АБСТРАКТНЕ І КОНКРЕТНЕ

Related posts:

1. Абстрактне і конкретне в економічному дослідженні (Абстрактне і конкретне) Абстрактне і конкретне в економічному дослідженні (Абстрактне і конкретне) – важливі елементи діалектичного методу дослідження, які використовуються як окремо, так і в органічній єдності для пізнання сутності економічних явищ і процесів. Абстрактне сучасна наука розглядає як частину, сторону конкретного, отже, як однобічне, неповне знання, відображене в окремому визначенні, і як таке, що сприяє пізнанню конкретного, […]...
2. АБСТРАКТНЕ МИСЛЕННЯ Культурологічний словник АБСТРАКТНЕ МИСЛЕННЯ – один з різновидів людського мислення. Сутність А. м. полягає у виробленні понять, суджень, умовиводів і здатності оперувати ними. Абстрактне (понятійне) мислення виростає на грунті узагальнення даних емпіричного пізнання. Якщо відчуття дають відображення одиничного і конкретного, то мислення й слово відображають загальне й абстрактне. Саме завдяки А. м. людина розкриває істотні […]...
3. СИСТЕМА Культурологічний словник СИСТЕМА (від грец. утворення, складення) – 1) Порядок, зумовлений правильним розташуванням частин, стрункий ряд, зв’язане ціле. 2) Сукупність принципів, покладених в основу певного вчення. 3) Форма суспільного устрою (напр., державна С.). 4) Форма, спосіб побудови, організація чогось (напр., виборча С.). 5) Сукупність господарських одиниць, установ, організаційно об’єднаних в єдине ціле (напр., С. кооперації)....
4. АБСТРАКЦІЯ Культурологічний словник АБСТРАКЦІЯ (від лат. abstractio – віддалення) – один із моментів пізнання, який полягає у мисленому відокремленні й виділенні в самостійні об’єкти окремих сторін, властивостей, відношень певних предметів пізнання. А. – процес мисленого ізолювання, “виривання” окремого предмета, відношення, властивості із сукупності предметів, відношень, властивостей. А. означає також результат процесу абстрагування – поняття, категорії (наприклад, […]...
5. ДІАЛЕКТИКА Культурологічний словник ДІАЛЕКТИКА (грец. – мистецтво вести бесіду) – 1) В давньогрецькій філософії розроблений Сократом метод руху пізнання до істини через суперечності в мисленні. 2) Розвиток у всій його складності, багатоманітності форм і і суперечливості....
6. ЩАСТЯ Культурологічний словник ЩАСТЯ – 1) Поняття моральної свідомості, що означає такий стан людини, який найбільше відповідає внутрішній задоволеності повнотою й осмисленістю життя, здійсненням свого людського призначення. Щ. є чуттєво-емоційною формою ідеалу. Поняття “Щ.” не лише характеризує певне конкретне об’єктивне положення чи суб’єктивний стан людини, а й виражає уявлення про те, якими повинні бути життя і […]...
7. ДУША Культурологічний словник ДУША – нематеріальне, глибоко особистісне начало в людині, її внутрішній світ як унікальне ціле, що залишається відносно рівним собі упродовж усього життя людини. Слово “Д.” вживається для означення сукупності психічних явищ, що характеризують внутрішній, суб’єктивний світ людини, а також основних рис особисті – її життєвих інтересів, переконань, ідеалів, моральних рис, її ставлення до […]...
8. ІНТЕР’ЄР Культурологічний словник ІНТЕР’ЄР (від франц. interieur – внутрішній) – внутрішній простір будівлі, приміщення. Внутрішнє оформлення приміщення, офісу, підприємства (організації, фірми, компанії) чи торговельної зали, яке викликає позитивні емоції відвідувачів, спонукає покупця до купівлі товару....
9. ВЛАСТИВІСТЬ Культурологічний словник ВЛАСТИВІСТЬ – філософська категорія, яка виражає один із моментів виявлення сутності речі у відношеннях з іншими речами; те, що характеризує її подібність до інших предметів або відмінність від них. Кожна окрема річ має багато В., єдність яких виражає її кількість. Коли предмет втрачає якусь якість, він втрачає також і відповідні В., які опосередковано […]...
10. АУДИТ Культурологічний словник АУДИТ (від лат. auditus – слухання, слух) – 1) Перевірка офіційної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству. Розрізняють зовнішній і внутрішній А. Зовнішній А. здійснюють незалежні особи (аудитори), аудиторські фірми, переважно з ініціативи […]...
11. ДЕРЖАВНИЙ ВНУТРІШНІЙ БОРГ УКРАЇНИ Культурологічний словник ДЕРЖАВНИЙ ВНУТРІШНІЙ БОРГ УКРАЇНИ – це строкові боргові зобов’язання уряду України у грошовій формі (Закон України “Про державний внутрішній борг України” від 16 вересня 1992 р., ст. 1)....
12. ПЛЮРАЛІЗМ Культурологічний словник ПЛЮРАЛІЗМ (від лат. pluralis – множинний) – світоглядна позиція, яка утверджує множинність інтересів, різновидів буття, ідей, поглядів, які не зводяться до чогось одного і є незалежними одне від одного. Сутність плюралізму полягає у визнанні ним протиріч як джерела соціального прогресу, стимулювання багатоманітності суспільного життя із супровідними йому явищами опозиції, конфліктів, конкурентності. Розв’язання цих […]...
13. АНТРОПОСИСТЕМА Екологія – охорона природи АНТРОПОСИСТЕМА – людство як єдине ціле, що розвивається, включаючи людину як біол. вид, його матер. і духовну культуру, продуктивні сили і виробничі відносини сусп....
14. СУБ’ЄКТИВНИЙ Культурологічний словник СУБ’ЄКТИВНИЙ – той, що існує тільки в єдності із суб’єктом, тобто людиною, і в усьому від неї залежний; протилежний об’єктивному....
15. ПІДТЕКСТ Культурологічний словник ПІДТЕКСТ (у театрі) – внутрішній зміст сцени, який не розкривається безпосередньо у діалозі....
16. ФІЛОСОФІЯ Культурологічний словник ФІЛОСОФІЯ (грец. – любов до мудрості) – система знань про світ як ціле, універсальну основу світу, місце людини у світі та сенс її існування....
17. СТРАХУВАННЯ Культурологічний словник СТРАХУВАННЯ – це система особливих грошових відносин, що займає проміжну ланку між фінансовими і кредитними відносинами. Кошти, мобілізовані шляхом страхування, утворюють особливі фонди цільового призначення – страхові фонди....
18. КОНТРАКТ Культурологічний словник КОНТРАКТ (від лат. contractus – угода) – договір, письмова угода сторін....
19. ПОСТМОДЕРНІЗМ Культурологічний словник ПОСТМОДЕРНІЗМ – сучасний етап культурного розвитку з плюралістичною моделлю світу, визнанням співіснування різних ціннісних світів, розмитістю меж протилежних сторін....
20. ГЕОСИСТЕМА Екологія – охорона природи ГЕОСИСТЕМА – особлива матер. система, сукупність взаємозумовлених прир. компонентів, взаємозв’язаних за розташуванням геогр. об’єктів, які розвиваються як єдине ціле (від фації до геогр. ландшафтної оболонки Землі)....
21. Типи даних Формули й таблиці ІНФОРМАТИКА Типи даних Основні типи даних у Сі Тип Діапазон значень Опис Розмір, байт Char Коротке ціле 1 Unsigned char Беззнакове коротке ціле 1 Int Ціле 2 Unsigned int Беззнакове ціле 2 Short int Ціле 2 Enum Упорядковані цілі 2 Long Довге ціле 4 Unsigned long Беззнакове ціле 4 Float Речовинне 4 […]...
22. СЕЦЕСІЯ, СЕЦЕСІОН Культурологічний словник СЕЦЕСІЯ, СЕЦЕСІОН (від лат. secessio – відділення, відступництво) – найменування німецьких і австрійських художніх об’єднань кін. ХІХ – поч. ХХ ст., які протиставили себе офіційному, академічному мистецтву, сприяли формуванню нового напряму, що мав відповідати постулатам нової епохи. Головною рисою сецесіону було прагнення до стильової єдності всіх ділянок мистецтва: урбаністичної архітектури, пластики, малярства, художніх […]...
23. АТРІЙ Культурологічний словник АТРІЙ (лат. atrium) – закритий внутрішній двір у середній частині давньоіталійського й давньоримського житла, куди виходила решта приміщень. У центрі А. був басейн (імплювій), над яким залишався отвір (комплювій) для стікання дощової води....
24. МОРФОГЕНЕЗ СОЦІАЛЬНИЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник МОРФОГЕНЕЗ СОЦІАЛЬНИЙ – процес формування, становлення та розвитку суспільства (спільноти) через поєднання різних соціальних елементів, які знаходяться у певних залежностях та зв’язках. Вони відтворюють соціум як систему, самостійний суб’єкт, котрий формується і діє на певній території. Остання значною мірою визначає специфіку його екон. життя, сімейно-побутового укладу тощо. Як ціле соціум характеризується […]...
25. ЕДИПІВ КОМПЛЕКС Культурологічний словник ЕДИПІВ КОМПЛЕКС – одне з понять психоаналізу, що відображає своєрідність відношень між батьками і дітьми, внаслідок чого нібито виникає моральна структура суспільства. Назва походить від давньогрецької легенди про царя Едипа, який випадково у сутичці вбиває одного чоловіка, не знаючи, що це його батько, та одружується на ца – риці-вдові, не знаючи про те, […]...
26. АНАЛІЗ Культурологічний словник АНАЛІЗ (від грец. – розкладання, розчленування, розбирання) – логічний прийом, метод досліджень, розкладання виучуваного предмета на складові частини, кожна з яких потім окремо досліджується для того, щоб виділені елементи поєднати за допомогою синтезу в ціле, збагачене новими знаннями....
27. КОНТИНУУМ Екологія – охорона природи КОНТИНУУМ – безперервна єдність, уявлення про рослинність, тваринний світ і грунт, покрив як єдине ціле. Так, рослинність розглядається як сукупність мозаїк видових популяцій, які об’єднані насамперед умовами середовища і меншою мірою – взаємозв’язками між ними....
28. ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ Культурологічний словник ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ – спосіб стосунків між окремими людьми, соціальними групами, колективами, організаціями, країнами, при якому максимально осмислюється і враховується на практиці точка зору чи позиція сторін, які спілкуються. В. є найважливішим показником соціально-психологічного спілкування і має винятково важливе значення для групової, спільної діяльності людей. Об’єктивною основою В. виступає спільність інтересів, ближніх чи віддалених цілей, […]...
29. СИМПАТІЯ Культурологічний словник СИМПАТІЯ (від грец. співчуття) – почуття приязні, прихильності, доброзичливості до когось. Може виникати на грунті природної привабливості, єдності суспільних ідеалів, світоглядних і моральних позицій. С. є фактором інтеграції людей у колективі, передумовою психологічного комфорту. С. не слід ототожнювати з емпатією, яка є переважно інтелектуальним ставленням. Протилежне – антипатія....
30. ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЯ Культурологічний словник ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЯ (від лат. exterior – зовнішній) – перехід внутрішніх, психічних активів у конкретні зовнішні дії та вчинки в процесі активної взаємодії особистості з навколишнім середовищем. У процесі Е. виникають нові матеріальні й ідеальні об’єкти, формуються нові типи соціальних відносин і форм поведінки. Е. діє в нерозривній єдності з інтеріоризацією....