АЗОВСЬКЕ МОРЕ
РОЗДІЛ ІІІ. ЛАНДШАФТИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ
ТЕМА 8. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ МОРІВ, ЩО ОМИВАЮТЬ УКРАЇНУ
УРОК 43. АЗОВСЬКЕ МОРЕ
Тема. Фізико-географічна характеристика природних комплексів Азовського моря. Проблеми використання та охорони його вод.
Навчальна мета: сформувати знання про особливості розташування, розміри, основні гідрографічні характеристики, природно-ресурсний потенціал Азовського моря, порівняти його з Чорноморським; акцентувати увагу на екологічних проблемах Азовсько-Чорноморського регіону; продовжити
Тип уроку: формування нових знань, умінь, навичок.
Обладнання: підручник, атлас, фізична карта України, фотографії та малюнки представників фауни моря.
Опорні та базові поняття: море, затока, протока, острів, півострів, водні маси, солоність, рухи води, шельф, планктон, нектон, бентос.
Географічна номенклатура: затоки – Сиваш, Таганрозька, Арабатська, Обитічна, Бердянська, Темрюцька; Утлюцький лиман; коси – Арабатська Стрілка, Обитічна, Бердянська, Білосарайська, Бирючий острів; Керченська протока.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
II. Актуалізація
– Назвіть види риб, які надходять на наш ринок. Які з них виловлюють в Азовському морі?
– Чому Азовські курорти часто називають дитячими?
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Гідрологія часто має справу з природними об’єктами, які складно відокремити один від одного, межі, особливо в океані, дуже умовні. Тож складно буває класифікувати деякі об’єкти. От і Азовське море дехто з дослідників називає затокою Чорного моря. Спробуємо знайти своє рішення.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Географічне положення, розміри, берегова лінія
S? 39 тис. км2, V? 290 км3 , пересічна глибина – 7,4 м, максимальна – 15 м (наймілкіше на Землі). Південні береги погорбовані, урвисті, інші переважно низовинні, місцями заболочені. Багато заток, деякі виокремлюється піщаними косами. Островів мало.
2. Геологічна історія утворення, рельєф котловин
Западина моря є залишком мезозойського басейну. Виникла в місці зчленування Середземноморського рухливого поясу та Східноєвропейської платформи. Структурна основа западини сформувалася на Скіфській платформі. Виділяють три частини: Північно-азовський прогин (між Східноєвропейською та молодою Скіфською платформами), Азовський вал (підняття фундаменту Скіфської платформи), Південноазовський прогин (частково в межах Індоло-Кубанського прогину). З мезозойськими породами пов’язують відклади нафти та газу, з пізнішими – залізних руд.
3. Кліматичні умови та водні маси
Клімат помірний з континентальними ознаками. Зима холодна (-16 °С), літо жарке (+22 – +24 °С), пересічна кількість опадів зменшується із заходу на схід (500-340 мм).
Водні маси формуються за рахунок водообміну з Чорним морем та стоку річкових вод, значна частина випаровується. Пересічна температура +11,5 °С, взимку – 0 – 3 °С, влітку – +25 – +30 °С. Повністю замерзає лише в суворі зими.
Пересічна солоність – 13,7 %о, менші показники біля гирл річок, в Сиваші – 250 %. Солоність зростає внаслідок зменшення річкового стоку.
Рухи води в морі: вітрові хвилі круті, з невеликім періодом (до 1 м, взимку – понад 2 м), течії (за циклональним типом). Згінно-нагінні процеси змінюють рівень моря в окремих його частинах за сезонами.
4. Життя в морі
Рослинний і тваринний світ характеризується високою продуктивністю. Але внаслідок збільшення солоності видовий склад біднішає. Прогрівання вод сприяє багатству фіто – та зоопланктону, зообентосу (водорості, ракоподібні, молюски). Промислове значення мають тюлька, хамса, судак, камбала, бички тощо.
5. Ресурси моря та їх охорона
Нещодавно основними ресурсами моря були рибні (виловлювали величезних осетрових), зараз ці показники знижуються. Зберігається транспортне значення. Судноплавство, на жаль, супроводжується аваріями, інколи катастрофічними (2008 р). Недостатньо освоєні та нераціонально використовуються рекреаційні, перспективні енергетичні та мінерально-сировинні ресурси.
Заходи охорони спрямовані на очищення стічних вод, нормалізацію сольового складу вод, збереження та відновлення біоресурсів, уникнення аварійних ситуацій на узбережжі та на суднах тощо.
V. Закріплення вивченого матеріалу
– Позначте на контурній карті елементи берегової лінії моря.
– Порівняйте розміри та глибинні характеристики Чорного та Азовського морів (виконайте необхідні розрахунки).
– Чим можна пояснити різницю в солоності та температурі вод двох морів?
– Виявіть схожість та відмінність видового складу рибних ресурсів двох морів. Чому моря втрачають своє рибопродуктивне значення?
VI. Підсумки уроку
VII. Домашнє завдання
1. Опрацювати §___.
2. Повторити теми “Природно-територіальні комплекси”, “Фізико-географічне районування”, “Зона мішаних і широколистих лісів”, “Зона лісостепу”, “Зона степу”, “Українські Карпати”, “Кримські гори”, “Природні комплекси морів, що омивають Україну”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...