БДЖОЛИ СІРІ ВИСОКОГІРНІ (грузинські) – найдавніша порода гірського Закавказзя й Кавказу, розповсюджена також у Ставропольському й Краснодарському краях, в Україні, Молдавії, Вірменії, Азербайджані. У Б. с. в. найдовший хоботок – 6,6-7,2 мм, що дозволяє

БОРОДАНЬ ЛІКУВАЛЬНИЙ – багаторічна трав’яниста рослина, отруйна для тварин. Росте в лісах, на луках, віддає перевагу супіщаним і піщаним грунтам. Стебло кучеряве, завдовжки до 150 см. Листя короткочерешкове, верхнє – ланцетоподібне. Квітки білі, зібрані

ТЕМПЕРАТУРА ПОВІТРЯ В ЗИМІВНИКУ – має вирішальне значення для нормальної зимівлі бджіл. Протягом всієї зими в приміщенні має підтримуватися стабільна Т.: в областях з підвищеною вологістю повітря – близько 3-4 °С, у районах із

КУЛАГІН Микола Михайлович (1859-1940) – відомий учений-зоолог, фахівець із бджільництва, видатний діяч. Будучи студентом фізико-математичного факультету Московського університету, К. зацікавився бджолами. З 1902 р. він прийняв пропозицію редагувати журнал “Російський бджільницький листок”, заснований академіком

МАЙОРАН САДОВИЙ – багаторічна або дворічна трав’яниста рослина родини губоцвітих. Вирощується, як правило, як однолітня рослина на добре освітлюваних сонцем і закритих від вітрів ділянках. Рослина сірувато-опушена. Листочки черешкові, еліптичні або лопаткоподібні. Квітки сидячі,

НАГРІВАННЯ НОЖА, КОТКА, ШПОРИ – необхідне при роботі з воскосировиною. Ніж призначений для зрізання кришечок трутневих чарунок, розпечатування медяних стільників, вирізання шматочків стільника, для видалення воскових наростів. Ножі нагрівають, щоб зрізати забрус, не пом’явши

ВАЛОВИЙ ЗБІР ВОСКУ – кількість воску, виділена бджолами протягом одного сезону. В. з. в. може бути у вигляді Відбудованих стільників, обрізків стільників, воскової печатки (забруса). Склавши восковий баланс, обчислюють різницю між весняними й осінніми

ПАНКОВ Микола Гурійович (1866-1943) – учитель, відомий діяч у сфері бджільництва. П. ще в XIX ст. звернув увагу на важливість викладання бджільництва в сільських школах. Після революції організував курси з бджільництва, пропагуючи його розвиток.

ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ БДЖІЛ З ОДНИХ РОСЛИН НА ІНШІ – відбувається у зв’язку з тим, що рослини цвітуть у різний час і з неоднаковою інтенсивністю виділяють нектар. Особливо неохоче бджоли переключаються на квітки рослин, які погано

СИТА – водяний розчин меду. На пасіках С. використовується різної концентрації: для збризкування бджіл – 1 частина меду та 2 частини води; для стимуляції на вигодовування розплоду – 1 частина меду на 1 частину

БЕФ – суміш 32 % авіаційного бензину й 68 % етилового ефіру мурашиної кислоти. Препарат раніше використовувався для лікування акарапідозу бджіл. У флакони заливали по 100 мл розчину, закривали кришкою, у якій робили отвір

ПЕНІЦИЛІН – антибіотик, продукт життєдіяльності різних видів цвілевих грибів. П. являє собою гігроскопічний жовтуватого кольору порошок або суху пористу масу. П. добре розчиняється у воді. Він абсолютно не токсичний, навіть при його передозуванні. На

МЕДОНОСИ, або медоносні рослини, – велика група рослин, які дають бджолам пилок і нектар. М. р. різні за місцем виростання або видом, наприклад є лісові, а є лугові, баштанні або декоративні М. Нижче поданий

СХРЕЩУВАННЯ – метод розведення сільськогосподарських тварин, при якому проводять спарювання тваринних різних порід одного зоологічного виду. Потомство, отримане від С. двох порід, називається поміссю. Помісь об’єднує в собі якості обох порід. Помісні бджолині сім’ї

СИЛЬНА СІМ’Я – бджолина сім’я, у якій після формування гнізд на зиму бджоли займають близько 14 рамок. Навесні такі сім’ї займають 8 рамок, улітку, перед медозбором, – 20 і більше. С. с. краще зимують,

РОЙОВИЙ СТАН – спостерігається в період підготовки бджолосім’ї до роїння. Роїння – спадкоємна властивість бджолосім’ї. Різні породи бджіл відрізняються також різним ступенем рійливості. Р. с. викликається рядом негативних причин, які склалися в центрі й

РАМКОВИЙ ВУЛИК – основне обладнання пасічницького господарства. Р. в., як і будь-який інший, повинен відповідати певним вимогам: сухість, здатність зберігати тепло в зимовий період, добра вентиляція, достатній обсяг або можливість його розширювати в міру

ПОЧЕТ МАТКИ – група бджіл, яка супроводжує матку під час відкладання нею яєць. П. м. складається з різновікових бджіл, вони постійно змінюються. Кількість бджіл у П. м. залежить від інтенсивності яйцекладки матки. Чим більше

СОНЯЧНА ВОСКОТОПКА – призначена для витоплювання воску з воскосировини за допомогою сонячних променів. Перевага С. в. – при мінімальних витратах праці пасічник одержує віск високої якості. С. в. складається з дерев’яного ящика зі скляною

МАТЕРИНСЬКА СІМ’Я – сім’я, з якої вийшов рій. Після виходу рою в сім’ї залишаються маточники та старі бджоли. Через кілька днів з маточників виходять молоді бджоли. Щоб зупинити інстинкт роїння й не допустити виходу

СУЛЬФАНІЛАМІДИ – відрізняються хіміотерапевтичними особливостями в основному бактеріологічного характеру. Усі С. – кристалічні порошки білого відтінку. Погано розчиняються у воді й в органічних розчинниках. Не руйнуються при нагріванні до 150 °С. С. застосовують у

КОРЖЕНЕВСЬКИЙ Петро Петрович (1810-1898) – відомий український бджоляр, пропагандист горизонтального рамкового вулика. Розробив новий ефективний метод нарощування бджіл, використовуючи відводки, розробив у 20-рамковому ву – лику-лежаку два льотки. К. належить відомий бджолярам вислів: “У

ШИПШИНА – дуже колючий багаторічний чагарник, який добре гілкується. Росте в лісах, переважно ялинових, на лісових схилах, узліссях, на луках. Цвіте в травні – червні. Бджоли охоче збирають його пилок. Нектару Ш. не виділяє.

КОКОН – оболонка, якою личинка бджоли обгортає себе перед тим, як перетворитися на лялечку. Для прядіння К. личинка користується секретом прядильної залози, мальпігієвих судин і клейких виділень стінок свого тіла. Личинка рухається у своїй

КОЖУХИ ДЛЯ ВУЛИКІВ – застосовуються при груповому розміщенні вуликів із бджолами, які залишаються зимувати на волі, а також для утеплення одностінних вуликів навесні й восени. Розміри кожухів залежать від величини вуликів і їхньої кількості.

СІРИЙ НАЛІТ НА ВОСКУ – являє собою закристалізовану речовину, що не розчиняється у воді й винному спирті, але розчиняється в бензині, скипидарі й ін. гідрофобних розчинниках. Віск, вкритий С. н., втрачає товарний вигляд. С.

КОЖЕВНИКОВ Григорій Олександрович (1866-1933) – народився в Тамбовській губернії, у м. Козлові (нині м. Мічурінськ). Після закінчення Московського університету починає серйозно вивчати будову медоносної бджоли. Згодом видав такі роботи, як “Будова органів розмноження трутнів”,

КОЛІР ВОСКУ – залежить від сировини, з якої він добувається, способів переробки, устаткування тощо. За кольором і якістю віск буває різним. Високосортний віск повинен бути білого, ясно-жовтого, ясно-коричневого або ясно-сірого кольору й мати приємний

СЕНОТАЇНІОЗ – інвазійна хвороба бджіл, що викликає їхню загибель й ослаблення бджолиних сімей. Збудник хвороби – личинки мухи сенотаїнії-трикуспис, які паразитують переважно в грудній порожнині бджіл. Самці й молоді самки мухи живуть поза пасікою,

ПРЕСОВИЙ ВІСК – одержують за допомогою гвинтових або гідравлічних пресів на воскобійних заводах, витягають із різної воскової сировини. Якість цього воску залежить від сорту сировини, що переробляється, обладнання заводу й способу переробки. П. в.

ВІРУЛЕНТНІСТЬ – сукупність хвороботворних мікробів – збудників інфекційних й інвазійних хвороб.

МАТИ-Й-МАЧУХА ЗВИЧАЙНА – ця рослина зацвітає однією з перших, коли ще лежить сніг, і її цвітіння триває до 45 днів. Росте на глинистих і піщаних схилах і пагорбах, на берегах рік і струмків, уздовж

КАМЕРА ДЛЯ ДЕЗІНФЕКЦІЇ РАМОК І СТІЛЬНИКІВ – являє собою саму камеру й резервуар у вигляді самовара. У резервуарі підігрівається дезінфікуючий розчин, а в камері встановлюються рамки та стільники. Обробка рамок у камері повністю звільняє

ГРЕГАРИНИ – паразити безхребетних, належать до типу найпростіших. Живуть у кишечнику, рідше – в інших порожнинах тіла. Розмножуються спорами. У бджіл виявлені в порожнині середньої кишки. Зараження відбувається через корм, у якому є спори

ОБРОБКА МЕДУ – проводиться на пасіках і заготівельних підприємствах. На пасіках обробка меду включає розпечатування стільників, відкачування з них меду, фільтрування, тобто очищення меду від сторонніх домішок, і дозрівання меду, якщо був відкачаний незрілий

КОЛІР МЕДУ – буває від прозорого та світлого до темно-коричневого й навіть майже чорного. К. м. залежить насамперед від рослин, з яких він зібраний, і від часу його збирання (зібраний з одного медоноса, весняний

НЕПЛОДОВА МАТКА – молода матка, яка ще не спаровувалася з трутнями й не почала відкладати яйця. Н. м. менша й легша за плодову матку. Відразу ж після виходу з маточника матка повільно пересувається на

ОСИРОТІЛА СІМ’Я – сім’я, у якій з деяких причин загинула матка, у гнізді відсутній розплід, на якому бджоли можуть закласти норицеві маточники. Першою й головною ознакою О. с. є відсутність у гнізді яєць і

СОКИРКИ – однолітня рослина, отруйна для тварин. Росте на чорноземних грунтах, часто можна зустріти в степах. Утворює розгалужений кущ заввишки 15-35 см з вузькими розсіченим листям і лазуровими квітками в чашечці з невеликою шпоркою.

ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ – тісно пов’язане з ареалом поширення й породою бджіл. Наприклад, медоносні бджоли північних і високогірних районів мають темніше 3., ніж бджоли південних і низинних районів. І чим південніша раса бджіл,

ТАЛІЄВ Валерій Іванович (1872-1932) – професор, відомий ботанік. Закінчив фізико-математичний факультет Казанського університету й медичний факультет Харківського університету. Відомий тим, що написав “Визначник вищих рослин”, “Наукові основи вчення про медоноси”.

ЗИМІВЛЯ БДЖІЛ У КОЖУХАХ – розміщення вуликів на пасіці невеликими групами (по 2-4), обгорнених не порізно, а разом. Накривають їх незабаром після того, як бджоли почнуть утворювати зимовий клуб, але ще матимуть можливість облітатися.

ГІРЧИЦЯ – цінна олійна культура, медоносна рослина. Г. зручна й вигідна у вирощуванні, вона скоростигла, засухостійка, маловимоглива до грунту й вологи. У нас культивується найчастіше два види Г. – біла й сиза, рідше –

ЧЕМЕРИЦЯ – багаторічна трав’яниста рослина із родини лілейних. Найпоширеніші Ч. Лобеля й Ч. чорна. Райони поширення – вся територія СНД, крім Крайньої Півночі й півдня. Масивні зарості Ч. Лобеля є навіть у Сибіру. Росте

ФАЛЬСИФІКАЦІЯ МЕДУ – полягає в підмішуванні до натурального меду крохмальної патоки, клейстеру, борошна, солоду, штучного меду тощо. Порошкоподібні домішки (борошно, крохмаль) визначають розчиненням меду в 3-5-кратних обсягах води, при цьому домішки осядуть на дно.

ЗМІЄГОЛОВНИК, або маточник, – однолітня ефіроолійна рослина, що належить до родини губоцвітих. Росте на родючих суглинних грунтах або на дерено-підзолистих з відповідним підгодовуванням. Стебло пряме, чотиригранне, заввишки до 40- 70 см. Листя просте, супротивне,

ЩИПАВКА – невелика комаха, яка зустрічається у другій половині червня – липня, поїдає бджолині корми, іноді дорослих особин і розплід. Щ. можуть бути переносниками збудників інфекційних й інвазійних хвороб. Щ. має видовжене тіло, гризні

ОРГАНИ ЧУТТІВ – рецептори бджоли, за допомогою яких бджола пов’язана із зовнішнім світом і які сповіщають мозок про внутрішній стан організму. Наявність різноманітних чуйних рецепторів дозволяє бджолі орієнтуватися в польоті, визначати час доби, членів

БРАУЛЬОЗ – інвазійна хвороба робочих бджіл і маток, що викликає їхню загибель і знижує продуктивність бджолиних сімей. Збудник хвороби – браула, або бджолина воша. Шляхи поширення хвороби. Браула уражає найчастіше бджіл і матку, рідше

ГОРОБИНА – за сприятливих умов вік дерев може досягати 80-100 років. Для бджільництва цікаві два види Г.: чорноплідна та звичайна. Аронія, або Г. чорноплідна, – чудовий декоративний і медоносний чагарник. Розповсюджений скрізь. Вирощується як