АГРОАСОЦІАЦІЯ

Related posts:

1. ФІТОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ФІТОЦЕНОЗ, угруповання рослинне – сукупність видів рослин, що склалася історично, яка існує на території з більш-менш однотипними клімат., грунт, та ін. умовами. Характеризується певним видовим складом, структурою та взаємодією рослин між собою і зовн. середовищем. Ф. постійно змінюється внаслідок еволюції видів, що становлять Ф., зміни клімату, грунт, та ін. зовн. умов, […]...
2. ЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ЦЕНОЗ – будь-яке біотичне угруповання. Розрізняють зооценози (угруповання тварин), фітоценози (угруповання рослин), мікробоценози (угруповання мікроорганізмів) та ін. Як правило, термін “Ц.” замінюють терміном “біоценоз”....
3. АСПЕКТ Екологія – охорона природи АСПЕКТ (біол.) – зовн. вигляд рослинних угруповань (фітоценозу). Змінюється протягом року відповідно до чергування сезонних фаз розвитку рослин. Залежить від видового складу рослин, чисельності видів, їхньої феностадії та ярусної будови угруповання. Бувають постійними (напр., у темнохвойному лісі, де вигляд угруповання майже не змінюється) і тимчасовими (степові і лучні угруповання, які протягом […]...
4. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ВИДОВА Екологія – охорона природи РІЗНОМАНІТНІСТЬ ВИДОВА – заг. кількість видів однієї трофічної групи, угруповання або екосистеми, що визначає можливість екол. дублювання в проведенні потоку енергії через ланцюги екол. піраміди....
5. ФОРМАЦІЯ Екологія – охорона природи ФОРМАЦІЯ – 1) сукупність асоціацій, подібних за рослинними домінантами – до головного шару біотичного угруповання та в ідеальному випадку з однаковим видовим складом едифікаторів; 2) сполучення геол. тіл або комплексів порід, об’єднаних у параген., стратиграфічному, тектонічному або в будь-якому ін. відношенні. Дуже багатозначний термін....
6. АГРОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи АГРОЦЕНОЗ – біотичне угруповання, створене людиною з метою отримання с.-г. продукції і регулярно підтримуване нею, має незначну екол. надійність, але високу врожайність певних видів, сортів рослин....
7. УГРУПОВАННЯ РОСЛИННЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ РОСЛИННЕ, фітоценоз – сукупність рослин, що зростають на однорідній ділянці земної поверхні й перебувають у тісній взаємодії як між собою, так і з умовами навколишнього середовища....
8. ДЕПРИВАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕПРИВАЦІЯ (е к о л.) – втрата екол. стабільності внаслідок спрощення біол. угруповання....
9. ГЕНОФОНД Екологія – охорона природи ГЕНОФОНД, фонд генетичний – сукупність генів однієї групи організмів (вид, популяція тощо), що характеризується певними якісним складом та чисельністю. Охорона Г. прир. і штучних популяцій рослин і тварин – одне з головних завдань охорони природи....
10. ІЗОЦІЇ Екологія – охорона природи ІЗОЦІЇ – гомологічні рослинні угруповання, що відрізняються за флористичним складом....
11. АСОЦІЙОВАНІСТЬ Екологія – охорона природи АСОЦІЙОВАНІСТЬ – певний біол. та екол. зв’язок різних популяцій, завдяки якому формуються рослинні угруповання....
12. СМУГА ЛІСОВА ПОЛЕЗАХИСНА Екологія – охорона природи СМУГА ЛІСОВА ПОЛЕЗАХИСНА – штучні ліс. насадження у формі смуг, призначені для захисту грунту від вітрової ерозії, поліпшення водного режиму, захисту культ, рослин від шкідливого впливу суховіїв, збереження агроценозів тощо....
13. ДЕМ Екологія – охорона природи ДЕМ – невелике (від декількох до багатьох десятків особин) відносно ізольоване внутрішньовидове угруповання хребетних тварин, що існує протягом одного-двох поколінь, після чого об’єднується з ін. подібними угрупованнями....
14. УГРУПОВАННЯ ІНДИКАТОРНЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ ІНДИКАТОРНЕ – угруповання, за швидкістю розвитку, структурою та благополуччям окремих популяцій мікроорганізмів, грибів, рослин і тварин якого можна оцінювати заг. стан довкілля, включаючи його прир. та штучні зміни....
15. ШКАЛА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ШКАЛА ЕКОЛОГІЧНА – будь яка шкала оцінки екол. значення певного компонента довкілля або явища в екосистемі для окремого виду чи організму або їх угруповання....
16. ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ КОМПОНЕНТНО-ЕКОЛОГІЧНА – підтримання екол. рівноваги на планеті, в окремих її регіонах (геосистемах, екосистемах) за допомогою рац. співвідношення екол. компонентів. Досягається або шляхом їх збалансованої експлуатації, або через територіально екол. оптимізацію, що веде до необхідного балансу екол. компонентів....
17. ПЕСИМІЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПЕСИМІЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – неправомірне надання негативним екол. впливам на госп-во та здоров’я людей фатального характеру, твердження про безвихідність екол. кризи, неминучість її переростання в екол. катастрофу....
18. АСОЦІАЦІЯ РОСЛИННА Екологія – охорона природи АСОЦІАЦІЯ РОСЛИННА – основна найменша класифікаційна одиниця рослинних угруповань (фітоценозів). Об’єднує фітоценози, подібні за видовим складом, домінантними видами, ярусною структурою, продуктивністю та екол. умовами середовища. У сформованій А. р. відбувається внутрішній процес розвитку, що веде до заміни однієї А. р. на ін. Назву А. р. дають за домінантами та їхнім ярусним […]...
19. АГРОФІТОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи АГРОФІТОЦЕНОЗ – угруповання рослин, що їх штучно створює людина в с.-г. виробництві....
20. ВОЛЮНТАРИЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ВОЛЮНТАРИЗМ ЕКОЛОГІЧНИЙ – господарювання без урахування екол. обмежень, особливо в прогнозованому інтервалі часу, коли виникатимуть і відчуватимуться явища “екол. бумерангу” – негативного впливу чинників довкілля на госп. заходи і життя людини. В. е. характеризується відсутністю екол. мислення, нерозумінням неминучості переходу до нових технологій, які в разі підвищення соц.-екон. ефекту одночасно були […]...
21. УГРУПОВАННЯ КЛІМАКСОВЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ КЛІМАКСОВЕ – прир. угруповання в клімаксовій фазі сукцесії....
22. АНАЛІЗ УГРУПОВАННЯ Екологія – охорона природи АНАЛІЗ УГРУПОВАННЯ – сукупність операцій, метод дослідження угруповання. Розрізняють якісний і кільк. аналіз угруповання. Якісний аналіз – це визначення систематичної належності окремих організмів певного угруповання, кільк. – визначення кількості або біомаси організмів в одиниці простору в межах угруповання....
23. ДОСТУПНІСТЬ УГРУПОВАННЯ Екологія – охорона природи ДОСТУПНІСТЬ УГРУПОВАННЯ – здатність угруповання набувати нового для нього вигляду....
24. АГЛОМЕРАЦІЯ (б і о л.) Екологія – охорона природи АГЛОМЕРАЦІЯ (б і о л.) – зарості рослин різних видів, однорідних за своїми екол. властивостями....
25. УГРУПОВАННЯ ПРИРОДНЕ НЕЗАЙМАНЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ ПРИРОДНЕ НЕЗАЙМАНЕ – угруповання, яке виникло, існує і розвивається без жодного антроп. впливу....
26. КЛІНА Екологія – охорона природи КЛІНА – поступова зміна будь-якої ознаки або властивості екотопу, популяції, угруповання, ценоекосистеми, пов’язана зі зміною того чи ін. чинника середовища. Клінальна (безперервна) зміна характерна для більшості екол. чинників і ценозів....
27. ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ЕКОЛОГІЧНЕ – докази ймовірної відсутності несприятливих екол. наслідків втілення конкретного проекту. Має ймовірнісний характер, в його основі Лежать первинна екол. експертиза та екол. прогнозування, виявлення відхилень від прийнятих нормативів....
28. ІНЖЕНЕРІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ІНЖЕНЕРІЯ ЕКОЛОГІЧНА – виробничі заходи, розділ прикладної екології, який розглядає цілеспрямовані виробничі дії, що грунтуються на екол. підходах (напр., підтримування екол. рівноваги шляхом створення системи прир. охоронних територій, впровадження екол. землеробства)....
29. ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ТВАРИН – наука про взаємовідносини тварин з довкіллям. Багато видів тварин є первинними консументами екосистем, характеризується великими різноманітністю і чисельністю в наземних угрупованнях. Вивчення Е. т., напр. комах, відбувалося в кілька етапів: спочатку основна увага приділялась польовим і екол. дослідженням, вивченню їхніх життєвих циклів, пізніше увага була прикута до хім. […]...
30. СМУГА ЗАХИСНА Екологія – охорона природи СМУГА ЗАХИСНА – ліс. й неліс. площі, виділені для захисту шляхів від снігових, піщаних, пилових заносів, для використання сан.-гіг. та естетичних Функцій. Різняться екол. умовами та особливостями популяцій і угруповань, що тут формуються....
31. МІСЦЕВІСТЬ Екологія – охорона природи МІСЦЕВІСТЬ – 1) найбільша морф, частина ландшафту (1, 2)- група урочищ, що утворює окремі великі форми рельєфу (долини, вододіли, гір. цирки тощо) або ділянки ландшафту з різним співвідношенням площ однотипних урочищ (напр., борових та болотних у тайзі). М. у цьому розумінні – таксон прир.-терит. поділу: прир. комплекс, влаштований складніше, ніж урочище, […]...
32. ОЛІГОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ОЛІГОЦЕНОЗ – угруповання, до складу якого входить лише кілька видів рослин-продуцентів....
33. УГРУПОВАННЯ ПІРОГЕННЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ ПІРОГЕННЕ – угруповання, виникнення та існування якого підтримується періодичними пожежами, без яких воно замінюється ін. угрупованнями....
34. УГРУПОВАННЯ ПІОНЕРНЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ ПІОНЕРНЕ – угруповання, що виникає і формується в місцях, де раніше з якихось причин було відсутнє будь-яке життя....
35. ВИРОДЖУВАНІСТЬ Екологія – охорона природи ВИРОДЖУВАНІСТЬ – порушення норм, форми й будови рослин і тварин, що не супроводжується пат. процесом у клітинах. В. спричинюється екол. умовами (порушення розвитку зародка під впливом, напр., радіації, високої т-ри, токс. речовин), травматичними впливами тощо. Внаслідок В. виникають дефекти (укорочення органів, карликовість), ексцеси (розщеплення органів, гігантизм), чужорідні утворення (метаморфози). Деякі види […]...
36. ПРОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ПРОЦЕНОЗ – тимчасове, як правило, піонерне угруповання з дуже нестійкими дин. якостями та випадковим видовим складом; заг. властивості видів, що входять до нього: легке поширення, швидкість розмноження та високі швидкості розвитку....
37. НІВАЦІЯ Екологія – охорона природи НІВАЦІЯ, снігова ерозія – руйнівний вплив снігового покриву на підстилаючі гір. породи шляхом посиленого морозного вивітрювання в умовах поперемінного замерзання і відтавання. Відбувається поблизу снігової межі нівального пояса, головним чином полярних, субполярних та високогірних районів. Н. зумовлює виникнення відносних понижень, які нерідко перетворюються на кари і цирки, де створюються сприятливіші екол. […]...
38. ЗОНА НЕОТРОПІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА НЕОТРОПІЧНА – біогеографічна область, що охоплює південні тропічні частини півостровів Каліфорнія та Флорида, низовини та узбережжя Пд. Америки (до 45 пд. ш.), Антильські, Галапагос, Хуан-Фернандес та ін. прилеглі до неї острови. Характеризується своєрідними кліматичними умовами та поширенням притаманного їй комплексу рослин та представників тваринного світу....
39. ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ШОК ЕКОЛОГІЧНИЙ – раптове усвідомлення суспільством екол. труднощів у його соц.-екон. розвитку. Усвідомлення критичного стану, можливостей екол. кризи і навіть екол. колапсу – не зворотних прир.-антроп. явищ, які виключають саму можливість існування людини в таких умовах довкілля....
40. АРХІТЕКТУРА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АРХІТЕКТУРА ЕКОЛОГІЧНА – новий напрям в архітектурі, містобудуванні, згідно з яким макс. враховуються екол. та соц.-екол. потреби конкретної людини від її народження до глибокої старості і тим самим, людина наближається до природи....