Адміністративно-територіальні зміни
Тема 2. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ
(1945 р. – початок 1950-х років)
§ 7. УКРАЇНА В ПІСЛЯВОЄННІЙ ВІДБУДОВІ
1. Адміністративно-територіальні зміни.
Переможне завершення Другої світової війни дало можливість Радянському Союзу зміцнити свій авторитет на міжнародній арені та посилити вплив на повоєнне влаштування світу. Насамперед радянське керівництво прагнуло закріпити за собою ті території, які СРСР здобув на початку війни.
Уже на завершальному етапі Другої світової війни питання західних кордонів СРСР, а отже, і західних
Найскладнішим було територіальне розмежування з Польщею. На ньому позначилися такі чинники: небажання західних держав зміцнення позицій СРСР; тиск на західних політиків з боку польських еміграційних кіл, які прагнули зберегти польсько-радянський кордон у стані
Несамостійна українська радянська дипломатія діяла винятково в межах сталінських директив. Так, 9 вересня 1944 р. між урядом УРСР і польським прорадянським Тимчасовим комітетом була укладена так звана Люблінська угода, за якою 17 повітів І Іідляшшя, Холміцини, Посяння та Лемківіцини, де проживало майже 800 тис. українців, передавалися Польщі.
16 серпня 1945 р. між СРСР і Польською республікою був укладений договір про радянсько-польський державний кордон, який пройшов по “лінії Керзона” з відхиленням на схід на 5-8 км. У районі
В. Черчілль, Ф. Рузвельт, Й. Сталін на Ялтинській конференції.
9 лютого 1945 р.
Мітинг з нагоди входження Закарпатської України до складу УРСР. м. Ужгород. 8 липня 1945 р.
Немирова-Ялувки це відхилення становило 17 км, біля річки Солонії та в районі м. Крилова – 30 км. Остаточне розмежування польсько – українського кордону відбулося в 1951 р. Тоді на прохання Польщі відбувся обмін прикордонними ділянками. До складу Львівщини ввійшли землі м. Кристононоля (нині м. Червоноград). Польщі передана територія з центром у м. Нижні Устрини Дрогобицької області.
До України було приєднано Закарпаття. Чехословацький уряд в еміграції запропонував створити федерацію чехів, словаків і карпатських українців. Після падіння угорського режиму він почав організовувати на Закарпатті місцеву адміністративну мережу з центром у м. Хусті. Одночасно на Закарпатті розгорнувся народний рух за возз’єднання з Україною. Його підтримувала радянська сторона, яка потребувала стратегічного плацдарму за Карпатами для майбутнього розширення сфери власного виливу.
26 листопада 1944 р. Перший з’їзд делегатів народних комітетів Закарпатської України, що відбувся в м. Мукачевому, ухвалив маніфест про возз’єднання Закарпатської України з УРСР. Під дипломатичним тиском СРСР чехословацька адміністрація мусила залишити Закарпаття, а в червні 1945 р. договір між Чехословаччиною та СРСР юридично закріпив рішення з’їзду в м. Мукачевому.
За договором від 10 лютого 1947 р. були визначені повоєнні кордони України з Румунією, яка визнала права УРСР на Північну Буковину, Хотинщину та Ізмаїльщину. Отже, договір юридично зафіксував кордони, установлені в червні 1940 р.
Загалом під час повоєнного територіального розмежування радянська Україна розширила свою територію до 580 тис. km2. Останнім актом цього історичного процесу стало включення до складу УРСР в 1954 р. Кримської області. Наслідком цих подій було об’єднання переважної частини українського народу та його етнічних територій у єдиній українській державі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...