Бакунін Михайло Олександрович
Політологічний словник
Бакунін Михайло Олександрович (1814 – 1876) – визначний російський революціонер; один з ідеологів анархізму і народництва. Народився у дворянській родині, здобув військову освіту, але не зробив військової кар’єри, у 1834 р. вийшов у відставку, ввійшов до московського гуртка М. Станкевича і В. Бєлінського. У 1840 р. виїхав до Європи, проживав у Німеччині, Швейцарії, Франції, навчався в Берлінському університеті, захопився суспільно-політичною діяльністю, близько познайомився з А. Руге, В. Вейтлінгом, П. Прудоном, К. Марксом
Б. з початку 60-х років тісно співробітничав з Герценом та Огарьовим, мав зв’язки з організацією народників “Земля і воля”, підтримував польське повстання 1863 р., а після його придушення створив анархічну таємну організацію “Інтернаціональне братство”, яку пізніше перетворює на анархічний “Міжнародний альянс соціалістичної демократії”. Він бере участь у повстанні ліонських робітників 1870 р., гаряче вітає Паризьку комуну і взагалі справу паризьких комунарів, але з анархістських позицій.
Центральним елементом бакунінської програми анархізму є негайне ліквідування держави і встановлення анархії. Сама концепція розглядає закономірності виникнення держави, її роль у житті суспільства і шляхи руйнування та встановлення позадержавного суспільного самоврядування. Певну історичну роль держави Б. не заперечував. Але, на його погляд, держава – зло, хоча історично виправдана і в минулому необхідна; суспільство і держава – не тотожні, держава не вічна, вона лише тимчасова суспільно-політична форма, яка повинна повністю і докорінно перебудуватися, зникнути, розчинитися, стати “канцелярією”, “центральною конторою” суспільства. Б. мріяв про бездержавні форми політичної та економічної організації життя суспільства. Його ідеал – не суспільство, організоване в державу, а суспільство, яке організоване на соціально-політичних засадах самоврядування, автономії та вільної федерації індивідів, громад, провінцій та націй на соціалістичних принципах. Він гаряче виступав за свободу, рівність та справедливість для трудящих, звільнених від будь-якої експлуатації. Для Б. свобода без соціалізму – це несправедливість, а соціалізм без свободи – рабство. П. Кропоткін писав: “В особі Бакуніна анархізм знайшов могутнього і палкого захисника”. О. Герцен наголошував, що Б. мав багато недоліків, але його недоліки були дрібні, а сильні якості – великі. Політичний аналіз і критика Б. і бакунізму міститься в працях К. Маркса, Ф. Енгельса, В. Леніна, В. Плеханова та інших політичних теоретиків.
Бакунин М. А. Философия. Социология. Политика. – М., 1989; Герцен А. И. Бакунин и польское дело. Собр. соч. – Т. 7. – М., 1975; Кропоткин П. А. Современная наука и анархия. – М., 1990; Ленин В. И. Анархизм и социализм. – ПСС. – Т. 5; Плеханов Г. В. Анархизм и социализм. – Соч. – Т. 4. – М.; Бакунин М. А. // Советская историческая энциклопедия. – М., 1962; Энгельс Ф. Бакунисты за работой. Соч. – Т. 15.
А. Пахарев
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...