Багряний Іван Павлович

Related posts:

1. ІВАН ПАВЛОВИЧ ПУЛЮЙ (1845-1918) Розділ 1. ПОЧИНАЄМО ВИВЧЕННЯ ФІЗИКИ §7. ВИДАТНІ ВЧЕНІ – НАШІ СПІВВІТЧИЗНИКИ Багато видатних фізиків і інженерів, що здобули світову славу, народилися в Україні, працювали й працюють тут сьогодні. В одному параграфі ми зможемо розповісти тільки про деяких з них. Щоб нариси про вчених відповідали перебігу історії науки, ми розташували ці нариси за роком народження вченого. […]...
2. Вернадський Іван Васильович Вернадський Іван Васильович (1821 – 1884) – відомий український економіст. Батько В. І. Вернадського. Обгрунтував положення про те, що до аналізу потреб слід включати все суспільство й окрему людину (колективні потреби на той час були нерозвинені). Водночас у своїй магістерській дисертації “Теорія потреб” він дав аналіз національних і регіональних потреб. Дотримувався поширеної нині у західній […]...
3. Мазепа Іван Степанович Політологічний словник Мазепа Іван Степанович (20.03.1639, с. Мазепинці Білоцерківського повіту – 22.09.1709, м. Бендери; дати неточні)- князь (з 1707 р.), гетьман Війська Запорозького (з 1687 р.). Походив з українського шляхетського роду. Навчався у Києво-Могилянському колегіумі, в єзуїтській колегії у Варшаві, в університетах Німеччини, Італії, Франції. До 1656 р. обіймав посаду камергера короля Речі Посполитої. З […]...
4. Курас Іван Федорович Політологічний словник Курас Іван Федорович (нар. 1939) – український вчений – історик, політолог, державний діяч. Доктор історичних наук, професор, академік НАН України (Відділення історії, філософії і права, спеціальність політологія, 1995 р.), віце-президент НАН України (з листопада 1998). Народився в с. Немирівське Балтського району Одеської області. Закінчив Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова (1962 р.). […]...
5. Горбатенко Володимир Павлович Політологічний словник Горбатенко Володимир Павлович (нар. 1957, смт. Варва Чернігівської обл.) – український політолог і правознавець, доктор політичних наук (2000), професор (2002), академік Української академії політичних наук (2004), академік Академії наук вищої школи України (2004), лауреат премії імені Ярослава Мудрого Академії правових наук України за видатні досягнення в галузі правознавства (2002). Закінчив у 1984 р. […]...
6. Огієнко Іван Іванович (митрополит Іларіон) Політологічний словник Огієнко Іван Іванович (митрополит Іларіон) (2.01.1882, Брусилів на Київщині, тепер Житомирської обл. -29.03.1972, Вінніпег, Канада)- видатний український вчений – богослов, енциклопедист, державний, культурний та церковний діяч, мовознавець, поліглот, перекладач Біблії та релігійної літератури. Після закінчення початкової школи (1896) навчався в Київській фельдшерській школі. У 1900-1903 рр. працював помічником лікаря, самостійно вивчав латинську та […]...
7. Козельський Яків Павлович Політологічний словник Козельський Яків Павлович (1728, або 1726, або 1729 – після 1795) – український і російський філософ, правознавець, просвітитель – демократ, вчений – енциклопедист. 1744 – 1750 рр. – навчався в семінарії при Київській академії, потім два роки в гімназії при Російській академії наук у Санкт-Петербурзі, звідки в 1752 р. був переведений до складу […]...
8. Ільїн Іван Олександрович Політологічний словник Ільїн Іван Олександрович (1883-1954) – російський мислитель, політолог, правник, теоретик релігії і культури, публіцист. Після закінчення Московського університету викладав у ньому, був репресований, засуджений до смертної кари, в 1922 р. – висланий з радянської Росії. Жив і викладав у Берліні, Лондоні, редагував журнал “Русский колокол”. У 1938 р. гестапо наклало арешт на всі […]...
9. КУЛЬТУРОЛОГІЧНА, ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ, ІВАН МАЗЕПА ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ ІІІ Культурні процеси напередодні і в добу козаччини КУЛЬТУРОЛОГІЧНА ТА ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ІВАНА МАЗЕПИ Іван Мазепа (1644-1709) – один з видатних і найсуперечливіших політичних діячів України. Сфера його суспільних інтересів досить широка, але ми торкнемося тільки просвітницької і культурницької діяльності. Він здобув високу освіту: спочатку в Києво-Могилянській колегії, а потім у […]...
10. ЛУКАШЕВИЧ Микола Павлович Соціологія короткий енциклопедичний словник ЛУКАШЕВИЧ Микола Павлович (1942) – укр. соціолог, філософ. Закінчив Київський ін-т інженерів цивільної авіації (1969). Д-р філос. наук (1989), проф. Фахівець у галузі адаптації і соціалізації людини, соціології праці, соціології освіти, соціології виховання, самоменеджменту, ділової кар’єри. – Тв.: Молодежь и труд: проблемы производственной адаптации. Харьков, 1987; Производственная адаптация молодежи; сущность функции […]...
11. CЕРГІЙ ПАВЛОВИЧ КОРОЛЬОВ (1907 Розділ 1. ПОЧИНАЄМО ВИВЧЕННЯ ФІЗИКИ §7. ВИДАТНІ ВЧЕНІ – НАШІ СПІВВІТЧИЗНИКИ CЕРГІЙ ПАВЛОВИЧ КОРОЛЬОВ (1907 – 1966) Народився у Житомирі. Навчався спочатку в Одесі, а потім у Києві, у політехнічному інституті. Продовжував здобувати освіту в Москві. Після Другої світової війни Сергій Корольов став Головним конструктором космічної програми колишнього Радянського Союзу. Під його керівництвом та за […]...
12. ІВАН ФЕДОРОВ, ПЕРШОДРУКАР УКРАЇНИ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ ІІІ Культурні процеси напередодні і в добу козаччини ІВАН ФЕДОРОВ – ПЕРШОДРУКАР УКРАЇНИ Іван Федоров (1510-1583) – засновник книгодрукування в Росії та Україні. За окремими даними, навчався у Краківському університеті, де одержав ступінь бакалавра. Свою діяльність розпочав разом з П. Мстиславцем у 1563 р. у Москві, де видрукував першу датовану російську […]...
13. ІВАН-ЧАЙ ІВАН-ЧАЙ – відомі кілька його видів: волосистий, гірський, болотний, вузьколисний та ін. Всі вони є прекрасними медоносами І.-ч. – це багаторічна трав’яниста рослина, висота якої досягає 150 см, іноді й людського зросту. У дикому вигляді досить часто зустрічається в сирих тінистих місцях, на лісових узліссях, на гарах, іноді на торфовищах, але може рости й на […]...
14. ВИШЕНСЬКИЙ Іван Культурологічний словник ВИШЕНСЬКИЙ Іван (між 1545 і 1550 – після 1620) – український чернець-аскет Афонського монастиря (Греція), родом з м. Судова Вишня на Львівщині (звідси прізвище), письменник-полеміст, “одна з найінтересніших постатей… нашої культурної історії” (М. Грушевський). Освіту отримав в Острозькій академії. В 70-х рр. (за ін. даними – в 90-х) ХVІ ст. переселився на Афон […]...
15. ГАВРИЛЕНКО Іван Миколайович Соціологія короткий енциклопедичний словник ГАВРИЛЕНКО Іван Миколайович (20.02.1937, с. Костянтинівна Запорізької обл.) – укр. соціолог. Закінчив (1959 – 1964) філос. відділення історико-філос. ф – ту Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка. Канд. (1971), д-р (1989) філос. наук, проф. каф. галузевої соціології ф-ту соціології та психології Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка. Працював на […]...
16. СЕРБИНОВ Іван Львович СЕРБИНОВ Іван Львович (1872-1925) – народився в м. Миколаєві. Професор бактеріології. Вивчав хвороби бджіл і медоносні рослини, провів цікаві досліди з профілактики захворювань бджіл. Організував у Петербурзі лабораторію з вивчення меду й воску. Як хобі займався приготуванням медяних вин. С. відомий за книгами “Гнилець бджіл і боротьба з ним”, “Заразні хвороби бджіл”, “Медоносні рослини як […]...
17. Первісне нагромадження капіталу Первісне нагромадження капіталу – історичний процес відокремлення безпосередніх працівників, перш за все селян, від засобів виробництва, в результаті якого вони перетворювались у капітал, а працівники – у найманих робітників, П. н. к. є вихідним пунктом капіталістичного способу виробництва. В Англії цей процес почався в останній третині XV ст. Оскільки для розвитку вовняної мануфактури було вигідним […]...
18. Франко Іван Якович Франко Іван Якович (1856-1916) – український письменник, економіст, філософ, публіцист. Як економіст Ф. виступав передусім популяризатором марксистської економічної теорії й водночас у своїх працях висвітлював найгостріші проблеми цієї теорії на прикладі Галичини. Політичну економію Ф. називав “суспільною економією” і стверджував, що це наука про суспільне господарство, яка вивчає працю, її плоди та їх поділ, потреби […]...
19. ЛЮБАРСЬКИЙ Іван Васильович ЛЮБАРСЬКИЙ Іван Васильович (1832-1901) – відомий бджоляр, військовий лікар, який широко використовував для лікування ревматизму й інших захворювань методи бджолоужалення. Л. рекомендував бджолярам для боротьби з гнильцем переганяти хворі сім’ї в нові вулики зі штучною вощиною, для виведення на пасіці продуктивних маток утримувати на пасіці племінних трутнів і маток. Л. розробив проект організації бджоло-квіткового конвеєра....
20. Драгоманов Михайло Петрович Драгоманов Михайло Петрович (1841 – 1895) – видатний український мислитель, історик, публіцист, етнограф. Виступав за створення популярної політичної економії. Характеризував реформу 1861 як антинародну, умовою радикальної зміни становища робітників і селян вважав скасування приватної власності. Майбутнє суспільства пов’язував із соціалізмом, за якого засоби виробництва і результати праці належать робітничим громадам, а земля й результати сільськогосподарського […]...
21. Драгоманов Михайло Політологічний словник Драгоманов Михайло (1841-1895) – відомий український політичний мислитель, громадсько-політичний діяч. Викладав у Київському університеті, був членом київської “Громади”. Досліджував проблеми історії, держави і права, їх походження. Основними причинами суспільного поступу вважав розвиток людського розуму, сім’ї, матеріального виробництва, класову боротьбу. Суть держави Драгоманов Михайло вбачав найперше у правах, якими наділені її громадяни, у правовому […]...
22. Гошовська Валентина Андріївна Політологічний словник Гошовська Валентина Андріївна (нар. 1948) – український філолог, політолог, політичний діяч, народний Депутат України. Закінчила Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Українську юридичну академію. Обиралася до Верховної Ради України, працювала членом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Займається дослідженням питань громадянського суспільства, демократії, політичних систем та виборчого процесу. Хто є хто в Україні. […]...
23. Прудонізм Політологічний словник Прудонізм – одна із форм дрібнобуржуазного соціалізму та анархізму, в основі якої лежать погляди Прудона. Критикуючи велику капіталістичну власність, Прудон віддавав перевагу дрібним “володінням”, які не пов’язані з найманою працею. Вважав, що протиріччя капіталізму зумовлені нееквівалентним обміном, їх можна усунути за допомогою реформи в сфері обігу, завдяки якій можна здійснити “соціальну революцію” мирним […]...
24. Бернштейн Едуард Бернштейн Едуард (1850 – 1932) – теоретик соціал-демократії, один з лідерів правого крила німецької соціал-демократичної партії та II Інтернаціоналу. Б. вважав, що еволюційний шлях перетворень, шлях реформ – єдино правильний шлях суспільного розвитку, що здебільшого справедливо лише щодо сучасності. Б. помилково вважав, що в історії вирішальну роль відіграють не матеріальні умови життя суспільства, а т. […]...
25. Подальша політизація українського революційновизвольного руху – Українські землі на початку XX ст Історія України Історія України в Нові часи (друга половина XVIII – початок XX ст.) Українські землі на початку XX ст. Подальша політизація українського революційновизвольного руху Початок XX ст. в історії України характеризується загальним революційним піднесенням, що було викликане гострими класовими протиріччями, національним гнобленням, політичним безправ’ям населення. Ситуацію загострила світова економічна криза 1900-1903 рр., а в […]...
26. Економічна концепція П. Ж. Прудона Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ 5.2. Економічна концепція П. Ж. Прудона П’єр Жозеф Прудон (1809-1865) – ідеолог дрібнобуржуазної політичної економії в період капіталізму, що склався. Головною є праця під назвою “Що таке власність?”, де власність описується як основна причина порушення рівності. При цьому Прудон не виступає проти […]...
27. Андрущенко Віктор Петрович Політологічний словник Андрущенко Віктор Петрович (нар. 1949)- український політолог, філософ, культуролог. Закінчив філософський факультет Київського національного університету ім. Т. Шевченка (1975 р.) та аспірантуру цього ж університету (1978 р.). Тема кандидатської дисертації “Основні закономірності соціалізації особистості при соціалізмі” (1979). Тема докторської дисертації “Духовна культура як фактор ідейно-морального розвитку особистості: проблеми ефективності” (1990 р.). Автор понад […]...
28. Хейлбронер Хейлбронер (Heilbroner) Роберт (нар. 1916) – американський економіст-інституціоналіст. Основні роботи: “Межі американського капіталізму” (1966), “Між капіталізмом і соціалізмом” (1970). Сучасний етап розвитку капіталізму X. уважає принципово новою стадією, заснованою на застосуванні якісно нової техніки. Згідно з X., розвиток техніки безпосередньо, минаючи виробничі відносини, продукує головні соціально-економічні зміни в суспільстві, прийдешню трансформацію капіталізму. На його думку, […]...
29. Як трактував С. Сісмонді основні економічні категорії? Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ Як трактував С. Сісмонді основні економічні категорії? Більшість основних економічних категорій Сісмонді трактував, грунтуючись на висновках класичної політичної економії. Він обстоював позиції трудової теорії вартості. Гроші тлумачив як продукт праці, який має внутрішню вартість. Прибуток розглядав як відрахування від продукту праці робітників, […]...
30. Яка сутність “етичного принципу” Г. Шмоллера? Історія економічних вчень ІСТОРИЧНА ШКОЛА Яка сутність “етичного принципу” Г. Шмоллера? Шмоллер одним із перших в історії економічної науки запровадив “етичний принцип”, який сьогодні набув великого поширення у світовій економічній практиці. Він доводить, що господарське життя визначається не тільки природними та технічними, а й моральними факторами: без твердої моральності немає ринку, грошового обігу, поділу праці, […]...
31. Енергоозброєність праці Енергоозброєність праці – забезпеченість живої праці електроенергією, або рівень споживання у виробництві електроенергії чи електричної потужності за одиницю робочого часу. Є одним з найважливіших факторів підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва. Як показник Е. п. розкриває співвідношення між використовуваними у виробничому процесі електричними потужностями (електроенергією) і витратами праці робітників. Розрізняють потенційну і фактичну Е. п. […]...
32. З чого виходить У. Петті, стверджуючи, що рівень заробітної плати робітників має мінімальну величину? Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ З чого виходить У. Петті, стверджуючи, що рівень заробітної плати робітників має мінімальну величину? Шукаючи відповідь на запитання, чим вимірюється вартість праці, Петті обгрунтував свою концепцію заробітної плати, яка стала одним із класичних варіантів в економічній теорії. Величину заробітної плати англійський дослідник трактував через “природну ціну праці”, рівень […]...
33. Коломацькі статті 1687 р Коломацькі статті 1687 р.- договірні умови між козацькою старшиною і представниками царського уряду, схвалені на козацькій раді в містечку Коломаку (нині райцентр Харківської обл.) під час обрання гетьманом Лівобережної України І. Мазепи. Складалися з 22 пунктів. К. с. підтверджували права і привілеї старшини та козаків, надані їм царським урядом у поперед ні роки, передбачали дарування […]...
34. Козельський Яків Петрович Козельський Яків Петрович (1729 – 1795) – український філософ – просвітник. Вважав працю єдиним джерелом багатства, розмежував необхідну і додаткову, працю селянина і ремісника. Першу називав “зрівняною” (вона залишалась у виробників), другу – “дарунковою”, оскільки вона безоплатно віддавалась власникам засобів виробництва, в т. ч. землі. Простим виробництвом К. вважав виробництво без прибутку, а розширеним – […]...
35. Навроцький Володимир Навроцький Володимир (1847-1882) – економіст-статистик, який досліджував причини зубожіння населення на території Галичини (передусім на прикладі сільського господарства). З цією метою він вивчав процес диференціації основних верств і виникнення капіталізму, розмежовуючи експлуататорів (поміщиків, купців, капіталістів та ін.) і експлуатованих (селян, кустарів, робітників, зайнятих у промисловості, та ін.), поглиблення між ними класових суперечностей. Актуальною була критика […]...
36. Ніцше Фрідріх Вільгельм Політологічний словник Ніцше Фрідріх Вільгельм (1844 – 1900) – німецький філософ, мислитель. Автор праць “Так казав Заратустра”, “По той бік добра і зла”, “Як філософствують молотом”, “Антихрист” та ін. Абсолютизував індивідуалізм. Вважав, що немає у світі вищої волі, перед якою могла б схилитися воля людини. Передбачив багато важливих політичних подій у Європі та за її […]...
37. Як можна класифікувати сучасні політичні партії в Україні? 65 Як можна класифікувати сучасні політичні партії в Україні? Сучасній Україні притаманна багатопартійність. На 1 січня 2003 р. в державі зареєстровано 125 партій. За напрямами їх можна поділити на комуністичні, соціалістичні, соціал – та ліберально-демократичні, національно-демократичні, реформаторські, селянські, жіночі, професійні тощо. Представити політичний спектр України можна таким чином. На крайньому лівому фланзі знаходяться: Прогресивна соціалістична […]...
38. Липинський В’ячеслав Політологічний словник Липинський В’ячеслав (1882 – 1931)- український історик, політолог, громадсько-політичний діяч, випускник філософського факультету Краківського університету. Був організатором Української демократично-хліборобської партії, послом гетьманського уряду та УНР у Відні, одним із засновників “Українського Союзу хліборобів-державників”. Сформулював і обгрунтував доктрину українського консерватизму. Вважав, що для України була б найпринагіднішою спадкова монархія на чолі з гетьманом як […]...
39. Політизація українського національно-визвольного руху – Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у XIX ст Історія України Історія України в Нові часи (друга половина XVIII – початок XX ст.) Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях у XIX ст. Політизація українського національно-визвольного руху Наприкінці XIX ст. відбувається політизація національно-визвольного руху – оформлення перших політичних партій із чіткими програмними вимогами щодо майбутнього політичного стану українських земель. Першою політичною організацією Наддніпрянщини на цьому етапі […]...
40. Розкрийте сутність вчення Ф. Кене про “чистий продукт” і класи Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ Розкрийте сутність вчення Ф. Кене про “чистий продукт” і класи У теоретичному надбанні Кене важливу роль відіграє вчення про чистий продукт, який нині називають національним доходом. Це надлишок над тією частиною, яка покривала заробітну плату. На думку вченого, джерелом чистого продукту є земля – це “єдине джерело багатства” […]...