АГЛОМЕРАЦІЯ МІСЬКА

Related posts:

1. АГЛОМЕРАЦІЯ (б і о л.) Екологія – охорона природи АГЛОМЕРАЦІЯ (б і о л.) – зарості рослин різних видів, однорідних за своїми екол. властивостями....
2. АГЛОМЕРАЦІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи АГЛОМЕРАЦІЯ РОСЛИН – фітоценозу що складається з кількох екологічно однорідних видів....
3. ПЛАНУВАННЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ, планування довкілля – розрахунки гранично допустимих антроп. навантажень (головним чином забруднення) на прир. середовище, що оточує людину, та середовище населених пунктів, які визначаються виходячи з екон. можливостей їх регуляції та екол.-соц.-екон. наслідків їхньої зміни....
4. МЕРЕЖА НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ Екологія – охорона природи МЕРЕЖА НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ – концентрування та розрідження населених пунктів, що закономірно виникають, у т. ч. утворення міських поселень....
5. ЗЕМЛІ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ – категорія земель у межах сільських населених пунктів, селищ міського типу, міст. 3. н. п. підпорядковані міським, селищним або сільським радам нар. депутатів. Порядок встановлення і зміни межі, а також земельно-госп. устрою території відповідного населеного пункту, вилучення і надання земельних ділянок та умови користування ними визначаються земельним законодавством. […]...
6. ФУНКЦІЯ ШКОДИ Екологія – охорона природи ФУНКЦІЯ ШКОДИ – залежність між кількістю шкідливих викидів або ін. порушенням середовища життя та завданими ними екон. (соц. – екон., екол. – соц. – екон.) збитками....
7. СИСТЕМА РОЗСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи СИСТЕМА РОЗСЕЛЕННЯ – територіально цілісна та функціонально взаємозв’язана сукупність населених пунктів, яка часто формується під впливом суто прир. чинників, що й визначають розмір і характер даної С. р....
8. МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК Екологія – охорона природи МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК – група особливо охоронних культ, об’єктів серед природи та в межах населених пунктів. Включає істор.-архіт. та прир. М.-з. (напр., Києво-Печерська лавра), меморіально-прир. М.-з., суто архіт. М.-з. в середині міст або спец, створені (Музей у Пирогові, що під Києвом)....
9. КОНУРБАЦІЯ Екологія – охорона природи КОНУРБАЦІЯ – один із видів міської агломерації; велика урбанізована територія, яка утворилася внаслідок розростання кількох міст і злиття населених пунктів сільського типу, розміщених між ними. К. розвивається в місцях видобування корисних копалин, концентрування підприємств переробної пром-сті, транспорту і населення. Процес розвитку К. є об’єктивним; йому властиві як позитивні (екон. і соц. […]...
10. ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ – раптове усвідомлення суспільством екол. труднощів у його соц.-екон. розвитку. Усвідомлення критичного стану, можливостей екол. кризи і навіть екол. колапсу – не зворотних прир.-антроп. явищ, які виключають саму можливість існування людини в таких умовах довкілля....
11. МЕГА(ЛО)ПОЛІС Екологія – охорона природи МЕГА(ЛО)ПОЛІС – дуже велика міська агломерація, що включає численні поселення (функц. об’єднання низки міських агломерацій). Чисельність населення М. – кілька млн жителів. Найбільші М. – Бостон – Нью-Йорк – Філадельфія – Вашингтон (протяжність близько 400 км) та Токіо – Осака – Нагоя....
12. ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА, ЩО СТВОРЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА, ЩО СТВОРЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ – простір, у межах якого підтримується відносно збалансований режим екол. рівноваги. Це зелені зони навколо населених пунктів, курортні зони, прир. та нац. парки, а також будь-які території, призначені для відпочинку та відновлення здоров’я людини, поліпшення довкілля та умов ведення госп-ва....
13. ЗАПОВІДАННЯ Екологія – охорона природи ЗАПОВІДАННЯ – вилучення певної ділянки землі чи водного простору в природі (або будь-якого об’єкта) із сфери звичайної госп. діяльності (до повної заборони відвідування людьми) з метою досягнення особливих, нетрадиційно екон., соц. та екол. цілей (напр., для підтримання екол. рівноваги в особливо вразливих місцях, збереження еталонів незайманої природи)....
14. АСЕНІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи АСЕНІЗАЦІЯ – система вивізного очищення не каналізованих населених пунктів від покидьків, сміття і фекаліїв....
15. ЕКОЛОНОМІЯ Екологія – охорона природи ЕКОЛОНОМІЯ – синтетична (міжгалузева) дисципліна, що вивчає заг., в основному іст., екол.-соц.-екон. закономірності розвитку глобальної системи “суспільство – природа”....
16. ЗАКОН ПІРАМІДИ ЕНЕРГІЙ Екологія – охорона природи ЗАКОН ПІРАМІДИ ЕНЕРГІЙ (Р. ЛІНДЕМАНА), правило 10 %, правило Ліндемана – з одного трофічного рівня екол. піраміди на ін. її рівень у середньому переходить не більше 10 % енергії. 3. п. е. дає змогу обчислювати необхідну земельну площу для забезпечення населення продовольчою продукцією та робити ін. екол.-екон. розрахунки....
17. Міська Рада народних депутатів Міська Рада народних депутатів – представницький орган місцевого самоврядування у містах. Складається з народних депутатів, які обираються строком на чотири роки у кількості, визначеній самою Радою відповідно до Закону України “Про вибори депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних Рад”. Очолює М. Р. н. д. голова, якого обирає безпосередньо населення міста […]...
18. ПЛАНУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНЕ – оптим. поєднання в плануванні нар. госп-ва принципів екол. соц.-екон. та планування інвайронментального....
19. ВОЛЮНТАРИЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ВОЛЮНТАРИЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – господарювання без урахування екол. обмежень, особливо в прогнозованому інтервалі часу, коли виникатимуть і відчуватимуться явища “екол. бумерангу” – негативного впливу чинників довкілля на госп. заходи і життя людини. В. е. характеризується відсутністю екол. мислення, нерозумінням неминучості переходу до нових технологій, які в разі підвищення соц.-екон. ефекту одночасно були […]...
20. САДЖАНЦІ Екологія – охорона природи САДЖАНЦІ – три – або чотирирічні деревні чи чагарникові рослини, які вирощують із сіянців або живців для створення садів, озеленення населених пунктів та лісорозведення....
21. ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТУ Екологія – охорона природи ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТУ – визначення екол.-соц.-екон. ефективності запланованого будівництва об’єкта порівняно з розробленою нормативною основою або наявними зразками. В екол. частині Е. п. містить оцінку можливих впливів даного об’єкта на довкілля за весь період його функціонування, включаючи впливи, пов’язані з можливими змінами вихідної сировини, демонтажем або ін. формою його ліквідації....
22. НАРОДОНАСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи НАРОДОНАСЕЛЕННЯ – сукупність людей, що живуть на Землі (людство) або в межах певної території, континенту, країни, району, міста. Процеси формування чисельності (народжуваність, смертність, міграція населення) і складу Н. (статевовікового, соц.-екон., етнічного тощо), а також процеси розміщення Н. – розселення, урбанізація – відбуваються під впливом біол., геогр., соц. – екон. та екол. […]...
23. ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА – підтримання екол. рівноваги на планеті, в окремих її регіонах (геосистемах, екосистемах) за допомогою рац. співвідношення екол. компонентів. Досягається або шляхом їх збалансованої експлуатації, або через територіально екол. оптимізацію, що веде до необхідного балансу екол. компонентів....
24. ПЕСИМІЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПЕСИМІЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – неправомірне надання негативним екол. впливам на госп-во та здоров’я людей фатального характеру, твердження про безвихідність екол. кризи, неминучість її переростання в екол. катастрофу....
25. ГРУПА СОЦІАЛЬНА Екологія – охорона природи ГРУПА СОЦІАЛЬНА – відносно стійка сукупність людей зі спільними запитами, нормою поведінки, що складається істор. у процесі розвитку сусп-ва. Кожна Г. с. своєрідно поєднується з прир. ресурсами та довкіллям. Для кожної з них потрібні особливі методи екол. виховання, екол. та природоохоронної пропаганди....
26. БЕЗПЕКА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи БЕЗПЕКА ЕКОЛОГІЧНА – сукупність дій та комплекс відповідних заходів, процесів, які забезпечують екол. баланс на планеті та в різних її регіонах на рівні, до якого людина може адаптуватися фізично, соц.-екон., політично без значних збитків....
27. ЕКОЛОГІЯ ІНЖЕНЕРНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ІНЖЕНЕРНА – комплексна наук.-техн. дисципліна, що вивчає екол. аспекти інж. діяльності людини. Е. і. – один з необхідних елементів у закономірному діалектичному переході біосфери в ноосферу. Е. і. створює потрібні умови для мобілізації всіх природоохоронних дій у сфері матер.-техн. виробництва, покликана відповісти на запитання: в якому напрямі і як саме […]...
28. ОЙКУМЕНА Екологія – охорона природи ОЙКУМЕНА, Ейкумена – 1) за уявленнями давніх греків, населена територія Землі з Елладою в центрі; 2) сукупність населених людиною ділянок Землі; 3) укр. екол. вісник. Наук.- громадський часопис, який видається НАН України з 1991 р....
29. АРЕАЛ ПРОБЛЕМНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПРОБЛЕМНИЙ – зона поширення проблемної ситуації. Звичайно розрізняють А. п. з 3-5 градаціями гостроти екол. і соц.-екон. проблем, що в ньому виникли. Гострота проблеми визначається в балах чи ін. натурних показниках (конц. забрудника, ступінь деградації природного комплексу тощо)....
30. ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ЕКОЛОГІЧНЕ – докази ймовірної відсутності несприятливих екол. наслідків втілення конкретного проекту. Має ймовірнісний характер, в його основі Лежать первинна екол. експертиза та екол. прогнозування, виявлення відхилень від прийнятих нормативів....