Головна ⇒ 📌Довідник з соціології ⇒ АНТРОПОЛОГІЯ КУЛЬТУРНА
АНТРОПОЛОГІЯ КУЛЬТУРНА
Соціологія короткий енциклопедичний словник
АНТРОПОЛОГІЯ КУЛЬТУРНА – галузь суспільствознавства, яка вивчає зразки життя як примітивних, що не мали письменності, так і сучасних людських суспільств. А. к. намагається відповісти на питання щодо сутності культури, її впливу на людську особистість, про зразки адаптації людини до навколишнього середовища, засобів впливу культури на біол. еволюцію і т. ін. Широко послуговується для цього даними археології, етнографії, соціології, культурології, психології, лінгвістики та ін. наук щодо суспільства, культури та людини.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ДИФУЗІЯ КУЛЬТУРНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДИФУЗІЯ КУЛЬТУРНА – поширення особливостей, властивостей або рис однієї культури на ін. культури....
- АДАПТАЦІЯ КУЛЬТУРНА Соціологія короткий енциклопедичний словник АДАПТАЦІЯ КУЛЬТУРНА – діалектично суперечливий, нерозривний процес пристосування суспільства, окремих його членів до умов природного і соціального середовища через коригуючи механізми та цінності культури. Процес взаємодії суспільства і природи – складний, багатоаспектний, багаторівневий. Одні лінії зв’язків виникають і реалізуються прямо, безпосередньо, інші мають опосередкований характер. У цій взаємодії проміжним, коригуючим механізмом […]...
- ХРОНОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ХРОНОБІОЛОГІЯ – розділ біології, який вивчає умови виникнення, природу, закономірності і значення різних біол. ритмів. Як галузь біології, X. опрацьовує закони перебігу періодично повторюваних біол. процесів і поведінки різних біол. систем у часі. Біол. ритми, які дуже поширені в живій природі, їх взаємодія один з одним та з умовами середовища, що […]...
- Соціально-культурна детермінація науки Філософія світ людини Антропологічні та соціально-культурні виміри наукового пізнання Соціально-культурна детермінація науки Доцільно відзначити, що розуміння принципу соціально-культурної детермінації пізнання теж зазнало суттєвих змін. У філософській літературі протягом тривалого часу панувала думка, згідно з якою суспільні потреби безпосередньо детермінують розвиток науки. Безумовно, така традиція грунтується на реальних підвалинах, і можна віднайти цілу низку епізодів з […]...
- КУЛЬТУРНА САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник КУЛЬТУРНА САМОСВІДОМІСТЬ – виділення людини із світу культури й усвідомлення себе в ній, оцінка себе як особистості. Людина не тотожна своїй життєдіяльності, вона розрізняє себе як діяча і предмети своєї діяльності. У процесі формування К. с. важливу роль відіграє мова, способи діяльності, спільна праця, система знань і спілкування....
- Екологічна безпека Екологічна безпека – стан навколишнього природного середовища, за якого забезпечується запобігання погіршення екологічної обстановки і виникнення небезпеки для здоров’я людей. Е. б. є гарантією права громадян України на безпечне для їхнього життя і здоров’я навколишнє природне середовище. Вона забезпечується шляхом здійснення широкого комплексу взаємопов’язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, правових та інших заходів екологічного характеру. Систему […]...
- Культурна політика (державна) Політологічний словник Культурна політика (державна) – сукупність принципів і норм, якими керується держава у своїй діяльності, зі збереження, розвитку і поширення культури, а також комплекс дій, спрямованих на досягнення культурних цілей. О. Антонюк...
- ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕТНІЧНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕТНІЧНІ – група потреб людини, зумовлених необхідністю забезпечення самостійності етносу, його існування та розвитку. Прир. складова П. л. е. полягає в тому, що етнос (як утвір, що формується на межі між “біол.” та “соц.” людиною під впливом навколишнього середовища) потребує “квітучого краю” (тобто середовища життя, вкарбованого “етнічною спадковістю” – […]...
- АНТРОПОЛОГІЯ Культурологічний словник АНТРОПОЛОГІЯ – наука про походження, поведінку, фізичний, соціальний і культурний розвиток людини....
- Філософська антропологія та спеціальні науки про людину Філософія світ людини Філософська антропологія та спеціальні науки про людину Функцію самоусвідомлення тою чи іншою мірою в принципі виконує кожний прояв людського духу – така його природа. Наука як певний історичний тип або форма суспільної свідомості певною мірою всупереч власній основній спрямованості на елімінацію всього суб’єктивного із свого змісту також виконує цю функцію. На свій […]...
- Філософська антропологія та релігійні уявлення про людину Філософія світ людини Філософська антропологія та релігійні уявлення про людину Філософська антропологія, незалежно від певного релігійного (а чи навіть атеїстичного) конкретного її відгалуження, приречена розглядати релігійні уявлення, релігію в цілому та ідею Бога як концентроване та історично розвинуте вираження систем людських цінностей та світоглядних орієнтирів. Конкретна ідейно-релігійна орієнтація певної течії філософської антропології може визначати лише […]...
- ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ Культурологічний словник ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ (грец. anthropos – людина) – філософське вчення про природу, сутність людини....
- СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЛЮДИНИ Культурологічний словник СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЛЮДИНИ – процес перетворення людської істоти на суспільний індивід, утвердження її як особистості, включення у суспільне життя як активної і дійової сили. С. л.- поняття досить широке: від глибокої обізнаності й освіченості людини до світоглядної зрілості, а від неї до суспільної активності. Таким чином, з С. л. розрізняють два взаємопов’язані основні структурні […]...
- ЕКОХІМІЯ Екологія – охорона природи ЕКОХІМІЯ, екологічна хімія – наука, яка вивчає процеси, що відбуваються з речовинами в екосфері. Є сполучною ланкою в системі суміжних дисциплін (від землезнавства через біологію, с. г., хімію і т. д. до спец. розділів біохімії та фармакології). Е. аналізує наслідки застосування хім. засобів та їх подальшої поведінки в природі, вивчає їх […]...
- КУЛЬТУРНА, ОСВІТНЯ РОБОТА, ЛІКВІДАЦІЯ НЕПИСЬМЕННОСТІ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ VII Культура України в період становлення Радянської влади КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЯ РОБОТА. ЛІКВІДАЦІЯ НЕПИСЬМЕННОСТІ Уряд України величезну увагу приділяв розгортанню масової культурно-освітньої роботи. Вона мала стати засобом здійснення культурної революції, виховання нової людини, сприяти вирішенню завдань українізації. Основними осередками культурно-освітньої роботи стали робітничі клуби, селянські будинки та хати-читальні. Це були громадські заклади, створювані […]...
- ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА – комплекс міжнар., держ. та регіональних адмін. – госп., соц. – політ. І громадських заходів, спрямованих на забезпечення фіз., хім. та біол. параметрів рац. функціонування прир. систем у межах, необхідних для збереження оптим. стану навколишнього середовища....
- Позитивна чи негативна антропологія? (Метаморфози антропоцентризму) Філософія світ людини Предмет філософської антропології. Різновиди антропологічного пізнавання Позитивна чи негативна антропологія? (Метаморфози антропоцентризму) Осереддям колізій європейської гуманістики став антропоцентризм – уявлення про людину як центр Всесвіту й кінцеву мету світобудови. Буденно-психологічною передумовою антропоцентризму є те, що кожен із нас, відчуваючи себе як активний, діяльний чинник щодо всього довкілля сприймає себе як суб’єкта, себто […]...
- Національно-культурна автономія Політологічний словник Національно-культурна автономія – форма самоорганізації етнічних груп для збереження та розвитку їх самобутньої культури і забезпечення відповідних прав. На відміну від національно-територіальної Н.-к. а. встановлюється не на певній території компактного проживання етнічної групи, а як екстериторіальна форма, пов’язана з дисперсним розселенням етнічного масиву. Національно-культурна автономія реалізується через такі організаційні форми, як етнокультурні товариства, […]...
- ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ Культурологічний словник ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ – наука, що досліджує проблеми впливу навколишнього середовища на людину....
- ЧИННИК ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ПРИРОДНИЙ – будь-який чинник-1, що діє без прямого впливу людини або пов’язаний з його біол. суттю, тобто звичайний вплив природи або прир. середовища, до певної міри змінний, але до кінця не виведений стосовно людини з-під дії соц. чинників, включаючи техногенний вплив....
- НАУКОВИЙ КОМІТЕТ З ПРОБЛЕМ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (СКОПЕ) Екологія – охорона природи НАУКОВИЙ КОМІТЕТ З ПРОБЛЕМ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (СКОПЕ) – Міжнар. комітет, заснований у 1970 р., основою діяльності якого є створення н.-д. проектів, що мають глобальне значення: “Біогеохім. цикли”, “Вплив людини на відновлювані прир. ресурси”, “Людські поселення і навколишнє середовище”, “Токсикологія навколишнього середовища”, “Моніторинг навколишнього середовища”, “Суспільна оцінка і реакція на інформацію про […]...
- Класична і післякласична філософська антропологія Філософія світ людини Антропологічні ідеї та тенденції розвитку в історії західноєвропейської філософії Класична і післякласична філософська антропологія Фейєрбахом завершується класична філософія і починається післякласична. Для розуміння останньої важливо знати, чим нова епоха різниться від попередньої. Перший, хто поставив завдання визначити загальну її характеристику, був слов’янофіл І. В. Киреєвський. На його думку, основна особливість XIX століття […]...
- Антропологія соціальна Антропологія соціальна (гр. anthropos – людина, social – учення) – соціологічна концепція, яка проповідує пріоритет особистості в системі суспільних відносин (економічних, соціальних, політичних, правових та інших) і відповідні принципи дослідження, які лежать в її основі. Найважливішою основою A. c. є пріоритет людини в системі економічних відносин, передусім у відносинах економічної власності. Такий пріоритет передбачає гуманізацію […]...
- Філософська гуманістика та філософська антропологія як спеціальна галузь знання Філософія світ людини Предмет філософської антропології. Різновиди антропологічного пізнавання Філософська гуманістика та філософська антропологія як спеціальна галузь знання. У широкому значенні філософська антропологія обіймає розмірковування про природу (сутність) людини, про критерії “людськості” в усіх сферах життя, про взаємозв’язок людини й світу, “мікрокосм” та “макрокосм”, про вселюдське та індивідуально-унікальне в людині, про людське призначення та можливості […]...
- КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА НАРОДУ ЛЮДИНА В СУСПІЛЬСТВІ КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА НАРОДУ Людина будує свій дім, насаджує сад, вишиває, малює, складає пісні. Так само кожен народ і взагалі людство. Усе, що створено протягом історії: храми, міста і парки, твори мистецтва, книжки, а також народні звичаї та традиції – це і є культурна спадщина. Люди завжди подорожували. відкриття та винаходи, що зародилися […]...
- РІО-ДЕ-ЖАНЕЙРСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ З НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА І РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи РІО-ДЕ-ЖАНЕЙРСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ З НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА І РОЗВИТКУ – сукупність принципів, які визначають права народів на розвиток та їхні обов’язки щодо збереження нашого спільного навколишнього середовища. Прийнято представниками держав на зустрічі у верхах у Ріо-де-Жанейро (1992). У Декларації заявляється, що єдиний шлях забезпечення довгострокового економічного прогресу – це його узгодженість з охороною […]...
- ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА – день, затверджений конференцією ООН з навколишнього середовища (Стокгольм, 5-16 липня 1972 р. за пропозицією делегацій Японії і Сенегалу). Відзначається щороку 5 червня з метою привернення уваги світової громадськості до проблем охорони довкілля. Цьому дню присвячуються конгреси, огляди, кінофестивалі, виставки та ін. заходи, метою яких є […]...
- КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА Культурологічний словник КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА – матеріальні і духовні цінності, створені в минулому, а також історико-культурні пам’ятки і об’єкти, що мають значимість для збереження і розвитку самобутності народу, його внесок у світову цивілізацію. Конвенція ЮНЕСКО 1972 р. дає поняттю К. с. детальне розшифрування, включаючи в нього: а) твори архітектури, монументальної скульптури, живопису та ін., що мають […]...
- ЕНТРОПІЯ СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНА Культурологічний словник ЕНТРОПІЯ СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНА – процес зниження рівня системно-ієрархічної впорядкованості, культурного комплексу будь-якого суспільства....
- Надійність дій людини – оператора – Ергономічні проблеми безпеки життєдіяльності Безпека життєдіяльності 1. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 1.3. Ергономічні проблеми безпеки життєдіяльності 1.3.1. Основні цілі та завдання ергономіки Термін “ергономіка” означає “закон праці”. Його ввів ще у і 857 р. Войцех Ястшембовський. Під ергономікою розуміють галузь знань, яка комплексно вивчає трудову діяльність людини у системах ЛМС з метою забезпечення її ефективності, безпеки та комфорту. Мета ергономіки […]...
- СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ – вузькі морфофізіол. пристосування, адаптація окремих видів рослин і тварин до порівняно сталих специф. умов навколишнього середовища. Напр., спеціалізація кишкових паразитів, повна біол. відповідність гриба-паразита і рослини-живителя. С. о. виникла в процесі еволюц. розвитку....
- Поняття діяльності – ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ ДІЯЛЬНОСТІ Поняття діяльності Людська діяльність має соціальний характер. Вона не лише забезпечує пристосування людини до умов життя, а й активізує її відповідно до своїх потреб, що виникли й розвинулися історично. Діяльність людини відбувається свідомо й цілеспрямовано. Особистість як суб’єкт діяльності взаємодіє зі середовищем, ставить перед собою певну мету, мотивує її, […]...
- Менеджмент екологічний Менеджмент екологічний – комплекс взаємопов’язаних форм, засобів і методів управління діяльністю промислових фірм і компаній щодо раціонального природокористування та захисту довкілля. М. е. є складовою системи регулювання та управління захистом навколишнього середовища на мікрорівні і грунтується на загально-цивілізаційних принципах: зменшення глибини екологічної кризи, використання критеріїв екологізації та гуманізації техніки, формування екологічної культури та екологічного мислення […]...
- ОМНІЦИД Соціологія короткий енциклопедичний словник ОМНІЦИД – соціальне явище, яке вивчають екосоціологи, що означає вимирання людини як зоологічного виду. Світ живої матерії різноманітний, його поділяють на рослинний, тваринний та людський. Відповідно до цього в сучасній екології розрізняють екологію рослин, екологію тварин і екологію людини. Кожна з них вивчає відношення людини, тварин, рослин до навколишнього середовища. З […]...
- Надзвичайні екологічні ситуації Надзвичайні екологічні ситуації – стан навколишнього природного середовища, якому властиві істотні порушення екологічної рівноваги. Залежно від характеру порушень Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено зонування територій з відповідними ситуаціями. Зокрема, Президент України може оголошувати в разі необхідності окремі місцевості країни зонами екологічного лиха (катастрофи). Виділяються також деякі інші зони. До зон екологічного лиха […]...
- АДСОРБЦІЯ Екологія – охорона природи АДСОРБЦІЯ – вбирання (поглинання) речовини (адсорбата) з газоподібного середовища або розчину поверхневим шаром твердого тіла (адсорбента) або рідини. Розрізняють фіз. А. і хемосорбцію. Ефективність А. залежить від природи адсорбента й адсорбата, властивостей і конц. адсорбованої речовини, т-ри. У біол. системах А. – перша стадія вбирання субмікроскопічними колоїдними структурами, клітинами і тканинами […]...
- ЕКОБІОМОРФА Екологія – охорона природи ЕКОБІОМОРФА – сукупність видів з подібними формами росту, біол. ритмами, екол.-фізіол. особливостями, які мають однакові зв’язки з середовищем та вплив на нього. Кожну Е. розглядають як непорушну єдність біоморфи, що визначається ген. природою, формою росту й біол. ритмом організмів, та екоморфи, що визначається ставленням до умов середовища....
- ПЕДАГОГІКА ПРИРОДООХОРОННА Екологія – охорона природи ПЕДАГОГІКА ПРИРОДООХОРОННА, педагогіка інвайронментальна – розділ педагогіки, що розглядає форми виховання, освіти та спец, освіти в дусі макс. прагнення до збереження і поліпшення навколишнього середовища з акцентом на елементи природи, які безпосередньо необхідні людині, оточують її і без яких вона не може обійтись як біол. та соц. істота....
- ЗАКОН СУКУПНОСТІ (СПІЛЬНОЇ ДІЇ) ПРИРОДНИХ ЧИННИКІВ Екологія – охорона природи ЗАКОН СУКУПНОСТІ (СПІЛЬНОЇ ДІЇ) ПРИРОДНИХ ЧИННИКІВ (Е. МІТЧЕРЛІХА – А. ТІНЕМАНА – Б. БАУЛЕ) – 1) величина врожаю залежить не від окремого, навіть лімітуючого, чинника, а від усієї сукупності екол. чинників одночасно. Частки дії (коефіцієнт дії) кожного окремого чинника в сукупному впливі різні і можуть бути обчислені; 2) з усіх необхідних […]...
- ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) НЕОБМЕЖЕНОСТІ ПРОГРЕСУ Екологія – охорона природи ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) НЕОБМЕЖЕНОСТІ ПРОГРЕСУ – розвиток від простого до складного не обмежений. У межах біол. форми руху матерії 3. (з.) н. п. можна сформулювати як довічне, безперервне й абсолютно необхідне прагнення живого до відносної незалежності від умов навколишнього середовища. Це саме спостерігається і в межах соц. форми руху матерії....