалізму та соціальних рухів. У трактуванні соціології З. йшов за М. Вебером, широко використовуючи також ідеї неокантіанства (Г. Ріккерт), фрейдизму, феноменології та філософії життя. Вирішальну
З. присвятив багато уваги проблемі ролі євреїв в утворенні сучасного господарства. Аналізуючи зв’язок між міграцією євр. народу і екон. долями інших народів, З. наводить низку доказів і аргументів причинної залежності екон. розквіту чи занепаду країни від присутності чи відсутності в ній євреїв. Вирішальну роль З. відводив євреям у заснуванні колоніального господарства, яке сприяло процвітанню сучасного капіталізму, яскраво ілюструючи провідну роль євреїв прикладами з діяльності голанд. Ост-Індської компанії, англ. колоній у Пд. Африці і Австралії, франц. колоній, перших колоністів – євреїв у Бразилії, євр підприємливості в Америці від самого її відкриття тощо (“Євреї та господарське життя”, 1911).
Ідеї, що є основою сучасного капіталістичного г.-п., стверджує З., – продукт творчості “євр. духу”; навпаки, прибічники ж феодально-цехового устрою наголошували, що цей євр. дух є найбільше зло, котре загрожує існуванню інших народів. В останні роки свого життя З. змушений був змінити свою позицію стосовно євреїв, тлумачачи їх роль у дусі націонал-соціалізму.
В соціології З. виділяв дві складові: “філософську” і “наукову”. Перша приділяє основну увагу постановці питань спекулятивного, позадослідн. характеру, а друга (наук, соціологія як досліди, дисципліна) – використовує істор. дані як емпіричний матеріал. Наук, соціологія в свою чергу складається з “психологічної” (“європейської”) та “ноологічної” (“нім.”) частин. Психол. соціологія належить до природничих наук, вона намагається дати каузальне пояснення явищ і процесів, а ноологічна соціологія, за З., є її вищою, “духовно-науковою”, “розуміючою” дисципліною, котра подає раціональні, “іманентні” пояснення.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...