Солідарність

Related posts:

1. Атлантична солідарність Політологічний словник Атлантична солідарність – термін, що використовується стосовно політики держав – членів військово-політичного блоку НАТО із зміцнення і збереження тісного союзу і всебічного співробітництва країн Західної Європи і США. В основі А. с. лежить ідея спільності доль та інтересів країн, що омиваються Атлантичним океаном. Матеріалізацією цієї ідеї став створений у 1949 р. Північноатлантичний блок. […]...
2. СОЦІАЛЬНА СОЛІДАРНІСТЬ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНА СОЛІДАРНІСТЬ – спільність поглядів, інтересів, активне співчуття певним вчинкам, ідеям, думкам, цінностям, узгодженість у виступах і діях індивідів, груп, класів, націй, зумовлені статусними, екон., соціально-культурними та ін. детермінантами. До солідарної соціальної дії здатні різноманітні спільності: соціокласові, етнонац., регіональні, корпоративні, політ, і т. п. Соціальні зміни часто залежать від стану солідарної […]...
3. АКСІОЛОГІЯ Культурологічний словник АКСІОЛОГІЯ (від грец. ахіоs – цінний і logos – слово, вчення) – філософське вчення про цінності суспільства, соціальних груп та особистості; розрізняють цінності соціальні, духовні, культурні, моральні, естетичні, художні та ін. Аксіологічний – ціннісний, вартісний....
4. Змішана форма державного правління Політологічний словник Змішана форма державного правління – різновид форми державного правління (способу організації влади), для якого притаманні риси кількох класичних форм державного правління. Для повнішого розкриття суті і політичного значення терміна потрібно назвати ті риси, які синтезувалися в змішаній формі державного правління. Наприклад, з таких відомих форм державного правління, як монархія (влада передається у спадок); […]...
5. Фритредерство Фритредерство (англ. free trade – вільна торгівля) – ідея класичної школи політичної економії, що проголошувала у зовнішньоекономічній політиці держави принципи лібералізму. Зокрема А. Сміт, виступаючи проти поглядів меркантилістів, твердив про необхідність і корисність вільної зовнішньої торгівлі, яка базується на принципі абсолютних переваг. Згідно з цим принципом, кожна країна має порівняльні переваги у виробництві певного товару […]...
6. Демокрит Політологічний словник Демокрит (бл. 460-370 рр. до н. е.) – давньогрецький мислитель, автор понад 70 творів про походження суспільства, держави, рабства. Стверджував, що суспільство, держава – це наслідок діяльності людей. Висував і обгрунтовував необхідність громадянської єдності усіх жителів полісу. Заперечував монархію, схвально ставився до демократії. Ідеалом держави вважав синтез демократії у поєднанні з ладом, де […]...
7. Гандизм Політологічний словник Гандизм – суспільно-політичне та релігійно-етичне вчення видатного діяча індійського національно-визвольного руху Мохандаса Карамчанда Ганді (1869-1948). Виходячи з релігії індуїзму Г. апелює до моралі, пропагує систему самовдосконалення, а звідси і основний принцип вчення Г. – ахінса – ненасильство. У політиці Г. проповідує тактику масових ненасильницьких дій, або “сатьяграхи”, основною індивідуальною формою якої є голодування. […]...
8. Абдукція Політологічний словник Абдукція (від лат. abductio – виведення) – процедура і результат виведень, складений з висловлювань, беззаперечних і допустимих посилок, а також принцип або процес стосовно неочікуваної аномалії, поміченої всередині групи вже більшою мірою прийнятих посилок. Дониленко В. И. Современный политологический словарь. – М., 2000. М. Головатий...
9. Чернишевський Микола Гаврилович Політологічний словник Чернишевський Микола Гаврилович (1828 – 1889)- російський просвітитель, письменник, радикальний матеріаліст. Відомий своїм утопічним і нігілістичним романом “Що робити? “, написаним під час ув’язнення у Петропавлівській фортеці. Активно займався проблемами мистецтва (дисертація “Про естетичне відношення мистецтва до дійсності”, філософська праця “Антропологічний принцип у філософії”). Вважав себе послідовником вчення Фейєрбаха, Бюхнера, захисником природничих наук. […]...
10. Прудон (Proudhon) П’єр Жозеф Політологічний словник Прудон (Proudhon) П’єр Жозеф (15.01.1809, Безансон – 19.01.1865, Париж) – французький дрібнобуржуазний соціолог і публіцист, один з ідеологів анархізму. У філософії П. – ідеаліст – еклектик, вульгаризував гегелівську діалектику, перетворив її на вчення про механічне сполучення, сполучення в явищах позитивних, негативних сторін. Людське суспільство, його історію трактував як боротьбу ідей. Стверджував, що нагромадження […]...
11. ТЕРОР ТЕРОР – особлива форма політичного насильства, що супроводжується жорстокістю, цілеспрямованістю та удаваною ефективністю. Широко використовується як засіб політичної боротьби в інтересах держави, організації чи певної групи осіб. Головний елемент Т. – терористичний акт. Розрізняють Т. як метод політичної боротьби у мирний і у воєнний час; індивідуальний, організований Т. і Т. як політику держави; Т. як […]...
12. Риму Стародавнього політична думка Політологічний словник Риму Стародавнього політична думка – синтез параполітичних і політико – правових учень, поглядів та ідей давньоримських мислителів. Параполітична думка римлян, починаючи з царського періоду (754 – 510 до н. е.), розвивалася здебільшого на власній основі, як результат релігійного впливу та боротьби патриціїв і плебеїв, оптиматів і популярів, вільних і рабів. Помітне місце у […]...
13. ПАНМІКСІЯ Екологія – охорона природи ПАНМІКСІЯ – вільне, що базується на випадковому, однаково ймовірному поєднанні всіх типів гамет, схрещування особин у межах популяції. Той чи ін. ступінь П. характерний для переважної більшості видів рослин і тварин....
14. Фаталізм Політологічний словник Фаталізм (лат. fatalis – фатальний) – теоретичне вчення про повну залежність людей від “вищих сил”, “божого знамення”, загалом – від зовнішніх сил або від незворотної дії законів навколишньої дійсності, яким люди мають підкорятися беззастережно. М. Головатий...
15. Хунвейбіни Політологічний словник Хунвейбіни – молодіжні загони (переважно з міської молоді), сформовані в 1966 р. в КНР на початку так званої культурної революції для боротьби з демократично налаштованою опозицією. М. Головатий...
16. Антикомунізм Політологічний словник Антикомунізм – духовно-політичне протистояння комунізму. На відміну від сумлінної, об’єктивної, критичної оцінки комунізму як вчення, доктрини, моделі влаштування життя, типової для середовища вчених – суспільствознавців, під А. найчастіше мають на увазі ідеологію, що побутувала у багатьох країнах Заходу часів холодної війни. В США вершиною А. став так званий маккартизм – політичне переслідування громадян, […]...
17. Групи тиску Політологічний словник Групи тиску – певна група людей, метою діяльності яких є тиск на вибір і прийняття політичних рішень. Характерними ознаками Г. т. є мінімум організації, умовний центр прийняття рішення, який працює без програм. Це лише певною мірою організовані групи (групи прихильників, автономні групи, групи, що здійснюють ефективний тиск на владу, на тих, хто приймає […]...
18. Принципи оцінки нерухомості Принципи оцінки нерухомості – найважливіші правила, вихідні положення, на яких базується розрахункова або експертна оцінка вартості об’єктів нерухомості. До П. о. н. належать: 1) принцип вкладу (вартість об’єкта вимірюється тим, наскільки його відсутність знижує вартість житла); 2) принцип заміни (досвідчений покупець може заплатити за нерухомість приблизно таку ціну, яка відповідає споживчим якостям іншої нерухомості; або […]...
19. Єресі Політологічний словник Єресі (від старогрецьк. hairesis – відбір, переконання, осягання) – релігійні вчення, відмінні від офіційної релігійної доктрини; свідоме протистояння офіційно визнаній релігійній організації. У різні часи термін “Є.” наповнювався різним смисловим змістом. В епоху античності він означав “учення”, “школу”, а в епоху панування християнства в середньовічній Європі означав “псевдовчення”, “зло”. Тодішня церква називає Є. […]...
20. Макіавеллізм Політологічний словник Макіавеллізм (від прізвища Н. Макіавеллі) – 1) тип політичної діяльності, яка будується на принципі “мета виправдовує засоби” й використовує для досягнення поставленої мети віроломність, нехтування законів моралі і права; 2) політичне узагальнення, яке уособлює безпринципність, готовність застосувати будь-які заходи і засоби задля реалізації наміченого. Макіавеллі розумів політику як боротьбу за досягнення, здійснення та […]...
21. Право народів (націй) на самовизначення Політологічний словник Право народів (націй) на самовизначення – принцип конституційного та міжнародного права, який означає право народів (націй) визначати форму свого державного існування – в окремій самостійній державі чи у складі іншої держави. Був сформульований у добу Великої французької революції і тоді ототожнювався з принципом народного суверенітету. Зараз на міжнародному рівні зафіксований у Резолюції ГА […]...
22. Етнократологія Політологічний словник Етнократологія (ethnocratology, від грецьк. Ethnos – плем’я, народ, kratos – влада і logos – слово, вчення) – фактично нове вчення, наука про владу, яке сформувалося недавно. Е. досліджує складні і суперечливі процеси взаємодії різноманітних етносів, які намагаються або мають за мету встановлення свого політичного впливу над іншими, досягнути їх підпорядкування. Ідеалом такої взаємодії […]...
23. Гегельянство Політологічний словник Гегельянство – філософська течія, що бере свій початок із вчення, праць, творчості Гегеля. Г. виникло у Німеччині в 30- 40-х роках XIX ст. Після смерті Гегеля його школа розпалася на право -, ліво – або молодогегельянство та ортодоксальне Г. Право-гегельянці трактували вчення Гегеля в дусі протестантської ортодоксії, як раціональну форму богослов’я (К. Гешель, […]...
24. Мартов (Цедербаум) Юлій Йосипович Політологічний словник Мартов (Цедербаум) Юлій Йосипович (1873 – 1923)- політичний діяч, один із засновників російської соціал-демократичної партії, ідеолог та лідер меншовизму. Член Петербурзького “Союзу боротьби за звільнення робітничого класу” (1891-1895). Редактор “Соціалістичного вісника” – центрального органу соціал-демократичної партії (меншовиків). Був головою меншовицької фракції РСДРП, членом Петербурзької Ради. Після поразки революції 1905-1907 рр. говорив про можливість […]...
25. Обструкція Політологічний словник Обструкція (від лат. obstructio – перешкода) – навмисний зрив якого-небудь засідання, зборів як вид протесту, прийом боротьби (здебільшого парламентської); дії, демонстративно спрямовані на зрив чого-небудь. Е. Базовкін...
26. Мобілізація політична Політологічний словник Мобілізація політична – комплекс заходів, що забезпечують готовність політичних сил, особливо політичних партій, громадських організацій, об’єднань, партійних коаліцій до конкретних суспільно-політичних дій, акцій, політичної боротьби. М. Головатий...
27. ДОКТРИНА Культурологічний словник ДОКТРИНА (лат. doctrina – вчення) – наукова або філософська теорія, політична система, керівний теоретичний (або політичний) принцип або нормативна формула. 104...
28. Республіка парламентська Політологічний словник Республіка парламентська – форма державного правління, що базується на принципі верховенства парламенту, перед яким влада має нести і несе відповідальність за свою діяльність. У Р. п. парламент самостійно формує уряд (кабінет міністрів) з числа лідерів тих політичних партій, які є більшістю у нижній палаті парламенту. Практично у більшості Р. п. парламент обирає і […]...
29. Нонконформізм Політологічний словник Нонконформізм (від лат. non – ні + conformis – подібний, відповідний) – 1) не сприйняття загальновизнаного релігійного вчення, сектантство; 2) форма протесту (в тому числі політичного) проти усталених норм соціального життя. Термін “Н.” поширився у 60-х роках XX ст. за Заході у зв’язку зі зростанням молодіжного руху (“нові ліві”, хіпі тощо). М. Головатий...
30. Ненасильницькі дії Політологічний словник Ненасильницькі дії – специфічні форми політичного впливу, політичної боротьби й участі громадян, які здійснюються без застосування фізичного примусу і насильства. Н. д. – це не пасивна бездіяльність, не спроба уникнути конфлікту або не зважати на нього, це ненасильницька діяльність. Н. д. є методом політичної боротьби тих, хто не визнає насильства, але й не […]...
31. Мирного співіснування принцип Політологічний словник Мирного співіснування принцип – один з основоположних принципів міжнародного права, до яких зокрема належать: принцип суверенної рівності держав; принцип рівноправності народів та їхнього права самостійно визначати свою долю; принцип незастосування сили або загрози силою в міжнародних відносинах; принцип непорушності державних кордонів; принцип територіальної цілісності держав; принцип мирного врегулювання суперечок; принцип невтручання у внутрішні […]...
32. Мітинг Політологічний словник Мітинг (meeting) – масові збори з метою обговорення політичних та інших питань, що цікавлять людей. М. – явище далеко не стороннє для влади, владних структур, різних політичних сил. Саме з М. у історії часто починалися процеси, що спричинялися до гострої політичної боротьби. М. Головатий...
33. УТОПІЧНИЙ СОЦІАЛІЗМ Історія економічних вчень СЛОВНИК УТОПІЧНИЙ СОЦІАЛІЗМ – вчення про докорінне перетворення несправедливого суспільного ладу і перехід до суспільства соціальної справедливості, побудованого на комуністичних принципах – спільній власності, зрівняльному розподілі, відсутності приватної власності і грошей. Має характер нездійсненних ідей. Ранній утопічний соціалізм виник в епоху пізнього середньовіччя XVI-XVII ст. як протест проти феодального гноблення й експлуатації; […]...
34. Донцов Дмитро Політологічний словник Донцов Дмитро (1887-1973) – український мислитель, публіцист, громадсько-політичний діяч. Навчався у Петербурзькому, Віденському університетах, викладав в університетах Канади. Був членом Української соціал-демократичної робітничої партії, головою Союзу Визволення України, членом партії хліборобів – демократів. Починав науково-політичну діяльність із заперечення традиційного українського націоналізму XIX ст., називаючи його хуторянством. Стверджував, що українська і російська історичні традиції […]...
35. Зони, вільні від ядерної зброї Політологічний словник Зони, вільні від ядерної зброї – місцевість (території), на яких не виробляється і на яких не базується ядерна зброя. Кордони, межі 3. в. я. з. визначаються різними угодами, домовленостями з позицій політики роззброєння. Зокрема, на підставі міжнародних угод 3. в. я. з. оголошено Антарктиду (1959 p.), космічний простір (1966 р.) Латинську Америку (1967 […]...
36. Бентам Бентам (Bentham) Джеремі (1743-1832) – англійський економіст, філософ, соціолог, юрист. Засновник етики утилітаризму. Найвищим принципом моралі й основою суспільного життя Б. вважав принцип корисності, досягнення “найбільшого щастя для найбільшої кількості індивідів” через особистий успіх. Суспільство помилково розглядав як суму таких індивідів. Завдання й мета держави – забезпечити умови, за яких кожен робить свій вибір вільно […]...
37. ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) Політологічний словник ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) – міжнародна, міжурядова організація, спеціалізована установа ООН. Була утворена в 1946 р. з метою сприяти справі миру і безпеки, культури та інформації. Членами ЮНЕСКО нині є понад 160 держав. ЮНЕСКО організовує численні дослідження, наукові конференції, що стимулюють і підтримують наукову, освітню, інформаційну діяльність, […]...
38. Виробнича демократія Політологічний словник Виробнича демократія – політика, що базується на участі працівників у прийнятті певних управлінських рішень відповідної організації. Керівник такої організації частину своїх (найчастіше другорядних) функцій передає іншим працівникам, використовуючи при цьому їх особистісні здібності, особливо організаторські. В. д. сприяє використанню так званих гнучких форм управління виробництвом, організацією. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – […]...
39. Інтерпол Політологічний словник Інтерпол – міжнародна організація кримінальної поліції (International Criminal Police Organization – Interpol). І. було створено у 1956 p. з метою організації боротьби проти будь-яких проявів злочинності, в тому числі мафіозних структур на міжнародному рівні. Членами І. нині є понад 180 країн світу. М. Головатий...
40. Теорія влади (theories of power) Політологічний словник Теорія влади (theories of power) – вчення мислителів різних часів і народів, присвячені питанням влади, з намаганням пізнати і пояснити цей феномен як фундаментальне політичне явище, пізнати його принципи і закони, узагальнити досвід, шляхи вдосконалення тощо (Платон, Аристотель, Н. Макіавеллі, Т. Гоббс, Дж. Локк, ПІ. Монтеск’є, К. Маркс, М. Вебер, В. Паретота ін.). […]...