АБІСАЛЬ

Related posts:

1. УЛЬТРА АБІСАЛЬ Екологія – охорона природи УЛЬТРА АБІСАЛЬ – найбільш глибоководна частина океану – понад 6000 м....
2. ЗОНА ОКЕАНУ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ ГЕОГРАФІЧНА – частина Світового океану, що відрізняється за кількістю сонячної енергії, яка надходить, т-рою води, формуванням поверхневих і глибинних течій, балансом випаровування та опадів, силою й постійністю вітрів, солоністю води, характером рослинності, тваринного світу тощо. Конфігурація геогр. зон дна океану відрізняється від таких зон на поверхні. Поняття 3. о. […]...
3. БАТІАЛЬ Екологія – охорона природи БАТІАЛЬ, зона батіальна – екол. зона мор. дна між літораллю та абісаллю, яка відповідає материковому схилу (від 200 до 2000 м завглибшки). Характеризується швидким наростанням глибини. Фотосинтезуючі організми відсутні. Тваринний світ існує за рахунок орг. речовин, що надходять з поверхні моря....
4. РЕСУРСИ ОКЕАНУ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ОКЕАНУ – всі прир. ресурси, зосереджені в частині гідросфери Землі, представленої Світовим океаном. Іноді до цього поняття включають мін. ресурси океанічного дна. Найбільший інтерес становлять продовольчі (риба, ракоподібні, молюски, водорості) та мін. – сировинні ресурси дна і водної товщі океану (руди, нафта, газ, солі тощо)....
5. ДИВЕРГЕНЦІЯ МОРСЬКИХ ВОД Екологія – охорона природи ДИВЕРГЕНЦІЯ МОРСЬКИХ ВОД – розходження глибинних та поверхневих течій і потоків вод Світового океану, що відбувається в певних його зонах. Зумовлене нерівномірністю розподілу вітрів над земною поверхнею за силою та напрямком, впливом конфігурації лінії узбережжя, що лежать на шляху поверхневих потоків, та нерівномірністю розподілу щільності води в глибинах океану. Див. також […]...
6. ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА – територія чи акваторія, в межах якої прир. і соц. явища (окремо чи в сукупності) якісно та кількісно однорідні або варіюють у межах певного (умовного) інтервалу. За інтенсивністю явища у межах 3. з. виділяють підзони. Приклади 3. з. – зона геогр., зона океану геогр., зона екон., прибережна, приміська та […]...
7. ЕКОЛОГІЧНА ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЧНА ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) – див. Зона океану (моря) екологічна....
8. ДЖЕРЕЛО ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД Екологія – охорона природи ДЖЕРЕЛО ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД – об’єкти природи, природні або штучні процеси та явища, що викликають забруднення поверхневих водойм. Основними Д. з. п. в. є не очищені або погано очищені води стічні, поверхнево-активні речовини, пестициди, що надходять у водойми з дощовими й талими водами тощо....
9. ЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ – відображення в процесах поширення та взаємодії компонентів, що утворюють середовище (в т. ч. дальнього, напр., перенесення орг. речовини з поверхневих шарів океану в його глибини, і навпаки), широтного (переважно) розподілу сонячної енергії на земній поверхні, а також характеру взаємозв’язку літосфери, гідросфери та атмосфери (напр., формування зон Світового океану). 3. […]...
10. ЗОНА ДИСФОТНА Екологія – охорона природи ЗОНА ДИСФОТНА, зона афотна, зона афотична – глибини океану, куди проникає незначна частка (до 1 %) сонячної радіації. Звичайно це глибини від 200 м до 1,5-2 км. У структурі біосфери 3. д. – те ж саме, що й дисфотосфера. 3. д. освоєна рибним промислом лише останнім часом. Тут живуть деякі важливі […]...
11. СИЛІЦІЮВАННЯ Екологія – охорона природи СИЛІЦІЮВАННЯ – насичення поверхневих шарів сталі кремнієм для підвищення її стійкості проти корозії, спрацювання тощо....
12. ГІДРОЗМИВАННЯ Екологія – охорона природи ГІДРОЗМИВАННЯ – метод очищення тваринницьких комплексів за допомогою струменя води. Часто спричинює забруднення водойму а також поверхневих шарів грунту....
13. ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОЛОГІЧНА – чітко окреслена за прир. умовами велика частина океану або моря; найголовніші з них: узбережна (літораль), відкритого моря (пелагіаль, батіаль) та глибинна (абісаль)....
14. ВОДИ ТЕРИТОРІАЛЬНІ Екологія – охорона природи ВОДИ ТЕРИТОРІАЛЬНІ – частина мор. (океанічної) акваторії, яка перебуває під юрисдикцією прибережної держави. Нині ширина смуги В. т. становить 12 мор. миль (22,2 км), а зона переважного права експлуатувати ресурси моря (зона економічних інтересів приморських держав) – 200 мор. миль (370,4 км)....
15. КАРСТ Екологія – охорона природи КАРСТ, карстові явища – явища, пов’язані з розчиненням прир. водами деяких гір. порід (вапняків, гіпсів, кам’яної солі), що супроводжується утворенням комплексу поверхневих (воронки, котловани, провалля) і підземних (печер, прир. порожнин, площин, ходів, прир. колодязів тощо) Порожнин. К. впливає на циркуляцію і режим підземних і поверхневих вод (напр., зникаючі в підземних порожнинах […]...
16. ЗОНА ВОДООХОРОННА Екологія – охорона природи ЗОНА ВОДООХОРОННА – територія, виділена з метою охорони підземних або поверхневих вод від забруднення. У 3. в. звичайно-заборонена чи обмежена госп. діяльність, проводяться лісовідновні роботи....
17. АНТИЦИКЛОН Екологія – охорона природи АНТИЦИКЛОН – зона підвищеного атм. тиску діаметром від кількох сотень до тисяч км. У помірних широтах супроводжується переважно малохмарною, взимку холодною, влітку жаркою погодою. Тиск у центрі А. на рівні моря підвищується до 102,5-104, інколи до 107 кПа (середній тиск на рівні моря становить 101-101,5 кПа)....
18. ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОНОМІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОНОМІЧНА – встановлене в міжнародній практиці розмежування вод та дна Світового океану на простори різної держ. юрисдикції. Розрізняють територіальні води (12 миль), прилеглу (до 24 миль від внутр. вод) та 200-мильну (близько 370 км; 1 мор. миля = 1,85 км) екон. зони суверенного права прибережної держави на розвідку, […]...
19. Характеристика Світового океану Географія Загальна географія Характеристика Світового океану Світовий океан – неперервна водна оболонка Землі, що оточує материки й острови. Загальна площа Світового океану становить 361 млн км2, або майже 71 % земної поверхні. У ньому зосереджено понад 1370 млн км3 води, тобто 96,5 % об’єму гідросфери. На Землі виділяють чотири океани (рис. 16): – Тихий – […]...
20. ВИСНАЖЕННЯ ВОД Екологія – охорона природи ВИСНАЖЕННЯ ВОД – зменшення мінім, допустимого стоку поверхневих або скорочення запасів підземних вод. В. в. відбувається за рахунок забруднення рік, морів та океанів, а також у результаті посиленого споживання води для задоволення пром. та госп. потреб....
21. ЗОНА НЕРИТОВА Екологія – охорона природи ЗОНА НЕРИТОВА, зона неритична – мілководна частина Світового океану, яка в основному відповідає материковій мілині. Характеризується значними швидкостями переміщування течій води, великими коливаннями т-ри, добрим освітленням сонцем, різноманітністю рослинного й тваринного світу. На властивостях води, складі донних відкладів, флорі і фауні 3. н. позначається сильний вплив суходолу, в т. ч. поверхневого […]...
22. СУПРАЛІТОРАЛЬ Екологія – охорона природи СУПРАЛІТОРАЛЬ – зона узбережжя океану або моря, розташована вище від літоралі....
23. ДИСФОТОСФЕРА Екологія – охорона природи ДИСФОТОСФЕРА – те саме, що й дисфотна зона океану, але в класифікації підрозділу біосфери....
24. ЗОНА ПЕЛАГІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ПЕЛАГІЧНА – віддалені від суходолу центр, частини Світового океану. Див. також Пелагіаль....
25. ІНФІЛЬТРАЦІЯ Екологія – охорона природи ІНФІЛЬТРАЦІЯ – просочування атм. і поверхневих вод у грунт, материнську породу по капілярних і субкапілярних порах, ін. порожнинах до рівня підземних вод. Вимірюється кількістю опадів з вирахуванням випаровування та поверхневих стоків....
26. ЗОНА ПОСУШЛИВА Екологія – охорона природи ЗОНА ПОСУШЛИВА, зона напіваридна, зона семіаридна – 1) територія, на якій періодично наступають посухи; включає геогр. зони степу та лісостепу; 2) територія, для якої характерний семіаридний (напівсухий, напіваридний) клімат, властивий пустелям помірних широт....
27. ІЄРАРХІЯ ЕКОСИСТЕМ Екологія – охорона природи ІЄРАРХІЯ ЕКОСИСТЕМ – функц. підпорядкованість екосистем різного рівня організації в ряду: біогеоценоз – біогеоценотичний комплекс – біом, або ландшафтна провінція, прир. пояс – біогеогр. зона – під сфери біосфери, або екосистеми суходолу, океану, атмосфери, глибин Землі (тобто терабіосфера, гідробіосфера, аеробіосфера, літобіосфера) – біосфера. Екосистеми різних рівнів організації мають власний колообіг речовин. […]...
28. ТИХИЙ ОКЕАН. КЛІМАТ, ВЛАСТИВОСТІ ОКЕАНІЧНИХ ВОД, ОРГАНІЧНИЙ СВІТ, БАГАТСТВА ОКЕАНУ УРОК 7. ТИХИЙ ОКЕАН. КЛІМАТ, ВЛАСТИВОСТІ ОКЕАНІЧНИХ ВОД, ОРГАНІЧНИЙ СВІТ, БАГАТСТВА ОКЕАНУ Навчальна мета: сформувати в учнів систему знань про особливості природи Тихого океану: характерні ознаки клімату та властивості водних мас, своєрідність органічного світу, природних ресурсів океану; розвивати комунікативні навички та вміння працювати в малих групах. Основні поняття: пасат, мусон, тайфун, водна маса, кораловий риф, […]...
29. ІНДІЙСЬКИЙ ОКЕАН. ОСОБЛИВОСТІ ПРИРОДИ ОКЕАНУ. ВИДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОХОРОНА ПРИРОДИ ОКЕАНУ УРОК 12. ІНДІЙСЬКИЙ ОКЕАН. ОСОБЛИВОСТІ ПРИРОДИ ОКЕАНУ. ВИДИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОХОРОНА ПРИРОДИ ОКЕАНУ Навчальна мета: поглибити та систематизувати знання про особливості природи Індійського океану; продовжити вдосконалення практичних умінь характеризувати кліматичні умови океану, властивості водних мас, природні багатства, наводити приклади представників органічного світу, встановлювати джерела забруднення вод океану, порівнювати з аналогічними характеристиками інших океанів. Основні поняття: […]...
30. МАГНІТОСФЕРА Екологія – охорона природи МАГНІТОСФЕРА – зона прояву магн. властивостей косм. тіла. Будова та властивості М. важливі для життя на Землі (М. затримує частинки високої енергії, що надходять з космосу) та косм. досліджень. Існує гіпотеза про можливий вплив госп. діяльності людини на М. Землі....
31. ОКЕАНИ. ПРАКТИЧНА РОБОТА 6 “СКЛАДАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ ПОРІВНЯЛЬНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДВОХ ОКЕАНІВ”. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ УРОК 14. ОКЕАНИ. ПРАКТИЧНА РОБОТА 6 “СКЛАДАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ ПОРІВНЯЛЬНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДВОХ ОКЕАНІВ”. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ Навчальна мета: узагальнення та систематизація знань учнів за вивченими темами; вдосконалення навичок та вмінь роботи з картами атласа; визначення рівня засвоєння учнями навчального матеріалу. Обладнання: атласи, підручники, зошити для практичних робіт з друкованою основою. Тип уроку: урок узагальнення, оцінювання […]...
32. ЗОНА ЕОЛОВА Екологія – охорона природи ЗОНА ЕОЛОВА – висотний пояс терабіосфери, екол. аналогічний основній частині абісалі океану (поза джерелами виходу сірковмісних терм, вод, де мешкають хемопродуценти), в межах якої гетеротрофи (павуки, кліщі та ін.) існують за дуже низьких т-р повітря (за рахунок прямого нагрівання сонячним промінням) завдяки привнесенню знизу (в абісалі – зверху) орг. речовин (пилку, […]...
33. ЗОНА АРКТИЧНИХ ТА АНТАРКТИЧНИХ ПУСТЕЛЬ Екологія – охорона природи ЗОНА АРКТИЧНИХ ТА АНТАРКТИЧНИХ ПУСТЕЛЬ – те саме, що й Зона географічна льодова....
34. ЗАБРУДНЕННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ – 1) надходження у Світовий океан забрудників у кількості, що перевищує здатність мор. середовища до самоочищення. Внаслідок нагромадження забрудників порушуються прир. процеси у Світовому океані (морях); 2) пряме чи опосередковане надходження речовин або енергії в мор. середовище, включаючи узбережжя та гирла річок, що призводить до негативних наслідків для […]...
35. ЗОНА АРИДНА Екологія – охорона природи ЗОНА АРИДНА – 1) на суходолі – зона з сухим теплим або спекотним континентальним кліматом (спекотні пустелі, напівпустелі, сухі степи), що з погляду с. г. характеризується неможливістю ведення не зрошуваного землеробства та пригніченістю розвитку кормових рослин для худоби; 2) над океаном – кліматична зона, в межах якої випаровування з водної поверхні […]...
36. ЗОНА АДАПТИВНА Екологія – охорона природи ЗОНА АДАПТИВНА – 1) частина біосфери з певним комплексом фіз.- геогр. та біол. характеристик, що визначають вироблення спец, адаптацій та формування екол. ніш (напр., зона літоральна, зона пустельна); 2) назва умовного багатовимірного простору, що визначається заг. екол. характеристиками окремих великих груп тварин та ін. організмів (напр., 3. а. акул, гризунів, птахів)....
37. ЗОНА ОКЕАНІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНІЧНА – глибоководна зона за межами материкової мілини, віддалена від суходолу на 200-250 км. Зазнає найменшого впливу прибережних екосистем....
38. ЗОНА ГУМІДНА (НАД ОКЕАНОМ) Екологія – охорона природи ЗОНА ГУМІДНА (НАД ОКЕАНОМ) – клімат, зона, в межах якої атм. опади, що випадають за рік, переважають над випаровуванням з водної поверхні....
39. БІОАКУМУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи БІОАКУМУЛЯЦІЯ – нагромадження в організмі забруднювальних речовин, що надходять з навколишнього середовища крізь легені, шкіру і травний канал. Передумовою Б. є тривалий біол. період напіврозпаду шкідливих речовин і їхня здатність нагромаджуватись у певних органах і тканинах. Напр., хлоровмісні вуглеводні нагромаджуються в жировій тканині, кадмій – у нирках. В особливо великих масштабах […]...
40. ВНУТРІШНЯ БУДОВА КОРЕНЯ Розділ 1. РОСЛИНИ Тема 1.БУДОВА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ РОСЛИН § 11. ВНУТРІШНЯ БУДОВА КОРЕНЯ Корінь, як і решта органів рослини, має клітинну будову. За особливостями будови та функцій його клітин розрізняють ділянки, або зони кореня (мал. 22). Це добре видно на молодих коренях цибулі, квасолі тощо (мал. 23). Верхівку кореня захищає кореневий чохлик. Він складається із декількох […]...