АВТОМАТИЧНА МІЖПЛАНЕТНА СТАНЦІЯ

Related posts:

1. ГЕОГРАФІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – розділ географії, що досліджує розміщення окремих видів прир. ресурсів, проблеми їх оцінювання, комплексного використання і відтворення....
2. СТАНЦІЯ ДОСЛІДНА Екологія – охорона природи СТАНЦІЯ ДОСЛІДНА – наук, установа або її підрозділ, розміщені в місці проведення експериментів на природі чи на с.-г. землях та біля с.-г. об’єктів....
3. СТАНЦІЯ Екологія – охорона природи СТАНЦІЯ – 1) пункт зупинки сухопутного транспорту, а також сукупність споруд і пристроїв на цьому пункті; 2) підприємство або установа спец, призначення (напр., електр. С.); 3) косм. літальний апарат (напр., авт. міжпланетна С.)....
4. ЗОНА ОПТИМУМУ Екологія – охорона природи ЗОНА ОПТИМУМУ – сприятлива для організмів певного виду інтенсивність впливу екологічного чинника....
5. ВПЛИВ СИНЕРГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ВПЛИВ СИНЕРГІЧНИЙ – посилення або послаблення впливу одного чинника за наявності іншого. В разі такого сукупного комплексного впливу кількох чинників заг. ефект виявляється іншим, ніж коли б вони діяли кожен окремо....
6. Прогнозування норм експлуатації популяцій ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 11. ПОПУЛЯЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ВИКОРИСТАННЯ 11.2. Прогнозування норм експлуатації популяцій Популяція живих організмів практично завжди виступає як основна одиниця використання та керування її розвитком. В усіх випадках Використання ресурсів живої природи повинно базуватися на здатності популяції до саморегуляції своєї чисельності і до поступового відновлення біологічного потенціалу після вилучення певної кількості особин. […]...
7. ОРГАНІЧНИЙ СВІТ Екологія – охорона природи ОРГАНІЧНИЙ СВІТ – жива природа, сукупність живих організмів, що населяють біосферу Землі. Відомо більше 1 млн видів тварин та близько 500 тис. видів рослин, які мешкають у воді, на землі, в грунті, повітрі та в інших організмах....
8. БІОВУЛКАНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи БІОВУЛКАНОЛОГІЯ – наук, напрям, що виник на межі біології та вулканології. Б. вивчає вулканізм як екол. чинник на планеті, його роль в утворенні зовн. оболонки Землі, колообігу речовин і перетворенні енергії в еволюції та динаміці природних угруповань з метою розробки методів прогнозування екол. наслідків виверження та оцінки адаптації живих організмів, у […]...
9. ГЛОБАЛІСТИКА Екологія – охорона природи ГЛОБАЛІСТИКА – вчення про глобальні прир. та сусп. проблеми сучасності. З Г. тісно пов’язані: глобальна екологія, заг. землезнавство, вчення про біосферу....
10. АЛАРМІЗМ Екологія – охорона природи АЛАРМІЗМ – наукова течія, представники якої акцентують увагу на катастрофічності наслідків впливу людини на природу і необхідності прийняття негайних рішень для оптимізації системи “природа – суспільство”....
11. ОПАДИ РАДІОАКТИВНІ Екологія – охорона природи ОПАДИ РАДІОАКТИВНІ – продукти радіоакт. розпаду, які випадають на поверхню Землі у вигляді пилу або з атм. опадами....
12. ЕКОЛОГІЯ ГЛОБАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ГЛОБАЛЬНА, мегаекологія – розділ екології, що досліджує глобальні екол. проблеми, які належать до біосфери загалом або великих її частин (закономірності еволюції біосфери, вплив діяльності людини на біосферу, колообіг речовини в біосфері тощо)....
13. ЛІСОВИКОРИСТАННЯ Екологія – охорона природи ЛІСОВИКОРИСТАННЯ – юридично та екол. регламентована сукупність форм і методів комплексного використання ліс. багатств....
14. ЗАКОН БІОГЕННОЇ МІГРАЦІЇ АТОМІВ Екологія – охорона природи ЗАКОН БІОГЕННОЇ МІГРАЦІЇ АТОМІВ (В. І. ВЕРНАДСЬКОГО)- міграція хім. елементів на земній поверхні і в біосфері загалом відбувається за безпосередньої участі живої речовини (біогенна міграція) або в середовищі (О2, СО2, Н2 тощо), геохім. особливості якого зумовлені живою речовиною, як тією, що нині населяє біосферу, так і тією, яка діяла на Землі […]...
15. ОЦІНКА ЗБИТКІВ ВІД ПОРУШЕННЯ ПРИРОДНОГО БАЛАНСУ Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЗБИТКІВ ВІД ПОРУШЕННЯ ПРИРОДНОГО БАЛАНСУ – визначення втрат від прямих наслідків докорінної зміни навколишнього середовища та сусп. виробництва внаслідок порушення екол. рівноваги в певному районі....
16. Охорона земель Охорона земель – система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необгрунтованому вилученню їх із сільськогосподарського обігу, захист від шкідливого антропогенного впливу, на відтворення і підвищення родючості грунтів, продуктивності земель лісового фонду, забезпечення режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. О. з. має здійснюватися на основі комплексного підходу до […]...
17. СКРИНІНГ Екологія – охорона природи СКРИНІНГ – 1) біол. або хім. оцінка і контроль потенційно шкідливих ефектів, що можуть бути спричинені пром. відходами; 2) відбір та аналіз з метою моніторингу комплексних проб відходів та викидів пром. підприємств....
18. БІОЦИКЛ Екологія – охорона природи БІОЦИКЛ – вища одиниця екологічного розчленування земної поверхні. Розрізняють три Б.: море, суходіл та внутрішні (внутрішньоматерикові) водойми....
19. ЗОНА ПЕСИМУМУ Екологія – охорона природи ЗОНА ПЕСИМУМУ – чим більше інтенсивність дії певного екологічного чинника відхиляється від оптимальної в той чи інший бік, тим більша його пригнічувальна дія на організм....
20. ЕКОЛОГІСТИКА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІСТИКА – 1) наук, течія як прикладний розділ глобальної екології, вчення про біосферу і ноосферу; 2) один з еквівалентів “нової” екології (панекології, мегаекології)....
21. ЗАПОВІДНИК БІОСФЕРНИЙ Екологія – охорона природи ЗАПОВІДНИК БІОСФЕРНИЙ – екол. репрезентативна територія (акваторія), виділена з метою збереження різноманітності прир.-територіальних комплексів та ген. ресурсів рослинного І тваринного світу, проведення досліджень, моніторингу навколишнього середовища, природоохоронної освіти та підготовки кадрів. Концепція 3. б. розроблена в рамках Програми ЮНЕСКО “Людина і біосфера” з метою формування міжнародної мережі територій, що підлягають особливій […]...
22. АРЕАЛ ВІДНОВЛЕНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ВІДНОВЛЕНИЙ – донедавна рідкісний ареал, що був на межі зникнення виду, який знову набув природних меж, характерних для нього в минулому, до антроп. впливу....
23. ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ Екологія – охорона природи ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ – облік (перепис) водно-болотних угідь певного регіону, країни з метою їх збереження та подальшого моніторингу....
24. ЛАВА Екологія – охорона природи ЛАВА – розпечена рідка або дуже в’язка переважно силікатна маса, що виливається на поверхню Землі з її надр під час виверження вулканів. Насув лави – найбільш руйнівне стихійне лихо....
25. ЗЕМЛІ ПОРУШЕНІ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ ПОРУШЕНІ – землі, що втратили свою госп. цінність або є джерелом негативного впливу на навколишнє середовище у зв’язку з порушенням грунт, та рослинного покриву, гідрол. режиму та утворенням техногенного рельєфу внаслідок виробничої діяльності людини....
26. ГЕОТЕКТОНІКА Екологія – охорона природи ГЕОТЕКТОНІКА – розділ геології, що вивчає розвиток структури земної кори і верхньої мантії Землі та їх зміни під впливом тектонічних рухів і деформацій, пов’язаних з розвитком Землі загалом....
27. НАФТОВА ПЛЯМА Екологія – охорона природи НАФТОВА ПЛЯМА – ділянка на поверхні води, вкрита шаром нафти, який є перепоною нормальній аерації водойм та випаровуванню води, викликає загибель гідробіонтів. За даними космічного моніторингу, близько 1/4 Світового океану так чи інакше забруднено нафтою....
28. Надзвичайні екологічні ситуації Надзвичайні екологічні ситуації – стан навколишнього природного середовища, якому властиві істотні порушення екологічної рівноваги. Залежно від характеру порушень Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено зонування територій з відповідними ситуаціями. Зокрема, Президент України може оголошувати в разі необхідності окремі місцевості країни зонами екологічного лиха (катастрофи). Виділяються також деякі інші зони. До зон екологічного лиха […]...
29. Землі природоохоронного призначення Землі природоохоронного призначення – землі заповідників (природних і біосферних), національних природних парків, заказників та інших територій та об’єктів природно-заповідного фонду України. З. п. п. вилучаються, як правило, з господарського використання і на них забороняється будь-яка діяльність, що суперечить їх цільовому призначенню або може негативно впливати на якісний стан цих земель. Використання З. п. п. підпорядковується […]...
30. ЧИННИК КЛІМАТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК КЛІМАТИЧНИЙ – чинник, зумовлений особливостями надходження сонячної енергії на поверхню Землі, характером популяції пов. мас, балансом теплоти й вологи, динамікою атм. тиску та ін. метеорол. елементами....
31. БІОТЕКТУРА Екологія – охорона природи БІОТЕКТУРА – архітектура, в якій враховано особливості природних ландшафтів, орієнтована на застосування природних буд. матеріалів і рослин....
32. СПАДКОВІСТЬ Екологія – охорона природи СПАДКОВІСТЬ – здатність організмів передавати потомству свої ознаки й властивості, а також тип обміну речовин; невід’ємна властивість живого організму потребувати певних умов для свого життя і певним чином реагувати на ті чи ін. зміни умов середовища. С. забезпечує матер. і функц. наступність поколінь, створює безперервність орг. світу і самовідтворення в процесі […]...
33. ОХОРОНА ЛУКІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ЛУКІВ – заходи, спрямовані на запобігання і ліквідацію наслідків перевипасання, заболочування, осушення та антроп. деструкції луків....
34. БЕЗПЕКА В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ Екологія – охорона природи БЕЗПЕКА В ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ – комплекс умов, що забезпечують найменший рівень несприятливого впливу умов природи та технол. Процесів її освоєння на здоров’я людини. Особливо важлива соц. складова Б. в п., оскільки найменший стрес підвищує ризик захворювання людей....
35. ПЛАНУВАННЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ, планування довкілля – розрахунки гранично допустимих антроп. навантажень (головним чином забруднення) на прир. середовище, що оточує людину, та середовище населених пунктів, які визначаються виходячи з екон. можливостей їх регуляції та екол.-соц.-екон. наслідків їхньої зміни....
36. ЕЛІЗІЯ Екологія – охорона природи ЕЛІЗІЯ – поступове зникнення виду з угруповання внаслідок зміни умов існування....
37. ГЕОГІГІЄНА Екологія – охорона природи ГЕОГІГІЄНА – наука, що вивчає зміни в живій і неживій природі як наслідок діяльності людини на Землі....
38. ЗАКОН ОБМЕЖЕНОСТІ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ЗАКОН ОБМЕЖЕНОСТІ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – усі прир. ресурси (та умови) Землі вичерпні. Закон грунтується на тому, що, оскільки планета є природно обмеженим цілим, на ній не можуть існувати безконечні частини. Отже, категорія “невичерпності прир. ресурсів” виникла як відносне поняття. Якщо швидкість споживання природного ресурсу менша за швидкість його відтворення, то створюється […]...
39. МОНІТОРИНГ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ПРИРОДООХОРОННА ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ РОЗДІЛ IV. ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ОХОРОНА ТЕМА 2. ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНА ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УРОК 49. МОНІТОРИНГ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ПРИРОДООХОРОННА ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ Тема. Моніторинг навколишнього середовища в Україні. Основні заходи щодо раціонального використання та охорони навколишнього середовища в Україні. Навчальна мета: ознайомити учнів зі змістом та […]...
40. ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА (ЗАПОВІДНО-ЕТАЛОННА) Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА (ЗАПОВІДНО-ЕТАЛОННА) – певна ділянка, повністю вилучена з будь-якого госп. використання і призначена для особливих форм її використання, насамперед з наук, цілями для глобального чи регіонального моніторингу за заг. станом прир. довкілля планети, підтримання екол. рівноваги. До Т. о. о. (з.-е.) належать усі заповідники та резервати із заповідним режимом....