Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ АНТРОПОМОРФНІСТЬ
АНТРОПОМОРФНІСТЬ
Культурологічний словник
АНТРОПОМОРФНІСТЬ (від грец. людина і форма) – подібність до людської постаті, її відтворення повне (скульптурне, стилізоване) або часткове (із збереженням утилітарної форми речі, до якої додаються голова, руки, іноді лише обличчя або очі, що надають усій речі певної людської подоби).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ПРАКСЕОЛОГІЯ Культурологічний словник ПРАКСЕОЛОГІЯ (від грец. pragma – справа, діяння і… логія) – термін, яким іноді позначають галузь наукових досліджень, що вивчає загальні умови й методи правильної, ефективної та раціональної людської діяльності....
- КУЛЬТУРА ДУХОВНА Культурологічний словник КУЛЬТУРА ДУХОВНА – сфера людської діяльності, що охоплює різні сторони духовного життя людини і суспільства. К. д. включає форми суспільної свідомості (політичну, правову, моральну, естетичну, релігійну, науку й філософію) та втілення їх у літературні, архітектурні та інші пам’ятки людської діяльності. До К. д. належать освіта, виховання, мова і писемність, фольклор, народне мистецтво та […]...
- ЕКСТРАВЕРСІЯ Культурологічний словник ЕКСТРАВЕРСІЯ (від лат. extra – поза, зовні і verso – спрямовую) – характерна властивість особистості, що проявляється в спрямуванні її сприймання, переживань, інтересів на навколишню дійсність (на людей, речі, події тощо). Екстраверт – тип людської індивідуальності, зорієнтований на природне оточення та інших людей, не здатний до зосередження й до аналізу своїх внутрішніх переживань. […]...
- ПСИХЕЯ Культурологічний словник ПСИХЕЯ (грец. – у давньогрецькій міфології втілення людської душі. Зображували її чарівною дівчиною, врода якої суперничала з красою Афродіти. Великою популярністю користується міф про кохання П. й Ероса (Ерота, Амура, Купідона)....
- ФАЛЬСИФІКАЦІЯ Культурологічний словник ФАЛЬСИФІКАЦІЯ (лат. falsificatio – підробка) – умисне викривлення або неправильне тлумачення фактів, явищ дійсності з корисливих міркувань. Ф. можуть піддаватися речі (підроблена, фальшива річ, фальшиві гроші або цінні папери), продукти (підроблений продукт, фальсифікат), наукові або літературні твори, культурні цінності. Ф. підточує підвалини людської цивілізації. Людство змушене затрачати чималі зусилля і кошти для викриття […]...
- ФАСАД Культурологічний словник ФАСАД (від франц. fo. ee – обличчя, лице) – зовнішній, лицевий бік будівлі....
- ТАБУ Культурологічний словник ТАБУ (полінез.) – релігійна заборона у первісних народів на речі або дії, на їжу, вимовлення певних слів, відвідування певних місць у храмі, святилищі і т. п., за порушення якої загрожує “надприродна” кара, хвороба або смерть....
- ВЕРБАЛЬНИЙ Культурологічний словник ВЕРБАЛЬНИЙ (від лат. verbum – слово) – що стосується звукової людської мови....
- ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА Культурологічний словник ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА – археологічна культура бронзової доби; існувала у ІУ-III тис. до н. е. Назву отримала від першого поселення, відкритого і дослідженого В. Хвойкою у 1890 р. біля села Трипілля на Київщині. Трипільські племена у ІУ-II тис. до н. е. заселяли більшу частину території правобережної України, Молдови, Східної Румунії. Вони досконало розвинули техніку […]...
- ФАСИЛІТАЦІЯ Культурологічний словник ФАСИЛІТАЦІЯ (від лат. – образ, обличчя) – термін соціальної психології, що означає підвищення продуктивності праці під впливом присутності інших....
- ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ Культурологічний словник ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ – філософський світогляд, який утверджує унікальність існування світу людської суб’єктивності....
- ПРИНЦИП ГАРМОНІЗМУ В ЕКОНОМІЦІ Культурологічний словник ПРИНЦИП ГАРМОНІЗМУ В ЕКОНОМІЦІ – розуміння людської особистості як абсолютної цілісності економічного розвитку....
- ГРУШЕВСЬКИЙ Михайло Сергійович Культурологічний словник ГРУШЕВСЬКИЙ Михайло Сергійович (1866-1934) – український історик, політичний і державний діяч. У 1894-1914 рр. очолював кафедру Східної Європи Львівського університету; з 1897 по 1913 р. – голова НТШ у Львові, створив тут історичну школу, до якої належали М. Кордуба, І. Крип’якевич, С. Томашівський; один з засновників Національно-демократичної партії (1899 р.), з якої незабаром […]...
- ЕСЕ Культурологічний словник ЕСЕ (франц. еssai, букв. спроба) – короткі наукові, критичні та інші нариси, які відзначаються вишуканістю форми. Іноді термін “Е.” вживається з іронічним відтінком. У сучасній літературі Е. – нарис або стаття, насичені теоретичними, філософськими роздумами....
- КУТЯ Культурологічний словник КУТЯ (від грец. – зерно, боби) – обрядова страва східних слов’ян та ін. народів (румун, греків) під час новорічних свят. Вживання К. відоме з дохристиянських часів. Готується з цілих зерен пшениці, рису, до яких додаються родзинки, мед тощо. К. як обов’язковий елемент поминальних обрядів називається коливом. Це засвідчує про зв’язок різдвяно-новорічної обрядовості з […]...
- ВІДНОСНИЙ РУХ Культурологічний словник ВІДНОСНИЙ РУХ (РУХОВИЙ ПАРАЛАКС) – позірне переміщення ближчих об’єктів управо та віддаленіших – уліво, якщо голова рухається вліво (і навпаки)....
- ЗВИЧАЙ Культурологічний словник ЗВИЧАЙ – усталений спосіб людської діяльності, який передається від покоління до покоління....
- РИФЛЕННЯ Культурологічний словник РИФЛЕННЯ (від англ. riffle – жолобок) – утворення на посудині або іншій речі правильних рядів горизонтально орієнтованих боріздок та виступів....
- НІРВАНА Культурологічний словник НІРВАНА (санскрит – заспокоєння, згасання) – найвищий стан, кінцева мета людського існування, злиття індивідуальної людської душі з духовною першоосновою світу....
- ЗООМОРФНІСТЬ Культурологічний словник ЗООМОРФНІСТЬ (від грец. тварина і форма) – уподібнення речі якійсь тварині, реальній або фантастичній (тератоморфність); засоби такі ж, як і при антропоморфності....
- ОБ’ЄКТИВНІСТЬ Культурологічний словник ОБ’ЄКТИВНІСТЬ – незалежність від суб’єкта; характеристика людської діяльності та пов’язаних з нею явищ, яка наголошує на їх зумовленості зовнішньою, незалежною від волі та почуттів людини реальністю....
- НАЦІОНАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник НАЦІОНАЛЬНІСТЬ – належність до певної нації; те саме, що нація....
- ВІРА РЕЛІГІЙНА Культурологічний словник ВІРА РЕЛІГІЙНА – невід’ємна ознака релігійної свідомості, особливістю якої є бездоказове вираження істинності релігійного вчення, визнання реального існування надприродних сил, властивостей і відносин. В. р. знайшла виразну характеристику в словах Тертулліана: “Вірую, тому що абсурдно”. Це означає, що в догмати релігії можна лише вірити, бо для розуму вони звучать абсурдно, оскільки людина, внаслідок […]...
- ІМІТАЦІЯ Культурологічний словник ІМІТАЦІЯ (від лат. mitor – наслідую) – у психології – здатність однієї людини наслідувати рухи, жести, міміку, голос іншої людини. Окремим людям властиво копіювати звуки (тварин, птахів), точно відтворювати голос відомого актора тощо. На цій здатності розвинувся спеціальний імітаційний жанр естрадного мистецтва. На основі імітації розробляють мову ЕОМ, близьку до природної людської мови. […]...
- КУЛЬТУРА МАТЕРІАЛЬНА Культурологічний словник КУЛЬТУРА МАТЕРІАЛЬНА – сукупність матеріальних цінностей, створюваних народом у процесі його історичної діяльності (знаряддя праці, одяг, їжа, транспортні засоби, житло, побутові речі, ін.)....
- ВІДВЛАСНЕННЯ Культурологічний словник ВІДВЛАСНЕННЯ – одна з центральних категорій у філософії Гегеля, що означає перехід духовного першпочатку – “Абсолютної Ідеї” – у чужу її ідеальній сутності форму матеріального буття – природи та людської історії....
- АСИГНУВАТИ Культурологічний словник АСИГНУВАТИ (від лат. assigno – призначаю) – відпускати, виділяти певну суму грошей для певної мети....
- ЕКСТАЗ Культурологічний словник ЕКСТАЗ (від грец. нестяма, несамовитість) – стан захоплення й замилування, що поєднується зі скованістю рухів (заціпеніння), може наставати у віруючих і під сильним емоційним впливом творів мистецтва, людської праці, явищ природи....
- САКРАЛЬНЕ Культурологічний словник САКРАЛЬНЕ (від лат. sacer – священний) – наділене божою благодаттю. Таким є релігійна віра, таїнства, церква, особи, зведені у священицький сан, речі і дії, що стосуються релігійного культу. С., на відміну від мирського, є релігійно санкціонованим....
- ТОТЕМІЗМ Культурологічний словник ТОТЕМІЗМ (від індіан. тотем – його рід) – вірування первісних людей у походження їх окремих родинних груп від певної тварини чи рослини....
- ОЛІМПІАДИ Культурологічний словник ОЛІМПІАДИ (грец. Olympiades) – у давніх греків чотирирічні періоди між Олімпійськими змаганнями. Роком першої О. вважається 776 р. до н. е., відколи в Олімпії почали вести списки переможців. Зважаючи на загальноеллінське значення та чітку періодичність О., сіцілійський історик Тімей близько 264 р. до н. е. запровадив літочислення за О. (за іншими джерелами, таке […]...
- ПРИНЦИП Культурологічний словник ПРИНЦИП (від лат. principium – начало, основа) – 1) Першопочаток; те, що лежить в основі певної теорії науки. 2) Внутрішнє переконання людини; основне правило поведінки....
- ПРОФЕСІОНАЛ Культурологічний словник ПРОФЕСІОНАЛ (від лат. рrofessio – спеціальність) – особа, що зробила якесь заняття предметом своєї постійної діяльності або одержує оплату за виконання певної функції....
- ВІДНОШЕННЯ Культурологічний словник ВІДНОШЕННЯ – термін, введений Аристотелем для відображення певного способу буття і пізнання. У В. знаходить вияв взаємозв’язок речей матеріального світу. В. об’єктивні, як і самі речі. Вивчаються багатьма науками – філософією, логікою, математикою, психологією тощо....
- ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО Культурологічний словник ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО (див. декоративний) – галузь пластичних мистецтв, твори якої, поряд з архітектурою, надають матеріальному середовищу проживання людини художніх, естетичних якостей. Д. м. поділяється на безпосередньо пов’язане з архітектурою монументально-декоративне мистецтво (створення архітектурного 94 декору, розписів, рельєфів, статуй, вітражів, мозаїк, що прикрашають фасади та інтер’єри, а також паркової скульптури); декоративно-ужиткове мистецтво (створення художніх […]...
- ОПЕРАЦІЯ Культурологічний словник ОПЕРАЦІЯ (від лат. оретhо – дія) – елемент функціонування активної системи, зокрема елемент діяльності суб’єкта. Іноді під О. розуміють сукупність дій, спрямованих на розв’язання певного завдання (наприклад, О. військова, О. хірургічна). У психологічному аналізі О. тлумачать як способи дій або як елементи, що з них будують такі способи. Найчастіше О. описують як застосування […]...
- АНГОБ Культурологічний словник АНГОБ (франц. engobe) – фарба, зроблена з глини, іноді з кольоровими домішками; використовується для покриття і розпису глиняного посуду та інших керамічних виробів....
- ОРАНТА Культурологічний словник ОРАНТА (лат. та, що молиться) – іконографічний образ Богоматері, що сформувався у середні віки. Богородиця-Оранта зображена на повний зріст, ніби під час молитви – з піднятими до рівня обличчя руками та повернутими від себе долонями. Образ Оранти був поширений в іконографії Русі-України: мозаїчне зображення на куполі Софії Київської є класичним втіленням цього образу....
- ЕВРИСТИЧНА БЕСІДА Культурологічний словник ЕВРИСТИЧНА БЕСІДА – запитально-відповідна форма навчання, за якої учитель не повідомляє учням готових знань, а вміло поставленими запитаннями, іноді навідними, які не містять прямої відповіді, змушує їх самих на основі своїх знань, уявлень, спостережень, життєвого досвіду приходити до нових понять, висновків і правил. Е. б. виникла як реакція на зазубрювання в школах навчального […]...
- ШАБЛОН Культурологічний словник ШАБЛОН (нім. Schablone, від франц. echantillon – зразок) – 1) Взірець, за яким виготовляють однорідні вироби або перевіряють форму готових виробів. 2) Пристрій (пластинка з заокругленням або зубцями на кінці), яким перевіряють профіль складних виробів. 3) Пристрій для надання конструктивному елементу (напр., карнизу будинку) певної форми. 4) Креслення деталі (архітектурної, будівельної), виконане в […]...