Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ АСИСТЕМНІСТЬ
АСИСТЕМНІСТЬ
Екологія – охорона природи
АСИСТЕМНІСТЬ – відсутність показників системи для багатьох формувань, які звичайно наз. “системами”. Напр., система заповідників насправді асистемна, оскільки окремі заповідники функціонально не взаємозв’язані.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ІНТЕРЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ІНТЕРЗОНАЛЬНІСТЬ – властивість окремих прир. формувань (грунти, рослинність) утворювати більш-менш значні ділянки в межах декількох геогр. зон. Напр., рослинність солонців і солончаків у степу чи пустелі, сфагнових боліт у ліс. зонах. Див. також Азональність....
- ІНФРАСТРУКТУРА ЕКОЛОГІЧНАА Екологія – охорона природи ІНФРАСТРУКТУРА ЕКОЛОГІЧНА – комплекс споруд, закладів, технол. систем тощо, які забезпечують умови збереження середовища життя людини (напр., очисні споруди, комунальне господарство, сфера обслуговування, дренаж, дамби, система моніторингу), а також прир. територій (заповідники, заказники, нац. і прир. парки, зелені зони, пам’ятники природи), які охороняються законом....
- МОНІТОРИНГ БІОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи МОНІТОРИНГ БІОЛОГІЧНИЙ – 1) спостереження за біол. об’єктами (наявністю видів, їхнім станом, появою випадкових інтродуцентів тощо); 2) моніторинг за допомогою біоіндикаторів (звичайно на базі біосферних заповідників)....
- СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА ГРУНТОЗАХИСНА Екологія – охорона природи СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА ГРУНТОЗАХИСНА – комплекс заходів, виконання яких забезпечує оптим. поєднання прир. та агротехн. формувань {рілля, луки, водойми, полезахисні смуги, ліси) і зберігає грунти в екол. рівновазі з довкіллям....
- ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗМЕНА Екологія – охорона природи ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗМЕНА – саморегулювання системи, що повністю чи частково відбувається за командами з керівного центру (напр., мозку у вищих тварин) або багатьох центрів-організаторів (фактичний стан організмів, який крім мозку регулюють залози внутр. секреції та секреторні виділення багатьох ін. органів і тканин)....
- СИСТЕМА ПРИРОДНА Екологія – охорона природи СИСТЕМА ПРИРОДНА – система, що складається з прир. структур і утворів, які на вищих рівнях організації згруповуються у функц., екол. компоненти. Напр., прир. системи вищих рівнів організації – популяція, сину – зія, консорція, біоценоз, біом, біосфера....
- СИСТЕМА ГЕОТЕХНІЧНА Екологія – охорона природи СИСТЕМА ГЕОТЕХНІЧНА – сукупність прир. об’єктів і техн. споруд, які перебувають у тісному взаємозв’язку (напр., іригаційна система)....
- ПРАВИЛО СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНОГО ЗАМІЩЕННЯ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНОГО ЗАМІЩЕННЯ – потреби людини в деяких життєвих благах можуть бути до певної міри (та, як правило, на відносно короткий період) замінені більш повним задоволенням ін. звичайно функціонально близьких потреб....
- СИСТЕМА РОЗСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи СИСТЕМА РОЗСЕЛЕННЯ – територіально цілісна та функціонально взаємозв’язана сукупність населених пунктів, яка часто формується під впливом суто прир. чинників, що й визначають розмір і характер даної С. р....
- ПЛАНКТОНОФАГ Екологія – охорона природи ПЛАНКТОНОФАГ – організм (звичайно представник нектону), що живиться планктоном, напр., синій кит та ін. вусаті кити, оселедцева акула, оселедці, мойва, сайра, минтай, анчоуси....
- ДЕРЕВОСТАН Екологія – охорона природи ДЕРЕВОСТАН – 1) сукупність дерев, що є основою будь-якого насадження; 2) будь-яка сукупність дерев (звичайно така, як ліс). Розрізняють чистий Д., де ростуть дерева однієї породи (напр., Д. сосновий), та змішаний Д., де ростуть дерева двох, трьох чи більшої кількості порід (напр., Д. сосново-березово-ялиновий), а також звичайний Д. (з одним ярусом […]...
- ОРГАНІЗОВАНІСТЬ СИСТЕМИ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗОВАНІСТЬ СИСТЕМИ – структура зв’язків і взаємовідношень між елементами та відповідні їй функції системи (напр., біосфера, структурно організована життям), які й забезпечують стійкість цієї структури....
- СКРУБЕР Екологія – охорона природи СКРУБЕР – циліндричний апарат, де пром. газ (напр., доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною (переважно водою), що контактує з ним....
- ВПЛИВ АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ВПЛИВ АНТРОПОГЕННИЙ – вплив, який справляє господарська діяльність людини на довкілля та його ресурси; як правило, необоротно порушує склад і структуру екосистем. В. а. уже викликав деградацію та руйнування багатьох із них, напр. тропічних лісів, зникнення багатьох видів рослин і тварин....
- ЦИКЛОМОРФОЗ Екологія – охорона природи ЦИКЛОМОРФОЗ – зміна послідовних поколінь особин одного виду, які різняться морфологічно й функціонально, у зв’язку з сезонними відмінностями в умовах життя. У рослин Ц. виражається у зміні будови тіла і зустрічається, напр., у водоростей, у яких відсутнє статеве розмноження (синьо-зелені, криптофітові, евгленові), а також у партеноген. поколінь війчастих та ін. видів […]...
- ЕКОТОП(1) Екологія – охорона природи ЕКОТОП(1) – ділянка, розташована на межі чітко відмінних місць проживання; зона переходу між місцями проживання різного типу (напр., ліс, галявина). Е. звичайно характеризується підвищеною чисельністю видів унаслідок крайового ефекту....
- БІОКОМПЛЕКС СИСТЕМИ КОСМІЧНОГО КОРАБЛЯ Екологія – охорона природи БІОКОМПЛЕКС СИСТЕМИ КОСМІЧНОГО КОРАБЛЯ – відібраний комплекс автотрофних (напр., хлорела) та фітотрофних продуцентів (напр., кролик), мікроорганізмів, що редукують відходи, а також людини, який здатний забезпечити тривале співіснування та необхідний колоообіг речовин (насамперед кисню, вуглецю і води) в умовах замкненої екосистеми (з надходженням тільки сонячної енергії). Б. с. к. к. – головна […]...
- ЧИННИК ІНФОРМАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ІНФОРМАЦІЙНИЙ – чинник-1, що звичайно виступає як код життєво важливого повідомлення і тому впливає на живе не адекватно (набагато сильніше) потоку речовини та енергії, що переноситься. Напр., ген. чинник, вид хижака для жертви тощо....
- ФОНД ЗЕМЕЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ФОНД ЗЕМЕЛЬНИЙ – сукупність усіх земель країни або конкретного регіону. Напр., у колишньому СРСР був єдиний держ. Ф. з.; усі землі в межах держави були віднесені до певних категорій: с.-г., населених пунктів, несільськогосп. призначення (пром-сті, транспорту, курортів, гірничих розробок, заповідників тощо), єдиного держ. ліс. фонду, єдиного держ. водного фонду та землі […]...
- ПЛЕЙСТОН Екологія – охорона природи ПЛЕЙСТОН – мешканці (ті, що пасивно плавають чи напівзанурені) порівняно тонкого (звичайно до 15 м завглибшки) поверхневого шару води в океані або в континентальній водоймі з особливими умовами середовища, що є результатом прямої взаємодії атмосфери та гідросфери. Напр., саргасові водорості, рястка, деякі медузи....
- ПЛАНУВАННЯ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ – 1) розміщення будь-яких об’єктів відповідно до поставленої мети (напр., міське П.); 2) вирівнювання поверхні (напр., обводнених ділянок з метою створення умов рівномірного зволоження)....
- РИТМИ ЦИРКАДНІ Екологія – охорона природи РИТМИ ЦИРКАДНІ, ритми циркадіанні – повторювані зміни інтенсивності й характеру біол. процесів і явищ приблизно з 24-годин – ною періодичністю. У зв’язку з цим Р. ц. відносять до добових ритмів. Як правило, Р. ц. з періодом, що відхиляється від 24 год, спостерігаються лише в експериментальних умовах (при сталих т-рі й освітленні) […]...
- СТАНЦІЯ Екологія – охорона природи СТАНЦІЯ – 1) пункт зупинки сухопутного транспорту, а також сукупність споруд і пристроїв на цьому пункті; 2) підприємство або установа спец, призначення (напр., електр. С.); 3) косм. літальний апарат (напр., авт. міжпланетна С.)....
- КОМПЛЕКС БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ – горизонтальне чи вертикальне поєднання двох або кількох (багатьох) біогеоценозів, завдяки взаємодії яких утворюється єдність екол. системи другого знизу рівня ієрархії. Напр., поєднання ділянок лісу, луків і водойми ліс. колка в західносибірському лісостепу, сполучення планктонного і бентосного угруповань екол. єдиної частини водойми....
- ЕЛЕМЕНТ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ЕЛЕМЕНТ СЕРЕДОВИЩА – термін не визначеного змісту, збігається іноді за змістом з компонентами, що утворюють середовище, або з компонентами ландшафту, іноді відповідає їхнім кінцевим дискретам (напр., особина певного виду, окреме озерце або калюжа для водяного компонента), може визначати окремі частини прир. систем, які відрізняються морф, і (або) функц. особливостями (підсистеми типу […]...
- ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ – 1) привнесення або утвор. у середовищі звичайно не характерних для нього фіз., хім., інформ. чи біол. агентів; перевищення в досліджуваний період часу прир. середньо-багаторічного рівня (у межах його граничних коливань) конц. перелічених агентів у середовищі, що нерідко призводить до негативних наслідків; 2) збільшення конц. фіз., хім., інформ. та біол. […]...
- ОПТИМІЗАЦІЯ ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ЛАНДШАФТУ – система заходів, спрямованих на збільшення продуктивності, флористичного й фауністичного багатства, естетичності ландшафту. Напр., перетворення прир. лісу на лісопарк....
- ДЕЗОДОРАНТИ Екологія – охорона природи ДЕЗОДОРАНТИ – засоби, що усувають неприємні запахи у побутових приміщеннях (напр., кухнях) або тіла людини. Косметичні Д. звичайно містять речовини, які виявляють антимікробні властивості або, закупорюючи потові залози, зменшують виділення поту (антиперспіранти). Д. здатні спричинювати алергії. Д. в аерозольній упаковці є загрозою озоновому шару планети....
- ЗАКОН ЕВОЛЮЦІЙНО-ЕКОЛОГІЧНОЇ НЕЗВОРОТНОСТІ Екологія – охорона природи ЗАКОН ЕВОЛЮЦІЙНО-ЕКОЛОГІЧНОЇ НЕЗВОРОТНОСТІ – екосистема, що втратила частину своїх елементів чи замінилася на ін. внаслідок дисбалансу компонентів, не може повернутися у свій вихідний стан, якщо в ході цього процесу відбулися еволюційні (мікроеволюційні) зміни в екол. елементах (що збереглися чи тимчасово втрачені). Закон важливий з того погляду, що, оскільки повернути екосистему в […]...
- ФАЗА РОЗВИТКУ Екологія – охорона природи ФАЗА РОЗВИТКУ – один з якісно (функціонально) різних станів прир. системи, що розвивається. Для організму комахи з повним перетворенням – це яйце, личинка, лялечка, доросла комаха (імаго); для сукцесії ліс. екосистеми після вирубування (без зміни ліс. порід) – фаза чагарників, молодняку, жердняку, достигаючого та стиглого лісу....
- ЗОНА ДИСФОТНА Екологія – охорона природи ЗОНА ДИСФОТНА, зона афотна, зона афотична – глибини океану, куди проникає незначна частка (до 1 %) сонячної радіації. Звичайно це глибини від 200 м до 1,5-2 км. У структурі біосфери 3. д. – те ж саме, що й дисфотосфера. 3. д. освоєна рибним промислом лише останнім часом. Тут живуть деякі важливі […]...
- ІНФРАСТРУКТУРА Екологія – охорона природи ІНФРАСТРУКТУРА – сукупність галузей сусп. госп-ва, які обслуговують матер. виробництво, невиробничу сферу та людину. Розрізняють І. виробничу (сукупність галузей, що надають послуги виробничого характеру), напр. обслуговування шляхів, каналів, водосховищ, портів, масивів, аеродромів, складів, транспорту, зв’язку, і соц. (сукупність галузей, що забезпечують умови життєдіяльності суспільства), напр. освіта, наука, охорона здоров’я....
- АГЛОМЕРАЦІЯ МІСЬКА Екологія – охорона природи АГЛОМЕРАЦІЯ МІСЬКА – просторово і функціонально єдина група міст чи інших населених пунктів, що є спільною соц.-екон. та екол. системою....
- ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ ПОПУЛЯЦІЙНА Екологія – охорона природи ФОРМА САМОУПРАВЛІННЯ ПОПУЛЯЦІЙНА – саморегулювання системи, що базується на різноякісності її численних складових підсистем, які відбираються в результаті зовн. впливів середовища та внутр. взаємодій у самій системі (напр., прир. добір)....
- КОЛОНІЇ ПОПУЛЯЦІЇ Екологія – охорона природи КОЛОНІЇ ПОПУЛЯЦІЇ – групові поселення осілих тварин. Можуть існувати тривалий час чи виникати лише на період розмноження, напр. у багатьох птахів – граків, чайок. Найбільш складні колонії у гуртових комах – термітів, мурашок, бджіл....
- КЛАСИФІКАЦІЯ Екологія – охорона природи КЛАСИФІКАЦІЯ – система підпорядкованих понять (класів, об’єктів) будь-якої галузі знань або діяльності людини, що використовується як засіб для встановлення зв’язків між цими поняттями або системами об’єктів; умовний розподіл сукупності суб’єктів, індивідів, предметів, явищ і процесів на групи за будь-якою подібною ознакою або за кількома ознаками незалежно від значущості і прир. характеру […]...
- ПРОГРАМА МІЖНАРОДНА ГІДРОЛОГІЧНА (МГП) Екологія – охорона природи ПРОГРАМА МІЖНАРОДНА ГІДРОЛОГІЧНА (МГП) – одна з основних урядових програм ЮНЕСКО в галузі вивчення прир. ресурсів, що вивчає водні ресурси (включаючи льодовики), гідрол. процеси. МГП складається з чотирьох груп проектів: наук, проекти, освітні проекти в галузі водних ресурсів (напр., організація курсів), проекти інформування широких верств населення, насамперед про значення водних ресурсів […]...
- ІНСПЕКЦІЯ Екологія – охорона природи ІНСПЕКЦІЯ – 1) держ. органи, що здійснюють нагляд і контроль за використанням прир. ресурсів, їх охороною, збереженням (напр., водна, мисливська, рибна 1.); 2) система нагляду, контролю за правильністю дій, дотриманням встановлених державою правил природокористування юридичними чи фіз. особами. Є також громадські І....
- САМООРГАНІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи САМООРГАНІЗАЦІЯ – чітко визначена послідовність фіз.-хім. та біол. явищ у прир. системах, яка зумовлена внутр. та зовн. обмеженнями і веде до формування функціонально єдиного цілого....
- ЗАКОН МАКСИМАЛІЗАЦІЇ ЕНЕРГІЙ Екологія – охорона природи ЗАКОН МАКСИМАЛІЗАЦІЇ ЕНЕРГІЙ (Г. ОДУМА ТА Ю. ОДУМА) – у суперництві між системами виживає (зберігається) та з них, яка найкраще сприяє надходженню енергії та найефективніше використовує макс. її кількість. Така система: 1) створює нагромаджувачі (сховища) високоякісної енергії; 2) витрачає певну кількість нагромадженої енергії на забезпечення надходження нових порцій енергії; 3) забезпечує […]...