БІОНАВІГАЦІЯ

Related posts:

1. ЕВРИГАЛИ Екологія – охорона природи ЕВРИГАЛИ, евригалінні організми – водяні чи грунт, тварини, пристосовані до значних коливань солоності середовища. До Е. належать мешканці мор. літоралі (солоність близько 35 %п), естуаріїв річок, солонуватоводних (5-35 %о) та ультрасолоних (ультрагалінних, 50-250 %о) водойм, а також прохідні риби, які нерестяться у прісній воді (солоність менша 5 %о). Здатність існувати у […]...
2. ОРГАНІЗМИ КОЛОНІАЛЬНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ КОЛОНІАЛЬНІ – організми, у яких особини дочірніх поколінь при нестатевому розмноженні (брунькуванні) залишаються з’єднаними з материнським організмом, утворюючи колонію. О. к. інколи наз. також організми, які постійно чи тимчасово ведуть скупчений спосіб життя. Напр., деякі бактерії, попелиця, більшість птахів....
3. ТЕРМОФІЛИ Екологія – охорона природи ТЕРМОФІЛИ, теплолюбні організми – організми, які розвиваються за високої (іноді до 100 С) т-ри. В широкому розумінні – це мешканці теплих клімат, зон (напр., тропіків) та сапрофіти і паразити, що живуть у тілі теплокровних тварин. До Т. належать деякі риби, представники різних безхребетних, різноманітні мікроорганізми та деякі папоротеподібні й квіткові рослини. […]...
4. ЧИННИК(И) АБІОТИЧНИЙ(І) Екологія – охорона природи ЧИННИК(И) АБІОТИЧНИЙ(І) – компоненти й властивості неживої природи, які прямо чи опосередковано впливають на окремі організми та їхні угруповання (температура, освітленість, вологість, рельєф, вітер, рівень радіації, газовий склад повітря, атмосферний тиск, сольовий склад води, мех. склад поверхні тощо)....
5. ЯКІСТЬ ВОДИ ПРИРОДНОЇ ВОДОЙМИ Екологія – охорона природи ЯКІСТЬ ВОДИ ПРИРОДНОЇ ВОДОЙМИ – комплекс показників води, які зумовлюють її придатність для існування рослин і тварин. Дослідження індикаторних організмів у біоценозі водойми дає змогу оцінити її стан і придатність для різних видів водокористування, напр., як джерела питної води, для розведення риби, зрошення тощо. Водойми (озера) поділяють за вмістом у їхніх […]...
6. ОЛІГОСАПРОБІОНТИ Екологія – охорона природи ОЛІГОСАПРОБІОНТИ – організми, що живуть у водоймах з чистою водою, не забрудненою орг. речовинами (напр., зелені та діатомові водорості, форель). О. використовують як біоіндикатори чистих вод....
7. НЕКТОН Екологія – охорона природи НЕКТОН – сукупність пелагічних тварин, здатних активно плавати, протистояти течії і долати значні відстані. Нектонними організмами є китоподібні, риби, головоногі молюски тощо. До Н. належать також тварини, які розмножуються на суходолі, а живляться у воді, напр. ластоногі, водяні черепахи, пінгвіни. Усі вони мають обтічну форму тіла та ін. спец, пристосування для […]...
8. ГАЛОБІОНТ(И) Екологія – охорона природи ГАЛОБІОНТ(И) – організми, які населяють солоні озера. Напр., зелена водорість дуналієла, рачок артемія тощо....
9. МЕРОПЛАНКТОН Екологія – охорона природи МЕРОПЛАНКТОН – прибережні планктонні організми, що входять до складу планктону лише на обмежений час, а потім змінюють свою життєву форму, напр., личинкові фази розвитку тварин, які в дорослій фазі живуть у пов. середовищі....
10. ОРГАНІЗМИ БОРЕАЛЬНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ БОРЕАЛЬНІ – в широкому розумінні це організми, що живуть у помірному поясі (бореальному). Сукупність рослинних угруповань, напр. тайги, складає рослинність, яка вирізняється відносною бідністю видового складу, зумовленого впливом зледеніння....
11. ОРГАНІЗМИ ПЕЛАГІЧНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ПЕЛАГІЧНІ – організми, які живуть у товщі води та на її поверхні. О. п. поділяють на тих, що пасивно плавають на поверхні води (плейстон), під її поверхневою плівкою (нейстон) або в товщі води (планктон), та на тих, що активно плавають (нектон)....
12. ГІДРОФІЛ(И) Екологія – охорона природи ГІДРОФІЛ(И) – організми, пристосовані до життя у воді (напр., риби)....
13. ГЕМЕРОФОБ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФОБ – 1) вид рослин, зниклий внаслідок впливу людини на прир. рослинність; 2) види рослин і тварин, які уникають співіснування з культ, рослинами (напр., більшість рослин лісу, дрофа та ін.)....
14. ПОВІТРЯ Екологія – охорона природи ПОВІТРЯ – фізична суміш газів різної хімічної природи, з якими пов’язана життєдіяльність практично всіх організмів. Це не лише газова оболонка Землі, а й газовий компонент грунту, розчинні гази природних вод, тканинних рідин організмів. Газовий склад П. відносно сталий як протягом доби, так і в різні пори року: азот – 78 %, […]...
15. ГЕТЕРОТРОФИ Екологія – охорона природи ГЕТЕРОТРОФИ, організми гетеротрофні – організми, які для свого живлення використовують готові орг. речовини. До Г. належать вищі паразитичні рослини, гриби, багато мікроорганізмів, усі тварини і людина....
16. АЛКАЛОФІЛИ Екологія – охорона природи АЛКАЛОФІЛИ – організми, які надають перевагу лужному середовищу – воді, грунту (напр., молюски з вапняковою мушлею)....
17. МІКСОТРОФИ Екологія – охорона природи МІКСОТРОФИ – організми, які поєднують у собі здатність синтезувати орг. сполуки з неорг. та споживати готові орг. речовини (евглена зелена, хламідомонада тощо)....
18. ВПЛИВ АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ВПЛИВ АНТРОПОГЕННИЙ – вплив, який справляє господарська діяльність людини на довкілля та його ресурси; як правило, необоротно порушує склад і структуру екосистем. В. а. уже викликав деградацію та руйнування багатьох із них, напр. тропічних лісів, зникнення багатьох видів рослин і тварин....
19. ХОЛОДОСТІЙКІ ВИДИ Екологія – охорона природи ХОЛОДОСТІЙКІ ВИДИ – організми, для існування яких оптимальними є понижені температури (+1 – +10 С), напр., бактерії, лишайники, мохи, членистоногі....
20. ТОКСИНИ Екологія – охорона природи ТОКСИНИ, отрути – отруйні речовини білкової природи, що їх продукують і виділяють деякі організми (мікроорганізми, рослини, тварини) і які спричинюють токсикоінфекційні захворювання людини й тварин. Тварини, що виділяють Т., використовують їх для захисту й добування їжі. Т. можуть зумовлювати пригнічення фізіол. функцій і навіть загибель тварин і рослин....
21. КУЛЬТУРЕКОСИСТЕМА Екологія – охорона природи КУЛЬТУРЕКОСИСТЕМА – екосистема, що створена людиною або перебуває під її інтенсивним впливом. Розрізняють екосистеми: окультурені, з певними намірами змінені людиною; напівкультурні – штучно створені, але не регульовані людиною (напр., штучні ліс. насадження); культурні – штучно створені й постійно підтримувані людиною в процесі їх експлуатації (сади), декоративні (парки); агроекосистеми з одно – […]...
22. ФАКУЛЬТАТИВНІ АНАЕРОБИ Екологія – охорона природи ФАКУЛЬТАТИВНІ АНАЕРОБИ – організми, здатні жити і розвиватись як за відсутності, так і за наявності кисню (напр., кишкова паличка, круглі черви)....
23. БІОКЛІМАТ Екологія – охорона природи БІОКЛІМАТ – мікроклімат, який створюють живі організми або їх угруповання (нори, гнізда тварин, ліс тощо)....
24. ОРГАНІЗМИ ЦИРКУМПОЛЯРНІ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗМИ ЦИРКУМПОЛЯРНІ – навколополярні організми, циркумарктичні і циркумантарктичні організми – види тварин і рослин, ареал яких охоплює кільцем одну з полярних зон земної кулі. Кількість О. ц. значна. В Арктиці на суходолі такими видами є песець, пн. олень, тундрова куріпка, полярна верба, в морі – морж, нарвал, білуха, сойка, мор. таргани […]...
25. СЕПСИС Екологія – охорона природи СЕПСИС – тяжке інфекц. захворювання людини й тварин, спричинюване проникненням у кров різних патогенних мікроорганізмів (напр., стрептококів, стафілококів тощо)....
26. НІТРОФІЛ(И) Екологія – охорона природи НІТРОФІЛ(И), азотофільні організми – рослини, особливо вимогливі до підвищеного вмісту азоту в грунті чи воді. До Н. належать рослини пасовищ, зокрема ті, що ростуть на стоянках худоби (напр., борщівник, купир), багато бур’янів (пирій, лобода, амарант тощо), рослини сміттєвих місць (кропива, блекота, лопух тощо) рослини, які оселяються на ліс. вирубках (малина, хаменерій) […]...
27. ФАКУЛЬТАТИВНІ АЕРОБИ Екологія – охорона природи ФАКУЛЬТАТИВНІ АЕРОБИ – організми, здатні жити при дуже малій кількості вільного кисню або без нього (напр. дріжджі, денітрифікуючі бактерії)....
28. ДЕГІДРАТАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕГІДРАТАЦІЯ – 1) зневоднення, процес виділення води з будь-якої речовини (гір. порід, мінералів тощо); 2) відщеплення молекул води від молекул неорг. або орг. сполуки під впливом фіз. чинників (напр., теплоти) чи водовідбирних хім. агентів; 3) (м е д.) видалення з організму надлишкової рідини....
29. СОЛОНІСТЬ ВОДИ Екологія – охорона природи СОЛОНІСТЬ ВОДИ – градація вмісту розчинних солей у прир. воді: прісна вода – до 0,5-1 г/л, солонувата – від 1 до 3, слабкосолона – від З до 10, солона і дуже солона вода – від 10 до 50 г/л, розсіл, або ропа, – понад 50 г/л....
30. ВІТАМІНИ Екологія – охорона природи ВІТАМІНИ – біол. активні орг. сполуки різної хім. природи, які виконують найважливіші біохім. та фізіол. функції в живих організмах. Більшість В. не утворюється в організмі тварин і людини і надходить з їжею. На відміну від інших життєво необхідних сполук В. не є енергетичним чи буд. матеріалом, а входять до складу ферментних […]...
31. ЧИННИК ПЕРІОДИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ПЕРІОДИЧНИЙ – чинник, дія якого повторюється з чіткою циклічністю (напр., припливи та відпливи моря). До Ч. п. організми, як правило, пристосовуються....
32. ГІДРОМОДУЛЬ Екологія – охорона природи ГІДРОМОДУЛЬ – 1) показник витрати води на одиницю площі за певний проміжок часу, напр., середня витрата зрошувальної води в літрах на 1 г посівів с.-г. культури за 1 с; 2) щит зі спец, вирізом для вимірювання середньої витрати води річки....
33. ЕНДОФІТ Екологія – охорона природи ЕНДОФІТ – рослина, яка живе всередині будь-якого субстрату, (напр., кам’яної породи, у шпарах скель, каменів), у тканинах ін. рослин (ендомікориза) або тварин (бактерії) тощо....
34. ДЕТРИТ Екологія – охорона природи ДЕТРИТ – 1) продукт мех. руйнування решток рослин і тварин та продуктів життєдіяльності живих організмів, заселений мікроорганізмами, який перебуває у завислому стані у воді або осів на дно водойми. Д. є поживою для водяних, т. з. детритоїдних, тварин; 2) (м е д.) продукт розкладання тканин чи хвороботворних утворів, напр., Д. віспяний; […]...
35. ФОРМУВАННЯ ДОВКІЛЛЯ ЖИТТЯ Екологія – охорона природи ФОРМУВАННЯ ДОВКІЛЛЯ ЖИТТЯ – одна з форм природокористування, спрямована на створення найсприятливіших умов життя людини. Оскільки потреби людей щодо якості довкілля поділяють на основні, або фізіол. (чисте повітря, мінім, енергет. цінність їжі, життєпридатність клімату, оптим. склад питної води тощо), додаткові (рідний ландшафт “квітучої землі”, нац. страви, звичний клімат тощо) та компенсаторні […]...
36. САПРОБІОНТИ Екологія – охорона природи САПРОБІОНТИ, сапроби – організми (перш за все бактерії, водорості, безхребетні), що живуть у водоймах, забруднених орг. речовинами. Завдяки мінералізації орг. речовин С. відіграють важливу роль у самоочищенні води. Залежно від кількості забрудників у довкіллі розрізняють полі-, мезо – і олігосапроби. Видовий склад та чисельність С. є біоіндикаторами ступеня забруднення водойм....
37. ГЕТЕРОМОРФОЗ Екологія – охорона природи ГЕТЕРОМОРФОЗ – відновлення (регенерація) у тварин органа, не схожого на видалений. Напр. відновлення вусика замість складного стебельчастого ока в десятиногих раків. Г. виявлено у більшості типів тварин від найпростіших до хордових....
38. СПЕКТР БІОЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи СПЕКТР БІОЕКОЛОГІЧНИЙ – конкретний склад екобіоморф певної території, напр., у типі рослинності, формації, виражений у відсотках або графічно....
39. ПЕРЕНОСНИКИ ПАРАЗИТІВ Екологія – охорона природи ПЕРЕНОСНИКИ ПАРАЗИТІВ – організми, що так чи інакше (укусом, контактом) передають паразитів від однієї особини до ін. (того самого чи ін. виду). Напр., комар анофелес – переносник малярійного плазмодію....
40. ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ Екологія – охорона природи ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ – 1) здатність особин будь-якого виду, в т. ч. й людини, вижити до певного моменту життєвого циклу, напр. до початку періоду розмноження; 2) генотипно зумовлена здатність певної особини (або популяції) будь-якого виду, в т. ч. й людини, жити і давати потомство....