Біологічні особливості дуба звичайного та їх урахування при лісовирощуванні у дібровах
Лісівництво
РОЗДІЛ 4. ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА У ЛІСАХ ЗЕЛЕНИХ ЗОН
Лекція 1. ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ОКРЕМИХ ЧАСТИН ЛІСІВ ЗЕЛЕНИХ ЗОН
1.1 Вплив приміських лісів на повітряний басейн міста
Повітряний басейн міст і промислових центрів докорінно відрізняється від нижніх шарів атмосфери інших територій. В містах, порівняно з незабудованою місцевістю, значно зростає поверхня з твердим покриттям вулиць і є величезна поверхня стін кам’яних будівель, котрі здатні акумулювати значну кількість тепла. Створюючи та розвиваючи міста,
Шкідливий вплив загазованості у першу чергу відчувають дерева, якими обсаджені вулиці міст. Особливо сильно пошкоджуються вуличні насадження в місцях концентрації вихлопних газів: біля світлофорів, на підйомах, біля автостоянок. Негативні зміни в атмосфері міста впливають не тільки на рослини, людей, але і на тваринний світ. Процес негативних змін охоплює грунти, водойми, таким чином погіршуючи все навколишнє середовище в місті. Вулиці та площі стають непроникливими для води. Спостереженнями встановлено, що температура твердого покриття вулиць влітку у Москві сягає 52°, в Одесі 73°С. Влітку температура повітря в місті, поодаль від зелених насаджень, може підвищуватись на 10 – 15°С порівняно з температурою повітря за містом.
Дослідженнями встановлено, що насадження приміських лісів сприяють зниженню температури повітря в місті та збільшенню його вологості як шляхом транспірації вологи, так і шляхом зміни характеру повітряних потоків. Маси більш прохолодного повітря, яке і більш чисте, утворюють спадаючі потоки, котрі надходять до міста, витісняючи більш тепле та забруднене повітря у вищі шари атмосфери.
Температура повітря серед лісових насаджень у спекотну погоду на 4-8сС нижча, ніж на відкритому місці, а відносна вологість повітря вища приблизно на 15-30%. Саме тому у таку погоду в лісі значно прохолодніше вдень, а вночі тепліше, ніж на відкритому місці. Доведено, що 1 га лісу зволожує та освіжає повітря в 10 разів краще, ніж водна поверхня з такою ж площею. Також встановлено, що вологість лісового повітря порівняно з міським повітрям в ранішні часи на 12-13%, а вдень та увечері на 7-9% вища. Середньомісячна різниця відносної вологості повітря в лісі і в місті сягає 24%.
Приміські ліси являють собою також механічну перешкоду, яка значно понижує швидкість вітру. Це сприяє формуванню більш сприятливого мікроклімату у місті. Лісові насадження здатні очищати повітря від шкідливих домішок: пилу, сажі, диму, інших шкідливих полютантів. Таким чином, роль лісів, що віднесені до зеленої зони міста або промислового центру, – особлива. У той же час вони піддаються значно сильнішій дії шкідливих викидів і загалом акумулюють на собі значно більші кількості шкідливих речовин, ніж ліси, що знаходяться на більшій відстані від таких центрів. Цим самим і позитивна роль приміських лісів у справі очищення повітря – зростає.
Приміські ліси збагачують повітряний басейн міста киснем, що особливо важливо в тих пунктах, де діють промислові потужності, які витрачають надмірну кількість кисню, або в містах з великою кількістю автомобілів. Ліс, як відомо, не тільки виділяє кисень, а і поглинає вуглекислий газ. Встановлено, що 1 га 20-річного соснового насадження щорічно поглинає 9,35 т вуглекислоти та виділяє 7,25 т кисню. Існують дані про те, що для забезпечення оптимальної норми кисню людині на рік (400 кг) потрібно мати на кожного жителя 0,1-0,3 га лісових насаджень. Всесвітня організація охорони здоров’я вважає, що на одного мешканця міста потрібно мати міських зелених насаджень 50 м2 і позаміських – 300 м2. Вказані позитивні сторони впливу приміських лісів на повітряний басейн та інші якості лісових насаджень є основною причиною, що спонукає людей відпочивати саме у лісі. Люди з міста їдуть на відпочинок до лісу інтуїтивно, бо там вони почувають себе комфортно. Але існує теоретичне обгрунтування цієї комфортності. Справа в тім, що позитивно на самопочуття людини, на поліпшення серцево-судинної діяльності впливають легкі аероіони повітря з негативним зарядом, їх співвідношення з позитивно зарядженими іонами. Підвищена концентрація останніх, а також важких іонів, які утворюються в результаті сполучення легких іонів з важкими ядрами конденсації діє на людський організм негативно. Дослідженнями Є. С. Лахно (1972) встановлено, що поліпшують іонний склад повітря усі хвойні породи (крім тиса ягідного), більшість листяних порід, підвищуючи вміст негативно заряджених легких аероіонів у повітрі в середньому на 5-12%. Іонізація повітря в лісових насадженнях відбувається в процесі фотосинтезу. При цьому виділяється атомарний кисень, який дуже активний. Існують і інші чинники іонізації повітря. Ось чому лісові насадження поліпшують електрогігієнічні властивості атмосфери, приблизно втроє збільшуючи кількість легких іонів з негативним зарядом. В лісовому повітрі ступінь іонізації кисню в три рази вищий, ніж у морському та в повітрі над лугом, в 5-6 разів вищий, ніж у міському.
На збільшення кількості легких іонів з негативним зарядом впливають і скипидарні пари певної концентрації, а також леткі речовини при цвітінні багатьох лісових рослин. Тому найбільш сприятливий вплив на іонний режим повітря спричиняють мішані хвойно-листяні насадження.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...