ГОФФМАН (GOFFMAN) Ервін


Соціологія короткий енциклопедичний словник

ГОФФМАН ( GOFFMAN ) Ервін (1922 – 1982) – один з найвідоміших амер. соціологів др. пол. XX ст., автор “драматургічної теорії” (“драматургічного аналізу”). Нар. у Канаді, освіту завершив у Чикагському ун-ті (докт. ступінь у 195-3 р.) – колисці символ, інтеракціонізму, основні ідеї якого стали підвалинами його теорії. Проф. Каліфорнійського ун-ту в Берклі, де у 70-х рр. здобув широкої популярності, потім – в ун-ті Пенсільванії, обирався президентом Амер, соціол. асоціації (АСА) у 1982р.

Автор численних соціально-психол. есе, цікавих спостережень з життя вулиці, пацієнтів психіатричних клінік, відвідувачів розважальних закладів та ін., на узаг. яких робив спроби зрозуміти людську природу і соціальне життя на грунті розгляду поведінки індивідів у повсякденному житті, буденних вчинків, котрі вони роблять за звичкою чи сусп. ритуалами, бажаючи справити певне враження тощо.

Визнання у наук, колах отримав, обгрунтувавши власну, “драматургічну”

концепцію інтеракціонізму як оригінальний мислитель у царині соціальної антропології взагалі і, зокрема, в дослідженнях повсякденного життя, соціальних ролей у людських стосунках, специфічної драматургії соціальних взаємин у суспільстві. Його концепція знайшла висвітлення у працях: “Презентація особистості у повсякденному житті” (1959), “Несподівані зустрічі: два підходи до соціології взаємодії” (1961), “Ритуали взаємодії: нариси про поведінку “віч-на-віч” (1967), “Стратегічна взаємодія” (1972) та ін.

Головний задум, що охопив усі його праці, – розкрити, як суспільство примушує своїх членів подавати (репрезентувати) певний “образ себе”, грати різні ролі у складних, багатогранних сусп. взаєминах. Г. належить теорія існування “численних Я”, згідно з якою кожен член суспільства у процесі життєдіяльності змінює ряд ситуаційних образів та характерів Індивід ототожнюється з “актором” безупинної гри на сцені життя. Сутність характеристики цієї гри зумовлюється присутністю інших осіб, з якими відбувається взаємодія. Звідси, на думку Г., соціальний світ не має онтологічних засад, а є лише феноменом духовної взаємодії людей, що постійно поновлюється. Тобто він пояснюється на основі положень символ, інтеракціонїзму. Водночас аналіт. розробки Г. вийшли за межі парадигми символ. інтеракщонізму, включили в себе чимало ідей структуралізму (“теорія рамок”), етнометодології й відбилися на всій мікрорівневій соціології, збагативши інші теорії.



1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Формули трикутників.
Ви зараз читаєте: ГОФФМАН (GOFFMAN) Ервін