Берк Едмонд
Політологічний словник
Берк Едмонд (1729 – 1797) – відомий англійський політичний діяч, публіцист, теоретик консерватизму. Навчався в Лондоні, був членом парламенту, одним з лідерів партії вігів. Майже тридцять років був в опозиції до короля, намагаючись обмежити королівську владу. Спочатку виступав як автор політичних памфлетів проти торі (Короткий виклад англійської історії), пізніше стверджував, що у всякій країні головними є історичні традиції і звичаї, які не можна переривати або винищувати (Роздуми про французьку революцію). Стверджував, що монархію у Франції треба було виправити, а не знищувати. Був прихильником і захисником буржуазної власності, яку вважав основою свободи і незалежності. Розумів свободу як право окремих громад на відповідне самоврядування”. Найвідоміша наукова праця Філософське дослідження походження наших ідей, високих і прекрасних.
Головатий М. Ф. Соціологія політики. – К., 2003.
М. Головатий
Related posts:
- Демокрит Політологічний словник Демокрит (бл. 460-370 рр. до н. е.) – давньогрецький мислитель, автор понад 70 творів про походження суспільства, держави, рабства. Стверджував, що суспільство, держава – це наслідок діяльності людей. Висував і обгрунтовував необхідність громадянської єдності усіх жителів полісу. Заперечував монархію, схвально ставився до демократії. Ідеалом держави вважав синтез демократії у поєднанні з ладом, де […]...
- Гроцій Гуго Гроот Політологічний словник Гроцій Гуго Гроот (1583-1645) – відомий голландський юрист, соціолог, державний діяч, один із засновників учення про природне право. Погляди Г. Г. сформувалися головним чином під впливом нідерландської буржуазної революції XVI ст. У Франції, куди він змушений був емігрувати, написав свій найвідоміший твір “Про право війни і миру. Три книги”, в якому і розглядав […]...
- Монтеск’є Шарль Луї, Шарль де Секонда, барон де Лa Бред і де Монтеск’є Політологічний словник Монтеск’є Шарль Луї, Шарль де Секонда, барон де Лa Бред і де Монтеск’є (1689 – 1755) – французький філософ права й історії. Відмовившись від формалістичного мислення про право, спробував пояснити закони, політичне життя різних країн і народів саме виходячи із природних та історичних умов. Порівнюючи дві конституції – англійську (вважав найпрогресивнішою) і французьку […]...
- Прудонізм Політологічний словник Прудонізм – одна із форм дрібнобуржуазного соціалізму та анархізму, в основі якої лежать погляди Прудона. Критикуючи велику капіталістичну власність, Прудон віддавав перевагу дрібним “володінням”, які не пов’язані з найманою працею. Вважав, що протиріччя капіталізму зумовлені нееквівалентним обміном, їх можна усунути за допомогою реформи в сфері обігу, завдяки якій можна здійснити “соціальну революцію” мирним […]...
- Гольбах Поль Анрі де Політологічний словник Гольбах Поль Анрі де (1723 – 1789) – барон, французький мислитель, видатний представник епохи Просвітництва, активний учасник створення “Енциклопедії наук, мистецтв та ремесел”. Автор численних праць з філософії, етики, релігії, політики і соціології, в яких суспільство розглядав як об’єднання людей для спільної праці в ім’я забезпечення один одному щасливого життя. Спробував систематизувати суспільства, […]...
- Десницький Семен Юхимович Політологічний словник Десницький Семен Юхимович (1739/40 – 1789)- відомий російський юрист, “перший російський професор права” (М. Костомаров), який зробив надзвичайно багато для формування і розвитку “юридичного світогляду” в Росії. Уникав копіювання західного теоретичного, в тому числі політичного, досвіду. Вважав, що в основі розвитку людства лежить зміна форм власності. Поєднував, вивчав зв’язок влади і власності, вважаючи, […]...
- Чернишевський Микола Гаврилович Політологічний словник Чернишевський Микола Гаврилович (1828 – 1889)- російський просвітитель, письменник, радикальний матеріаліст. Відомий своїм утопічним і нігілістичним романом “Що робити? “, написаним під час ув’язнення у Петропавлівській фортеці. Активно займався проблемами мистецтва (дисертація “Про естетичне відношення мистецтва до дійсності”, філософська праця “Антропологічний принцип у філософії”). Вважав себе послідовником вчення Фейєрбаха, Бюхнера, захисником природничих наук. […]...
- Шпенглер Освальд Політологічний словник Шпенглер Освальд (1880 – 1936) – відомий німецький вчений у галузі філософії культури. Розглядав культури, що утворюють світову культуру, як певні організми, яким історично відведено термін приблизно тисячу років. Порівнював західну культуру з тією грецькою культурою, яка зникла, і вважав, що західна культура практично вступила в ту стадію, яка веде її до фатальної […]...
- Лебон Постав Політологічний словник Лебон Постав (1841 – 1931)- французький антрополог, археолог, доктор медицини, соціальний психолог. Основоположник ідеї нерівності рас, расового детермінізму. Автор книги “Психологія натовпу”. Суспільство, за його визначенням, поділяється на еліту і натовп, а суспільний прогрес цілком залежить від творчості інтелектуальної еліти. Вважав, що розвиток промисловості, збільшення кількості населення, розвиток засобів масової інформації спричинили зміну […]...
- Гоббс Томас Політологічний словник Гоббс Томас (1588 – 1679) – видатний англійський філософ, політичний мислитель. Закінчив Оксфордський університет. Стверджував, що всі люди від природи рівні, що у природному стані, до того часу, коли з’явиться будь-яка влада, людина намагається не тільки зберегти власну свободу, а й здобути владу над іншими людьми. І те й інше – результат дії […]...
- Гердер Йоган Готфрід Політологічний словник Гердер Йоган Готфрід (1744 – 1803) – німецький мислитель, письменник, пастор. Спочатку у своїй творчості, спираючись на твори І. Канта, Й. Гете, спробував сформулювати власну еволюційну концепцію світу. Суспільний процес, вважав він, розвивається за тими ж законами, що і природа. Пізніше стверджував, що суспільний розвиток – це прогрес розуму і справедливості, а історія […]...
- Рассел Бертран Політологічний словник Рассел Бертран (1872 – 1970)- англійський філософ, математик, відомий громадський діяч. Походив зі старовинної аристократичної сім’ї. Навчався у Кембриджському університеті, був дипломатом, займався науковою і викладацькою діяльністю у Китаї, США. У 1920 р. відвідав Радянську Росію. В 1950 р. став лауреатом Нобелівської премії. Один із засновників відомого Пагуошського руху. Основні праці: “Практика і […]...
- Консерватизм Політологічний словник Консерватизм (від лат. conservare – зберігати, охороняти) – виник як реакція феодально-аристократичної еліти на Французьку буржуазну революцію кінця XVIII ст. Прихильники консерватизму (до речі, цей термін уперше використав французький письменник Ф. Шатобріан) виступили за пріоритет наступності перед новаціями, визнання непорушності природного порядку, моральних принципів, що лежать в основі сім’ї, релігії і власності. Консерватизм […]...
- Бердяєв Микола Олександрович Політологічний словник Бердяєв Микола Олександрович (1874 – 1948) – видатний російський філософ, мислитель. Був відрахований з Київського університету за пропаганду соціалістичних ідей, висланий з Росії. Жив у Берліні, потім у Франції. Активно вивчав політичні процеси в Росії, проаналізувавши їх у працях лософія свободи; (1911), Доля Росії (1918), Філософія нерівності (1923), “Джерела і сенс реформування комунізму […]...
- Кропоткін Петро Олексійович Політологічний словник Кропоткін Петро Олексійович (1842 – 1921) – російський революціонер-анархіст, вчений. Походив з князівського роду. Закінчив Пажеський корпус, навчався у Петербурзькому університеті, був членом І Інтернаціоналу. Вважав державу штучним утворенням задля того, щоб примушувати людей на неї працювати. Акцентував увагу на тому, що людство довго жило без писаних законів, керуючись лише звичаями, традиціями. Вважав, […]...
- Юнг Карл Густав Політологічний словник Юнг Карл Густав (1875 – 1961) – швейцарський психолог і філософ. Закінчив Базельський університет. Стверджував, що у поетів, пророків, містиків, керівників політичних сект, відомих громадських діячів психіка перебуває в такому стані, як і у хворих людей, у яких психіка не витримала навантажень і стався розкол особистості. Вивчав взаємозв’язок свідомого і несвідомого, проблему архетипів. […]...
- Ільїн Іван Олександрович Політологічний словник Ільїн Іван Олександрович (1883-1954) – російський мислитель, політолог, правник, теоретик релігії і культури, публіцист. Після закінчення Московського університету викладав у ньому, був репресований, засуджений до смертної кари, в 1922 р. – висланий з радянської Росії. Жив і викладав у Берліні, Лондоні, редагував журнал “Русский колокол”. У 1938 р. гестапо наклало арешт на всі […]...
- Яку роль відводили представники нової історичної школи державі? Історія економічних вчень ІСТОРИЧНА ШКОЛА Яку роль відводили представники нової історичної школи державі? Найбільшою заслугою економістів нової історичної школи було те, що вони задовго до Дж. М. Кейнса поставили питання про регулюючу й спрямовану роль держави у господарському житті суспільства. Г. Шмоллер, наприклад, стверджував, що Прусська держава – це основна сила розвитку суспільства, найвагоміший речовий […]...
- Римське право Політологічний словник Римське право (Roman law) – система рабовласницького права Стародавнього Риму, яка складається з приватного і публічного права. Р. п. містило струнку систему норм, які регулювали майнові відносини у суспільстві і базувалися на приватній власності. Р. п. було запозичене багатьма державами світу. М. Головатий...
- Арендт Ханна Політологічний словник Арендт Ханна (1906 – 1975) – німецько-американський політичний мислитель, аналітик тоталітаризму. Освіту здобула в університетах Марбурга, Гайдельберга, Фрайбурга. У 1933 р., після приходу до влади у Німеччині фашизму, переїхала спочатку до Франції, потім до США. Викладала в університетах Чикаго, Нью-Йорка. Здобула всесвітню славу і популярність після опублікування у 1951 р. тритомника “Походження тоталітаризму”, […]...
- Зіньківський Василь Політологічний словник Зіньківський Василь (1881-1962) – російсько-український мислитель, богослов, священик. Закінчив Київський університет, пізніше працював у ньому професором, був міністром віросповідань за гетьмана Скоропадського (1918 р.). У 1919 р. емігрував за кордон, з 1926 р. проживав у Франції. Був репресований фашистами, в 1942 р. прийняв сан священика. Автор багатьох наукових творів, зокрема “Російські мислителі і […]...
- Журавський Дмитро Петрович Журавський Дмитро Петрович (1810 – 1856) – український економіст, статистик, вважав необхідними ліквідацію кріпацтва і надання йому землі без викупу у власність. Як статистик він переконливо довів, що вільна наймана праця більше ніж утричі продуктивніша від праці кріпаків. Його висновки про відсталість промисловості через недостатню розвиненість внутрішнього ринку внаслідок зубожіння населення і донині актуальна в […]...
- Карбонарії Політологічний словник Карбонарії (італ. carbonari – вуглярі) – члени таємного товариства, яке існувало в Італії в першій половині XIX ст. і вело боротьбу проти іноземного гноблення. Організації К. були також у Франції, інших країнах. М. Головатий...
- Гегель Георг Вільгельм Фрідріх Політологічний словник Гегель Георг Вільгельм Фрідріх (1770 – 1831)- видатний німецький філософ. Основні наукові, політичні погляди виклав у відомих працях;Енциклопедія філософських наук, Філософія права;Філософська пропедевтика, Лекції з філософії історії та ін. Як філософ, історик спочатку обстоював необхідність подолання влади держави, її засилля, встановлення так званого вічного миру, а пізніше схвалював і підтримував саме ідею держави. […]...
- Парето Вільфредо Політологічний словник Парето Вільфредо (1848 – 1923) – італійський економіст, соціолог і політолог. Відомий як дослідник проблеми і основоположник теорії еліт. За визначенням П., люди різняться фізично, морально і інтелектуально. Елітою він вважав сукупність індивідів, що досягли великих результатів у будь-якій галузі, поділяв її на правлячу еліту і не правлячу. Владу в суспільстві має, на […]...
- Міхельс Роберт Політологічний словник Міхельс Роберт (1876 – 1936) – німецький історик, економіст, соціолог. Вважається одним із засновників політичної соціології. Найпопулярніша праця – “Соціологія політичної партії в умовах демократії” (1911). Діяльність партій, у тому числі німецьких соціал-демократів, італійських анархо-синдикалістів М. вивчав і аналізував критично, вважаючи, що вона призводить до певної олігархізації. Те ж саме стосується лідерів (вождів) […]...
- Боден Жан Політологічний словник Боден Жан (1529 – 1596) – французький політичний діяч, юрист, теоретик держави. Вперше сформулював і обгрунтував поняття суверенітету як однієї з істотних ознак держави, порушення якого не може бути виправдане жодним конституційно-правовим законом. Вважав, що держава постає не як результат добровільної угоди, а через завоювання і насильство, панування однієї групи людей над іншою. […]...
- Арон Раймон Політологічний словник Арон Раймон (1905 – 1983) – французький соціолог, філософ, публіцист, один із теоретиків “індустріального суспільства”. У своїх працях, грунтуючись на порівняльно-історичному аналізі і використовуючи концепцію “соціальної індустріалізації або технологічного детермінізму”, виклав ідею “індустріального суспільства”. З огляду на значне зростання економіки багатьох країн після Другої світової війни запропонував визначити і характеризувати це явище як […]...
- Концепція Ренесансу Якоба Буркхардта Філософія посбіник Тема 9. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ § 2. Філософські проблеми періодизації історії Концепція Ренесансу Якоба Буркхардта Велике значення для розвитку філософії історії має творчість Якоба Буркхардта (1818 – 1897), швейцарського вченого, чия книга “Культура Ренесансу в Італії” (1860 рік) стала важливою подією в історіографії. Зокрема, йому належить концепція Ренесансу, якою й зараз користуються науковці. Багато […]...
- Донцов Дмитро Політологічний словник Донцов Дмитро (1887-1973) – український мислитель, публіцист, громадсько-політичний діяч. Навчався у Петербурзькому, Віденському університетах, викладав в університетах Канади. Був членом Української соціал-демократичної робітничої партії, головою Союзу Визволення України, членом партії хліборобів – демократів. Починав науково-політичну діяльність із заперечення традиційного українського націоналізму XIX ст., називаючи його хуторянством. Стверджував, що українська і російська історичні традиції […]...
- Адорно Теодор Політологічний словник Адорно Теодор (1903 – 1969) – німецький філософ і соціолог. В окремих творах, зокрема написаних спільно з М. Хоркхаймером (Діалектика просвітництва), з неомарксистських позицій стверджував, що еволюція людства, по суті, є не чим іншим, як історією “невдалої цивілізації, а історія Заходу – це патологічний процес зростаючого божевілля та втрати індивідуальної свободи”. Доводив, що […]...
- Рюефф (Rueff) Жак Рюефф (Rueff) Жак (1896-1978) французький економіст, неоліберал-традиціонапіст, прихильник зростання ролі золота в міжнародній торгівлі. Критикуючи французьку політику державного регулювання 50-60-х XX ст., Р. стверджував, що інфляція є результатом застосування кейнсіанських рецептів стимулювання попиту через непомірну грошову емісію, безробіття – наслідок монополізації ринку праці профспілками й порушення механізму вирівнювання попиту та пропозиції, стагфляція – природний феномен […]...
- Фома Аквінський Фома Аквінський (1225, або 1226-1274) – теолог і філософ, що розглядав окремі економічні проблеми. В 1245-1248 навчався в Парижі; у 1248- 1252 – у Кельні. В 1259-1269 – викладач теології в різних містах Італії. У 1269 повернувся до Паризького університету. В 1323 Ф. А. канонізований. У 1879 його вчення було офіційно визнане єдино правильною філософією […]...
- Експропріація Політологічний словник Експропріація (фр., англ. expropriation, від лат. ех – з, від і proprius – власний) – примусове (з оплатою або ні) позбавлення власності, яке здійснюється державними органами (конфіскація або реквізиція). М. Головатий...
- Гаррінгтон Джеймс Гаррінгтон Джеймс (1611 – 1677) – англійський політичний мислитель, реформатор. Навчався в Оксфордському університеті, тривалий час жив у Голландії, багато подорожував. Після падіння монархії Карла І видав свою основну працю, соціальну утопію Республіка Океанія, яку присвятив Кромвелю. В ній Г. Д. сформував три основні ідеї: а) про вирішальну роль у суспільному устрої розподілу земельної власності; […]...
- Локк Джон Політологічний словник Локк Джон (1632 – 1704) – англійський філософ, політик, основоположник соціально-політичної доктрини лібералізму. Критикуючи вчення Т. Гоббса про абсолютний, необмежений характер державної влади, Л. стверджував, що основним обов’язком держави, що виникла на основі договору, є дотримання “природного права”, захист особистої свободи і приватної власності громадян. На думку Л., держава отримує від людей саме […]...
- Ніцше Фрідріх Вільгельм Політологічний словник Ніцше Фрідріх Вільгельм (1844 – 1900) – німецький філософ, мислитель. Автор праць “Так казав Заратустра”, “По той бік добра і зла”, “Як філософствують молотом”, “Антихрист” та ін. Абсолютизував індивідуалізм. Вважав, що немає у світі вищої волі, перед якою могла б схилитися воля людини. Передбачив багато важливих політичних подій у Європі та за її […]...
- Геракліт Ефесський Політологічний словник Геракліт Ефесський (бл. 544 – 484 до Р. X.) – давньогрецький філософ, політичний діяч. Вважав, що світ ніким з богів та людей не створений, а існує і вічно буде живим вогнем, що час від часу гасне і розгорається. Існує, за Гераклітом, всемогутній божественний першовогонь, який є чистим розумом, логосом, з якого шляхом розколу […]...
- Аристотель Політологічний словник Аристотель (384 – 322 до н. е.) – давньогрецький мислитель, учень Платона, вихователь Александра Македонського. Уперше виокремив у природі людину як політичну істоту, в яку природа вселила прагнення до державного об’єднання. Глибоко досліджував сутність влади, держави, політичних устроїв, проблеми розмежування влади. Розробив модель ідеальної держави – полісу, умови її існування. Тісно поєднував політику […]...
- Фромм Ерік Політологічний словник Фромм Ерік (1900 – 1980) – німецько-американський філософ і психоаналітик. Автор книг “Втеча від свободи”, “Людина для самої себе”, “Здорове суспільство”, “Революція надії” та ін. Вважав, що сутність людини виявляється у її потребах і класифікував їх так: потреби у спілкуванні; потреби у творчості; потреби у відчутті глибоких коренів, що гарантували б надійність та […]...