Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ АБСОЛЮТ
АБСОЛЮТ
Культурологічний словник
АБСОЛЮТ (від лат. absolutus – безумовний, необмежений) – те, що ні від чого не залежить, безвідносне. В ідеалістичній філософії і релігійних тлумаченнях – вічна, незмінна, нескінченна першооснова світу (абсолютна ідея, абсолютна особа, Бог тощо).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ЛОГОС Культурологічний словник ЛОГОС – першооснова буття в його впорядкованості та законовідповідності; раціональна діяльність розуму, спрямована на усвідомлення системності й гармонійності світу....
- ДАО Культурологічний словник ДАО (китайськ. – букв. “шлях”) – у китайській філософії першооснова усього сутнього і універсальний закон буття. Д. – це вічний шлях єдиного життя, котрий пронизує все суще, приймаючи різні форми і втілюючись у безконечності різних станів....
- БРАХМАН Культурологічний словник БРАХМАН (санскрит) – світовий дух, духовна першооснова всього сутнього....
- АБСОЛЮТНА ІДЕЯ Культурологічний словник “АБСОЛЮТНА ІДЕЯ” – центральна категорія філософської системи Г. В. Ф. Гегеля, якою позначався духовний деміург, творець світу в його становленні і діяльному саморозвитку. Формаціями “А. і.”, ступенями саморозвитку у Гегеля виступають логіка (“в собі-буття” “А. і.”), природа (“інобуття” “А. і.”), тобто її буття в матеріальній дійсності) і дух (“для себе-буття” “А. і.”), її […]...
- ПЕРСОНАЛІЗМ Культурологічний словник ПЕРСОНАЛІЗМ (лат. persona – особа, особистість) – напрям сучасної філософії, який визнає особистість первинною творчою реальністю та вищою духовною цінністю, а світ загалом – прояв творчої активності верховної особистості – Бога....
- ТЕОЛОГІЯ Культурологічний словник ТЕОЛОГІЯ (від грец. theos – бог і логія) – те саме, що богослов’я, теоретичний виклад, тлумачення й виправдання певних релігійних поглядів....
- КУЛЬТ РЕЛІГІЙНИЙ Культурологічний словник КУЛЬТ РЕЛІГІЙНИЙ (від лат. cultus – догляд, поклоніння) – система релігійних дій, предметів і символів, протягом певного часу етноконфесійно зорієнтованих, апробовуваних у релігійній практиці і за потреби змінюваних. Пов’язаний з релігійними уявленнями віруючих і спрямований на задоволення релігійних потреб. У деяких конфесіях К. р., завдяки високому розвитку церковного мистецтва, може задовольняти й естетичні […]...
- КОСМОС Культурологічний словник КОСМОС (грец. – букв. порядок) – у філософії – світ як упорядкована універсальна система....
- РЕФОРМАЦІЯ Культурологічний словник РЕФОРМАЦІЯ (від лат. reformatio – виправлення, перетворення) – широкий релігійний та ідеологічний рух в країнах Західної та Центральної Європи, спрямований на здійснення релігійних перетворень у дусі протестантизму....
- ДЕПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ Культурологічний словник ДЕПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ (від лат. de… – скасування і persona – особа) – втрата відчуття особистої автентичності, визначеності....
- ОНТОЛОГІЯ Культурологічний словник ОНТОЛОГІЯ (від грец. ontos – суще і logos – слово, вчення) – розділ філософії, що вивчає фундаментальні принципи буття....
- ДЕМІУРГ Культурологічний словник ДЕМІУРГ – вища урядова особа в деяких державах Стародавньої Греції (наприклад, в Ахейському Союзі). Алегорично – творець....
- АСПІРАНТ Культурологічний словник АСПІРАНТ (від лат. uspirans – той, що до чогось прагне) – особа, яка готується до наукової чи викладацької роботи у вузах і науково-дослідних інститутах....
- КОНКУРЕНТ Культурологічний словник КОНКУРЕНТ (від лат. concurrens (concurrentis) – той, що біжить разом із кимось) – особа, що суперничає в будь-якій сфері діяльності з іншою....
- ЕКСТРАСЕНС Культурологічний словник ЕКСТРАСЕНС (від лат. extra – поза, зовні, крім і sensus – відчуття) – особа, яка має яскраво виявлені парапсихологічні здібності....
- ІСИХАЗМ Культурологічний словник ІСИХАЗМ – містична течія візантійської філософії етико-аскетичного характеру, яка проповідувала єднання з Богом через зосереджену молитву, що межувала з екстазом....
- ПРОФАН Культурологічний словник ПРОФАН (лат. profanus) – 1) У Стародавньому Римі – непосвячений; той, хто не має права ходити до храму. 2) Некомпетентна особа, не обізнана в якійсь галузі; неук....
- АМІНЬ Культурологічний словник АМІНЬ (від грец. і лат. amen – і давньоєвр. “Хай буде істинна”) – слово, що вживається наприкінці християнських молитов, релігійних текстів, наприклад, євангелій, апостольських послань, як вияв повної згоди з істинністю їх змісту, підтвердження вірності Богові....
- ПАТРИСТИКА Культурологічний словник ПАТРИСТИКА (від лат. – батько) – вчення перших християнських теологів, т. зв. “Отців церкви” (Тертуліана, Августина Блаженного), які в ІІ-ІІІ ст. заклали основи догматики (див. догмат), теології і філософії християнства....
- ДЕПУТАТ Культурологічний словник ДЕПУТАТ (від лат. deputatus – визначений) – 1) виборний представник населення в постійно діючих органах влади; 2) особа, повноважена колективом (групою) для виконання якогось доручення....
- Губерський Леонід Васильович Політологічний словник Губерський Леонід Васильович (нар. 1941) – доктор філософських наук, професор, член – кореспондент НАНУ (відділ історії, філософії та права, 1997). Народився в м. Миргороді Полтавської області. Закінчив філософський факультет Київського університету, де працював проректором. З 1994 р. – директор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Заслужений працівник освіти України (1995 […]...
- ДИХОТОМІЧНІСТЬ СВІТУ Культурологічний словник ДИХОТОМІЧНІСТЬ СВІТУ – концепція поділу світу на дві частини, сакральну і профанну....
- ЛІДЕР Культурологічний словник ЛІДЕР (англ. leader, від lead – вести, керувати) – 1) Керівник політичної партії, групи тощо. 2) Особа, що йде першою у якому-не-будь змаганні....
- ПРОФЕСІОНАЛ Культурологічний словник ПРОФЕСІОНАЛ (від лат. рrofessio – спеціальність) – особа, що зробила якесь заняття предметом своєї постійної діяльності або одержує оплату за виконання певної функції....
- ВІДВЛАСНЕННЯ Культурологічний словник ВІДВЛАСНЕННЯ – одна з центральних категорій у філософії Гегеля, що означає перехід духовного першпочатку – “Абсолютної Ідеї” – у чужу її ідеальній сутності форму матеріального буття – природи та людської історії....
- БОГОСЛУЖІННЯ Культурологічний словник БОГОСЛУЖІННЯ – відправлення певних релігійних обрядів. Б. поділяються на т. зв. суспільні, чи, власне, богослужіння, і приватні (треби) – на замовлення окремих віруючих. Справляє певний естетичний та психологічний вплив на віруючих за допомогою спеціально організованих інсценувань, співу, проповідей тощо....
- СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ФОРМАЦІЯ Культурологічний словник СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ФОРМАЦІЯ – одне з головних понять марксистської філософії, яка поділила історію людства на певні історичні періоди – формації, що відрізняються рівнем розвитку продуктивних сил та характером виробничих відносин....
- ДІАЛЕКТИКА Культурологічний словник ДІАЛЕКТИКА (грец. – мистецтво вести бесіду) – 1) В давньогрецькій філософії розроблений Сократом метод руху пізнання до істини через суперечності в мисленні. 2) Розвиток у всій його складності, багатоманітності форм і і суперечливості....
- ПЕРСОНІФІКАЦІЯ Культурологічний словник ПЕРСОНІФІКАЦІЯ (від лат. persona – особа і facere – робити) – часткова ідентифікація себе з іншими, усвідомлення і відчуття власної індивідуальності та унікальності, відкриття особистістю самої себе....
- СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА Культурологічний словник СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА: 1) Сукупність усіх літератур світу з найдавніших часів до наших днів. 2) Золотий фонд культури людства, що включає найвищі досягнення літератур світу. 3) Історично закономірний етап у розвитку літератур світу, коли виникає спільність і взаємозв’язок між ними. Поняття С. л. ввійшло до наукового обігу у ХІХ ст. Ідея взаємозв’язків літератур світу […]...
- ІДЕЯ Культурологічний словник ІДЕЯ (грец.) – за Платоном особливий вид буття, духовна реальність, яка існує об’єктивно, незалежно від фізичного буття, неосяжна для чуттєвого сприйняття. Ідеї – своєрідні прототипи, моделі фізичних речей....
- ГЕРОЙ Культурологічний словник ГЕРОЙ (від грец. – богатир, воїн, людина казкової сили й мужності) – 1) В давньогрецькій релігії і міфології визначний предок, вождь або богатир. 2) Видатна за своїми здібностями й діяльністю людина, що виявляє відвагу, самовідданість і хоробрість у бою і в праці. 3) Людина, що втілює основні, типові риси певного оточення, часу, певної […]...
- НАРОДНІ ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ Культурологічний словник НАРОДНІ ЗВИЧАЇ ТА ОБРЯДИ. Народний звичай – традиційний порядок визначення подій, свят, який пов’язаний з виконанням певних дій та використанням відповідних атрибутів та предметів. Народний обряд – це сукупність установлених звичаєм дій, пов’язаних з побутовими традиціями або виконанням релігійних настанов; церемонія культових та звичаєвих обрядів....
- ОПОНЕНТ Культурологічний словник ОПОНЕНТ (від лат. opponens (opponentis) – той, що протиставить, заперечує) – 1) Особа, яка заперечує чи спростовує думки доповідача або оцінює працю дисертанта при захисті дисертації на здобуття вченого ступеня. 2) Супротивник у диспуті, дискусії....
- ФУНДАМЕНТАЛІЗМ Культурологічний словник ФУНДАМЕНТАЛІЗМ – ідейна течія, що виникла на поч. ХХ ст. як реакція на ліберальні зміни в протестантистській теології. Прихильники Ф. виступили з критикою будь-яких релігійних новацій та світських теорій, що здатні підірвати релігійну віру. Ф. поширив вплив на інші протестантистські течії не лише в Америці, а й у Європі. Нині має міжконфесійний характер. […]...
- АБСОЛЮТНИЙ ДУХ Культурологічний словник “АБСОЛЮТНИЙ ДУХ” – поняття філософії Г. В. Ф. Гегеля, що характеризує “Абсолютну Ідею” на стадії її розвитку, на якій вона, пройшовши ступені логіки і природи, суб’єктивного і об’єктивного духу через мистецтво, релігію і філософію, досягає пізнання своєї власної сутності....
- АППЕРЦЕПЦІЯ Культурологічний словник АППЕРЦЕПЦІЯ (нім. Apperzeption) – поняття філософії та психології, що розкриває вплив змісту розумової діяльності людини на сприйняття нею предметів та явищ. Це діяльність суб’єкта, який за допомогою свого розсудку заново конструює предмет пізнання у свідомості. А. виступає як протилежність чуттєвого відображення – перцепції....
- СПАСІННЯ Культурологічний словник СПАСІННЯ – поняття релігійної психології, що означає конечну мету прагнень, бажань і зусиль індивіда, спокутування провини і прощення гріхів, рятунок від вічних мук у загробному житті. Хоча С. дарується людині, як твердить релігія, внаслідок багаторічного морально-психологічного самообмеження і ретельного виконання релігійних ритуалів, віруючою людиною воно сприймається як чудо і божа милосердність....
- ХОЛІЗМ Культурологічний словник ХОЛІЗМ – філософія цілісності світу, людини та пізнання їх....
- ХРАМ БОГИНІ ПОЛЮВАННЯ АРТЕМІДИ Культурологічний словник ХРАМ БОГИНІ ПОЛЮВАННЯ АРТЕМІДИ – Див. Сім чудес Давнього світу....