АФРИКА. ОСОБЛИВОСТІ ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ МАТЕРИКА, ЕЛЕМЕНТИ БЕРЕГОВОЇ ЛІНІЇ. ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОСВОЄННЯ АФРИКИ
Розділ II
МАТЕРИКИ
Урок № 17 (варіант Б)
Тема. АФРИКА. ОСОБЛИВОСТІ ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ МАТЕРИКА, ЕЛЕМЕНТИ БЕРЕГОВОЇ ЛІНІЇ. ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОСВОЄННЯ АФРИКИ
Мета: сформувати в учнів первинні навички складання характеристики географічного положення материка; систематизувати знання учнів про основні етапи історії дослідження Африки; поглибити практичні навички учнів самостійно визначати географічні координати, вимірювати відстань на карті за масштабом та градусною сіткою.
Обладнання: фізична карта світу (півкуль), фізична
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
ЗМІСТ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів
Бесіда
– Назвіть материки та океани. Покажіть їх на карті світу.
– Як ви вважаєте, чому вивчення курсу географії материків та океанів розпочалося з океанів?
– Що вам відомо про Африку?
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів
З малих років ми пам’ятаємо ті чудові казки Корнія Івановича Чуковського, з яких можна дізнатися,
Географічне положення дає загальне уявлення про особливості природних умов, пояснює природні процеси. Тому на сьогоднішньому уроці ми будемо складати характеристику географічного положення Африки, водночас знайомлячись з історією дослідження материка.
IV. Вивчення нового матеріалу
Учитель. Як виглядає Африка там, де вона межує з Європою? Ось що написала людина, яка бачила це на власні очі: “Гібралтарська скеля підіймається на чотириста двадцять метрів. Вона стоїть наче страж над безоднею, яка з’єднує Середземне море з океаном. Далеко по інший бік протоки в Африці видно гору Джебель-Муса 800 м заввишки. Ось це і є ті Стовпи, які, за легендою, насипав Геркулес, прориваючи вихід до океану. Сіра, гола, обмережена зморшками скеля, майже прямовисна. Зверніть увагу на конфігурацію материка: його північна частина значно масивніша, ніж південна. Африка розташована водночас у всіх чотирьох півкулях планети: Північній, Південній, Західній, Східній. Крайньою північною точкою материка є мис Рас-Енгела, крайньою південною – мис Голковий. Північна і південна частини Африки віддалені від екватора приблизно однаково, оскільки він перетинає материк майже посередині. Ось чому природа Африки на північ від екватора немовби повторює природу материка на південь від нього, наче віддзеркалює її. Крайня західна точка – мис Альмаді, східна – Рас-Хафун.
Завдання. Визначте широту й довготу крайніх точок Африки.
Учитель. Африка омивається із заходу і півдня – Атлантичним океаном, з півночі – Середземним морем, зі сходу і півдня – Індійським океаном, а з північного сходу – Червоним морем. Загалом вплив океанів на природу материка обмежений і відчувається переважно на узбережжях. Пояснюється це, зокрема, незначною розчленованістю берегової лінії. Єдина велика затока – Гвінейська, є тільки один великий острів – Мадагаскар, що відокремлюється від материка Мозамбіцькою протокою, та один великий півострів – Сомалі. На природу материка істотно впливають морські течії. Від Європи Африку відокремлює Гібралтарська протока, а від Азії – Суецький канал.
Завдання. Визначте протяжність материка по екватору та нульовому меридіану.
Учитель. Важкодоступність берегів, відсутність затишних бухт, небезпечні порожисті річки, величезні пустелі й непрохідні заболочені ліси перешкоджали проникненню в глиб континенту. Перші уявлення про обриси Африки люди дістали в 1498 р. завдяки плаванню португальця Васко да Гама. Проникнути у внутрішні райони Африки вдалося англійському досліднику Давіду Лівінгстону. Лівінгстон уперше дослідив раніше невідомі річки та озера внутрішніх районів материка. Розширив і поглибив знання про Центральну Африку також англійський дослідник – Генрі Стенлі. Вже в наш час океанологічні дослідження біля берегів Африки проводив видатний французький природознавець Жак Ів Кусто.
V. Закріплення нових знань і умінь учнів
Бесіда
– У чому полягають особливості географічного положення Африки?
– Назвіть крайні точки материка.
– Води яких океанів, морів, заток омивають Африку?
– Назвіть дослідників Африки.
VI. Підсумок уроку
Заключне слово вчителя
– Африка – другий за розмірами території материк Землі.
– Екватор перетинає Африку майже посередині, що обумовлює своєрідну подібність природних умов північної та південної частин материка.
– Близьке розташування Африки до Європи та Азії сприяло виникненню між континентами тісних зв’язків та обумовило колонізацію материка.
VII. Домашнє завдання
– Знайти додатковий матеріал про природу материка.
– Опрацювати матеріал підручника.
– Скласти кросворд з вивченої географічної номенклатури.
Додатковий матеріал до уроку
– Найбільшим з метеоритів, знайдених на поверхні Землі, є метеорит Гоба. Він був виявлений в 1920 р. в Намібії (Африка) поблизу селища Гоба-Уест. Це величезний моноліт із заліза з домішкою нікелю 3 м завдовжки і 2,5 м завширшки. Вага його – близько 60 т.
– У африканській країні Нігерії розмовляють на 513 мовах і діалектах.
– Ератосфен (бл. 275-194 рр. до н. е.) – один з найбільш різносто – ронніх учених античності. Особливо прославили Ератосфена праці з астрономії, географії і математики, проте він успішно трудився і в області філології, поезії, музики і філософії, за що сучасники дали йому прізвисько Пентатл, тобто Багатоборець. Інше його прізвисько, Бета, тобто “другий”, мабуть, також не містить нічого принизливого: їм бажали показати, що у всіх науках Ератосфен досягає не вищого, але чудового результату. Ератосфен народився в Африці, в Кирені. Вчився спочатку в Александрії, а потім в Афінах у відомих наставників – поета Каллімаха, граматика Лісанія, а також філософів – стоїка Арістона і платоніка Аркесилая. Ймовірно, саме завдяки такій широкій освіті і різноманітності інтересів бл. 245 р. до н. е. Ератосфен одержав від Птолемея III Евергета запрошення повернутися до Александрії, щоб стати вихователем спадкоємця престолу й очолити Александрійську бібліотеку. Ератосфен прийняв цю пропозицію і обіймав посаду бібліотекаря аж до своєї кончини. Проте найвідомішим досягненням Ератосфена в області географії був винайдений їм спосіб вимірювання розмірів Землі, викладу якого присвячений трактат “Про вимірювання Землі”. Метод грунтувався на одночасному вимірюванні висоти Сонця в момент літнього сонцестояння в Сиєні (на півдні Єгипту) і в Александрії, що лежить приблизно на одному меридіані. Отриманий результат чудовий – діаметр Землі, розрахований Ератосфеном, всього лише на 80 км менше, ніж фактичний полярний діаметр. У цій же роботі були розглянуті й астрономічні завдання, такі, як оцінка розміру Сонця і Місяця і відстані до них, сонячні і місячні затемнення і тривалість дня залежно від географічної широти.