АМБІЦІЯ

Related posts:

1. ОРИГІНАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ОРИГІНАЛЬНІСТЬ (від лат. – первісний, природжений) – морально-психологічна риса особистості, означає її несхожість на інших, неповторність, самобутність духовного світу. Психологія вивчає О. як індивідуальну рису, яка характеризує здатність до творчості, до нового, незвичного, такого, що не зустрічалося раніше у змісті людського пізнання і практичної діяльності....
2. ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ – галузь психологічної науки, яка склалася на стику загальної і соціальної психології. Предмет вивчення П. о.- психологічна структура (інтелектуальна, емоційна, вольова) особистості, загальні й специфічні закономірності її психіки, суперечливі процеси соціалізації особистості тощо....
3. РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ – процес формування особистості як соціальної якості індивіда завдяки навчанню, вихованню та соціалізації. Маючи природні анатомо-фізіологічні передумови до становлення особистості, дитина в процесі соціалізації вступає у взаємодію з навколишнім світом, оволодіваючи досягненнями людства. Оволодіння дійсністю у дитини реалізується в її діяльності за допомогою дорослих, тим самим процес виховання є провідним у […]...
4. ДЕЛІКАТНІСТЬ Культурологічний словник ДЕЛІКАТНІСТЬ (від лат. delicatus – ввічливий) – морально-психологічна риса особистості, яка виявляється в її тонкому розумінні внутрішнього світу і психіки інших людей. Д. не природжена якість, вона формується в процесі цілеспрямованого виховання. Д. є свідченням високої внутрішньої культури людини, її вміння поводитися серед людей; пов’язана з такими поняттями, як тактовність, повага до людської […]...
5. НІГІЛІЗМ Культурологічний словник НІГІЛІЗМ (від лат. nihil – ніщо, нічого) – соціально-моральне явище, яке виражається в запереченні загальноприйнятих моральних цінностей: ідеалів, моральних норм, культури, традицій. Н. – психологічна риса важких щодо виховання дітей....
6. КОМУНІКАБЕЛЬНІСТЬ Культурологічний словник КОМУНІКАБЕЛЬНІСТЬ (від лат. communico – з’єдную, повідомляю) – риса особистості, яка відображає її здатність до спілкування з іншими людьми....
7. СОРОМ Культурологічний словник СОРОМ – почуття, що виникає в результаті усвідомлення людиною невідповідності своїх дій та вчинків тим нормам, яких вона повинна дотримуватися в своєму житті. С. – один з аспектів функціонування такого регулятора соціальної поведінки особистості, як совість. На ранніх етапах розвитку людини (в дошкільному віці) С. виникає, як правило, в присутності інших людей, під […]...
8. АВТОРИТАРНІСТЬ Культурологічний словник АВТОРИТАРНІСТЬ (франц. autoritaire – владний, від лат. autori – tas – влада, вплив) – соціально-психологічна характеристика особистості, яка відображає її прагнення максимально підпорядкувати своєму впливові партнерів по взаємодії та спілкуванню....
9. ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА Культурологічний словник ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА – активізація здатностей особистості до певного виду діяльності, психічної підготовки, спрямована на формування і закріплення стійких якостей (знань, умінь, навичок), потрібних у тій чи іншій діяльності, уміння вчасно користуватися своїми здібностями у певній галузі праці. Для психологічної підготовки необхідне формування мотивів тієї сфери діяльності, до якої готується особа, осмислення нею соціальної […]...
10. САМОЛЮБСТВО Культурологічний словник САМОЛЮБСТВО – емоційне ставлення, яке відображає оцінку власної особистості. Різкі вибухоподібні вияви С. особливо властиві юнакам і дівчатам в період статевого дозрівання. Людині важливо мати певну міру С. і самоповаги. Без цього немає особистості. Однак надмірне С. шкідливе і для навколишніх і для самої особи. Воно перешкоджає бачити позитивні риси в інших людях, […]...
11. ПЕРСПЕКТИВА Культурологічний словник ПЕРСПЕКТИВА (від лат. perspicio – бачу наскрізь, уважно розглядаю) – потенціальна можливість розвитку особистості. Розрізняють історичну П., соціальну, життєву. Життєва П. – умовно символічний компонент просторово-часової структури життєдіяльності особистості в її соціально-практичних і духовно-психологічних формах, що надає життю глибини і багатомірності. Суб’єктивна П. – духовно-психологічна спрямованість особистості, ідеальна проекція на майбутнє її потреб, […]...
12. ЕГОЦЕНТРИЗМ Культурологічний словник ЕГОЦЕНТРИЗМ (від лат. ego – я і centrum – осердя, центр) – 1) Філософський і етичний принцип, за яким індивідуум, особистість вважається центром Всесвіту. В етиці цей принцип лежить в основі вчення про особистий інтерес, особисту користь і вигоду як основу моралі. 2) Негативна, хвороблива риса характеру, яка проявляється в крайньому індивідуалізмі, егоїзмі. […]...
13. ЛІРИЧНІСТЬ Культурологічний словник ЛІРИЧНІСТЬ – наявність у витворах людського духу емоційності, схвильованості, щиросердості, насиченість їх переживаннями творця, його суб’єктивним настроєм. Ліричність – цінна психологічна риса, що відіграє важливу роль у певних видах діяльності людини (написанні творів художньої літератури, створенні живописних полотен, у лекторській роботі), її повсякденній поведінці (ставленні до дітей, рідних і близьких). Ліричність є співіснуючою […]...
14. САМОЗАСПОКОЄНІСТЬ Культурологічний словник САМОЗАСПОКОЄНІСТЬ – риса особистості, яка полягає в переоцінці своїх можливостей і досягнень, невмінні і небажанні бачити перспективи, рухатися вперед. С. виникає на грунті некритичної оцінки людиною своїх рис і своєї діяльності, вона шкідлива, бо знижує, паралізує активність, орієнтує на бездіяльність. Ефективним засобом подолання С. є критика і самокритика....
15. ГОРДІСТЬ Культурологічний словник ГОРДІСТЬ – моральне почуття; виникає в результаті усвідомлення особистістю суспільного значення своїх досягнень. Почуття Г. виступає одним з регуляторів процесу морального самовдосконалення особистості. На перших етапах психічного розвитку людини Г. виявляється у формі емоційної реакції на схвалення. Дальший розвиток Г. відбувається під впливом оцінок членів первинних колективів (навчальних, трудових, спортивних тощо). Становлення самосвідомості […]...
16. ПУНКТУАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ПУНКТУАЛЬНІСТЬ (франц. ponctuel – точний, від лат. punctum – крапка) – точність, акуратність, систематичність, неухильне додержання якихось правил, умов. Риса особистості, яка виявляється у високій організованості, акуратності, суворому дотриманні певних правил, дисциплінованості. У пунктуальної людини чітко розпланований режим праці і відпочинку, вона вміє цінувати час, виконанню певного завдання у неї передує план його […]...
17. ЛЮДЯНІСТЬ Культурологічний словник ЛЮДЯНІСТЬ – риса особистості, що виявляється у повазі до людей, гуманності, уболіванні за добробут і культурний розвиток людства. Риси людяності найповніше виявляються у груповій формі буття людей, коли їм доводиться виконувати спільну роботу, вступати у безпосереднє спілкування між собою. Людяність передбачає, крім любові і пошани до інших людей., високий рівень вимогливості. З погляду […]...
18. МЕДИТАЦІЯ Культурологічний словник МЕДИТАЦІЯ – розумова дія, спрямована на приведення психіки людини у стан поглибленої зосередженості. Особливого розвитку М. набрала в індійській та буддійській йозі, в античному “філософському екстазі” платоніків та неоплатоніків, в уславленому “розумному діянні” (“Ісусова молитва”), а також в деяких школах сучасного психоаналізу....
19. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ – риса характеру людини, що виявляється в її готовності особисто відповідати за те, що відбувається з нею і навколо неї....
20. РЕФОРМАЦІЯ Культурологічний словник РЕФОРМАЦІЯ (від лат. reformatio – виправлення, перетворення) – широкий релігійний та ідеологічний рух в країнах Західної та Центральної Європи, спрямований на здійснення релігійних перетворень у дусі протестантизму....
21. ДИСГАРМОНІЯ ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ДИСГАРМОНІЯ ОСОБИСТОСТІ – часткове або цілковите порушення принципу гармонійності у розвитку особистості. Часткова Д. о. спостерігається часто: наприклад, в період швидкої технізації, інтелектуалізації людини і виниклого на цій основі дефіциту емоційності. Повна Д. о. може наставати внаслідок нервових і психічних захворювань. Запобігання часткової Д. о. відбувається під час правильного виховання, гармонійного і всебічного […]...
22. ЕНДОМОРФНИЙ ТИП Культурологічний словник ЕНДОМОРФНИЙ ТИП (від грец. endon – всередині і morfe – форма) – морфологічний тип, властивий повним людям з переважним розвитком внутрішніх органів; характерна риса – прагнення до комфорту та чуттєвих задоволень....
23. НАЦІОНАЛЬНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ Культурологічний словник НАЦІОНАЛЬНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ – складова процесу формування соціальної визначеності та самовизначеності особистості, пов’язана з формуванням суспільних відносин особистості у структурі етносу, становлення відповідних мотивацій, цінностей, життєвих орієнтирів, ідеалів та норм, почуттів, світогляду, самосвідомості....
24. ІМПУЛЬСИВНІСТЬ Культурологічний словник ІМПУЛЬСИВНІСТЬ (від лат. impulsus – удар, поштовх) – схильність людини до надто швидких, недостатньо продуманих, надміру емоційних реакцій на події, що відбуваються навколо. І. часто виступає як риса характеру людини....
25. АКУРАТНІСТЬ Культурологічний словник АКУРАТНІСТЬ (від лат. accuro – точно виконую) – риса людини, що виявляється у точності, ретельності, охайності, своєчасності виконання певного виду діяльності. А. не є природженою рисою, а формується в процесі виконання трудових операцій, морально збалансованої поведінки....
26. АЛЬТРУЇЗМ Культурологічний словник АЛЬТРУЇЗМ (франц. altruisme, від лат. alter – інший) – моральний принцип, що полягає у безкорисливому прагненні до діяльності на благо інших, у готовності заради цього зректися власних інтересів; протилежний егоїзмові. Термін “А.” запровадив О. Конт. Окремі філософи-моралісти (Ф. Хатчесон, А. Шефтсбері) вважали, що суперечності суспільства можна подолати самовихованням у дусі А....
27. ПРИНЦИП ГАРМОНІЗМУ В ЕКОНОМІЦІ Культурологічний словник ПРИНЦИП ГАРМОНІЗМУ В ЕКОНОМІЦІ – розуміння людської особистості як абсолютної цілісності економічного розвитку....
28. ДУХОВНІСТЬ Культурологічний словник ДУХОВНІСТЬ – індивідуальна здатність до світо – і самопізнання, орієнтованість особистості діяти “для інших”, пошук нею моральних абсолютів....
29. СТАРАННІСТЬ Культурологічний словник СТАРАННІСТЬ – риса людини, яка виявляється у прагненні до сумлінного, ретельного виконання певного виду діяльності. С. пов’язана з такими рисами, як любов до праці, зібраність, організованість. С. насамперед фіксує саме факт чіткого і якісного виконання людиною трудових операцій. С. не є природженою здатністю, вона формується у праці, під впливом системи навчально-виховних заходів....
30. ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ (від франц. mdividual – особистий) – неповторність психіки та особистості людини, своєрідне поєднання її фізичних та психологічних особливостей....