АЛЬПІЙСЬКІ ЛУКИ

Related posts:

1. СУКЦЕСІЯ ВТОРИННА Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ВТОРИННА – відновлення природної рослинності після певних порушень, напр. відновлення рослинності після пожеж. Відновлюючі зміни рослинності, що виникають на грунті, який залишився після первинного угруповання....
2. ВІРНІСТЬ ВИДУ Екологія – охорона природи ВІРНІСТЬ ВИДУ – показник прихильності виду до певного угруповання (умов середовища). Розрізняють В. в. абсолютний (для стенобіонтів), територіальну (для угруповань геогр. регіону) і локальну (для вузького регіону). За шкалою В. в., запропонованою Браун-Бланке, розрізняють: вірні види, що трапляються лише в даній категорії рослинності; постійні, що трапляються переважно в даній категорії рослинності; […]...
3. ЛУКА(И) Екологія – охорона природи ЛУКА(И) – тип рослинності, що характеризується переважанням трав’янистих багаторічних рослин. За місцеположенням розрізняють Л. заплавні, що поширені в заплавах річок, материкові, або рівнинні, розміщені на незаливних вододільних ділянках і терасах, та гір. Серед гір. Л. (у Карпатах їх називають полонинами, в Криму – яйлами) розрізняють субальпійські, що лежать вище від верхньої […]...
4. УНІФІКАЦІЯ РОСЛИННОСТІ АНТРОПОГЕННА Екологія – охорона природи УНІФІКАЦІЯ РОСЛИННОСТІ АНТРОПОГЕННА – процес поступового стирання, згладжування бот.- геогр. і типологічних відмінностей між фітоценозами різних регіонів унаслідок антроп. впливу, що призводить до одноманітності рослинності. Виявляється у збідненні флористичного складу, спрощенні структури угруповань, зменшенні кількості угруповань на одиниці площі. Напр., уніфікація степової рослинності, рослинності техногенних екосистем....
5. ТИП РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ТИП РОСЛИННОСТІ – найвища класифікаційна одиниця рослинності, сукупність схожих за будовою і зовн. виглядом рослинних формацій з переважанням однієї й тієї самої життєвої форми. Напр., ліс. Т. р....
6. МОНОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи МОНОЦЕНОЗ – угруповання, рослинність якого складається виключно чи переважно з одного виду, напр. на піщаних берегах водойми, засолених мор. пляжах. Рідкісне в природі явище....
7. ПАРАКЛІМАКС Екологія – охорона природи ПАРАКЛІМАКС – угруповання, що виникло в результаті зовн. впливу на клімакс, його руйнування та утворення ін. стійкого угруповання на його місці (напр., угруповання, що постійно підтримується випасом пасовища на місці зведеного лісу). Разом з вузловими угрупованнями П. складають найстійкіші екосистеми в природі, що порушується людиною....
8. ШИБЛЯК Екологія – охорона природи ШИБЛЯК – тип рослинності, в якій переважають угруповання з посухостійких теплолюбних листопадних чагарників та низькорослих дерев....
9. ГОЛЬЦІ Екологія – охорона природи ГОЛЬЦІ – зона високогірної тундри над верхньою межею лісу в Сибіру....
10. ЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ЦЕНОЗ – будь-яке біотичне угруповання. Розрізняють зооценози (угруповання тварин), фітоценози (угруповання рослин), мікробоценози (угруповання мікроорганізмів) та ін. Як правило, термін “Ц.” замінюють терміном “біоценоз”....
11. НОДА Екологія – охорона природи НОДА – елементарна одиниця обліку рослинності, напр. майданчик....
12. КУЛЬТУРФІТОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи КУЛЬТУРФІТОЦЕНОЗ – штучні, створені людиною угруповання рослин, між компонентами яких є ценотичні взаємозв’язки, взаємовплив. Розрізняють К. короткочасні – 1-3 роки (поля, городи, клумби), тривалі – 8-10 років (сіяні луки) та постійні – понад 10 років (сади, парки, полезахисні лісосмуги тощо). Угруповання польових культур виділяють в агрофітоценози....
13. ДЕМУТАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕМУТАЦІЯ – 1) антроп. зміна рослинності (напр., внаслідок частих ліс. пожеж), що призводить до закріплення в процесі її динаміки вузлових, а не клімаксових угруповань; 2) зміна рослинності та тваринного світу після їх руйнування (дигресії), спрямована на відновлення прир. угруповань попереднього складу; форма сукцесії....
14. ФІТОЦЕНОЗ РЕЛІКТОВИЙ Екологія – охорона природи ФІТОЦЕНОЗ РЕЛІКТОВИЙ – рослинне угруповання, яке звичайно займає невелику площу і залишилось від рослинності, більш поширеної в минулому, а тепер зниклої чи витісненої з території, де зберігся Ф. р....
15. АМФІЦЕНОЗ Екологія – охорона природи АМФІЦЕНОЗ – угруповання, яке представлене видами або життєвими формами, характерними для певних сусідніх угруповань (напр., лісостеп, напівпустеля)....
16. ВИСОКОГІР’Я Екологія – охорона природи ВИСОКОГІР’Я – відносне поняття, що характеризує вертикальні смуги або зони на висоті понад 2000-3000 м без рослинності або з нею (гірські степи, луки, арктичні пустелі тощо), які істотно відрізняються від суміжних рівнинних гір....
17. СПЕКТР БІОЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи СПЕКТР БІОЕКОЛОГІЧНИЙ – конкретний склад екобіоморф певної території, напр., у типі рослинності, формації, виражений у відсотках або графічно....
18. СКРУБЕР Екологія – охорона природи СКРУБЕР – циліндричний апарат, де пром. газ (напр., доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною (переважно водою), що контактує з ним....
19. ЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ – відображення в процесах поширення та взаємодії компонентів, що утворюють середовище (в т. ч. дальнього, напр., перенесення орг. речовини з поверхневих шарів океану в його глибини, і навпаки), широтного (переважно) розподілу сонячної енергії на земній поверхні, а також характеру взаємозв’язку літосфери, гідросфери та атмосфери (напр., формування зон Світового океану). 3. […]...
20. ТУСОК Екологія – охорона природи ТУСОК, тасок – горбкуваті луки з ксерофільними кущовими травами, переважно субарктичних регіонів....
21. УГРУПОВАННЯ КЛІМАКСОВЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ КЛІМАКСОВЕ – прир. угруповання в клімаксовій фазі сукцесії....
22. АНАЛІЗ УГРУПОВАННЯ Екологія – охорона природи АНАЛІЗ УГРУПОВАННЯ – сукупність операцій, метод дослідження угруповання. Розрізняють якісний і кільк. аналіз угруповання. Якісний аналіз – це визначення систематичної належності окремих організмів певного угруповання, кільк. – визначення кількості або біомаси організмів в одиниці простору в межах угруповання....
23. ДОСТУПНІСТЬ УГРУПОВАННЯ Екологія – охорона природи ДОСТУПНІСТЬ УГРУПОВАННЯ – здатність угруповання набувати нового для нього вигляду....
24. ПАСОВИЩЕ Екологія – охорона природи ПАСОВИЩЕ – 1) ділянка трав’янистої рослинності (луки, степ або трави під покровом лісу), що використовується та підтримується для випасання домашніх тварин; 2) місце, де пасуться тварини (як правило, термін використовується для копитних та китоподібних тварин-ссавців)....
25. УГРУПОВАННЯ ПРИРОДНЕ НЕЗАЙМАНЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ ПРИРОДНЕ НЕЗАЙМАНЕ – угруповання, яке виникло, існує і розвивається без жодного антроп. впливу....
26. ОПТИМІЗАЦІЯ РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ РОСЛИННОСТІ – система заходів, спрямованих на приведення рослинності в стан, що найповніше відповідає потребам людини....
27. УГРУПОВАННЯ ПІРОГЕННЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ ПІРОГЕННЕ – угруповання, виникнення та існування якого підтримується періодичними пожежами, без яких воно замінюється ін. угрупованнями....
28. УГРУПОВАННЯ ПІОНЕРНЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ ПІОНЕРНЕ – угруповання, що виникає і формується в місцях, де раніше з якихось причин було відсутнє будь-яке життя....
29. МІСЦЕ Екологія – охорона природи МІСЦЕ – виділена в просторі відносно однорідна (нерідко ціла та неподільна) ділянка території та/або акваторії, що протиставляється решті поверхні Землі. Може розглядатися як “чорний ящик”. Напр., заплавні луки, завод, готельний комплекс....
30. ПУСТЕЛЯ ЗЕЛЕНА Екологія – охорона природи ПУСТЕЛЯ “ЗЕЛЕНА” – один із різновидів екол. пустелі; зарості тропічної рослинності на місці колишніх орних земель, взагалі густонаселеного регіону (напр., на землях майя та ацтеків у Центр. Америці)....