БАГАТОКЛІТИННІ ВОДОРОСТІ: УЛЬВА, ХАРА
Тема 2. ОДНОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ. ПЕРЕХІД ДО БАГАТОКЛІТИННОСТІ
§19. БАГАТОКЛІТИННІ ВОДОРОСТІ: УЛЬВА, ХАРА
Ви дізнаєтеся про організми, які розташовуються на межі між одноклітинними водоростями та “справжніми” багатоклітинними рослинами. Це – багатоклітинні водорості.
У водоростей перехід від одноклітинної до багатоклітинної будови майже завжди супроводжувався втратою здатності до активного руху, внаслідок чого ці організми переходили до осілого, суто рослинного способу існування.
Ульва – це морська зелена водорість,
Ульва зростає у морях помірного поясу, зокрема, в Чорному та Азовському” і досягає розмірів до 50 см завдовжки. Вона є їстівною і містить багато поживних та біологічно активних речовин. У деяких країнах ульву як харчову водорість штучно вирощують на спеціальних морських фермах.
Хара. На дні озер та приморських лиманів, де зупиняються на прольоті качки, майже завжди можна знайти щільні
Мал. 54. Зелена водорість ульва (зовнішній вигляд та поперечний зріз пластинки)
Мал. 55. Хара; а – зовнішній вигляд тіла; б-фрагмент тіл а нитки (“стебла”) з жіночими (1) і чоловічими (2) статевими органами; в – верхівкова частина тіла хари; г – опорна клітина “стебла”, вкрита видовженими клітинами (“кора”)
Дослідження будови клітин цієї водорості під електронним мікроскопом та аналіз її ДНК показали, що хара мала спільного пращура з тими організмами, які ми звикли називати вже не водоростями, а рослинами.
ВИСНОВКИ
1. Багатоклітинні водорості походять від одноклітинних.
2. Проміжною ланкою між одноклітинними водоростями та “справжніми” багатоклітинними рослинами в водорості багатоклітинні”
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Чому ульва за будовою тіла вважається простішою від хари?
2. Чим хара нагадує справжні наземні рослини?
ЗАВДАННЯ
Заповніть таблицю в зошиті, поставивши проти вказаної ознаки “так” або “ні” у стовпчиках, що стосуються відповідних організмів.
№ | Ознака | Хламідомонада | Хлорала | Ульва | Хара |
1 | Активно рухаються | ||||
2 | Є нерухомими | ||||
3 | Мікроскопічні | ||||
4 | Помітні без збільшувальних приладів (макроскопічні) | ||||
5 | Одноклітинні | ||||
6 | Багатоклітинні | ||||
7 | Живуть у морях | ||||
8 | Живуть у прісних водоймах |
ПІДІБ’ЄМО ПІДСУМКИ
1. Ми усвідомили, що окрім рослин, тварин та грибів, нас оточують ще два світи живих організмів: світ прокаріот (бактерій та ціанопрокаріот) та світ одноклітинних еукаріот (у першу чергу, одноклітинних твариноподібних організмів та водоростей). Вони зазвичай не помітні без збільшувальних приладів, але є майже скрізь.
2. Ми з’ясували, що клітини живих організмів за будовою поділяють на прокаріотичні та еукаріотичні.
3. На прикладі бактерій, одноклітинних твариноподібних організмів та водоростей ми переконалися, що всім живим організмам для росту необхідно отримувати із зовнішнього середовища речовини – живитися та використовувати енергію. Ми поглибили уявлення про способи живлення та джерела отримання енергії і запам’ятали, що:
– живлення буває автотрофним та гетеротрофним. Автотрофи (ціанопрокаріоти та водорості) та гетеротрофи (більшість бактерій та одноклітинних твариноподібних організмів) відомі як серед прокаріот, так і серед одноклітинних еукаріот;
– гетеротрофне живлення може здійснюватися шляхом всмоктування розчинених простих органічних речовин або шляхом захоплення твердих часток їжі – фаготрофно;
– енергію живі організми можуть отримувати:
А) безпосередньо від світла;
Б) від багатих на енергію неорганічних сполук;
В) розкладаючи багаті на енергію органічні сполуки.
– отримання енергії завдяки розкладанню органічних сполук може здійснюватись як за участю кисню (дихання), так і без його участі (бродіння).
Живлення | Джерело енергії | |||||
Гетеротрофне | Автотрофна | Світло | Неорганічні Речовини | Органічні Речовини | ||
Речовини, якими живляться | Органічні речовини | Вуглекислий газ і вода | ||||
Спосіб Поглинання | Всмоктування | Фагоцитоз | ||||
Бактерії | Так | НІ | Так | Так | Так | Так |
Ціанопрокаріоти | (НІ) | НІ | Так | Так | НІ | (НІ) |
Одноклітинні Твариноподібні Організми | (Ні) | Так | Ні | Ні | Ні | Так |
Водорості | (НІ) | НІ | Так | Так | НІ | (НІ) |
“Ні” в дужках означає: як правило – ні, але відомі виключення.
4. Ми ознайомились з двома способами розмноження одноклітинних організмів: нестатевим розмноженням (подія клітини навпіл, розмноження за допомогою спор) та статевим розмноженням.
5. Ми зрозуміли, що при статевому розмноженні внаслідок статевого процесу між батьківськими клітинами відбувається обмін спадковою інформацією. При нестатевому розмноженні такого обміну немає, оскільки воно відбувається без статевого процесу.
6. Ми отримали уявлення про різноманітність прокаріот та одноклітинних еукаріот і можемо навести приклади одноклітинних автотрофних та гетеротрофних, корисних та шкідливих організмів, а також охарактеризувати їх значення в природі та житті людини.
7. Ми дізналися, що більшість бактерій та одноклітинних еукаріот є організмами корисними; проте відносно невелика, але небезпечна група хвороботворних бактерій та одноклітинних твариноподібних організмів може становити загрозу для здоров’я та життя людини.
Знаю – вмію
Я знаю, чим відрізняються два основних типи клітин живих організмів – прокаріотичний та еукаріотичний, і вмію ці типи розрізняти за зображеннями або мікрофотографіями.
– Я знаю, звідки на планеті з’явився кисень, хто очищає планету від залишків померлих організмів, і вмію пояснити, чому та яким чином це відбувається.
– Я знаю, які бактерії захищають мій організм, і за їх допомогою вмію захищати своє здоров’я.
– Я знаю, чому умовно-небезпечні бактерії та дизентерійна амеба викликають хвороби, і вмію допомагати своєму організму тримати їх під контролем.
– Я знаю, навіщо треба дотримуватися правил гігієни та здорового способу життя, і вмію це робити.
– Я знаю джерела та переносників особливо небезпечних бактеріальних захворювань і вмію уникати загрози таких інфекцій.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...