Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ АПСИДА
АПСИДА
Культурологічний словник
АПСИДА (від грец. дуга, склепіння) – східна частина храму, де міститься вівтар. Має форму напівкруглого, прямокутного чи багатокутного виступу будівлі, перекритого півкуполом.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ВІВТАР Культурологічний словник ВІВТАР (лат. altaria – високий жертовник) – символ неба, місце особливого перебування бога. Підвищене місце у східній частині храму – апсиді; східна частина храму, піднята над підлогою на дві-три сходинки. У православних церквах В. відгороджено від решти приміщень іконостасом. Тут розміщено престол. У В. готують для причастя хліб і вино, прийняття котрих у […]...
- АРКА Культурологічний словник АРКА (від лат. arcus – дуга, склепіння) – криволінійне перекриття прорізів у стіні (вікон, дверей, воріт) або прольотів між опорами – стовпами, колонами, пілонами....
- ІКОНОСТАС Культурологічний словник ІКОНОСТАС (від ікона і грец. stasis – місце стояння) – стіна, що відокремлює вівтар від основної частини православного храму. І. Виник наприкінці XIV – у XV ст. з передвівтарної перегородки. Тоді ж склалася загальноусталена композиційна структура І. Під впливом різних архітектурних стилів (Відродження, бароко, класицизм тощо) змінювались архітектурні рішення та декоративне оздоблення І. […]...
- КАРІАТИДА Культурологічний словник КАРІАТИДА (від грец. karyatides – жриці храму Артеміди у Стародавній Греції) – скульптурне зображення стоячої жіночої фігури, що служить опорою балки в будинку. К. звичайно притулені до стінки або виступають з неї. Поширення набули в античній архітектурі та європейському будівництві XVII-XIX ст....
- ЛІРА Культурологічний словник ЛІРА (грец.) – 1) Струнний щипковий музичний інструмент, відомий з найдавніших часів. Є емблемою музики. 2) Австралійський птах, хвіст якого нагадує форму ліри....
- ПРОФАН Культурологічний словник ПРОФАН (лат. profanus) – 1) У Стародавньому Римі – непосвячений; той, хто не має права ходити до храму. 2) Некомпетентна особа, не обізнана в якійсь галузі; неук....
- АГОН Культурологічний словник АГОН (грец.) – складова частина давньогрецької комедії і трагедії, суперечка дійових осіб. Ширше: публічні змагання....
- ФАСАД Культурологічний словник ФАСАД (від франц. fo. ee – обличчя, лице) – зовнішній, лицевий бік будівлі....
- ДИДАКТИКА Культурологічний словник ДИДАКТИКА (від грец. didaktikos – повчальний) – частина педагогіки, яка розробляє теорію освіти й навчання, виховання в процесі навчання....
- ЕТНІЧНА ГРУПА Культурологічний словник ЕТНІЧНА ГРУПА (від грец. ethnos – народ) – національна меншина, частина етносу, що проживає за межами своєї етнічної території. В Україні такими Е. г. є росіяни, поляки, угорці, євреї, німці, білоруси, словаки, чехи, ін....
- ФЕНОМЕН Культурологічний словник ФЕНОМЕН (грец. – те, що з’являється) – виняткове, незвичайне, рідкісне явище....
- АФРОДІТА Культурологічний словник АФРОДІТА (грец.) – в давньогрецькій міфології богиня кохання і вроди....
- ФІЛАНТРОП Культурологічний словник ФІЛАНТРОП (від грец. filantropos – людинолюбний) – той, хто займається філантропією, благодійник....
- ТЕЗАУРУС Культурологічний словник ТЕЗАУРУС (від грец. скарб) – сукупність понять з певної галузі науки, нагромаджених людиною чи колективом. У вузькому розумінні – словник для пошуку слів якоїсь мови за їхнім змістом....
- АВТЕНТИЧНИЙ Культурологічний словник АВТЕНТИЧНИЙ (від грец. anthenticos – справжній) – тотожний самому собі....
- АПАТІЯ Культурологічний словник АПАТІЯ (грец. нечутливість) – стан емоційної байдужості, бездіяльності....
- ЄВАНГЕЛІЯ Культурологічний словник ЄВАНГЕЛІЯ (від грец. evangelion – добра звістка) – частина Біблії, чотири пов’язані спільною темою релігійні твори, що становлять основну частину Нового Заповіту. Містять життєпис Ісуса Христа на основі християнського віровчення....
- СЕНСОПАТІЇ Культурологічний словник СЕНСОПАТІЇ (від лат. sensus – відчуття і грец. palhos – біль, страждання) – порушення сприйняття....
- МИТРА Культурологічний словник МИТРА (від грец. капелюх) – головний убір вищого духовенства у православ’ї....
- ФОБІЇ Культурологічний словник ФОБІЇ (від грец. phobos – страх) – нав’язливі стани страху, побоювань....
- ЕНДОГЕННИЙ Культурологічний словник ЕНДОГЕННИЙ (від грец. endon – всередині i genos – походження) – зумовлений внутрішніми причинами....
- КОСМОС Культурологічний словник КОСМОС (грец. – букв. порядок) – у філософії – світ як упорядкована універсальна система....
- ПАТРІАРХАЛЬНИЙ Культурологічний словник ПАТРІАРХАЛЬНИЙ (від грец. раtriarches – прабатько) – пов’язаний із старовиною, давніми традиціями і звичаями....
- ГЕТЕРОГЕННИЙ Культурологічний словник ГЕТЕРОГЕННИЙ (від грец. heteros – різний і…генний) – різнорідний, різного роду....
- ГЕДОНІЯ Культурологічний словник ГЕДОНІЯ (від грец. hedone – насолода) – відчуття піднесення, приємного самопочуття....
- ГЕНЕТИЧНИЙ Культурологічний словник ГЕНЕТИЧНИЙ (від грец. genesis – походження, джерело) – пов’язаний спільним походженням....
- ЕМПІРИЧНИЙ Культурологічний словник ЕМПІРИЧНИЙ (від грец. еmpeiria – досвід) – 1) Заснований на досвіді. 2) Властивий або стосується емпіризму....
- ФІЛАНТРОПІЯ Культурологічний словник ФІЛАНТРОПІЯ (від грец. filantropos – людинолюбний) – благодійність, допомога й покровительство нужденним....
- ЕПІТАЛАМА Культурологічний словник ЕПІТАЛАМА (від грец. шлюбний) – в античній літературі пісня або вірш, що виконувалися під час весільних обрядів....
- ЦИКЛІЧНИЙ Культурологічний словник ЦИКЛІЧНИЙ (від грец. kyklos – коло, круг) – той, що розвивається по замкненому колу за принципом коловороту....
- ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ Культурологічний словник ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ (грец. anthropos – людина) – філософське вчення про природу, сутність людини....
- МАТРІАРХАТ Культурологічний словник МАТРІАРХАТ (від лат. mater – мати і грец. arche – влада) – домінуюче становище жінки у сім’ї та суспільстві....
- ОРДЕР АРХІТЕКТУРНИЙ Культурологічний словник ОРДЕР АРХІТЕКТУРНИЙ (від лат. ordo – ряд, порядок) – порядок співвідношення несучих та несених частин будівлі. В архітектурі Стародавньої Греції склалися ордери: дорійський, іонійський, коринфський....
- РАПСОД Культурологічний словник РАПСОД (від грец. складаю і пісня) – у Стародавній Греції мандрівний співець, виконавець епічних пісень....
- МІЗАНТРО Культурологічний словник МІЗАНТРОП (від грец. misantropos – людиноненависник) – людина, яка уникає спілкування з іншими людьми, ненавидить їх; відлюдок....
- ЕНТУЗІАЗМ Культурологічний словник ЕНТУЗІАЗМ (від грец. enthusiaso – захоплююсь божеством) – психічний стан великого піднесення, душевного пориву, натхнення....
- АНТРОПОСОЦІОГЕНЕЗ Культурологічний словник АНТРОПОСОЦІОГЕНЕЗ (від грец. людина, соціальність, виникнення) – взаємозумовлені процеси формування фізичного і соціального типу людини та суспільства....
- АНТРОПОГЕНЕЗ Культурологічний словник АНТРОПОГЕНЕЗ (від грец. antropos – людина та genesis – походження) – процес виникнення та історико-еволюційного формування фізичного типу людини....
- АПОЛОГЕТИКА Культурологічний словник АПОЛОГЕТИКА (від грец. apologetikos – захищати) – збірна назва для творів ранньохристиянських письменників, у яких захищаються догми християнства....
- ТЕОЛОГІЯ Культурологічний словник ТЕОЛОГІЯ (від грец. theos – бог і логія) – те саме, що богослов’я, теоретичний виклад, тлумачення й виправдання певних релігійних поглядів....