Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ БІОГЕОХІМІЯ
БІОГЕОХІМІЯ
Екологія – охорона природи
БІОГЕОХІМІЯ – наук, дисципліна, що досліджує роль живих організмів у руйнуванні гірських порід та мінералів, міграції, розподілі та концентруванні хім. елементів у біосфері.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- БІОГЕОЛОГІЯ Екологія – охорона природи БІОГЕОЛОГІЯ – наук, напрямок, що досліджує роль організмів в утворенні та розвитку земної кори....
- ОСИП Екологія – охорона природи ОСИП – накопичення несортованих кутастих уламків гірських порід біля підніжжя та в нижній частині крутих гірських схилів. Утворюються при вивітрюванні гірських порід. Досить швидко заростає рослинністю....
- ЕКОЛОГІЯ ХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ХІМІЧНА – комплексна дисципліна, що досліджує сукупність хім. зв’язків у живій природі та хім. взаємодії, пов’язані з життям. Включає геохім. екологію та розділи екології, які досліджують хім. взаємозв’язки організмів між собою та з навколишнім середовищем....
- СЕПОРТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи СЕПОРТОЛОГІЯ – наук, дисципліна, яка досліджує закономірності та способи підтримання екол. рівноваги в умовах перетворень на прир. особливо охоронних територіях. Включає заповідну справу та заг. вчення про екол. баланс....
- ЖОРСТВА Екологія – охорона природи ЖОРСТВА – продукти фіз. вивітрювання гір. порід, що складаються з гострокутних не зцементованих уламків порід або мінералів розміром 2- 10 мм; Ж. є субстратом для піонерних видів рослин....
- БІОГЕОФІЗИКА Екологія – охорона природи БІОГЕОФІЗИКА – галузь науки, що досліджує біофіз. процеси в ценозах, які розгортаються у певних геофіз. полях, одним із чинників яких є йонізуюча радіація. Б. разом із радіац. біогеоценологією досліджує закономірності міграції радіоакт. ізотопів у природних біогеоценозах....
- ГЕОХІМІЯ Екологія – охорона природи ГЕОХІМІЯ – наука про хім. склад та закони поширення і міграції хім. елементів у гідросфері, літосфері, атмосфері та прир. системах. Важливими чинниками міграції елементів у верхніх шарах земної кори є життєдіяльність рослин і тварин, а також антроп. вплив на природу....
- МІГРАЦІЯ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ АБІОГЕННА Екологія – охорона природи МІГРАЦІЯ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ АБІОГЕННА – глобальний процес переміщення хім. елементів, що відбувається без участі живих організмів....
- ЕКОНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЕКОНОЛОГІЯ – дисципліна, що досліджує “еконекол”, “економіку” природи; одна з наук, основ екорозвитку. Е. аналізує екол.-екон. системи різного рівня ієрархії, насамперед межі припустимих навантажень на прир. середовище і комплексні шляхи подолання об’єктивних лімітів, що виникають у природокористуванні. Розрізняють Е. глобальну, регіональну, локальну, Е. Світового океану, суходолу тощо....
- БІОЛОГІЧНЕ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНЕ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД – спосіб очищення побутових і пром. стічних вод, який грунтується на біохім. руйнуванні орг. речовин, розчинених у стічних водах за допомогою живих організмів. Вони сприяють фільтрації або розкладу стічних вод та відновленню первинних властивостей середовища. Для цього використовують мілководні водойми, аеротенки....
- КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОЛОГІЧНИЙ – послідовна безперервна циркуляція хім. елементів, яка відбувається за рахунок поглиненої рослинами сонячної енергії і підтримується сукупністю організмів, об’єднаних ланцюгами живлення. К. р. б. виявляється в процесах живлення, дихання, розмноження, загибелі, розкладання, у складній взаємодії живих істот, що перебувають на різних ступенях організації. К. р. б. включає процеси […]...
- ГРАВІЙ Екологія – охорона природи ГРАВІЙ – нещільна порода, яка складається з округлих уламків гір. порід і мінералів розміром 1-10 мм. Застосовують Г. як буд. матеріал, наповнювач бетону....
- СИНФІТОСОЗОЛОГІЯ Екологія – охорона природи СИНФІТОСОЗОЛОГІЯ – розділ фітоценології, наук, дисципліна про охорону рослинних угруповань....
- АБІОСФЕРА Екологія – охорона природи АБІОСФЕРА – шари літосфери, які ніколи не зазнавали впливу живих організмів чи біогенних елементів....
- ЛІТОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ЛІТОБІОСФЕРА – 1) частина біосфери, яка займає верхні шари літосфери (від 2-3 м і макс. до 6 км вглиб); 2) зона поширення живих організмів (у шпарах, підземних водоймах) та шари біогенних осадових порід....
- ВИВІТРЮВАННЯ Екологія – охорона природи ВИВІТРЮВАННЯ – руйнування мін. і гір. порід під впливом фіз. і хім. чинників, компонентів атмосфери та гідросфери за участю живих організмів. Розрізняють фіз. В., що призводить лише до мех. розколювання породи на уламки; хім. В., у процесі якого змінюється хім. склад гір. породи й утворюються більш стійкі мінерали; орг. (біол.) В. […]...
- ПЛАНЕТАРНА РОЛЬ РОСЛИННОСТІ Екологія – охорона природи ПЛАНЕТАРНА РОЛЬ РОСЛИННОСТІ – роль рослинного покриву в житті планети. Полягає в акумуляції сонячної енергії, вбиранні вуглекислого газу та збагаченні атмосфери киснем завдяки фотосинтезу, участі рослин у грунтоутворенні, міграції елементів земної кори....
- БІОГЕОХІМІЧНІ ПРОЦЕСИ Хімія – універсальний довідник ХІМІЯ І ХІМІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ ХІМІЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. ХІМІЧНА ЕКОЛОГІЯ. БІОГЕОХІМІЧНІ ПРОЦЕСИ Хімічні процеси, що протікають у біосфері Землі за участю живих організмів, вивчає біогеохімія. Роль живих організмів у процесах, що відбуваються, величезна. Вони визначають кругообіг хімічних елементів у природі, біогеохімічні процеси. Під впливом живих організмів розкладається розчинений у морській воді гідрокарбонат […]...
- ЕКЗОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЕКЗОБІОЛОГІЯ – розділ космічної біології, який вивчає проблеми, пов’язані з пошуком і дослідженням позаземних форм життя. Е. – експериментальна наук, дисципліна. Вивчає механізми виживання земних організмів в експериментальних умовах косм. середовища, розробляє авт. методи виявлення життя на ін. планетах за допомогою авт. біол. лабораторій....
- АУТЕКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АУТЕКОЛОГІЯ, екологія видів – розділ екології, що на противагу синекології вивчає взаємовідносини окремих видів організмів з довкіллям. Відповідно до структурної організації виду А. вивчає вид на рівні організмів і популяцій. На рівні організмів (особин, індивідів) вона досліджує норми реакції виду на вплив екол. чинників і визначає межі стійкості та зони переваги […]...
- БІОВУЛКАНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи БІОВУЛКАНОЛОГІЯ – наук, напрям, що виник на межі біології та вулканології. Б. вивчає вулканізм як екол. чинник на планеті, його роль в утворенні зовн. оболонки Землі, колообігу речовин і перетворенні енергії в еволюції та динаміці природних угруповань з метою розробки методів прогнозування екол. наслідків виверження та оцінки адаптації живих організмів, у […]...
- БІОЛОГІЧНЕ ВИВІТРЮВАННЯ Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНЕ ВИВІТРЮВАННЯ – мех. дроблення й біол. зміна гірських порід у результаті життєдіяльності рослин і тварин....
- ЕКОТЕХНІКА Екологія – охорона природи ЕКОТЕХНІКА – 1) техн. заходи з охорони, відновлення і поліпшення якості середовища, що оточує людину; 2) прикладна дисципліна, що досліджує взаємодію екосистем і людини, її культуру і техніку в процесі розвитку біосфери. Таке трактування Е. виникло нещодавно і поширене в основному за кордоном....
- МЕДИЦИНА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи МЕДИЦИНА ЕКОЛОГІЧНА – комплексна наук, дисципліна, що розглядає всі аспекти впливу навколишнього середовища людини на її здоров’я з центром уваги до чинників, що безпосередньо призводять до “середовищих” захворювань. М. е. сформувалася як самостійна наук, дисципліна в червні 1986 р. (конференція у Клівленді, США). М. е. охоплює розділи біології людини, медицини (гігієна, […]...
- ПАТОГЕННІСТЬ Екологія – охорона природи ПАТОГЕННІСТЬ – здатність живих організмів (як правило, мікроорганізмів) спричинювати захворювання ін. організмів....
- ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ КАНЦЕРОГЕНЕЗУ, онкологічна екологія – розділ мед. екології, що досліджує взаємовідносини організмів між собою та з навколишнім середовищем, які можуть спричинити утворення злоякісних новоутворень. Розрізняють вірусний, хім., радіац. та ін. види біол., хім. та фіз. канцерогенезу....
- КОЧІВЛЯ Екологія – охорона природи КОЧІВЛЯ – 1) короткотермінове відносно недалеке переміщення організмів з однієї місцевості в ін. К. може бути сезонною, періодичною, випадковою, без повернення або з поверненням у початковий пункт (напр., К. синиць, галок, ворон та ін. зимуючих птахів у Європі). Іноді К. називають масове Виселення організмів типу міграції видів у разі їх масового […]...
- ЗОНА БІОГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА БІОГЕОХІМІЧНА – велика територія землі, що характеризується єдністю грунтотворного процесу, клім. чинників, процесів біогенної міграції хім. елементів. Це зумовлює певну тотожність характеру обміну речовин, єдність процесу транзиту сонячної енергії, синтезу активних сполук та морфол. мінливості організмів....
- БІОГЕННИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи БІОГЕННИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН – постійний колообіг води і всіх елементів, які входять до складу живих організмів. Це обмін речовиною між абіотичною (неживою) та біотичною (живою) частинами біосфери....
- ЕКОЛОГІЯ ІНЖЕНЕРНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ІНЖЕНЕРНА – комплексна наук.-техн. дисципліна, що вивчає екол. аспекти інж. діяльності людини. Е. і. – один з необхідних елементів у закономірному діалектичному переході біосфери в ноосферу. Е. і. створює потрібні умови для мобілізації всіх природоохоронних дій у сфері матер.-техн. виробництва, покликана відповісти на запитання: в якому напрямі і як саме […]...
- ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ – наук, дисципліна, що вивчає геогр. (територіальні) особливості формування та розвитку населення, поселень у різних істор., соц., екон. та прир. умовах....
- ЗСУВ Екологія – охорона природи ЗСУВ – слизьке зміщення грунтових мас або гірських порід вниз по схилу під впливом сил тяжіння. 3. часто завдає великих збитків шляхам, будівлям, шляхопроводам тощо....
- РИБНИЦТВО Екологія – охорона природи РИБНИЦТВО – 1) галузь рибного госп-ва, яка здійснює розведення риб для отримання товарної продукції; 2) прикладна наук, дисципліна, яка вивчає принципи й методи розведення риби в прир. і штучних водоймах....
- Урок 29. Мінерали, гірські породи та їх властивості. Корисні копалини Урок 29. Мінерали, гірські породи та їх властивості. Корисні копалини Мета: розширити уявлення учнів про мінерали, гірські породи, корисні копалини, формувати вміння спостерігати, порівнювати й описувати зразки мінералів та гірських порід, виховувати уважність під час роботи з колекціями, комунікабельність, вміння співпрацювати. Обладнання: колекція мінералів й гірських порід, корисних копалин. Тип уроку: формування нових знань. Хід […]...
- ДЕГІДРАТАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕГІДРАТАЦІЯ – 1) зневоднення, процес виділення води з будь-якої речовини (гір. порід, мінералів тощо); 2) відщеплення молекул води від молекул неорг. або орг. сполуки під впливом фіз. чинників (напр., теплоти) чи водовідбирних хім. агентів; 3) (м е д.) видалення з організму надлишкової рідини....
- БІОГЕНИ Екологія – охорона природи БІОГЕНИ – 1) речовини (в т. ч. хім. елементи), необхідні для існування живих організмів; 2) речовини, що виникли внаслідок розкладання решток організмів, але ще не повністю мінералізовані....
- БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ Екологія – охорона природи БІОГЕННІ РЕЧОВИНИ – ті, які необхідні для існування живих організмів. Це речовини, що виникли в результаті розкладу решток організмів, але ще не повністю мінералізовані....
- БІОТРОФІЯ Екологія – охорона природи БІОТРОФІЯ – живлення організмів біомасою інших живих організмів, одна з форм біотичних взаємовідносин. Розрізняють такі форми Б., як хижацтво, паразитизм і мутуалізм, властиві як фітофагам, так і зоофагам....
- ВИЛУЖЕННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД Екологія – охорона природи ВИЛУЖЕННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД – процес вибіркового розчинення і винесення підземними водами певних найбільш легкорозчинних солей (хлоридів натрію, калію, сульфатів тощо), що супроводжується утворенням карстових порожнин....
- ЗОНА ГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ГЕОХІМІЧНА – широтна смуга зі специф. особливостями міграції хім. елементів у грунт, покриві. Розрізняють багато 3. г., які часто не збігаються за ареалами з зонами геогр....