АЕРОПОНІКА

Related posts:

1. ГІДРОПОНІКА Екологія – охорона природи ГІДРОПОНІКА – вирощування різних рослин без грунту безпосередньо на водному живильному розчині або на штучних замінниках грунту, які періодично зволожують водним розчином мін. добрив....
2. ЗРОШУВАННЯ Екологія – охорона природи ЗРОШУВАННЯ – штучне зволоження грунтів на полях, городах, садах та ін. агроценозах з ознаками значного водного дефіциту для збільшення запасів води в зоні діяльності кореневих систем. 3. може бути регулярним (протягом року) або періодичним (один чи декілька разів на рік), а за способом подачі води – самопливом (напуском) та за допомогою […]...
3. ЗЕМЛЕРОБСТВО СУХОДІЛЬНЕ Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕРОБСТВО СУХОДІЛЬНЕ – землеробство, що ведеться в умовах нестійких погодних чинників, звичайно за дефіциту атм. зволоження. 3. с. можливе на основі вирощування посухостійких культ, рослин....
4. ОЗЕЛЕНЕННЯ Екологія – охорона природи ОЗЕЛЕНЕННЯ – вирощування на вільних від забудов і шляхів ділянках населених місць та їхніх околиць дикорослих чи окультурених рослин для поліпшення якості довкілля. О. збільшує кількість кисню, захищає повітря від пилу, шкідливих мікроорганізмів, поліпшує водний баланс....
5. ГЕНОФОНД Екологія – охорона природи ГЕНОФОНД, фонд генетичний – сукупність генів однієї групи організмів (вид, популяція тощо), що характеризується певними якісним складом та чисельністю. Охорона Г. прир. і штучних популяцій рослин і тварин – одне з головних завдань охорони природи....
6. ГРУНТ ВІДКРИТИЙ Екологія – охорона природи ГРУНТ ВІДКРИТИЙ – форма вирощування рослин без будь-якого захисту грунту....
7. ЗАПАЛ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЗАПАЛ РОСЛИН – пошкодження рослин високою т-рою, внаслідок чого змінюється забарвлення їхніх органів....
8. ГРУНТ ЗАКРИТИЙ Екологія – охорона природи ГРУНТ ЗАКРИТИЙ – форма вирощування рослин у грунті, захищеному склом, плівкою тощо. Під накриттям створюється особливе середовище....
9. МОНОКУЛЬТУРА Екологія – охорона природи МОНОКУЛЬТУРА – 1) беззмінне багаторічне вирощування однієї с.-г. культури на одному й тому самому полі; 2) поля (або ін. с.-г. території), зайняті одним видом культ, рослин....
10. БОТАНІЧНИЙ САД Екологія – охорона природи БОТАНІЧНИЙ САД – територія, призначена для вирощування і вивчення різних рослинних організмів та їх угруповань у типових екол. умовах. У Б. с. зберігаються колекції живих рослин, проводиться наук, та просвітня робота, створюється насіннєвий фонд. В Україні налічується 17 Б. с., серед яких широко відомі Національний ботанічний сад ім. акад. М. М. […]...
11. ЗАБРУДНЕННЯ СВІТЛОВЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ СВІТЛОВЕ – форма фіз. забруднення, що виникає внаслідок порушення прир. освітлення місцевості і є результатом дії штучних джерел світла. 3. с. може спричинити аномалії у житті рослин і тварин....
12. АГРОФІЗИКА Екологія – охорона природи АГРОФІЗИКА – наука про фіз. методи дослідження умов життя рослин і фіз. процеси їх життєдіяльності. Вивчає й опрацьовує методи регулювання і спрямованого застосування світлових, водно-температурних, грунтових умов вирощування рослин як у відкритому, так і в закритому грунті з метою підвищення їхньої продуктивності....
13. УМОВИ МІСЦЕЗРОСТАННЯ Екологія – охорона природи УМОВИ МІСЦЕЗРОСТАННЯ – комплекс чинників середовища, які зумовлюють ріст рослин та їхніх угруповань....
14. ІЄРАРХІЯ ПРИРОДНИХ СИСТЕМ Екологія – охорона природи ІЄРАРХІЯ ПРИРОДНИХ СИСТЕМ – супідрядність функц. систем Всесвіту, коли менші підсистеми складають більші системи, які, в свою чергу, є підсистемами ще більших систем....
15. ФІТОМАСА Екологія – охорона природи ФІТОМАСА – сумарна маса рослинних організмів, окремих рослин або їхніх груп у будь-якому природному угрупованні....
16. СУКЦЕСІЯ ЕНДОЕКОГЕНЕТИЧНА Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ЕНДОЕКОГЕНЕТИЧНА – сукцесія, зумовлена впливом власне рослинного угруповання, що поступово змінює середовище існування шляхом формування фітосередовища, фітоклімату, кореневих виділень тощо....
17. ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН – наука про взаємозв’язки рослинних організмів та їхніх угруповань з навколишнім середовищем. Е. р. включає екологію окремих організмів (особин) – аутекологію, яка вивчає пристосування рослин до умов зростання, встановлює і досліджує їхні життєві форми, відношення до окремих чинників середовища, та синекологію, яка вивчає взаємозв’язки популяцій та ін. угруповань рослин […]...
18. ДЕЗАКТИВАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕЗАКТИВАЦІЯ – видалення радіоакт. забруднення з місцевості, поверхні предметів, техніки, одягу, продовольства, води тощо. Д. провадиться обтиранням, змиванням водою, дезактиваційними розчинами....
19. ФІТОДИЗАЙН Екологія – охорона природи ФІТОДИЗАЙН – проектування і практичне використання рослин для поліпшення умов існування людини у штучних системах (житла, промислові підприємства, навчальні заклади тощо), розв’язання естетичних і медико-біологічних проблем, пов’язаних з ізоляцією людини від природного рослинного середовища....
20. ХОЛОДОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ХОЛОДОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати тривалий вплив низьких позитивних т-р (від 1 до 10 С) навколишнього середовища. X. р. властива рослинам помірної зони (напр., ячмінь, овес, горох та ін.). Визначається здатністю рослин у період охолодження відповідно перебудовувати власний обмін речовин, зберігати структуру цитоплазми і норм, функціонування ферментних систем. X. р. […]...
21. СИЛЬВАТИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи СИЛЬВАТИЗАЦІЯ – процес формування в штучних лісах ознак прир. лісу....
22. ГАЗОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ГАЗОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність багатьох видів рослин зберігати життєздатність в умовах забруднення середовища токс. газами. Забезпечується їхніми анат.-морф., фізіол. та біохім. особливостями, що здійснюють ефективну метаболічну деградацію та окиснювальну детоксикацію домішок, що надходять....
23. ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ПРОЕКТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ – 1) визначення в натурі найрац. розмірів, функ. стану, темпів та напрямків розвитку великих екол. систем, а також співвідношення прир., прир.-ант – роп., антроп. та суто штучних терит. утворів (ділянок “дикої” природи, таких самих ділянок змінених людиною, перетворених нею на агросистеми і повністю змінених, напр., на урбокомплекси) для підтримання […]...
24. СОЛЕСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи СОЛЕСТІЙКІСТЬ – здатність тварин і рослин успішно існувати в умовах засоленості середовища існування. Див. також Галофільність....
25. МІМІКРІЯ Екологія – охорона природи МІМІКРІЯ – подібність одних тварин чи рослин (або їхніх органів) до ін. або до предметів навколишнього середовища. М. – захисне пристосування, що виникло в процесі еволюції і сприяє виживанню видів у боротьбі за існування....
26. КСЕРОМОРФНА СТРУКТУРА Екологія – охорона природи КСЕРОМОРФНА СТРУКТУРА – сукупність морф., анат. і фізіол. особливостей рослин, що визначають успішне зростання їх у посушливих умовах середовища....
27. КОСМІЧНА БІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи КОСМІЧНА БІОЛОГІЯ – комплекс біол. наук, що вивчають особливості життєдіяльності земних організмів в умовах космічного простору й в умовах польоту на космічних апаратах, принципи побудови біол. систем забезпечення життєдіяльності членів екіпажу космічних кораблів, а також досліджують позаземні форми життя....
28. ГАЗОСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи ГАЗОСТІЙКІСТЬ – здатність організмів та їхніх угруповань зберігати життєздатність в умовах забруднення середовища токс. газами (сірчистий ангідрид, фтор, хлороводень тощо), які, як правило, не входять до складу повітря....
29. АЕРЕНХІМА Екологія – охорона природи АЕРЕНХІМА – повітроносна тканина рослин, яка складається з тонкостінних паренхімних клітин і значної кількості міжклітинних порожнин. А. характерна для водяних і болотяних рослин, деяких гігрофітів. Великі міжклітинні порожнини та канали А., заповнені повітрям, забезпечують плавучість рослин, інтенсивний газообмін між коренями і листками, створюють запас кисню та вуглекислого газу, необхідний для її […]...
30. РИЗОСФЕРА Екологія – охорона природи РИЗОСФЕРА – шар Грунту (2- З мм), що прилягає безпосередньо до коріння і кореневих волосків рослин. Характеризується високим рівнем біол. активності, зумовленої Виділенням корінням орг. речовин та слизів, йонообмінними та поглинальними процесами, наявністю гіфів мікоризних грибів, величезним скупченням мікроорганізмів (т. з. бактеріориза). Склад мікрофлори залежить від типу грунту, виду і віку […]...