БІОМОРФА

Related posts:

1. ЕКОБІОМОРФА Екологія – охорона природи ЕКОБІОМОРФА – сукупність видів з подібними формами росту, біол. ритмами, екол.-фізіол. особливостями, які мають однакові зв’язки з середовищем та вплив на нього. Кожну Е. розглядають як непорушну єдність біоморфи, що визначається ген. природою, формою росту й біол. ритмом організмів, та екоморфи, що визначається ставленням до умов середовища....
2. ФАНЕРОФІТИ Екологія – охорона природи ФАНЕРОФІТИ – життєва форма, до якої належать рослини з бруньками відтворення, розміщеними високо над грунтом, тобто дерева і чагарники....
3. ОКСИЛОФІТИ Екологія – охорона природи ОКСИЛОФІТИ – рослини, що зростають на дуже кислих грунтах, здебільшого на сфагнових болотах і кислих луках (напр., чорниця, сфагнові мохи)....
4. ТУНДРА ГІРСЬКА Екологія – охорона природи ТУНДРА ГІРСЬКА – тип гір. рослинності, розміщеної вище від межі гір. лісів, де переважають лишайники, мохи, деякі види холодостійких трав та чагарники....
5. АЕРОФІТИ Екологія – охорона природи АЕРОФІТИ – рослини, які отримують усі потрібні речовини з навколишньої атмосфери. До А. належать деякі квіткові рослини вологих тропічних лісів з родини зозулинцевих і бромелієвих. Вони оселяються на гілках дерев, відшаруваннях гірських порід, на будівлях. їхнє коріння служить лише для прикріплення рослини. Серед не квіткових рослин до А. належать деякі папороті, […]...
6. ТРОПОФІТИ Екологія – охорона природи ТРОПОФІТИ – рослини, що пристосувалися до існування в зонах з регулярним чергуванням вологої і посушливої пір року шляхом регулювання свого водного балансу. Напр., на посушливий період одні Т. скидають листя або кінці гілок (листяні дерева), ін. втрачають вологу (надгрунтові лишайники). До Т. відносять також рослини з добовою ритмікою орієнтації листків щодо […]...
7. ЛІС(И) Екологія – охорона природи ЛІС(И) – один з основних типів рослинності, панівний ярус якого утворений деревами одного чи кількох видів із зімкненими кронами. З ін. життєвих форм для Л. характерні трави, чагарники, мохи, лишайники. За різноманітністю будови, силою впливу на навколишню природу Л. є найскладнішим і найпотужнішим рослинним угрупованням. Він впливає на гідрол. і клімат, […]...
8. ХОЛОДОСТІЙКІ ВИДИ Екологія – охорона природи ХОЛОДОСТІЙКІ ВИДИ – організми, для існування яких оптимальними є понижені температури (+1 – +10 С), напр., бактерії, лишайники, мохи, членистоногі....
9. ЛІСОВІ ЕКОСИСТЕМИ Екологія – охорона природи ЛІСОВІ ЕКОСИСТЕМИ – найбільш складні й високопродуктивні екосистеми, в яких домінують хвойні та широколистяні дерева, що утворюють складні угруповання....
10. АНЕМОХОРІЯ Екологія – охорона природи АНЕМОХОРІЯ – поширення плодів, насіння, спор та ін. зачатків рослин повітряними течіями. Такі рослини наз. анемохорами (анемохорні рослини). У насінних рослин А. сприяють малі розміри або незначна маса насіння (зозулинцеві, вовчкові, багато видів вересових тощо), особливі “парашутні” пристосування на насінні чи плодах – волоски (верба, тополя, багато видів складноцвітих та ін.), […]...
11. ЛІТОФІТИ Екологія – охорона природи ЛІТОФІТИ, петрофіти – рослини, які ростуть на скелях і кам’янистих місцях. Спочатку оселяються бактерії і водорості, потім лишайники і мохи, які нагромаджують шар гумусу, і, нарешті, вищі рослини (папороті, типчаки)....
12. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗМІВ – вузькі морфофізіол. пристосування, адаптація окремих видів рослин і тварин до порівняно сталих специф. умов навколишнього середовища. Напр., спеціалізація кишкових паразитів, повна біол. відповідність гриба-паразита і рослини-живителя. С. о. виникла в процесі еволюц. розвитку....
13. ДІАСПОРА (біол.) Екологія – охорона природи ДІАСПОРА (біол.) – частина рослини, що відокремлюється від неї природно і виконує функції розмноження і поширення цієї рослини. Це може бути спора, насінина, цибулина, бульба тощо....
14. РЕСУРСИ БІОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи РЕСУРСИ БІОЛОГІЧНІ – біол. компоненти біосфери, створені життєдіяльністю продуцентів, консументів і редуцентів. До Р. б. належать продукти харчування людей, корм для тварин, с.-г. сировина для пром-сті й органогенні корисні копалини. Р. б. кількісно відтворювані завдяки розмноженню, росту тощо, однак якісно вони практично невідновні....
15. ДЕТЕРМІНАНТ (біол.) Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНАНТ (біол.) – вид рослини чи тварини, що визначає умови біосередовища в угрупованні....
16. ІНГІБІТОРИ РОСТУ РОСЛИН Екологія – охорона природи ІНГІБІТОРИ РОСТУ РОСЛИН – речовини, які сповільнюють перебіг ростових процесів в організмі рослини. І. р. р. нагромаджуються у бруньках і насінні рослин восени, в період припинення їх росту й переходу в стан спокою. До прир. І. р. р. належать кумарин та його похідні, саліцилова, абсцизова та ін. кислоти, що утворюються в […]...
17. ЗОНА АДАПТИВНА Екологія – охорона природи ЗОНА АДАПТИВНА – 1) частина біосфери з певним комплексом фіз.- геогр. та біол. характеристик, що визначають вироблення спец, адаптацій та формування екол. ніш (напр., зона літоральна, зона пустельна); 2) назва умовного багатовимірного простору, що визначається заг. екол. характеристиками окремих великих груп тварин та ін. організмів (напр., 3. а. акул, гризунів, птахів)....
18. ТЕРМОФОБИ Екологія – охорона природи ТЕРМОФОБИ – організми, які не витримують високих т-р, нормально розвиваються за порівняно низьких. Для більшості Т. верхня межа становить 10 С. До них належать багато безхребетних і хребетних тварин, різні водорості, бактерії, гриби, мохи та квіткові рослини. Живуть у глибинах океанів, морів, районах суходолу (Арктика, високогір’я), де т-ра ніколи не буває […]...
19. ЛІАНИ Екологія – охорона природи ЛІАНИ – рослини, не здатні без опори зберігати вертикальне положення. До Л. належать рослини з витким або лазячим стеблом. Серед них трапляються рослини, які мають пристосування обох типів (напр., хміль). Серед Л. є дерев’янисті і трав’янисті рослини різних систематичних груп (понад 2 тис. видів). Поширені переважно у вологих тропічних лісах, трав’янисті […]...
20. ІНГІБІТОРИ Екологія – охорона природи ІНГІБІТОРИ – прир. і синтетичні речовини, здатні пригнічувати активність ферментів у живому організмі та в безклітинних системах. І. відрізняються за характером дії, специф. та ін. властивостями. Прир. І. відіграють важливу роль у пристосуванні організмів до умов життя. І. використовують для вивчення дії ферментів, встановлення природи їхніх функц. груп і ролі в […]...
21. РАДІОПРОТЕКТОРИ Екологія – охорона природи РАДІОПРОТЕКТОРИ, радіозахисні речовини – хім. сполуки, які застосовуються для захисту біол. об’єктів від йонізуючого випромінювання (шляхом створення аноксії, нейтралізації йонізованих атомів і молекул тощо). Р. вводять до або під час опромінення, напр., при променевій терапії злоякісних пухлин. До ефективних Р. належать речовини, що містять сульфгідрильні групи (напр., цистеїн), деякі аміни і […]...
22. ДЕРЕВОСТАН Екологія – охорона природи ДЕРЕВОСТАН – 1) сукупність дерев, що є основою будь-якого насадження; 2) будь-яка сукупність дерев (звичайно така, як ліс). Розрізняють чистий Д., де ростуть дерева однієї породи (напр., Д. сосновий), та змішаний Д., де ростуть дерева двох, трьох чи більшої кількості порід (напр., Д. сосново-березово-ялиновий), а також звичайний Д. (з одним ярусом […]...
23. СТРЕС БІОГЕННИЙ Екологія – охорона природи СТРЕС БІОГЕННИЙ -1) дистрес у тварин, що виникає внаслідок досить значного скупчення їхніх особині; 2) дистрес від впливу на людину певного біол. оточення (напр., страх перед хижими тваринами)....
24. ЗАКОН СИСТЕМОГЕНЕТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЗАКОН СИСТЕМОГЕНЕТИЧНИЙ – багато прир. систем (у т. ч. геол. утворення, особини, біотичні угруповання, екосистеми тощо) у своєму індивід, розвитку повторюють у скороченій формі (нерідко закономірно зміненій та узагальненій) еволюц. шлях розвитку власної системної структури. 3. с. у разі керування прир. процесами змушує зважати на закономірне проходження ними певних (у т. […]...
25. ГЕНОСТАЗ Екологія – охорона природи ГЕНОСТАЗ – здатність ген. системи біосфери зберігати і відтворювати свої структуру і функції в процесі істор. розвитку планетарної біол. системи та її пристосування до нових біотичних і абіотичних умов довкілля. Г. є результатом взаємодії біол. механізмів, які діють на рівні макромолекул, клітин, організмів, популяцій, біоценозів. Г. відображає дію заг. законів збереження […]...
26. ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕДІНКОВИЙ Екологія – охорона природи ІНДИКАТОР ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕДІНКОВИЙ – біол. індикатор забруднення (живий організм), за зміною поведінки якого можна судити про наявність забруднення (напр., зміна малюнка павутини, геометрії бджолиних стільників)....
27. ЗОНА ШИРОКОЛИСТЯНИХ ЛІСІВ Екологія – охорона природи ЗОНА ШИРОКОЛИСТЯНИХ ЛІСІВ – одна з зон лісового помірного поясу, в рослинності якої переважають широколистяні породи (бук, дуб, липа, клен, ясен та ін.)....
28. НІТРОФІЛ(И) Екологія – охорона природи НІТРОФІЛ(И), азотофільні організми – рослини, особливо вимогливі до підвищеного вмісту азоту в грунті чи воді. До Н. належать рослини пасовищ, зокрема ті, що ростуть на стоянках худоби (напр., борщівник, купир), багато бур’янів (пирій, лобода, амарант тощо), рослини сміттєвих місць (кропива, блекота, лопух тощо) рослини, які оселяються на ліс. вирубках (малина, хаменерій) […]...
29. ХРОНОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ХРОНОБІОЛОГІЯ – розділ біології, який вивчає умови виникнення, природу, закономірності і значення різних біол. ритмів. Як галузь біології, X. опрацьовує закони перебігу періодично повторюваних біол. процесів і поведінки різних біол. систем у часі. Біол. ритми, які дуже поширені в живій природі, їх взаємодія один з одним та з умовами середовища, що […]...
30. ОБМЕЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи ОБМЕЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНІ – юридичний, моральний або культ, “ліміт” на певні дії, що можуть завдати соц. збитків. Напр., запобігання надлишковому скупченню населення в містах, яке спричинює дискомфорт, заходи щодо збереження біол. різноманіття, необхідного для благополуччя людства....