Атмосфера. Її склад і будова
Розділ ІІІ ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ
§ 28. Атмосфера. Її склад і будова
Що вам відомо про повітряну оболонку Землі? Які властивості повітря ви знаєте?
Атмосфера Землі. З перших хвилин життя нас оточує повітря. Повітряна оболонка Землі називається атмосферою (з грецьк. atmos – пара таsphaira – куля, оболонка).
Повітряна оболонка разом із Землею здійснює добове обертання навколо земної осі, а також річний рух по навколосонячній орбіті.
Вивченням атмосфери займаються метеорологи. Метеорологія (з грецьк. meceoros – піднятий угору, небесний і
Без атмосфери життя на Землі було б неможливе. Атмосфера здійснює істотний вплив на життя людей – їхнє самопочуття, працездатність, творчу активність. Атмосфера має великі запаси води. Її розвиток значно відрізняється від розвитку газових оболонок інших планет і тісно пов’язаний із геологічними процесами, а також із діяльністю живих організмів.
Діяльність живих організмів, насамперед людини, усе більше впливає на склад атмосфери та процеси, що відбуваються в ній.
Атмосфера захищає нашу планету від перегріву сонячним
З космосу атмосфера виглядає тонкою плівкою навколо Землі. Якщо ми порівняємо товщину атмосфери й розміри Землі, її ядра та мантії, то переконаємося в невеликому обсязі повітряної оболонки нашої планети.
Відомо, що з висотою щільність повітря поступово зменшується, тому більша частина повітря зосереджена в нижньому шарі атмосфери. Розрахунки вчених засвідчили, що половина маси атмосфери зосереджена в нижньому 5-кілометровому шарі, а майже все атмосферне повітря (99,5 %) перебуває в нижньому 80-кілометровому шарі.
На значних висотах щільність атмосферного повітря зменшується б мільярди разів. На висотах 500-800 км можуть виникати світіннярозрідженого повітря – полярні сяйва.
Якщо нижня межа земної атмосфери точно окреслюється поверхнею нашої планети, то про верхню межу так сказати не можна. Атмосферне повітря поступово переходить у міжпланетний простір. Тому верхню межу атмосфери проводять умовно.
Склад атмосфери. У давнину люди вірили, що повітря однорідне, уважаючи його однією з чотирьох стихій разом із вогнем, водою та землею, з яких складається Всесвіт. Нині відомо, що повітря – це суміш газів, які не мають кольору, запаху й смаку. Тому у звичайних умовах ми не можемо його побачити. У нижньому шарі атмосфери міститься 78 % азоту, 21 % кисню, інші гази становлять менше 1 %, з них 0,03 % – вуглекислий газ. Найважливішим для життя є кисень. Він забезпечує дихання, підтримує горіння й бере участь в окисненні органічних решток. Вуглекислий газ використовують рослини в процесі фотосинтезу.
У повітрі містяться також різноманітні домішки – водяна пара, частинки диму, сажі, пилу, пилок рослин і мікроорганізми.
Будова атмосфери. Атмосферу умовно поділяють на кілька шарів: тропосферу, стратосферу й верхні шари атмосфери (мал. 74).
Тропосфера – найнижчий і найщільніший шар атмосфери. У ній міститься майже 80 % усього атмосферного повітря й майже 95 % усієї водяної пари. Унаслідок відцентрової сили, що виникає під час обертання Землі, її верхня межа різниться залежно від географічної широти. Над екватором вона становить 16-18 км, у помірних широтах – 10-12 км і над полюсами -8-10 км.
Тропосферу інколи називають кухнею погоди, бо саме в ній утворюються хмари й опади.
Температура тропосферного повітря з висотою поступово знижується. Це пояснюється тим, що атмосфера нагрівається від поверхні Землі, а не безпосередньо від Сонця, оскільки прозоре повітря вільно пропускає сонячне проміння, майже його не затримуючи.
Стратосфера – це розріджений шар атмосфери, який починається від верхньої межі тропосфери й сягає висоти 55 км. У ній міститься дуже мало водяної пари, з якої іноді утворюються легкі хмари, що складаються з дрібних кристаликів льоду. Температура повітря стратосфери дуже низька – -80 … -40 °С, але з висоти 20-25 км і до верхньої межі Бона поступово підвищується до 0 °С.
Мал. 74. Будова атмосфери
На висоті 25-30 км у стратосфері спостерігається найвища концентрація озону – газу, що захищає всі живі організми на Землі від згубного ультрафіолетового випромінювання Сонця. Озон утворюється з атмосферного кисню під час гроз унаслідок електричних розрядів блискавок.
Верхні шари атмосфери – це області з дуже розрідженим сухим повітрям, яке, починаючи з висоти 100 км, поступово переходить у космічний простір.
Склад і будова атмосфери залишаються незмінними впродовж мільйонів років завдяки постійному кругообігу речовин та енергії. Кисень, який живі організми використовують для дихання, виробляється рослинами в процесі фотосинтезу. Зелені рослини в процесі життєдіяльності використовують вуглекислий газ для утворення органічних речовин. Азот, який рослини засвоюють з атмосферного повітря. після розкладання органічних решток повертається назад, в атмосферу. Захисний озоновий шар постійно поновлюється під час грози.
Проте цю рівновагу легко порушити, якщо недбало ставитися до природних ресурсів та їх взаємозв’язків.
Повторимо головне
– Атмосфера – повітряна (газова) оболонка Землі, що захищає нашу планету від перегріву сонячним промінням удень і від переохолодження вночі.
– Повітря – суміш газів. Найважливішими для життя є кисень і вуглекислий газ.
– У нижньому шарі атмосфери – тропосфері – відбувається зародження й формування погоди.
– У стратосфері з кисню утворюється газ озон, що захищає Землю від згубного ультрафіолетового випромінювання Сонця.
Ключові терміни і поняття
– Атмосфера, тропосфера, стратосфера, верхні шари атмосфери, захисний озоновий шар.
Запитання та завдання
1. Чим атмосфера Землі відрізняється від газових оболонок інших планет?
2. Як змінюється щільність атмосферного повітря з висотою?
3. Укажіть, у якому шарі зосереджене майже все (99,5 %) атмосферне повітря.
4. Чи має атмосфера чітку верхню межу?
5. У якому шарі атмосфери спостерігається найбільший уміст озону? Яке значення для живих організмів має цей газ?
6. Яка сила утримує повітря біля поверхні Землі?
Пригадайте з курсу природознавства, яке значення має кисень для організму. Опишіть дослід, який це доводить.
Скарбничка дослідника
Усі великі планети Сонячної системи мають атмосферу, виняток становлять Меркурій і Плутон, у яких виявлені лише незначні “сліди” розрідженої атмосфери. У верхніх шарах атмосфери визначають мезосферу й термосферу.
При вивченні атмосфери використовують не тільки дані традиційних спостережень на метеостанціях, а також інформацію радіозондів, метеорологічних ракет, метеорологічних супутників Землі.