АНТРОПАЛЬ

Related posts:

1. СЕДИМЕНТАЦІЯ Екологія – охорона природи СЕДИМЕНТАЦІЯ – 1) осідання завислих у рідині твердих часточок; 2) сукупність процесів нагромадження відкладів у водному середовищі....
2. АКВАБІОНТ Екологія – охорона природи АКВАБІОНТ – організм, все життя якого проходить у водному середовищі....
3. ФОТОСФЕРА Екологія – охорона природи ФОТОСФЕРА – зона розвитку життя на суходолі або у водному середовищі при норм, сонячному освітленні....
4. АМФІФІТИ Екологія – охорона природи АМФІФІТИ – водяно-повітряні або земноводяні рослини, певні органи яких перебувають у водному середовищі, а інші – в повітрі....
5. БІОНТ Екологія – охорона природи БІОНТ – окремо взятий організм (індивід), що в ході еволюції пристосувався до проживання в певному середовищі (біотопі). Розрізняють аеробіонтів (мешканців повітря та суходолу), гідробіонтів (водяні організми), геобіонтів (мешканців грунту) та паразитів (живуть в організмах)....
6. ГІДРОБІОНІКА Екологія – охорона природи ГІДРОБІОНІКА – розділ біоніки, що вивчає особливості водних тварин з метою створення техн. пристроїв для роботи у водному середовищі....
7. ГІДРОФІЛІЯ Екологія – охорона природи ГІДРОФІЛІЯ – перехресне запилення деяких водяних рослин за допомогою води. Спостерігається у деяких рослин із зануреними у воду квітками (кушир, різуха). Іноді Г. називають пристосованість рослин до життя у водному середовищі....
8. ДЕТРИТОФАГ Екологія – охорона природи ДЕТРИТОФАГ – водяний організм, що харчується детритом, тобто орг. мулом та рештками організмів у водному середовищі. Д. є, напр., деякі багатощетинкові черви, двостулкові молюски....
9. НАФТОВА ПЛЯМА Екологія – охорона природи НАФТОВА ПЛЯМА – ділянка на поверхні води, вкрита шаром нафти, який є перепоною нормальній аерації водойм та випаровуванню води, викликає загибель гідробіонтів. За даними космічного моніторингу, близько 1/4 Світового океану так чи інакше забруднено нафтою....
10. АЕРОЗОЛІ Екологія – охорона природи АЕРОЗОЛІ – системи з твердих або рідких часточок (дим, туман), що перебувають у завислому стані в атмосфері чи ін. газовому середовищі. Антропогенні А. – дим або туман оксиду сірки(VІ). У с. г. у вигляді А. часто застосовують різні засоби захисту рослин. Радіоакт. А. можуть тривалий час залишатися в повітрі....
11. ДИМ Екологія – охорона природи ДИМ – дисперсна система завислих у газовому середовищі твердих часточок. Часто містить токс. речовини (у т. ч. важкі та радіоакт. елементи). Подразнює органи дихання....
12. ВИД СИНАНТРОПНИЙ Екологія – охорона природи ВИД СИНАНТРОПНИЙ – рослина або тварина, пристосована до існування в трансформованому людиною середовищі....
13. ПРОГНОЗ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ПРОГНОЗ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ – передбачення змін у прир. середовищі в результаті впливу на нього спроектованого чи того, що будується, або нещодавно введеного в експлуатацію пром. підприємства, споруди або їхньої сукупності....
14. АНТОСФЕРА Екологія – охорона природи АНТОСФЕРА – сфера впливу аром, виділень окремої квітки й активної діяльності комах – споживачів нектару, пилку, запилювачів рослин....
15. ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНА – визначення стану середовища життя або ступеня впливу на нього будь-яких чинників....
16. ОЧИЩЕННЯ Екологія – охорона природи ОЧИЩЕННЯ – видалення небажаних речовин з поверхні або з об’єму певного об’єкта (атмосфери, води, сировини тощо) або очищення відходів (твердих, рідких чи газоподібних) від шкідливих для середовища домішок....
17. ЗАБРУДНЕННЯ ВТОРИННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ВТОРИННЕ – утворення (синтез) небезпечних забрудників унаслідок перебігу фіз.-хім. процесів, що відбуваються безпосередньо у середовищі. Окремі реагенти такої взаємодії можуть бути безпечними. Так, з нетокс. компонентів може утворюватися отруйний газ фосген; хім. інертні біля поверхні землі фреони у стратосфері вступають у фотохім. реакції з утворенням йонів, які каталізують процес руйнування […]...
18. ЕВОРЗІЯ Екологія – охорона природи ЕВОРЗІЯ – локальна ерозія в руслі стрімких річок, спричинена придонним обертанням потоку води – вирами. Ці вири утворюють у скелястому руслі річки ями і заглиблення, які є зручним місцем для проживання багатьох гідробіонтів....
19. ПЛЕСО Екологія – охорона природи ПЛЕСО – глибоководна ділянка русла рівнинної річки з повільною течією. Розміщене між перекатами, завдяки чому мул та ін. зависі осідають на дно, задовольняючи потреби багатьох гідробіонтів. Під час повеней швидка течія поглиблює дно річки....
20. АЛОМОРФОЗ Екологія – охорона природи АЛОМОРФОЗ – перетворення організмів, пов’язане зі зміною середовища, коли одні взаємозв’язки з середовищем замінюються на ін., біологічно рівноцінні. Для А. характерне пристосування організму до зміненого середовища без зміни рівня заг. організації організму. Так, пристосування китоподібних до життя у водному середовищі спричинило появу у них окремих пристосовних ознак (напр., ластів) за збереження […]...
21. СТІК РІЧКИ ТВЕРДИЙ Екологія – охорона природи СТІК РІЧКИ ТВЕРДИЙ – кількість завислих або розчинених твердих речовин, які переносяться річковим потоком через його переріз за певний тривалий (місяць, сезон, рік тощо) період. У Світовий океан з континентів щороку надходить 22,13 млрд т твердих речовин....
22. ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА – прир. або здавна змінена людиною прир. територія, що має особливий наук, чи культ, інтерес, а також соц. (часто всесвітнє) значення та виділена як особливо охоронна ділянка. П. п. зазвичай мають велику за площею територію, ними можуть бути нац. парки, заповідники та ін. особливо охоронні прир. території....
23. НАГІН ВОДИ Екологія – охорона природи НАГІН ВОДИ – підвищення рівня води в певній частині водойми, зумовлене вітровим згоном води від одного берега і переміщенням її до протилежного. Особливо значний Н. в. відбувається в затоки, бухти, що може мати певне екол. значення для гідробіонтів....
24. ПЛЯМА НАФТОВА Екологія – охорона природи ПЛЯМА НАФТОВА – ділянка на поверхні води, вкрита шаром нафти, який перешкоджає аерації водойм та звичайному випаровуванню з них води. Масове забруднення морів і океанів нафтою стає причиною загибелі гідробіонтів, створення нових умов їхнього існування (ценозів нафтових грудок) і в перспективі регіонально-глобальної зміни інтенсивності перенесення вологи на Землі. П. н. є […]...
25. КУЛЬТУРЕКОСИСТЕМА Екологія – охорона природи КУЛЬТУРЕКОСИСТЕМА – екосистема, що створена людиною або перебуває під її інтенсивним впливом. Розрізняють екосистеми: окультурені, з певними намірами змінені людиною; напівкультурні – штучно створені, але не регульовані людиною (напр., штучні ліс. насадження); культурні – штучно створені й постійно підтримувані людиною в процесі їх експлуатації (сади), декоративні (парки); агроекосистеми з одно – […]...
26. ФАРВАТЕР Екологія – охорона природи ФАРВАТЕР – безпечний у навігаційному плані прохід по водному простору (на річці, каналі, серед рифів тощо)....
27. ПОЛІБІОНТ Екологія – охорона природи ПОЛІБІОНТ – організм, що живе в середовищі кількох фаз або агрегатних станів (у воді, грунті, льоді тощо) або в організмі хазяїна (для паразитів), що мешкає в середовищі різних фаз....
28. ЗАПАСИ ВОДИ В СНІГОВОМУ ПОКРИВІ Екологія – охорона природи ЗАПАСИ ВОДИ В СНІГОВОМУ ПОКРИВІ – маса води, що міститься у твердих опадах, які нагромадились на поверхні землі до певного часу. Під час танення снігу вода, що утворюється, частково випаровується, а решта розподіляється між поверхневим стоком та інфільтрацією (якщо поверхнева частина грунту незамерзла або має порувату структуру, напр., під кроною лісу)....
29. ЗОНА ПІДТОПЛЕННЯ Екологія – охорона природи ЗОНА ПІДТОПЛЕННЯ – територія, в межах якої підвищується рівень підземних вод під впливом підпору, що створюється водосховищем або гідро-техн. спорудою до господарсько-неприпустимих позначок, нерідко з виходом на поверхню. Цим самим створюються перешкоди для цивільного, пром. будівництва (включаючи загрозу руйнування раніше споруджених будівель), транспорту, с. г., різко порушуються структура та склад прир. […]...
30. ДИБІОНТ Екологія – охорона природи ДИБІОНТ – організм, здатний жити у середовищі двох фаз (напр., у воді й у повітрі) або в тілі організму (паразити), що мешкає у середовищі двох різних фаз....
31. ХІОНОСФЕРА Екологія – охорона природи ХІОНОСФЕРА – шар земної поверхні й атмосфери, де існує постійний позитивний баланс твердих опадів у вигляді снігу та льоду. Нижня межа X. утворює т. з. снігову лінію, а верхня проходить на висотах, де сніг відсутній через його сублімацію. У зоні X. існує багато видів рослин і деяких тварин – хіонофілів і […]...
32. Сфера влади Політологічний словник Сфера влади (sphere of power) – сфера поширення впливу тієї чи іншої влади, її межі, загальний простір (поле) ефективного впливу; один із наочних показників продуманості влаштування влади, її сили або слабості. М. Головатий...
33. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ МАТЕРІАЛЬНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ МАТЕРІАЛЬНІ – сфера речово-енергет. потреб людини, що забезпечує її норм. життя та сусп. розвиток (у житлі, забезпеченні продуктами харчування, засобами виробництва тощо)....
34. ХІМІЯ ОКЕАНУ (МОРЯ) Екологія – охорона природи ХІМІЯ ОКЕАНУ (МОРЯ) – наука, що вивчає хім. склад води в океанах (морях) і донних відкладів, їх походження, режим, просторовий розподіл і причинну залежність від хім., фіз.-хім., фіз., біол. та антроп. процесів. Досліджується також хім. склад зависі, льоду, гідробіонтів, розчинних газів та їх зміни. Отримані дані істотно доповнюють уявлення про екологію […]...
35. ФІЛЬТРУВАННЯ Екологія – охорона природи ФІЛЬТРУВАННЯ – вилучення твердих часточок з рідин (суспензій) чи газів (пил) або відокремлення нерозчинних крапель рідини від ін. рідин (емульсій) чи газів (аерозолів). Рідини або гази пропускають через пористі середовища (пісок, синт. полімери, тканини, папір тощо), завислі тверді часточки або краплі затримуються на поверхні чи в об’ємі таких пористих матеріалів....
36. ФОН ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ФОН ПРИРОДНИЙ – прир. конц. або ступінь впливу прир. речовин та ін. агентів на будь-що. Ф. п. може бути різним залежно від місця і часу, сприятливим чи несприятливим для живих організмів. Еволюційно закріплений ступінь реакції відповідає звичному Ф. п. Такий Ф. п., як правило, не чинить негативного впливу на організми, але […]...
37. ГІДРОПОНІКА Екологія – охорона природи ГІДРОПОНІКА – вирощування різних рослин без грунту безпосередньо на водному живильному розчині або на штучних замінниках грунту, які періодично зволожують водним розчином мін. добрив....
38. БІОГЕОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи БІОГЕОЦЕНОЗ – істор. сформований взаємозумовлений комплекс живих і неживих компонентів певної ділянки земної поверхні, пов’язаних між собою обміном речовин і енергії. Сукупність живих компонентів Б. становить біоценоз, неживих – біотоп. Б. можуть бути наземними та водяними. Кожному Б. властиві однорідність структури, складу компонентів, а також певний характер матер.-енерг. обміну між ними....
39. ІНДЕКС ЛИСТКОВОЇ ПОВЕРХНІ Екологія – охорона природи ІНДЕКС ЛИСТКОВОЇ ПОВЕРХНІ – відношення площі поверхні всіх листків до одиниці площі поверхні грунту під рослиною....
40. ЗАКОН ЗБІДНЕННЯ РІЗНОВИДІВ ЖИВОЇ РЕЧОВИНИ В ОСТРІВНИХ її ЗГУЩЕННЯХ Екологія – охорона природи ЗАКОН ЗБІДНЕННЯ РІЗНОВИДІВ ЖИВОЇ РЕЧОВИНИ В ОСТРІВНИХ її ЗГУЩЕННЯХ (Г. Ф. ХІЛЬМІ) – індивід, система, що функціонує в середовищі з нижчим рівнем організації, ніж її власний рівень, є приреченою: поступово втрачаючи свою структуру, вона через деякий час розчиниться в навколишньому середовищі....