АЛЬФА-РІЗНОМАНІТТЯ

Related posts:

1. ГАММА-РІЗНОМАНІТТЯ Екологія – охорона природи ГАММА-РІЗНОМАНІТТЯ – показник різноманіття рослинності ландшафту, що об’єднує альфа – та бета – різноманіття. Найпростіший показник Г.-р. – конкретна флора в межах одного ландшафту....
2. АЛЬФА-ВИПРОМІНЮВАННЯ Екологія – охорона природи АЛЬФА-ВИПРОМІНЮВАННЯ – випромінювання, що виникає внаслідок одного з видів радіоактивного розпаду атомних ядер, внаслідок якого випромінюються альфа-частинки (ядра атомів гелію Hе), заряд ядра атома радіоактивного елемента зменшується на дві одиниці, а масове число – на чотири. Відомо понад 3000 а-активних ядер, більшість з яких добуто штучно. а-Розпад часто супроводжується гамма-випромінюванням. А.-в. […]...
3. АЛЬФА-ЧАСТИНКИ Екологія – охорона природи АЛЬФА-ЧАСТИНКИ – частинки (ядра атомів гелію), які випромінюються деякими радіоакт. елементами (торій, радій) і багатьма радіоакт. ізотопами. Виявляють сильні радіобіол. та радіоекол. ефекти....
4. ЗАКОН ГЕНЕТИЧНОГО РІЗНОМАНІТТЯ Екологія – охорона природи ЗАКОН ГЕНЕТИЧНОГО РІЗНОМАНІТТЯ – все живе відрізняється між собою і має тенденцію до збільшення біол. різнорідності. Двох ген. абсолютно однакових особин (крім однояйцевих близнюків, клонів, що не мутують, вегетативних ліній та небагатьох ін. винятків), а тим більше видів у природі бути не може....
5. ЗАКОН НЕОБХІДНОГО РІЗНОМАНІТТЯ Екологія – охорона природи ЗАКОН НЕОБХІДНОГО РІЗНОМАНІТТЯ – будь-яка система не може бути сформована з абсолютно однакових елементів. З цього закону випливає закон нерівномірності розвитку систем, оскільки це один зі способів збільшення різноманіття, а також закон (правило) повноти складових (компонентів, елементів) системи та правило оптим. компонентної доповнюваності....
6. БЕТА-РІЗНОМАНІТТЯ Екологія – охорона природи БЕТА-РІЗНОМАНІТТЯ – ступінь мінливості видового складу організмів в угрупованні залежно від умов середовища....
7. ПРИНЦИПИ ЗВ’ЯЗКУ “БІОТОП – БІОЦЕНОЗ” Екологія – охорона природи ПРИНЦИПИ ЗВ’ЯЗКУ “БІОТОП – БІОЦЕНОЗ” – 1) принцип різноманіття (А. Тінемана): чим різноманітніші умови біотопу, тим більше видів у біоценозі; 2) принцип відхилення умов (А. Тінемана): чим більші відхилення умов біотопу від норми, тим бідніший вид на специфічний біоценоз, а чисельність особин окремих його видів більша; 3) принцип плавності зміни середовища […]...
8. АЛЬФА ТА ОМЕГА Культурологічний словник АЛЬФА ТА ОМЕГА – символ безперервності людського буття; сил природи; ходу історії, початку і кінця як раціонального циклу; боротьби протилежностей; боротьби Бога-творця і сил темряви; єднання неба і землі; злого і доброго начал у людській особистості; Ісуса Христа. А. – назва першої літери (А, а) грецького алфавіту. Назва “альфа” походить від гебрейської мови […]...
9. КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО БІОЛОГІЧНЕ РІЗНОМАНІТТЯ Екологія – охорона природи КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО БІОЛОГІЧНЕ РІЗНОМАНІТТЯ. Біолог, різноманіття світу – різноманіття живих організмів – є величезною цінністю з погляду його еколог., генет., соц., екон., наук., освітнього, культ., рекреаційного та естетичного значення. Різноманіття є важливим для еволюції та збереження систем життєзабезпечення біосфери, його збереження і стале використання мають особливе значення для забезпечення потреб […]...
10. АНАЛІЗ УГРУПОВАННЯ Екологія – охорона природи АНАЛІЗ УГРУПОВАННЯ – сукупність операцій, метод дослідження угруповання. Розрізняють якісний і кільк. аналіз угруповання. Якісний аналіз – це визначення систематичної належності окремих організмів певного угруповання, кільк. – визначення кількості або біомаси організмів в одиниці простору в межах угруповання....
11. ВІРНІСТЬ ВИДУ Екологія – охорона природи ВІРНІСТЬ ВИДУ – показник прихильності виду до певного угруповання (умов середовища). Розрізняють В. в. абсолютний (для стенобіонтів), територіальну (для угруповань геогр. регіону) і локальну (для вузького регіону). За шкалою В. в., запропонованою Браун-Бланке, розрізняють: вірні види, що трапляються лише в даній категорії рослинності; постійні, що трапляються переважно в даній категорії рослинності; […]...
12. ЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ЦЕНОЗ – будь-яке біотичне угруповання. Розрізняють зооценози (угруповання тварин), фітоценози (угруповання рослин), мікробоценози (угруповання мікроорганізмів) та ін. Як правило, термін “Ц.” замінюють терміном “біоценоз”....
13. АСПЕКТ Екологія – охорона природи АСПЕКТ (біол.) – зовн. вигляд рослинних угруповань (фітоценозу). Змінюється протягом року відповідно до чергування сезонних фаз розвитку рослин. Залежить від видового складу рослин, чисельності видів, їхньої феностадії та ярусної будови угруповання. Бувають постійними (напр., у темнохвойному лісі, де вигляд угруповання майже не змінюється) і тимчасовими (степові і лучні угруповання, які протягом […]...
14. ГОЛОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ Екологія – охорона природи ГОЛОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ – принципи, які поширюються на всі місцеіснування Землі. Перший принцип був встановлений Августом Тіннеманом: чим більш різноманітні умови біотопу, тим більше число видів у біоценозі. Другий принцип А. Тіннемана: чим більше умови біотопу відхиляються від норми і від властивого організмам оптимуму, тим бідніший видами і специфічніший біоценоз (тим […]...
15. ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ Екологія – охорона природи ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ – ступінь відповідності потреби у воді фактичному забезпеченню водоспоживача (біотичного угруповання місцевості, підприємства тощо)....
16. ПАТУЛЕКТОРИ Екологія – охорона природи ПАТУЛЕКТОРИ – рослини-домінанти, що рідко розташовані, але панують у даній місцевості завдяки своїм розмірам та впливу на середовище....
17. АБОРИГЕННА ФЛОРА Екологія – охорона природи АБОРИГЕННА ФЛОРА – природна флора, що сформувалася в процесі еволюції на даній місцевості....
18. ШКАЛА ВІРНОСТІ ВИДІВ Екологія – охорона природи ШКАЛА ВІРНОСТІ ВИДІВ – ступінь вірності видів, його приуроченості до певного угруповання чи певних умов довкілля, виражений у балах. Напр., у геоботаніці прийнята шкала Браун – Бланке (вірні види, постійні види, види-супутники, випадкові види тощо)....
19. УГРУПОВАННЯ КЛІМАКСОВЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ КЛІМАКСОВЕ – прир. угруповання в клімаксовій фазі сукцесії....
20. ДОСТУПНІСТЬ УГРУПОВАННЯ Екологія – охорона природи ДОСТУПНІСТЬ УГРУПОВАННЯ – здатність угруповання набувати нового для нього вигляду....
21. УГРУПОВАННЯ ПРИРОДНЕ НЕЗАЙМАНЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ ПРИРОДНЕ НЕЗАЙМАНЕ – угруповання, яке виникло, існує і розвивається без жодного антроп. впливу....
22. КЛІМАКС Екологія – охорона природи КЛІМАКС – вищий ступінь розвитку угруповання, фінальна стадія розвитку екосистеми, що найбільше відповідає клімату даної місцевості....
23. ОХОРОНА ВИДОВОГО РІЗНОМАНІТТЯ ОРГАНІЗМІВ РОЗДІЛ 3. ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ. ЛЮДИНА І БІОСФЕРА §41.ОХОРОНА ВИДОВОГО РІЗНОМАНІТТЯ ОРГАНІЗМІВ Які основні напрями збереження видового різноманіття організмів? Ми вже згадували, що збереження і поліпшення стану навколишнього природного середовища неможливе без збереження видового різноманіття організмів, які населяють нашу планету. Для цього потрібно всебічно вивчати видовий склад організмів різних регіонів Землі, приділяючи при цьому особливу увагу […]...
24. УГРУПОВАННЯ ПІРОГЕННЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ ПІРОГЕННЕ – угруповання, виникнення та існування якого підтримується періодичними пожежами, без яких воно замінюється ін. угрупованнями....
25. УГРУПОВАННЯ ПІОНЕРНЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ ПІОНЕРНЕ – угруповання, що виникає і формується в місцях, де раніше з якихось причин було відсутнє будь-яке життя....
26. ЛІСИСТІСТЬ ОПТИМАЛЬНА Екологія – охорона природи ЛІСИСТІСТЬ ОПТИМАЛЬНА – лісистість, яка зберігає прир. екол. рівновагу в даній місцевості або підтримує відносно сталий стан одного з компонентів довкілля, напр. гідрол. режим....
27. ОЛІГОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ОЛІГОЦЕНОЗ – угруповання, до складу якого входить лише кілька видів рослин-продуцентів....
28. УГРУПОВАННЯ СТІЙКЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ СТІЙКЕ – угруповання, що зберігає свій видовий склад та функц. особливості завдяки саморегуляції або постійному впливу зовн. керівного чинника....
29. СКЛАД ВИДОВИЙ Екологія – охорона природи СКЛАД ВИДОВИЙ – перелік видів, що входять у певне угруповання або населяють конкретну територію....
30. БІОНТ Екологія – охорона природи БІОНТ – окремо взятий організм (індивід), що в ході еволюції пристосувався до проживання в певному середовищі (біотопі). Розрізняють аеробіонтів (мешканців повітря та суходолу), гідробіонтів (водяні організми), геобіонтів (мешканців грунту) та паразитів (живуть в організмах)....
31. ШКАЛА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ШКАЛА ЕКОЛОГІЧНА – будь яка шкала оцінки екол. значення певного компонента довкілля або явища в екосистемі для окремого виду чи організму або їх угруповання....
32. ПАРАКЛІМАКС Екологія – охорона природи ПАРАКЛІМАКС – угруповання, що виникло в результаті зовн. впливу на клімакс, його руйнування та утворення ін. стійкого угруповання на його місці (напр., угруповання, що постійно підтримується випасом пасовища на місці зведеного лісу). Разом з вузловими угрупованнями П. складають найстійкіші екосистеми в природі, що порушується людиною....
33. ФАЦІЯ Екологія – охорона природи ФАЦІЯ – 1) частина асоціації, що відрізняється за місцевою ознакою домінування одного з диференційованних видів; 2) серійне угруповання, що розвивається в напрямку фасціації....
34. УГРУПОВАННЯ ІНДИКАТОРНЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ ІНДИКАТОРНЕ – угруповання, за швидкістю розвитку, структурою та благополуччям окремих популяцій мікроорганізмів, грибів, рослин і тварин якого можна оцінювати заг. стан довкілля, включаючи його прир. та штучні зміни....
35. УГРУПОВАННЯ СТАБІЛЬНЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ СТАБІЛЬНЕ – угруповання, що існує не визначено тривалий час (як правило, у фазі сукцесійного клімаксу) з нульовою біол. продуктивністю, оскільки вся його валова продукція витрачається в ході внутрішньоценозного обміну речовин....
36. УГРУПОВАННЯ ВУЗЛОВЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ ВУЗЛОВЕ – кінцева фаза сукцесії в умовах антроп. порушення прир. середовища до такого ступеня, що угруповання не може досягти в процесі розвитку клімаксу, але все-таки розвивається до врівноваженого в даному середовищі стану....
37. КАТАЦЕНОЗ Екологія – охорона природи КАТАЦЕНОЗ – завершальна, фінальна стадія дигресії біотичного угруповання, яка характеризується малим числом збережених видів і деградацією біотичного середовища....
38. ІНВАЗІЯ Екологія – охорона природи ІНВАЗІЯ – 1) зараження людини, тварин і рослин тваринними паразитами; 2) вторгнення на певну територію не характерного для неї виду живого; 3) вкорінення в угруповання нових для нього видів....
39. ЗАПАС ПРОМИСЛОВИЙ Екологія – охорона природи ЗАПАС ПРОМИСЛОВИЙ – частина відновлюваних прир. ресурсів – число особин або об’єм орг. маси, яку можна періодично вилучати з угруповання, популяції або з одиниці простору/площі без шкоди для подальшого відновлення цього ресурсу....
40. АГРОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи АГРОЦЕНОЗ – біотичне угруповання, створене людиною з метою отримання с.-г. продукції і регулярно підтримуване нею, має незначну екол. надійність, але високу врожайність певних видів, сортів рослин....