БАРБОТИН

Related posts:

1. ВИПАЛЮВАННЯ Культурологічний словник ВИПАЛЮВАННЯ – техніка декорування виробів з дерева, рогу і шкіри; при цьому візерунок наносять на поверхню виробу розжареним металевим штампом або писаком....
2. АНГОБ Культурологічний словник АНГОБ (франц. engobe) – фарба, зроблена з глини, іноді з кольоровими домішками; використовується для покриття і розпису глиняного посуду та інших керамічних виробів....
3. ПОЛІХРОМНИЙ Культурологічний словник ПОЛІХРОМНИЙ (з грец.) – багатобарвний. У кераміці поліхромія має особливості, зумовлені матеріалом та практичними вимогами до посуду. Кольори П. керамічного декору стародавніх культур (неглазурованої кераміки) – чорний, різні відтінки брунатного, оранжевого, жовтого, приглушено-червоний, білий – утворювались за допомогою земляних фарб (вохр) та деяких природних мінералів (графіт, вапно, руди металів тощо)....
4. ВІТРАЖ Культурологічний словник ВІТРАЖ (франц. vitrage, від лат. vitrum – скло) – твір монументального мистецтва, орнаментальна або сюжетна декоративна композиція зі скла та ін. матеріалів, що пропускають світло. Доповнюється розписом, гравіруванням, витравлюванням. Використовується в архітектурі для освітлення приміщень і декорування віконних і дверних прорізів культових, громадських, рідше житлових споруд. У будівельній практиці – також часткове або […]...
5. АЖУР Культурологічний словник АЖУР (франц. ajour, від ajourer – робити наскрізним) – 1) Техніка створення наскрізного орнаментального візерунка. Застосовується в усіх різновидах декоративного мистецтва та в архітектурі. 2) Виріб чи окремий елемент декору, виконаний у цій техніці....
6. НЮ Культурологічний словник НЮ (франц. nu – голий) – жанр образотворчого мистецтва, мета якого – зображення оголеного тіла, переважно жіночого. Зародився в епоху Відродження....
7. ФАСАД Культурологічний словник ФАСАД (від франц. fo. ee – обличчя, лице) – зовнішній, лицевий бік будівлі....
8. ПЮПІТР Культурологічний словник ПЮПІТР (франц. pupitre) – пересувна підставка з похилою дошкою для нот або книг....
9. ПАРЦЕЛЯЦІЯ Культурологічний словник ПАРЦЕЛЯЦІЯ (від франц. parcelle – частина) – поділ землі на окремі ділянки....
10. МОДЕРНІЗАЦІЯ Культурологічний словник МОДЕРНІЗАЦІЯ (від франц. modernisation – осучаснювання, оновлення) – приведення у відповідність із вимогами сучасності....
11. АВЕРС Культурологічний словник АВЕРС (франц. avers, від лат. aversus – повернутий обличчям) – лицьовий бік монети або медалі....
12. АКСЕСУАР Культурологічний словник АКСЕСУАР (франц. accessoire – допоміжний, другорядний) – другорядна деталь у композиції художнього твору....
13. ІНТЕРАКЦІЯ Культурологічний словник ІНТЕРАКЦІЯ (франц. взаємодія) – характеристика діяльності, в якій беруть участь два або більше суб’єктів....
14. ВІНЬЄТКА Культурологічний словник ВІНЬЄТКА (франц. vignette, від vigne – виноград) – графічна прикраса в книжках, журналах та ін. друкованих виданнях....
15. АМУР Культурологічний словник АМУР (франц. Amour, з лат. Amor) – 1) У давньоримській міфології бог кохання. 2) Одна з малих планет (відкрита 1932 р.)....
16. ЖАНР Культурологічний словник ЖАНР (франц. genre, від лат. genus (generis) – рід, вид) – тип мистецького й літературного твору (роман, повість, поема тощо)....
17. ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ Культурологічний словник ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ (франц. differenciation, від лат. differentia – різниця, відмінність) – поділ, розчленування цілого на якісно відмінні частини....
18. ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ (від франц. mdividual – особистий) – неповторність психіки та особистості людини, своєрідне поєднання її фізичних та психологічних особливостей....
19. ШАНС Культурологічний словник ШАНС (від франц. chance – удача, випадковість) – умова, яка може забезпечити успіх, удачу; ймовірність здійснення чогось....
20. АКЦИЗ Культурологічний словник АКЦИЗ (франц. accise, від лат. accido – обрізую) – в економіці – непрямий податок, здебільшого на предмети широкого вжитку, комунальні та транспортні послуги....
21. ІНТИМНИЙ Культурологічний словник ІНТИМНИЙ (від франц. intime, лат. intimus – найглибший, таємний) – глибоко особистий, приязний, сердечно щирий, дружній, задушевний; сердечний, любовний....
22. ІЗОЛЯЦІЯ Культурологічний словник ІЗОЛЯЦІЯ (франц. відособлення) – у психології почуття соціального спустошення і безнадії, яке виникає внаслідок нездатності досягти соціальних, інтимних контактів....
23. ЕГАЛІТАРНИЙ Культурологічний словник ЕГАЛІТАРНИЙ (від франц. egalitaire – рівний, рівноправний) – зрівняльний; такий, що свідчить про необхідність рівності у розподілі багатства, доходів, життєвих шансів....
24. СИМВОЛІЗМ Культурологічний словник СИМВОЛІЗМ (франц.) – напрям у літературі та мистецтві кін. ХІХ ст. Прихильники С. через складний світ ірреального, надприродного, прагнули до утвердження концепції: “мистецтво для мистецтва”....
25. ДЕКОРАТОР Культурологічний словник ДЕКОРАТОР (франц. Decorateur, від лат. decoro – прикрашаю) – Театральний художник, який малює і виготовляє декорації. Спеціаліст з оформлення, оздоблення будівель, приміщень....
26. ЕТИКЕТ Культурологічний словник ЕТИКЕТ (франц. etiquette, від флам. steeken – устромляти) – 1) Правила поведінки людей. 2) Порядок дій, правил ввічливості під час ділових зустрічей, переговорів, у дипломатичних колах....
27. АПЛОМБ Культурологічний словник АПЛОМБ (франц. aplomb, букв. – рівновага, вертикаль) – 1) Надмірна, підкреслена самовпевненість у поведінці, розмові. 2) У танцях – стійкість, додержання вертикальної лінії (від голови до ніг)....
28. БАТИК Культурологічний словник БАТИК – 1) Техніка ручного розпису тканин. 2) Тканина, оздоблена за допомогою цієї техніки....
29. БАТАЛЬНИЙ ЖАНР Культурологічний словник БАТАЛЬНИЙ ЖАНР (від франц. batalle – битва) – жанр образотворчого мистецтва, присвячений темам війни та військового життя....
30. МІЗАНСЦЕНА Культурологічний словник МІЗАНСЦЕНА (від франц. mise en scene – постановка на сцені) – розташування акторів на сцені в окремі моменти вистави....
31. КАНЕЛЮРИ Культурологічний словник КАНЕЛЮРИ (від франц. cannelure – паз, жолобок) – 1) У трипільській кераміці (див. Трипільська культура) жолоби орнаменту, заповнені іншим кольором глини. 2) В архітектурі – вертикальні жолобки на пілястрі....
32. ЕЛІТА Культурологічний словник ЕЛІТА (франц. elite – краще, добірне, від лат. eligo – вибираю) – найвидатніші представники будь-якої частини суспільства (напр., творча Е., політична Е., фінансова Е. тощо)....
33. ЖАРГОН Культурологічний словник ЖАРГОН (франц. jargon, від галло-романського gargone – базікання) – соціальний діалект; відрізняється від літературної мови специфічною лексикою і вимовою, але не має власної фонетичної й граматичної систем....
34. НАТЮРМОРТ Культурологічний словник НАТЮРМОРТ (франц. nature morte, букв. – мертва природа) – жанр образотворчого мистецтва (переважно живопису). Твори із зображенням предметів побуту, квітів, фруктів тощо....
35. ОФОРТ Культурологічний словник ОФОРТ (від франц. азотна кислота) – різновид гравюри, коли заглиблені елементи зображення отримують шляхом травлення металу кислотами. Досягається досконалий світлотіньовий ефект....
36. КУБІЗМ Культурологічний словник КУБІЗМ (франц.) – модерністична течія в образотворчому мистецтві першої чверті ХХ ст., представники якої намагалися звести пластичне рішення художнього образу до комбінацій геометричних тіл або фігур....
37. АВТОРИТАРНІСТЬ Культурологічний словник АВТОРИТАРНІСТЬ (франц. autoritaire – владний, від лат. autori – tas – влада, вплив) – соціально-психологічна характеристика особистості, яка відображає її прагнення максимально підпорядкувати своєму впливові партнерів по взаємодії та спілкуванню....
38. АВАНС Культурологічний словник АВАНС (франц. avance, від avancer – платити наперед) – 1) Грошова сума або майнова цінність, що видається в рахунок майбутніх платежів. 2) Переносно – робити аванси – загравати; подавати надію....
39. ШАПІТО Культурологічний словник ШАПІТО (франц. chapiteau, букв. – ковпак, дах) – 1) Легка театральна або циркова споруда у вигляді розбірної конструкції з брезентовою покрівлею для пересувних вистав. 2) пересувний цирк, що дає вистави у такій споруді....
40. АНКЕТУВАННЯ Культурологічний словник АНКЕТУВАННЯ (від франц. – буквально: розслідування) – один з технічних засобів конкретного соціологічного дослідження – письмове (іноді усне) опитування значної кількості людей за певною схемою – анкетою....