Головна ⇒ 📌Довідник з правознавства ⇒ Агреман
Агреман
Агреман – згода держави прийняти конкретну особу як главу дипломатичного представництва іншої держави. Відмова у видачі А. не потребує мотивування.
Related posts:
- Персона нон грата Політологічний словник Персона нон грата (англ. persona non grater, лат. persona non grata, букв. – небажана особа) – дипломатичний представник однієї країни, який у момент призначення на посаду не користується довірою уряду іншої держави або втратив цю довіру, працюючи в країні перебування. Форми вияву цього принципу – відмова уряду приймаючої країни дати згоду (агреман) на […]...
- Акредитування Акредитування (лат. accredere – довіряти) – процес призначення дипломатичного представника. А. полягає у діях держави, що виражаються у призначенні її компетентним органом дипломатичного представника цієї держави, і вимагає згоди держави, яка приймає такого представника. Див. також Агреман....
- Персона грата Політологічний словник Персона грата (англ. persona grater, лат. persona grata, букв. – приємна особа; бажана особа) – особа, кандидатура якої на посаду керівника дипломатичного представництва прийнятна для уряду певної країни, щоб затвердити її на своїй території як представника іншої держави. Ця особа отримує від іншої держави відповідну згоду (агреман). У країні перебування захищена дипломатичною недоторканністю […]...
- Дипломатичні привілеї та імунітети Дипломатичні привілеї та імунітети – особливі права і переваги, які надаються дипломатам і членам їхніх сімей. Під дипломатичними імунітетами розуміють вилучення дипломатичних агентів із сфери дії юрисдикції держави перебування, незастосування до них засобів примусу, санкцій, передбачених внутрішнім правом. Під дипломатичними привілеями розуміють особливі пільги, переваги, що надаються дипломатичним агентам. Д. п. та і. становлять єдиний, […]...
- Дезавуювання Дезавуювання – спростування урядом або іншим компетентним органом держави дій свого дипломатичного представника. При Д. робиться заява, що дипломатичний представник діяв без доручення або з порушенням повноважень. Дезавуйований дипломатичний представник звичайно відкликається....
- Оптація Оптація (лат. optatio – бажання, вибір) – добровільний вибір одного з двох громадянств. О. означає право населення території, що відійшла від однієї держави до іншої, обрати громадянство на основі добровільності та в індивідуальному порядку, тобто зберегти своє попереднє громадянство або прийняти громадянство держави, якій передається територія. Припускається, що оптант житиме на території держави, громадянство якої […]...
- Посол Політологічний словник Посол – 1) дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство; 2) повноважний дипломатичний представник найвищого рангу. Термін у першому значенні, згідно з існуючою в сучасному міжнародному праві класифікацією, закріпленою у Віденській конвенції про дипломатичні зносини 1961 p., – це голова дипломатичного представництва 1-го класу. Він акредитується при главі держави. Повна офіційна […]...
- Дипломатичні представництва Політологічний словник Дипломатичні представництва – закордонний державний орган зовнішніх зносин, який очолює дипломатичний представник держави. Д. п., яке очолює посол, називається посольством, а те, яке очолює посланник або постійний повірений у справах, називається місією. Цим двом видам Д. п. відповідають папські представництва – нунціатури та інтернунціатури, які відповідно очолюються нунцієм і інтернунцієм. У практиці деяких […]...
- Дискримінація у зовнішній торгівлі Дискримінація у зовнішній торгівлі – створення для юридичних і фізичних осіб однієї держави в їх торговельній діяльності на певній іноземній території гірших умов, ніж ті, які створені юридичним особам іншої держави. Суперечить принципам ООН і ГАТТ/СОТ, на практиці постає як відмова окремій країні або низці країн у режимі найбільшого сприяння за одночасного надання його іншим […]...
- Адреферендум Адреферендум (лат. ad referendum – для доповіді, для подальшого розгляду) – умовне підписання міжнародного договору або згода з текстом документа до підтвердження його від імені компетентного органу держави....
- Замовлення Замовлення – пропозиція замовника (покупця) виготовити, поставити (продати) продукцію (товари) із зазначенням кількості, асортименту, якості, терміну та інших необхідних даних або виконати роботу, надати послуги. Згода підрядчика, постачальника (продавця) прийняти замовлення може бути виражена у формі листа, телеграми або підтверджена підписом постачальника на документі, поданому замовником. 3. ви знається прийнятим до виконання, якщо у визначений […]...
- Консульські зносини Консульські зносини – зносини, які регулюються Віденською конвенцією про консульські зносини 1963 p., що закріпила їх практику в міжнародних відносинах. Встановлення К. з. між державами здійснюється за їхньою взаємною згодою. Згода на встановлення дипломатичних відносин, як правило, є згодою і на встановлення К. з. Розрив дипломатичних відносин не тягне за собою в силу самого нього […]...
- Національний режим Національний режим – режим, за яким юридичним і фізичним особам (громадянам) однієї держави на території іншої держави надаються такі самі права, пільги і переваги, якими користуються її власні юридичні та фізичні особи. Н. р. може надаватися як за внутрішнім законом, так і міжнародним договором. Положення про Н. р. нерідко містять договори про правову допомогу, в […]...
- Васальна держава Політологічний словник Васальна держава (лат. vassalus – воїн, слуга) – держава, яка внаслідок відповідних зобов’язань перебуває в залежності від іншої держави. Таке становище потребує від В. д. надавати державі – васалу певні послуги, підкорятися їй за військову, матеріальну та іншу підтримку з боку держави, що перебуває у васальній залежності. М. Головатий...
- Дуаєн дипломатичного корпусу Політологічний словник Дуаєн дипломатичного корпусу (від фр. doyen – старшина, старійшина) – глава дипломатичного представництва, який першим з колег по дипломатичному корпусу в країні перебування вручив вірчі грамоти. Д. завжди є дипломатичний представник вищого класу. Функції Д. мають насамперед протокольний характер. Д. виступає від імені дипкорпусу при передачі поздоровлень чи висловлюванні співчуття, очолює дипкорпус на […]...
- КОМПРОМІС Культурологічний словник КОМПРОМІС (від лат. соmpromissum – угода, згода) – 1) Згода, порозуміння з супротивником, досягнуті шляхом взаємних поступок. 2) Пристосування до обставин, пов’язане з відмовою від особистих переконань. 3) У римському праві – угода про третейський (третьосторонній) розгляд справи....
- Державність Державність – термін, який вживається: 1) як синонім держави в цілому, держави відповідного історичного типу або для визначення певного етапу у розвитку держави того чи іншого типу; 2) для визначення системи політичної організації суспільства чи системи органів держави (державного апарату). Д. знаходиться у відповідному зв’язку з суверенітетом тієї або іншої держави. У “повному обсязі” Д. […]...
- Британська співдружність Політологічний словник Британська співдружність (до 1947 р.- Британська співдружність націй)- об’єднання Великобританії і її колишніх колоній, які здобули незалежність. Б. с. була сформована Вестмінстерським статутом у 1931 р. Нині Б. с. об’єднує колишні домініони, які визнають главою держави англійського короля, а також ряд країн з іншими формами правління, що мають власного главу держави (наприклад, Шрі-Ланка, […]...
- Довіреність Довіреність – письмове уповноваження, видане однією особою іншій для представництва перед третьою особою. Юридичній особі Д. може бути видана тільки на укладання угод, що не суперечать її статутові. Д. на укладання угод, що потребують нотаріальної форми, а також на вчинення дій що до державних кооперативних та інших громадських організацій повинна бути нотаріально посвідчена. Д. на […]...
- Грамота вірча Політологічний словник Грамота вірча (від фр. lettre de creance) – офіційний документ, що засвідчує призначення особи дипломатичним представником в іншій країні. Підписується главою держави, що призначає дипломатичного представника, і скріплюється підписом міністра закордонних справ. Видається послам, посланникам, а також главам спеціальних (надзвичайних) делегацій. За усталеною практикою Г. в. (разом з відкличною грамотою попередника) вручається в […]...
- Право притулку Право притулку – зумовлений державним суверенітетом і регламентований нормами міжнародного права процес допуску на свою територію іноземця (громадянина іншої держави або особи без громадянства) з метою захисту його від посягань на життя чи свободу з боку держави попереднього місця перебування....
- Екстериторіальність Екстериторіальність – повне підпорядкування законам та юрисдикції власної держави установ або фізичних осіб, які знаходяться на території іншої держави, але розглядаються як такі, що перебувають на власній національній території. Ця юридична фікція використовувалася для обгрунтування дипломатичних привілеїв та імунітетів. Нині Е. такої функції вже не виконує, оскільки це може призвести до безмежно розширеного тлумачення привілеїв […]...
- Нунцій Папи Римського Політологічний словник Нунцій Папи Римського (від лат. nuntius – вісник) (папський легат)- представник Святого Престолу в ранзі посла. Н. функціонує в країні своєї акредитації як дуаєн дипломатичного корпусу. М. Головатий...
- СУВЕРЕНІТЕТ Культурологічний словник СУВЕРЕНІТЕТ (нім. Souveranitat, франц. souverainete) – незалежність держави, що полягає в її праві за власним розсудом розв’язувати свої внутрішні і зовнішні справи, без втручання в них будь-якої іншої держави. С. є необхідною політичною та юридичною ознакою держави....
- ФІНАНСИ Культурологічний словник ФІНАНСИ (франц. finance, від лат. finantia – платіж) – система грошових відносин тієї чи іншої держави. Ф. державні – сукупність усіх коштів, що є в розпорядженні держави; соціально-економічна суть Ф. зумовлюється характером економічного ладу суспільства та його політичної надбудови (держави)....
- Біпатриди (подвійне громадянство) Біпатриди (подвійне громадянство) – належність особи одночасно до громадянства двох і більше держав. Подвійне громадянство – результат колізії законів про громадянство різних держав. Воно може виникнути, наприклад, при народженні дітей від батьків, що мають різне громадянство, при натуралізації та ін. Законодавство України передбачає, що подвійне громадянство допускається на підставі двосторонніх міждержавних договорів. Сучасне міжнародне право […]...
- ГРОМАДЯНСТВО Культурологічний словник ГРОМАДЯНСТВО – правова належність особи до певної держави, у результаті чого на дану особу поширюється суверенна влада цієї держави із забезпеченням захисту прав та законних інтересів особи як всередині країни, так і за її межами. Питання Г. регулює законодавство кожної країни, а окремі з них – міжнародні договори....
- Іноземець Політологічний словник Іноземець (іноземні громадяни) – людина, що перебуває на території чужої держави і не є її громадянином. Іноземні громадяни (foreing citizens) – особи, що не є громадянами цієї держави і мають підтвердження своєї належності до громадянства іншої держави. М. Головатий...
- Відмова від акцепту Відмова від акцепту (отказ от акцепта) – документально оформлена незгода платника на оплату поданих йому розрахункових документів. Буває повна і часткова. Повна відмова можлива у випадках, коли товари не були замовлені і їх поставка непередбачена договором або у випадку відвантаження недоброякісної, нестандартної, некомплектної продукції. Часткова відмова може бути заявлена у разі помилки в розрахункових документах, […]...
- Дипломат Політологічний словник Дипломат (від фр. diplomate) – 1) посадова особа відомства закордонних справ, яка уповноважена здійснювати офіційні зносини з іноземними державами і має спеціальну підготовку; 2) людина, яка домагається своїх цілей тонким, чутливим і вмілим поводженням, стосунками з іншими людьми. Д. покликаний здійснювати офіційну діяльність з реалізації цілей і завдань зовнішньої політики держави, із захисту […]...