ЗРІЛІСТЬ

Related posts:

1. ЗРІЛІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи ЗРІЛІСТЬ ЕКОСИСТЕМИ – те саме, що й Зрілість біогеоценозу....
2. ЗРІЛІСТЬ БІОГЕОЦЕНОЗУ Екологія – охорона природи ЗРІЛІСТЬ БІОГЕОЦЕНОЗУ, зрілість екосистеми – повне завершення усіх процесів формування біогеоценозу, досконала відпрацьованість у ньому зв’язків та структур, у т. ч. і встановлений обмін речовин-2 та макс. використання енергії. Зрілі біогеоценоз и відрізняються від молодих, недорозвинених, напр., недостатнє заселення рослинами і тваринами, зумовлене молодістю твердого субстрату (кам’яні розсипи та дюни піску, […]...
3. Зрілість. Літній вік і старість Розділ 10 РОЗМНОЖЕННЯ І РОЗВИТОК ЛЮДИНИ § 50. Зрілість. Літній вік і старість Зрілість. Період статевого дозрівання закінчується, коли репродуктивна (дітородна) функція організму сформована. Щоб народжене потомство було здоровим, і в чоловіків, і в жінок має розвинутися не лише статева, але й усі інші системи органів. У людини дозрівання всіх систем органів закінчується в 21-23 […]...
4. ЗРІЛІСТЬ ОСОБИНИ Екологія – охорона природи ЗРІЛІСТЬ ОСОБИНИ – здатність особини до розмноження, як правило, в разі досягнення нею морфол. та психофізіол. характеристик дорослого організму....
5. Зрілість влади Політологічний словник Зрілість влади (maturiti of power) – стан високого і прогресивного рівня розвитку влади, що дає їй змогу твердо, надійно і впевнено функціонувати, самореалізовуватися, впевнено керувати усім суспільством, долати труднощі і практично уникати помилок. М. Головатий...
6. ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ – галузь психологічної науки, яка склалася на стику загальної і соціальної психології. Предмет вивчення П. о.- психологічна структура (інтелектуальна, емоційна, вольова) особистості, загальні й специфічні закономірності її психіки, суперечливі процеси соціалізації особистості тощо....
7. СЕНС ЖИТТЯ Культурологічний словник СЕНС ЖИТТЯ – кардинальна світоглядна проблема людського існування, у якій усвідомлюється сутність людини, її місце у світі, життєве призначення. Проблема С. ж. виникає внаслідок критично-оцінювальної рефлексії, що спрямована на основоположні засади буття людини. Пошуки С. ж.- це спроба вистраждати через власний досвід духовну жагу, полум’яну пристрасть, головну ідею свого життя. Усвідомлення С. ж. […]...
8. РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ – процес формування особистості як соціальної якості індивіда завдяки навчанню, вихованню та соціалізації. Маючи природні анатомо-фізіологічні передумови до становлення особистості, дитина в процесі соціалізації вступає у взаємодію з навколишнім світом, оволодіваючи досягненнями людства. Оволодіння дійсністю у дитини реалізується в її діяльності за допомогою дорослих, тим самим процес виховання є провідним у […]...
9. НАЦІОНАЛЬНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ Культурологічний словник НАЦІОНАЛЬНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ – складова процесу формування соціальної визначеності та самовизначеності особистості, пов’язана з формуванням суспільних відносин особистості у структурі етносу, становлення відповідних мотивацій, цінностей, життєвих орієнтирів, ідеалів та норм, почуттів, світогляду, самосвідомості....
10. ЗРІЛІСТЬ МЕДУ ЗРІЛІСТЬ МЕДУ – дозрілий мед бджоли печатають восковими кришечками. Мед з таких рамок виходить першокласним, а віск – найкращої якості. Одержувати зрілий мед можна тільки від сильних і продуктивних сімей і за наявності на пасіці достатньої кількості запасних стільників на кожну бджолосім’ю. Дозріванням меду називається процес переробки бджолами нектару або паді в мед. Це дуже […]...
11. АКМЕ Культурологічний словник АКМЕ (від грец. – розквіт, вершина, вищий ступінь чогось) – соматичний, фізіологічний, психічний і соціальний стан особистості, який характеризується зрілістю її розвитку, досягненням найвищих і найкращих показників у її діяльності. Цей стан пов’язаний з віком людини і припадає приблизно на період від 30 до 50 років, у деяких осіб, особливо творчих професій, – […]...
12. ЛЮДЯНІСТЬ Культурологічний словник ЛЮДЯНІСТЬ – риса особистості, що виявляється у повазі до людей, гуманності, уболіванні за добробут і культурний розвиток людства. Риси людяності найповніше виявляються у груповій формі буття людей, коли їм доводиться виконувати спільну роботу, вступати у безпосереднє спілкування між собою. Людяність передбачає, крім любові і пошани до інших людей., високий рівень вимогливості. З погляду […]...
13. МУДРІСТЬ Культурологічний словник МУДРІСТЬ – інтелектуальна і моральна характеристика особистості; означає високий рівень оволодіння нею соціальним досвідом. Мудра людина здатна оптимальним способом розв’язувати пізнавальні, трудові, навчальні, морально-побутові завдання. Її дії і вчинки глибоко 200 осмислені, поведінка відповідає обставинам, об’єктивним потребам, конкретні ситуації і власним можливостям. М. є величезним здобутком людства. Вона не є природженою, а набувається […]...
14. РОЗВИТОК ЛЮДИНИ ПІСЛЯ НАРОДЖЕННЯ – РОЗВИТОК ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ – ЛЮДИНА Біологія – універсальний довідник ЛЮДИНА РОЗВИТОК ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ РОЗВИТОК ЛЮДИНИ ПІСЛЯ НАРОДЖЕННЯ Прийнято виділяти грудний вік (1-й рік життя), раннє дитинство (від 1 до 3 років), дошкільний період (від 3 до 7 років), шкільний період (від 7 до 17 років). У грудному віці діти особливо чутливі до впливу зовнішнього середовища. Протягом першого року життя відбувається […]...
15. ДИСГАРМОНІЯ ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ДИСГАРМОНІЯ ОСОБИСТОСТІ – часткове або цілковите порушення принципу гармонійності у розвитку особистості. Часткова Д. о. спостерігається часто: наприклад, в період швидкої технізації, інтелектуалізації людини і виниклого на цій основі дефіциту емоційності. Повна Д. о. може наставати внаслідок нервових і психічних захворювань. Запобігання часткової Д. о. відбувається під час правильного виховання, гармонійного і всебічного […]...
16. ОРІЄНТАЦІЯ Культурологічний словник ОРІЄНТАЦІЯ (франц. orientation, від лат. – схід) – визначення положення у системі просторово-часових координат (природних, соціальних, духовних) щодо певних орієнтирів (предметних, символічних) або напряму (заданого чи бажаного). У психофізіології О. – комплекс цілеспрямованих і узгоджених реакцій у відповідь на раптову зміну ситуації або новий подразник. У психології О. відбувається за допомогою випереджаючого відображення, […]...
17. ОБДАРОВАНІСТЬ Культурологічний словник ОБДАРОВАНІСТЬ – поняття загальної психології; високий рівень задатків, схильностей. О. є результатом і свідченням високого рівня інтелектуального розвитку індивіда. Існує загальна і спеціальна О. Оскільки О. виявляється у конкретних психічних процесах, розрізняють моторну, сенсорну, перцептивну, інтелектуальну О. тощо. Для психології важливим є розробка теорії О. як цілісного і системного вияву особистості, а також […]...
18. ГІДНІСТЬ Культурологічний словник ГІДНІСТЬ – етичне і психологічне поняття, в якому фіксуються уявлення про цінність людини як особистості. Г. також категорія соціальної психології, означає ставлення людини до самої себе (на грунті адекватної самооцінки) і ставлення до неї інших людей. У психологічному плані Г. є формою вияву самосвідомості і самоконтролю, на яких базується вимогливість людини до самої […]...
19. СТАТУС Культурологічний словник СТАТУС (соціально-психологічний) (лат. status – становище) – становище, яке посідає індивід або група серед інших людей чи груп. С. відбиває визнання чи невизнання, повагу чи неповагу, симпатію чи антипатію, якими користується особа у референтній групі або ж у суспільстві в цілому. Соціально – психологічний С. відображає ступінь відповідності якостей та рольової поведінки індивіда […]...
20. СМАК ЕСТЕТИЧНИЙ Культурологічний словник СМАК ЕСТЕТИЧНИЙ – компонент структури особистості, одна з форм її ставлення до навколишньої дійсності. С. е. відображає уподобання людини і має яскраве емоційне забарвлення. С. е. виявляється у вибірковому ставленні до об’єктів у формі безпосередніх, емоційних реакцій, оцінних суджень. Критерії суджень С. е. (“подобається”, “не подобається”) можуть не усвідомлюватися. В основі С. е. […]...
21. МІФ Культурологічний словник МІФ (від грец. mithos – слово, сказання) – оповідання про богів, героїв, спосіб усвідомлення природних та суспільних явищ, уявлення про природу та історію як наслідок діяльності надприродних сил. М. – історично перша світоглядна форма відображення дійсності, в якій художнє, моральне, пізнавальне та практично-перетворююче освоєння світу дані в синкретичній, взаємоопосередкованій єдності. Як елемент світоглядної […]...
22. СТАРІСТЬ Культурологічний словник СТАРІСТЬ – період життя людини і вищих тварин, що наступає за зрілістю, стадія одряхління, послаблення діяльності організму, згасання психічних функцій і процесів. С. не можна відвернути, її можна лише відсунути на більш пізній віковий період (за 80 і більше років). Для людини дуже важливо не просто збільшити число років життя, а домогтися активності […]...
23. НОСТАЛЬГІЯ Культурологічний словник НОСТАЛЬГІЯ (від грец. повернення, страждання, біль) – болісна туга за своєю батьківщиною. Настає внаслідок відриву людини від рідних місць, від своєї країни. Н. нерідко стає домінуючим почуттям і сталим психічним станом людини, відтісняючи на другий план всі інші почуття....
24. ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ (від франц. mdividual – особистий) – неповторність психіки та особистості людини, своєрідне поєднання її фізичних та психологічних особливостей....
25. СОВІСТЬ Культурологічний словник СОВІСТЬ – особистісна форма морально-емоційного самоконтролю, компонент моральної самосвідомості. С. – афективно-когнітивна структура: в результаті самооцінки за певною ціннісною шкалою (за критеріями добра і зла справедливості, порядності) виникає почуття вини, гостре емоційно-тривожне переживання невідповідності своїх помислів чи дій суспільне визначеним етичним зразкам бажаної і 260 ідеальної поведінки. С. – рефлексивна емоція, болісне самоусвідомлення […]...
26. Моральна свідомість, Психологічні властивості людини Безпека життєдіяльності 1. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 1.5. Психологічні властивості людини 1.5.13. Моральна свідомість Моральна свідомість – стрижнева складова формування моральної вихованості людини, яка визначається як відображення в свідомості людини принципів, норм поведінки, що регулюють ставлення людей один до одного й до суспільства. Моральні знання – основа розвитку моральної свідомості людини, основний її компонент, це засвоєння […]...
27. ПЛЮРАЛІЗМ Культурологічний словник ПЛЮРАЛІЗМ (від лат. pluralis – множинний) – світоглядна позиція, яка утверджує множинність інтересів, різновидів буття, ідей, поглядів, які не зводяться до чогось одного і є незалежними одне від одного. Сутність плюралізму полягає у визнанні ним протиріч як джерела соціального прогресу, стимулювання багатоманітності суспільного життя із супровідними йому явищами опозиції, конфліктів, конкурентності. Розв’язання цих […]...
28. Інвалід Інвалід – особа із стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою, або з уродженими дефектами, які обмежують життєдіяльність її. Залежно від ступеня втрати здоров’я встановлюється одна з трьох груп інвалідності: перша, друга, третя. Повторний огляд І. із стійкими, оборотними морфологічними змінами, порушеннями функцій органів і систем організму з метою визначення ефективності відповідного лікування та реабілітаційних […]...
29. Моральна культура спілкування як складова загальнолюдської культури – МОРАЛЬНА КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ ТА СЛУЖБОВИЙ ЕТИКЕТ ЕТИКА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ Лекція 6 МОРАЛЬНА КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ ТА СЛУЖБОВИЙ ЕТИКЕТ Моральна культура спілкування як складова загальнолюдської культури “…Особистості людей не входять готовими у цей світ, а є продуктами культури і обставин, як і спадковості”, – пише філософ К. Ламонт у книзі “Ілюзія безсмертя” . Справді, вже в ранньому віці в дитині закладаються основи її […]...
30. СПОКІЙ Культурологічний словник СПОКІЙ – стан психофізіологічної і психічної рівноваги, коли знижується інтенсивність життєдіяльності, вгамовується інтелектуальна, вольова й емоційна активність індивіда. С. наступає внаслідок зняття психологічної напруги (можливо шляхом релаксації) або коли обставини, життєва ситуація особистості повністю її задовольняють, відповідають прагненням і уявленням про бажане. Для людини у стані С. властива рівновага активності і реактивості, перевага […]...
31. САМОЗБЕРЕЖЕННЯ Культурологічний словник САМОЗБЕРЕЖЕННЯ – діяльність людини, спрямована на збереження свого організму і себе як особистості. Може бути інстинктивне і свідоме, набуте людством в ході суспільного життя. Інстинкт С. штовхає людину на протест проти того, що загрожує її життю і діяльності, на самозахист. При цьому сильні особистості стають на шлях боротьби, слабкі – тікають від життя. […]...
32. ГОРДІСТЬ Культурологічний словник ГОРДІСТЬ – моральне почуття; виникає в результаті усвідомлення особистістю суспільного значення своїх досягнень. Почуття Г. виступає одним з регуляторів процесу морального самовдосконалення особистості. На перших етапах психічного розвитку людини Г. виявляється у формі емоційної реакції на схвалення. Дальший розвиток Г. відбувається під впливом оцінок членів первинних колективів (навчальних, трудових, спортивних тощо). Становлення самосвідомості […]...
33. САМОЛЮБСТВО Культурологічний словник САМОЛЮБСТВО – емоційне ставлення, яке відображає оцінку власної особистості. Різкі вибухоподібні вияви С. особливо властиві юнакам і дівчатам в період статевого дозрівання. Людині важливо мати певну міру С. і самоповаги. Без цього немає особистості. Однак надмірне С. шкідливе і для навколишніх і для самої особи. Воно перешкоджає бачити позитивні риси в інших людях, […]...
34. МИСТЕЦТВО Культурологічний словник МИСТЕЦТВО – 1) Естетичне освоєння світу в процесі художньої творчості – особливого виду людської діяльності, що відображає дійсність у конкретно-чуттєвих образах відповідно до певних естетичних ідеалів; одна з форм суспільної свідомості. Закономірності мистецтва вивчають естетика і мистецтвознавство. Термін застосовується і до певних галузей художньої діяльності (Художня творчість загалом – література, архітектура, скульптура, декоративно-ужиткове […]...
35. ВОЛЯ Культурологічний словник ВОЛЯ – здатність людини мобілізовувати і цілеспрямовувати свої психічні та фізичні сили на розв’язання завдань, що постають перед її діяльністю і вимагають свідомого подолання суб’єктивних і об’єктивних труднощів та перешкод; одна із сутнісних сил людини. Формується насамперед як здатність переборювати свої особисті суб’єктивні жадання і підпорядковувати свою діяльність суспільно заданим, контрольованим розумом цілям. […]...
36. Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Загальна характеристика сенсорних систем. Будова аналізаторів РОЗДІЛ IX. ЛЮДИНА Тема 12. СПРИЙНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ НЕРВОВОЮ СИСТЕМОЮ. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ УРОК 76. Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Загальна характеристика сенсорних систем. Будова аналізаторів Освітня мета: сформувати знання про систему органів чуттів та їх значення для орієнтування в зовнішньому середовищі; ознайомитися із загальним принципом структури й функцій сенсорних систем. Основні поняття і терміни: аналізатори, […]...
37. СВІТОГЛЯД Культурологічний словник СВІТОГЛЯД – інтеграція досвіду, знань та самосвідомості в ціннісну картину світу, що зумовлює життєву орієнтацію людини, її ставлення до дійсності та самої себе. С. є формою духовно-практичного опанування світу, своєрідною духовною призмою, що визначає життєву позицію особистості....
38. КОМУНІКАБЕЛЬНІСТЬ Культурологічний словник КОМУНІКАБЕЛЬНІСТЬ (від лат. communico – з’єдную, повідомляю) – риса особистості, яка відображає її здатність до спілкування з іншими людьми....
39. ПРИНЦИП ГАРМОНІЗМУ В ЕКОНОМІЦІ Культурологічний словник ПРИНЦИП ГАРМОНІЗМУ В ЕКОНОМІЦІ – розуміння людської особистості як абсолютної цілісності економічного розвитку....
40. СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЛЮДИНИ Культурологічний словник СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЛЮДИНИ – процес перетворення людської істоти на суспільний індивід, утвердження її як особистості, включення у суспільне життя як активної і дійової сили. С. л.- поняття досить широке: від глибокої обізнаності й освіченості людини до світоглядної зрілості, а від неї до суспільної активності. Таким чином, з С. л. розрізняють два взаємопов’язані основні структурні […]...