БІОГЕОЛОГІЯ

Related posts:

1. БІОГЕОХІМІЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОХІМІЯ – наук, дисципліна, що досліджує роль живих організмів у руйнуванні гірських порід та мінералів, міграції, розподілі та концентруванні хім. елементів у біосфері....
2. ГЕОСИНКЛІНАЛЬ Екологія – охорона природи ГЕОСИНКЛІНАЛЬ – видовжені ділянки земної кори, що характеризуються тривалими й інтенсивними підняттями та опусканнями, процесами гороутворення, вулканізму. Це створює складні екол. умови для живих організмів....
3. ОБОЛОНКИ ЗЕМНОЇ КОРИ Екологія – охорона природи ОБОЛОНКИ ЗЕМНОЇ КОРИ – в товщі кори розрізняють три оболонки: осадову, гранітну та базальтову....
4. ГЕОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕОЛОГІЯ – комплекс наук про склад, будову, рухи та історію розвитку земної кори і Землі, закономірності утворення й поширення покладів корисних копалин. Г. поділяють на низку прикладних дисциплін: мінералогію, петрографію, тектоніку, істор. геологію, геологію корисних копалин, гідрогеологію та ін....
5. БІОВУЛКАНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи БІОВУЛКАНОЛОГІЯ – наук, напрям, що виник на межі біології та вулканології. Б. вивчає вулканізм як екол. чинник на планеті, його роль в утворенні зовн. оболонки Землі, колообігу речовин і перетворенні енергії в еволюції та динаміці природних угруповань з метою розробки методів прогнозування екол. наслідків виверження та оцінки адаптації живих організмів, у […]...
6. ПЛАНЕТАРНА РОЛЬ РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ПЛАНЕТАРНА РОЛЬ РОСЛИННОСТІ – роль рослинного покриву в житті планети. Полягає в акумуляції сонячної енергії, вбиранні вуглекислого газу та збагаченні атмосфери киснем завдяки фотосинтезу, участі рослин у грунтоутворенні, міграції елементів земної кори....
7. АУТЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АУТЕКОЛОГІЯ, екологія видів – розділ екології, що на противагу синекології вивчає взаємовідносини окремих видів організмів з довкіллям. Відповідно до структурної організації виду А. вивчає вид на рівні організмів і популяцій. На рівні організмів (особин, індивідів) вона досліджує норми реакції виду на вплив екол. чинників і визначає межі стійкості та зони переваги […]...
8. СЕЙСМОГРАФ Екологія – охорона природи СЕЙСМОГРАФ – прилад для авт. реєстрації коливань земної кори під час землетрусів і вибухів....
9. СЕЙСМОГРАМА Екологія – охорона природи СЕЙСМОГРАМА – авт. безперервний запис коливань земної кори на паперовій стрічці, здійснюваний за допомогою сейсмографа....
10. ГЕОТЕРМІЯ Екологія – охорона природи ГЕОТЕРМІЯ – розділ геофізики, що вивчає тепловий стан і теплову історію земної кори та Землі загалом....
11. ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ, онкологічна екологія – розділ мед. екології, що досліджує взаємовідносини організмів між собою та з навколишнім середовищем, які можуть спричинити утворення злоякісних новоутворень. Розрізняють вірусний, хім., радіац. та ін. види біол., хім. та фіз. канцерогенезу....
12. ЗОНА АЕРАЦІЇ Екологія – охорона природи ЗОНА АЕРАЦІЇ – верхній шар земної кори між її поверхнею та дзеркалом грунтових вод. Містить гігроскопічну, плівкову та капілярну воду; тимчасово в ній може з’являтися гравітаційна вода. 3. а. – місце найактивнішого розвитку підземного життя....
13. ГЕОМЕХАНІКА Екологія – охорона природи ГЕОМЕХАНІКА – наука про фіз.-мех. властивості гір. порід і земної кори, процеси, що відбуваються в ній під дією прир. і технол. чинників (термічних, мех.)....
14. ГЕОХРОНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ Екологія – охорона природи ГЕОХРОНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ – послідовність етапів розвитку живої речовини та взаємодія її з абіотичним середовищем. Біогенне перетворення поверхні Землі, у свою чергу, сприяло появі захисного озонового шару, формуванню верхніх оболонок земної кори, в т. ч. грунту та ін....
15. ГЕОБОТАНІКА СОЗОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ГЕОБОТАНІКА СОЗОЛОГІЧНА – новий наук, напрям, завданням якого є охорона фітоценотичної різноманітності (фітостроми) земної поверхні загалом....
16. ОБОЛОНКА ГРАНІТНА Екологія – охорона природи ОБОЛОНКА ГРАНІТНА – шар земної кори на суходолі, який розміщується під осадовою оболонкою. Товща О. г. 10-40 км. На більшій частині дна Світового океану О. г. немає....
17. ЕКОЛОГІЯ ХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ХІМІЧНА – комплексна дисципліна, що досліджує сукупність хім. зв’язків у живій природі та хім. взаємодії, пов’язані з життям. Включає геохім. екологію та розділи екології, які досліджують хім. взаємозв’язки організмів між собою та з навколишнім середовищем....
18. БІОГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОГРАФІЯ – галузь науки, яка вивчає закономірності розподілу рослинного покриву та тваринного світу у різних частинах земної кулі, флористичні та фауністичні підрозділи Суходолу й океану, ареали рослин і тварин, особливості поширення грибів і прокаріот. Екол. Б. досліджує біомасу, біопродуктивність та роль організмів у житті угруповань різних геогр. обл. Б. – теор. […]...
19. ЗАКОН ОБ’ЄМІВ Екологія – охорона природи ЗАКОН ОБ’ЄМІВ – у глибинних шарах земної кори утворюються мінерали та їхні комбінації з меншим молек. об’ємом, ніж у верхніх її шарах....
20. ІНФЛЮАЦІЯ Екологія – охорона природи ІНФЛЮАЦІЯ – проникнення поверхневих вод у товщу земної кори крізь шпари або карстові канали. І. слід відрізняти від інфільтрації, коли просочування відбувається суцільним фронтом....
21. СЕПОРТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи СЕПОРТОЛОГІЯ – наук, дисципліна, яка досліджує закономірності та способи підтримання екол. рівноваги в умовах перетворень на прир. особливо охоронних територіях. Включає заповідну справу та заг. вчення про екол. баланс....
22. МАТЕРИК Екологія – охорона природи МАТЕРИК, континент – велика ділянка земної кори, більша частина якої підійнята над рівнем Світового океану у вигляді суходолу. М. оточений смугою материкової обмілини (шельфом)....
23. ЦИКЛІЧНІСТ Екологія – охорона природи ЦИКЛІЧНІСТЬ – закономірне повторення процесів в абіотичному середовищі, напр. циклічність коливань земної кори, припливи та відпливи, циркуляція атмосфери, води в океанах тощо....
24. ОБОЛОНКА ОСАДОВА Екологія – охорона природи ОБОЛОНКА ОСАДОВА – розміщується на самій поверхні літосфери. Її товщина становить до 8-15 км і більше (в районі Києва – 400 м, в гір. країнах – 40-70 м). Верхню частину О. о. земної кори становить кора вивітрювання., яка формується внаслідок видозміни гір. порід під впливом мех. та хім. дії різних атм. […]...
25. СЕЛЕНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи СЕЛЕНОЛОГІЯ – наука, що досліджує рельєф, будову та історію розвитку місячної поверхні....
26. КОМПЛЕКСНИЙ ЧИННИК Екологія – охорона природи КОМПОНЕНТ БІОСФЕРИ – живий організм та його оточення (частина земної кори, атмосфери й гідросфери, де існує життя); вони становлять основу біосфери як особливої оболонки Землі....
27. ГІДРОБІОС Екологія – охорона природи ГІДРОБІОС – сукупність організмів, які населяють водойми всієї земної кулі. Вивченням Г. займається гідробіологія....
28. ГЕОТЕКТОНІКА Екологія – охорона природи ГЕОТЕКТОНІКА – розділ геології, що вивчає розвиток структури земної кори і верхньої мантії Землі та їх зміни під впливом тектонічних рухів і деформацій, пов’язаних з розвитком Землі загалом....
29. БІОСФЕРА Екологія – охорона природи БІОСФЕРА – частина земної кори, атмосфери і гідросфери, склад, структура та енергетика в істотних рисах зумовлені минулою і сучасною діяльністю живих організмів. Б. існує з часу виникнення життя на Землі. Її структура неоднорідна в біогеохімічному плані, що є наслідком разноманітних речовинно-енергет. колообігів спричинених діяльністю живих істот. В Б. відбувається перетворення сонячної […]...
30. ВОДИ ВАДОЗНІ Екологія – охорона природи ВОДИ ВАДОЗНІ – підземні води, що містяться у порах, шпарах та порожнинах верхніх шарів земної кори і беруть участь у заг. колообігу води на Землі. Деяка частина В. в. формується з атм. опадів....